Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
28.12.2010 р. Справа № 2а-8237/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. при секретарі судового засідання Саловій І.О. розглянувши адміністративну справу
за позовомПП "Гефест-Втормет", вул. Індустріальна, 1,Миколаїв,54020
доДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1,Миколаїв,54028
провизнання незаконними дій відповідача при проведенні невиїзної документальної перевірки позивача,
Позивач, відповідно до уточнених позовних вимог, звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій контролюючого органу щодо процедури призначення та проведення невиїзної документальної перевірки ПП «ГЕФЕСТ-ВТОРМЕТ», що здійснювалася з 16.07.2010 року по 20.07.2010 року, з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань по взаєморозрахунках ПП «ГЕФЕСТ-ВТОРМЕТ»з ПП «ЮГ-СЕРВІС», ТОВ «РГП «МІТТАЛ СТІЛЛ», ДП «ТЕХЕНЕРГО», ТОВ «ЦИТРІН», ПП «ВКФ «ДИАДЕМА-КОНСАЛТИНГ»за період з 01.01.2010 року по 31.05.2010 року, посилаючись на порушення відповідачем приписів діючого законодавства щодо проведення перевірок.
Відповідач позовні вимоги не визнав, вказавши про законність дій по проведенню перевірки суб'єкта господарювання, зазначивши, що проведення оспорюваної документальної невиїзної перевірки було обумовлено неможливістю проведення позапланової виїзної перевірки, в зв'зку з відсутністю позивача за юридичною адресою.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог і можливість задоволення позову, виходячи з наступного.
ПП «ГЕФЕСТ-ВТОРМЕТ»перебуває на обліку в ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва.
В період з 16.07.2010 по 20.07.2010 відповідачем проведена документальна невиїзна перевірка ПП «ГЕФЕСТ-ВТОРМЕТ»з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань по взаєморозрахунках ПП «ГЕФЕСТ-ВТОРМЕТ»з ПП «ЮГ-СЕРВІС», ТОВ «РГП «МІТТАЛ СТІЛЛ», ДП «ТЕХЕНЕРГО», ТОВ «ЦИТРІН», ПП «ВКФ «ДИАДЕМА-КОНСАЛТИНГ»за період з 01.01.2010 року по 31.05.2010 року.
За наслідками перевірки контролюючим органом складено акт №877/23-100/36579247 від 20.07.2010 року.
Відповідно до розділу «висновки»акта перевірки, перевіркою встановлено такі порушення (далі по тексту акта перевірки): ПП «ГЕФЕСТ-ВТОРМЕТ»не здійснювало операції з транспортування, отримання, приймання-передачі металевих відходів та брухту, правочини укладені в порушення ч. 1 ст. 203 ЦК України, їх зміст суперечить зокрема інтересам держави і суспільства, суперечить і моральним засадам суспільства. Зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України). Недодержання в момент вчинення правочину сторонами цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України.
При цьому, питання відповідності конкретних правочинів, укладених позивачем з іншими суб'єктами господарювання, вимогам чинного законодавствам контролюючим органом не досліджувалось.
За наслідками проведеної перевірки контролюючим органом не приймалось будь-яких рішень (повідомлень-рішень, рішень про застосування фінансових санкцій та ін.).
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує адміністративний позов.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його права, свобод чи інтересів.
Ч.2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи.
Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України (ч.2 ст. 19) та аналогічним вимогам ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.
Суд може захистити право платника податку у разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом. Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане з самою протиправністю дій.
Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ні порушення ще не припинені (ст.ст.7, 8, 11, ч.4 ст.112, ст.162 КАС України).
Відповідно до п.1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N327, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за N925/11205 (далі по тексту - Наказ №327), невиїзною документальною перевіркою з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) суб'єктом господарювання, незалежно від їх подачі.
