Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
15:44
26.08.2010 р. Справа № 2а-3916/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Мельника О.М.
при секретарі судового засідання Яневі Ю.В. розглянувши адміністративну справу
за позовомТОВ "Селена-Електро", вул. Ленінградська, 3-д, кв. 178, м.Миколаїв,54052
доДержавної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва, вул. Артема, 1-А, м.Миколаїв,54000
провизнати нечинним податкового повідомлення-рішення від 18.04.10 р. №0000471720/0,
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1, паспорт від 28.02.01р. НОМЕР_1;
від відповідача: Саленко Т.П., дов. № 2/10-039, від 11.01.10;
Товариство з обмеженою відповідальністю «Селена-Електро»(далі - позивач) звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва (далі -відповідач) з адміністративним позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 18.04.10 р. №0000471720/0.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем 26 березня 2010 року було проведено невиїзну документальну перевірку, за результатами якої було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.04.10 р. №0000471720/0. Вказане повідомлення-рішення було прийнято з порушення чинного законодавства. Відповідно до ст. 1 п.1.2, ст.ст. 11,12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(далі -Закон №889), внесення фізичною особою до статутного фонду юридичної особи рухомого майна в обмін на корпоративні права не відноситься до операцій по купівлі-продажу мана та не підлягає оподаткуванню. Відповідно до ст. 3 п.3.2. п.п. 3.2.1 Закону №889, не є об'єктом оподаткування операції з придбання корпоративних прав, виражені в інших ніж цінні папери, формах. Прийняте відповідачем повідомлення-рішення від 08.04.10 р. №0000471720/0 є неправомірним.
Відповідач позов не визнав на надав суду письмові заперечення в яких посилається на те, що невиїзною документальною перевіркою встановлено, що громадянка ОСОБА_1, в вересні 2009 року внесла до статутного фонду рухоме майно на суму 63000,00 грн. в обмін на корпоративні права. Відповідно до ст. 1 п.1.2 Закону №889 визначено, що дохід -сума будь-яких коштів, вартість паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених ст. 4 п.4.2 п.п.4.2.16 Закону №37, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами. Придбання інвестиційного активу вважається операцією з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права. Таким чином, інвестування фізичною особою до статутного фонду господарського товариства належного їй на праві власності рухомого майна є з її боку відчуженням такого майна. Підприємство, яке в обмін на внесене до його статутного фонду рухоме майно надає фізичній особі корпоративні права, згідно ст. 1 п.1.15 Закону №889 є податковим агентом щодо вартості такого майна, тому має нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок з суми одержаного платником податку доходу від продажу. Позивач не утримав та не перерахував податок з доходів громадянки ОСОБА_1. Тому було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.
Приймаючи рішення по справі суд взяв до уваги наступне.
17 березня 2009 року було проведено державну реєстрацію товариство з обмеженою відповідальністю «Селена-Електро», свідоцтво про державку реєстрацію серія А01 №491791, №1 522 102 0000 019158 (а.с. 9).
26 березня 2010 року відповідач провів невиїзну документальну перевірку ТОВ «Селена-Електро»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб із сум внесених до статутного фонду ТОВ «Селена-Електро»громадянином за період з 16.09.09 р. по 30.09.09 р. про, що було складено акт №2023/17-20/36622627 (а.с.12-17).
В акт №2023/17-20/36622627 вказано, що позивач порушив ст. 1 п.1.15, ст. 8 п.8.1 п.п. 8.1.1, ст.12 п.12.1 Закону №889, а саме податок з доходів фізичних осіб з громадянки ОСОБА_1 при внесенні до статутного фонду рухомого майна у вересні 2009 року не утримано і не перераховано до бюджету, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб за період з 16.09.09 р. по 30.09.09 р. та ст.19 п.19.2 п.п. б) Закону №889, а саме неподання до ДПІ податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платника податку, а також сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ за ІІІ квартал 2009 року по строку надання 09.11.09 р.
8 квітня 2010 року відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0000471720/0 на загальну суму 28350,00 ( 9450,00 грн. основний платіж, 18900,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями позивач звернувся з позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.
У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 п. 8 Закону України «Про акціонерні товариства», корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про акціонерні товариства», акціонерне товариство може бути створене однією особою чи може складатися з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства. Відомості про це підлягають реєстрації і опублікуванню для загального відома в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Громадянка ОСОБА_1 є засновником та учасником ТОВ «Селена-Електро». 16 вересня 2009 року було проведено загальні збори засновників даного товариства. Відповідно до п. 3 Протоколу №1 загальних зборів статутний фонд товариства складає 63000,00 грн., статутний фонд створений за рахунок майнового вкладу учасника товариства (передача об'єкта рухомого майна).
Відповідно до ст.1 п. 1.2 Закону №889, дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріальногомайна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Враховуючи викладене, згідно з прямими нормами Закону №889 вклад (внесок) фізичної особи у вигляді майна (що знаходиться у власності такої особи до статутного фонду юридичної особи - резидента є придбанням такою фізичною особою права власності на частку (пай) у статутному фонді такої юридичної особи, тобто є витратами, понесеними у зв'язку із придбанням інвестиційного активу, і не є доходом згідно з нормами пункту 1.2 статті 1 Закону №889 та не відноситься до операцій з купівлі-продажу майна відповідно до норм статей 11 та 12 Закону №889.
Відповідно до ст. 3, 3.2., п.п. 3.2.1 12 Закону України «Про податок на додану вартість»не є об'єктом оподаткування операції з: випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до закону.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0000471720/0 від 08.04.10 р. є неправомірним.
Частина 2 статті 71 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого на підставі акту перевірки №2023/17-20/36622627 від 26.03.10 р. податкове повідомлення-рішення №0000471720/0 від 08.04.10 р. Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.04.2010 року №0000471720/0.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.М. Мельник