Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
Вступна та резолютивна частини
08.12.2010 р. Справа № 2а-6813/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А. за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Артіль ЛТД", вул. Чкалова, 20,Миколаїв,54017
до1) Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, < Відповідач адресса >
2) Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області, < Відповідач адресса >
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2010 № 0024960700/0, визнання протиправною бездіяльність, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 153 557,00 грн. та 268 165,00 грн.,
Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва від 20.09.2010 року №0024960700/0.
Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва по відшкодуванню товариству з обмеженою відповідальністю "Артіль" ЛТД податку на додану вартість за травень 2010 року в сумі 153557 гривень та за червень 2010 року в сумі 268165 гривень.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області по відшкодуванню товариству з обмеженою відповідальністю "Артіль" ЛТД податку на додану вартість за травень 2010 року в сумі 153557 гривень та за червень 2010 року в сумі 268165 гривень.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Артіль" ЛТД (код ЄДРПОУ 13857386, рахунок №26001310005 в МФ АБ "Південний", МФО 326751) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за травень 2010 року в сумі 153557 гривень та за червень 2010 року в сумі 268165 гривень.
Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 3 гривень 40 копійок.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя І. А. Устинов
Миколаївський окружний адміністративний суд
Іменем України
08 грудня 2010 року Справа № 2а -6813/10/1470
м. Миколаїв
12:52
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Артіль»ЛТД,
до 1) Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва,
2) Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області,
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.09.2010 № 0024960700/0, визнання протиправною бездіяльність, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 153 557,00 грн. та 268 165,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Артіль»ЛТД (далі -ТОВ „Артіль”) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м.Миколаєва (далі -ДПІ) та Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області (далі -ГУ ДКУ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ №0024960700/0 від 20.09.2010р., яким позивачу зменшена сума бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2010 року на 58'717,00грн.; визнання протиправною бездіяльність ДПІ ( в частині ненадання відповідного висновку) та ГУ ДКУ ( в частині неперерахування коштів на підставі отриманих висновків) по бюджетному відшкодуванню ТОВ „Артіль” податку на додану вартість за травень та червень 2010 року та стягнення (відшкодування) із державного бюджету на користь ТОВ „Артіль” бюджетної заборгованості з ПДВ за травень 2010 року в сумі 153'557,00грн. та за червень 2010 року в сумі 268'165,00грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на невідповідність рішення ДПІ, а також дій (бездіяльності) ДПІ та ГУ УДК вимогам чинного податкового законодавства.
Представники відповідачів позов не визнали з підстав, зазначених в акті перевірки та письмових запереченнях проти позову.
Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Стосовно бюджетного відшкодування за травень 2010 року, ДПІ було проведено перевірку, наслідки якої відображено Довідкою від 05.08.2010р. за №1227/07-000/13857386, згідно до висновків якої, з відображеного ТОВ «Артіль»у податковій декларації бюджетного відшкодування в сумі 153'557,00грн., підтверджено у сумі 135'708,00грн. та вказано на не можливість підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування на суму 17'849,00грн., що пов'язано з відсутністю відповідей по постачальникам товарів.
Стосовно бюджетного відшкодування за червень 2010 року, ДПІ було проведено перевірку, наслідки якої відображено Актом від 14.09.2010р. за №1482/07-000/13857386, згідно до висновків якого, відображене ТОВ «Артіль»у податковій декларації бюджетне відшкодування в сумі 326'882,00грн. зменшено на суму 58'717,00грн. - внаслідок порушення п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», про що винесено податкове повідомлення-рішення №0024960700/0 від 20.09.2010р.; підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування у сумі 205'944,00грн. та вказано на не можливість підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування на суму 62'221,00грн., що пов'язано з відсутністю відповідей по постачальникам товарів.
В оскаржуваному рішенні ДПІ зазначено, що актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.7.1., 7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 №168/97-ВР, зі змінами та доповненнями (далі -Закон).
Відповідні підпункти Закону встановлюють порядок визначення сум ПДВ що підлягають бюджетному відшкодуванню, а саме:
«7.7.1. Сума податку, що підлягає … бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
… При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди …, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.7.7.2. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); »
Як свідчать матеріали справи та наведені докази, в наслідок проведеної перевірки -що зафіксовано самим актом, було встановлено наступне:
Відповідно до декларації з ПДВ за травень 2010 року, різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту цього звітного податкового періоду мала від'ємне значення та дорівнювала 326'882,00грн. (рядок 18.2 Декларації) та в цій сумі була задекларована до складу податкового кредиту наступного (за червень) звітного періоду (рядок 22.2 Декларації) - тобто вимоги п.п.7.7.1.ст.7 Закону позивачем були виконані.
