Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
08.12.2010 р. Справа № 2а-6646/10/1470
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І.А. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області,
до державного підприємства Державного південного регіонального селекційно-племінного центру по конярству «Південьконецентр»,
про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 61931,71 грн.
Управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області пред'явлено позов до державного підприємства Державного південного регіонального селекційно-племінного центру по конярству «Південьконецентр»про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 61931,71 грн.
До суду надійшла заява від представника позивача про розгляд справи за його відсутності, у порядку письмового провадження.
Відповідач, про дату та час слухання справи повідомлений належним чином, у судове засідання не з'явився, письмові заперечення проти позову не надав.
Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважного представника відповідача, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.
Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до наступних виводів.
Відповідач відповідно до ст. 14, 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058-ІV є страхувальником та платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно п. 6 ст. 17 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України відповідачем самостійно обчислюється розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та самостійно перераховується до Пенсійного фонду, тому сума страхових внесків є узгодженою між позивачем та відповідачем.
Відповідно до вимог п. 6 ст. 20 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Пунктом 7 частиною 9 статтею 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, передбачених цим Законом, - передбачено штраф у розмірі 50 відсотків сум несплачених або своєчасно не сплачених авансових платежів. Відповідно до пункту 7 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»до відповідача застосовані фінансові санкції в сумі 24568 гривень, що підтверджується рішенням про застосування фінансових санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків від 27.08.2010 року №121 (а.с.15).
Як вбачається з наданих матеріалів, відповідач станом на 24.09.2010 р. (день подання позову до суду) має заборгованість по сплаті страхових внесків, а саме недоїмки по збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, в тому числі заборгованість зі сплати фінансових санкцій, всього на загальну суму 61931,71 грн.
Наявність вказаної заборгованості підтверджується розрахунком суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за червень-липень 2010 року (а.с.11-14), карткою особового рахунку відповідача (а.с.9-10), рішенням про застосування фінансових санкцій №121 від 27.08.2010 (а.с.15) та вимогою про сплату боргу від 01.09.2010 р. №Ю-2 (а.с.16).
Згідно п. 3 ст. 106 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV, в разі несплати страхувальником суми недоїмки, орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
На час розгляду справи, відповідач у встановленому порядку вимогу позивача про сплату недоїмки не оскаржив, заборгованість у сумі 61931,71 не сплатив.
За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з державного підприємства Державного південного регіонального селекційно-племінного центру по конярству «Південьконецентр»(вул. Одеське шосе, 92, м. Миколаїв, 54036, ідентифікаційний код 32141301) на користь Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Миколаївської області недоїмку по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 61931 гривні 71 копійки.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя І. А. Устинов