Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
23.03.2010 р. Справа № 2а-358/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді О.М. Мельник при секретарі судового засідання Меленчук М. Ю. розглянувши адміністративну справу
за позовомДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1,Миколаїв,54028
доТовариства з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВПОКРІВЛЯГРАД", вул. 1 Лінія, 34-а, кв. 68, Миколаїв, 54034
пронадання дозволу на проведення позапланової перевірки,
Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва звернулася до суду з позовом про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВПОКРІВЛЯГРАД".
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що стосовно відповідача прийнято судове рішення про визнано його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.
Ухвала суду від 26.01.2010 року та позовна заява з додатком направлені за юридичною адресою відповідача, повернулись з відміткою поштової установи за витоком строку зберігання (арк.спр.17-31).
У суду відсутні відомості щодо зміни місцезнаходження відповідача та внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в порядку, передбаченому ст.ст.19,22 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”. Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають з'ясування судом або стороною по справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.
Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.
Відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності, знаходиться на податковому обліку у позивача з 14.02.2009 року, і у відповідності зі статтею 9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 №1251-ХІІ (далі -Закон №1251-ХІІ) зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати податки і збори, а також зобов'язаний допускати посадових осіб державних податкових органів для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Статтею 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 №509-ХІІ (далі -Закон №509-ХІІ) передбачено, що податкові органи мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів, незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами.
Пунктом 6 частини 6 статті 111 Закону №509-ХІІ встановлено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться, зокрема, у разі проведення реорганізації (ліквідації) підприємства.
Крім того, п.8.2 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого Наказом ДПА України від 19.02.1998 №80 передбачено прийняття рішення органом державної податкової служби про проведення позапланової виїзної перевірки платника податків, у зв'язку з проведенням його реорганізації чи ліквідації, у тому числі, в разі одержання судового рішення або відомостей з Єдиного державного реєстру щодо прийняття судом рішення про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податку.
Відповідно до ч.8 статті 111 Закону №509-ХІІ позапланова виїзна перевірка здійснюється за рішенням керівника податкового органу, яке оформлюється наказом.
В матеріалах справи міститься інформація по основним обліковим даним Товариства з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВПОКРІВЛЯГРАД", згідно яких господарським судом Миколаївської області винесено постанову, якою Товариства з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВПОКРІВЛЯГРАД" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у відповідності з Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Отже, відповідно до п.6 ч.6 ст.111 Закону №509-ХІІ та п.8.2 Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) з моменту відкриття ліквідаційної процедури відповідача у позивача виникло право на проведення позапланової перевірки відповідача на підставі наказу керівника податкової інспекції.
Між тим, згідно з пунктом 4 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Статтею 104 КАС України передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
За змістом статті 111 Закону №509-ХІІ позапланові виїзні перевірки платників податків проводяться з підстав, які передбачені ч.ч.6, 7 цієї статті, та на підставі наказу керівника податкового органу. При наявності ж інших підстав для проведення позапланової перевірки, які вказаними нормами не передбачені, необхідно рішення суду про надання дозволу на проведення позапланової перевірки в зв'язку з такими підставами.
Отже, Законом №509-ХІІ передбачено право податкової інспекції на звернення до суду з позовом про надання дозволу на проведення позапланових перевірок, проте рішення суду, як виключну підставу для проведення позапланової документальної перевірки, необхідно розглядати лише у випадках виникнення обставин, які прямо не зазначені в статті 111 Закону №509-ХІІ.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у позивача відсутнє право на звернення до суду з позовом про надання дозволу на проведення позапланової перевірки з підстав, при наявності яких він може самостійно провести перевірку на підставі наказу керівника податкового органу.
За вказаних обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
В задоволенні позову Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки -відмовити.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя О.М. Мельник