Відповідно до розділу 4 Примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом ДПА України від 18.04.2008 року №266, (надалі Наказ №266) документальна невиїзна перевірка податкової звітності з податку на додану вартість проводиться на підставі пункту 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” і триває протягом 30 днів, наступних за граничним днем подання звітної податкової декларації або фактичного подання уточнюючого розрахунку (п.4.1 Наказу №266). При цьому, під час проведення документальної невиїзної перевірки підлягають перевірці такі документи, пов'язані з нарахуванням і сплатою податку: податкова звітність (декларація з податку на додану вартість (у тому числі скорочена), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (у тому числі до скороченої); реєстри отриманих та виданих податкових накладних; фінансово-господарські документи, що підтверджують сплату грошових коштів за вчиненим правочином, платіжні доручення, виписки банківських установ, прибуткові та видаткові касові ордери, чеки РРО та інші; фінансово-господарські документи, що підтверджують передачу товарів, виконання робіт (надання послуг) за вчиненим правочином, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), наявність власних виробничих потужностей, трудових ресурсів, складських приміщень, договори оренди складських приміщень; господарські договори, укладені платником ПДВ з контрагентом, у взаємовідносинах з яким виявлено розбіжності; платіжні доручення на перерахування суми податку на додану вартість до бюджету (п.4.2 Наказу №266).
У випадку ж, що є предметом судового дослідження, посадовими особами контролюючого органу невиїзна перевірка проводилась лише на підставі інформаційних баз даних, що є порушенням Наказу №266, приписи якого дозволяють робити висновки щодо нікчемності угод лише при проведені позапланової виїзної перевірки (розділ 5 Наказу №266).
Із акта перевірки та пояснень представника відповідача слідує, що висновки, викладені в Акті перевірки не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням п.1.7 Наказу N327, згідно з яким факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства (дотримання якого має право контролювати податкова служба в межах своїх прав, функцій та обов'язків) викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Результати невиїзної документальної перевірки групуються за окремими видами податків і зборів (обов'язкових платежів) та у розрізі податкових періодів. За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.
Правові норми Закону України “Про державну податкову службу в Україні” та Наказу №327 не надають право посадовим особам державної податкової служби здійснювати перевірки (робити висновки) без дослідження (надання) необхідних документів.
Крім того, відповідно до п.1.3. Наказу №327 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного законодавства суб'єктами господарювання.
Відповідно до п. 2.3.4 Наказу №327 не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, приховування об'єкта оподаткування, розкрадання, привласнення, описка, тощо).
У видпадку, що розглядається судом, контролюючим органом не виконано вимоги Наказу №327 щодо недопущення відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.
Відповідно до п.2.4 Наказу №327 у розділі акта “висновки” відображається узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного законодавства, дотримання якого має право контролювати податкова служба в межах своїх прав, функцій та обов'язків, з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів. Виявлені порушення податкового та іншого законодавства відображаються у гривнях у розрізі податків, зборів та інших обов'язкових платежів з розбивкою за роками та податковими періодами, у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів). В акті не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення. У разі вилучення у ході перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для вилучення. Відображається кількість складених примірників акта перевірки та відмітка про вручення одного примірника посадовим особам суб'єкта господарювання. Довідка складається аналогічно акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок з урахуванням особливостей щодо відсутності порушень.
Аналізуючи текст Акта перевірки, суд приходить до висновку про те, що контролюючим органом не дотримано приписів чинних нормативних актів щодо викладення обставин та фактів в розділі “висновки” актів документальних невиїзних перевірок.
За таких обставин, викладені в Акті перевірки факти та висновки щодо порушення ст.ст. 203, 655, 656 ЦК України є невмотивованими, оскільки грунтуються на припущеннях і не містять достатніх фактичних даних на підтвердження умовиводів про некчемність правочинів, а відповідно є такими, що вчинені з порушенням норм чинного законодавства України.
Проведення перевірки без вивчення документів первинного бухгалтерського та податкового обліку, а також зазначення в Акті перевірки припущення, що не підтверджені допустимими та достатніми доказами, про невідповідність діючому законодавству взагалі усіх правочинів, вчинених суб'єктом господарювання (без зазначення навіть про природу правочинів та без дослідження конкретних угод), є беззмістовними та грубо порушують приписи вищезазначених нормативних актів.
Відповідно до п.4.11 Наказу №327 керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні) приймається податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.
Таким чином, на час постановлення судом рішення по суті спору, сплили строки, визначені п.4.11 Наказу №327 для прийняття рішення (податкового повідомлення-рішення) за результатами проведеної перевірки суб'єкта господарювання. Вказане свідчить про те, що контролюючим органом були допущені порушення чинного законодавства щодо проведення перевірки, що потягло за собою неможливість прийняття рішення за наслідками виявлених, на думку контролюючого органу, порушень.