Відповідно до декларації з ПДВ за червень 2010 року, різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту цього звітного податкового періоду також мала від'ємне значення та дорівнювала 263'421,00грн. (рядок 18.2 Декларації) -тобто умова, щодо наявності від'ємного значення другий раз поспіль, фактично мала місце, що надавало позивачу законних підстав для застосування норм п.п.7.7.2.”а” ст.7 Закону. У відповідності до „Порядку заповнення та подання податкової декларації по податку на додану вартість”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997р. №166 (у редакції наказу від 17 березня 2008р. №159), зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997р. за №250/2054, позивачем задекларовано до відшкодування з бюджету суму ПДВ в розмірі 326'882,00грн., шляхом відображення цього показника в рядку 23.1 декларації за червень -до якого його значення переноситься з рядку 22.2 декларації за травень, та подальшого відображення в поточній декларації (рядки 24 та 25.1 Декларації). До того-ж матеріалами перевірки не встановлено будь-яких порушень стосовно показника рядка 3 додатку 3 „Розрахунок суми бюджетного відшкодування” до декларації за червень, який визначено позивачем в сумі 326'882,00грн.; та відповідно до Порядку заповнення декларації значення якого переноситься до рядку 25 поточної декларації (в якому вказується сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню).
Перевірками зафіксовані суми податку, фактично сплачені позивачем постачальникам у попередньому податковому періоді -стосовно червня (у травні 2010р.) в сумі 675'171,00грн. -ці факти підтверджується сторонами та доведено в судовому засіданні. Відповідно до вимог п.п.7.7.2.”а” ст.7 Закону, для визначення розміру бюджетного відшкодування, треба виконати ще одну умову -порівняти задеклароване від'ємне значення із сумою податку, фактично сплаченою отримувачем товарів (послуг) своїм постачальникам у попередніх податкових періодах.
З'ясованих в суді фактів достатньо для того, щоб у відповідності до вимог Закону порівняти суму від'ємного значення та суму сплаченого податку (326'882,00 ? 675'171,00), та дійти висновку, що вона в повному обсязі підлягає відшкодуванню з бюджету.
З урахуванням викладеного, висновки, зроблені ДПІ в акті перевірки про порушення позивачем норм Закону, є необґрунтованими, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем на підставі встановлених актом перевірки порушень, є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно висновків перевірок щодо неможливості підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування на суму 17'849,00грн. -стосовно травня, та на суму 62'221,00грн. - стосовно червня, які ДПІ обґрунтовує відсутністю результатів зустрічних перевірок по постачальникам товарів на дату підписання матеріалів перевірки, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах, у межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами. Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України "Про податок на додану вартість". До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"). За змістом зазначених норм проведення зустрічних перевірок є правом податкових органів, однак законодавець не ставить відшкодування ПДВ у залежність від проведення податковими органами таких перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжити визначений законом строк відшкодування ПДВ з Державного бюджету України. Відсутність у податкового органу відомостей про зустрічну перевірку постачальника товару, не може безпосередньо та остаточно вказувати на невиконання останнім своїх податкових зобов'язань і тим самим позбавляти покупця (платника податку) права на включення до складу податкового кредиту суми податку, яка входить до складу ціни придбання товару, що призводить до позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування.
Єдиним наслідком завищення платником суми бюджетного відшкодування - у відповідності до вимог п.п.7.7.7”б” ст.7 Закону - є податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування. Враховуючи недоведеність фактів будь яких порушень з боку ТОВ „Артіль” вимог чинного законодавства, що регулює питання відшкодування ПДВ, подібне зменшення суми бюджетного відшкодування є протиправним та порушує законні права та інтереси позивача.
Статтею 7 Закону встановлено наступний порядок та строки проведення розрахунків з відшкодування податку на додану вартість:
«7.7.5. Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку заявлених у ній даних. ...
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
7.7.6. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу».
Відповідно до матеріалів справи, перевірка ТОВ „Артіль” з питань підтвердження бюджетного відшкодування за травень 2010 року закінчилася 02.08.2010р., а за червень 2010 року -09.09.2010р. В той же час - як свідчать письмові докази надані ДПІ та ГУ УДК, станом на дату розгляду справи в суді бюджетна заборгованість з відшкодування податку на додану вартість за вказані періоди ще не погашена, що свідчить про порушення вимог Закону.
Посилання представника ГУ ДКУ на вимоги „Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики”, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 3 серпня 2004р. №451/501/132 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 серпня 2004р. за №971/9570 -стосовно відсутності реєстру ДПІ, судом до уваги не приймаються, оскільки ці вимоги протирічать нормам п.п.7.7.6 ст.7 Закону.
Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва від 20.09.2010 року №0024960700/0.
Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва по відшкодуванню товариству з обмеженою відповідальністю "Артіль" ЛТД податку на додану вартість за травень 2010 року в сумі 153557 гривень та за червень 2010 року в сумі 268165 гривень.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державного казначейства України у Миколаївській області по відшкодуванню товариству з обмеженою відповідальністю "Артіль" ЛТД податку на додану вартість за травень 2010 року в сумі 153557 гривень та за червень 2010 року в сумі 268165 гривень.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Артіль" ЛТД (код ЄДРПОУ 13857386, рахунок №26001310005 в МФ АБ "Південний", МФО 326751) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за травень 2010 року в сумі 153557 гривень та за червень 2010 року в сумі 268165 гривень.
Відшкодувати з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 3 гривень 40 копійок.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя І. А. Устинов
Постанова оформлена
у відповідності до ч.3 ст.160 КАС України
та підписана суддею 10.12.2010 року.
Суддя І.А. Устинов