Доводи відповідача про порушення позивачем ст.ст. 203, 655, 656 ЦК України щодо правочинів, вчинених позивачем з контрагентами (без зазначення конкретних угод) ґрунтуються на здогадах, є абстрактними і не можуть взагалі прийматися як обґрунтування висновку, оскільки припущення, зроблені без дослідження самих угод (або/та тексту договорів), первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, не є доказом і не можуть бути покладені в основу висновків, які тягнуть за собою негативні наслідки для суб'єкта господарювання. Тобто висновки про порушення суб'єктом господарювання низки статей ЦК України в даному конкретному випадку є передчасними та невмотивованими.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” при проведенні невиїзних документальних перевірок працівники податкових органів запрошують платників податків або їхніх представників для перевірки правильності нарахування й своєчасності сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків. При цьому письмові повідомлення про такі запрошення направляються платникові податків не пізніше, ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, у яких указуються підстави запрошення, дата й час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків);
Пунктом 4.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205, встановлено, що підписання акта у разі здійснення невиїзних документальних перевірок - у приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи суб'єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2 цього розділу.
Таким чином, контролюючим органом порушені приписи щодо необхідності направлення платнику податків письмового повідомлення про проведення документальної невиїзної перевірки не пізніше ніж за десять робочих днів та письмового запрошення посадової особи суб'єкта господарювання для підписання акта перевірки.
Доводи відповідача про неможливість проведення виїзної документальної перевірки суб'єкта господарювання (що стало підставою для проведення документальної невиїзної перевірки) та дослідження необхідних документів (що відповідало б приписам чинного законодавства) в зв'язку з відсутністю відповідача за юридичною адресою, не ґрунтуються на достатніх фактичних даних і спростовуються наданими позивачем доказами (договором оренди офісного приміщення, актом прийомки-передачі приміщення, квитанцією про оплату орендної плати за орендований офіс, реєстраційним посвідченням з БТІ про належність вказаного приміщення власнику, яким воно здане в оренду, свідченнями ОСОБА_1 -співробітника позивача) про здійснення господарської діяльності позивачем, в тому числі за адресою: м.Миколаїв вул.Індустіальна,1 (офісне приміщення).
Не знаходження в офісному приміщенні працівників позивача в день виходу співробітників ДПІ на проведення позапланової перевірки не вказує беззаперечно (без з'ясування обставин відсутності працівників на робочому місці -відпустка, хвороба, прогул та ін.) на відсутність підприємства за юридичною адресою.
Із довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що відомостей про незнаходження юридичної особи за її юридичною адресою до державного реєстру не вносилось.
Крім того, в матеріалах справи є докази на підтвердження вручення 28.04. 2010 року директору підприємства кореспонденції від ДПІ у Ленінському районі Миколаївської області.
Оскільки відповідачем проведено перевірку без повідомлення платника податків та в спосіб, що не передбачений чинним законодавством, а вказані в Акті перевірки висновки зроблені відповідачем з грубим порушення діючого законодавства, в тому числі без дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку суб'єкта господарювання, і ґрунтуються на припущеннях, які не можуть бути покладено в основу висновків контролюючого органу, дії відповідача в цій частині є неправомірними.
Таким чином, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, в правовідношенях, що були предметом судового дослідження, діяв не на підставі та не в спосіб, що передбачені законами України, без дотримання принципу рівності перед законом та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані дії.
Вищенаведене є підставою для задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.98, 158-163, 167 КАС України,
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва щодо процедури призначення та проведення невиїзної документальної перевірки ПП «ГЕФЕСТ-ВТОРМЕТ», що здійснювалася з 16.07.2010 року по 20.07.2010 року, з питань правомірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань по взаєморозрахунках ПП «ГЕФЕСТ-ВТОРМЕТ» з ПП «ЮГ-СЕРВІС», ТОВ «РГП «МІТТАЛ СТІЛЛ», ДП «ТЕХЕНЕРГО», ТОВ «ЦИТРІН», ПП «ВКФ «ДИАДЕМА-КОНСАЛТИНГ» за період з 01.01.2010 року по 31.05.2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «ГЕФЕСТ-ВТОРМЕТ» 3 (три) гривні 40 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.
Суддя І. В. Желєзний
Постанова оформлена відповідно до ст.163 КАС України та підписана суддею 29.12.2010 року.