про залишення позовної заяви без руху
04 лютого 2026 року м. Житомир справа №240/3293/26
категорія 112010201
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Гурін Д.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
29.01.2026 до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 , в якому просить:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в проведенні перерахунку та виплаті з 01.01.2021, призначеної пенсії в повному обсязі;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок з 01.01.2021 та виплачувати призначену пенсію, з урахуванням складових, встановлених довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 за вих. №ХЗ 66445 від 03.12.2025, направленою на адресу відповідача на виконання рішення Міністра оборони України від 17.01.2023 №1428/3, щодо видачі довідок про грошове забезпечення станом на 01.01.2021 для перерахунку пенсії, враховуючи рішення Верховного Суду в зразковій справі №380/19324/23 від 05.03.2024 та рішення Верховного суду України від 02.08.2022 у зразковій справі №440/6017/21.
Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Відповідно до вимог частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем разом із позовною заявою подане клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом. В обґрунтування клопотання позивач вказав, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру грошового забезпечення з 01.01.2021 йому не був проведений з вини ІНФОРМАЦІЯ_2 та відповідача, якими загального перерахунку пенсій з цих підстав безпідставно не проводилось. Позивач зазначає, що довідку отримано особисто за заявою лише 08.12.2025 на виконання рішення Верховного Суду у зразковій справі №380/19324/23 від 05.03.2024 та рішення Верховного Суду від 02.08.2022 у зразковій справі №440/6017/21.
Дослідивши подане позивачем клопотання та матеріали позовної заяви, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частинами 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу на те, що законодавець визнав строк в шість місяців достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа визначилася, чи реалізуватиме своє право на звернення до суду за захистом порушених прав.
При вирішенні справи суд враховує, що відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Верховний Суд у постанові від 08.10.2025 у справі №560/12997/24, в аналогічних спірних правовідносинах, надав оцінку тій обставині, що довідка про розмір грошового забезпечення складена 11.06.2024, а позов до суду подано 06.09.2024, та виснував, що позивачка звернулася - 06 вересня 2024 року, тому її права щодо виплати пенсії можуть бути захищені судом лише з 06 березня 2024 року - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, а не з 01 лютого 2023 року. При цьому Верховний Суд позовні вимоги щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату позивачці пенсії з 01 лютого 2023 року по 05 березня 2024 року залишив без розгляду відповідно до статті 123 КАС України.
Також, Верховний Суд у постанові від 08.10.2025 у справі №560/12997/24, в аналогічних спірних правовідносинах, надав оцінку приписам ст.51 Закону №2262-XII та прийшов до висновку про застосування у спірних правовідносинах шестимісячного строку, встановленого частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, суд в цій справі не створює самостійно тлумачення відповідних правових норм, а лише використовує висновки, які висловив Верховний Суд у подібних правовідносинах у постанові від 08.10.2025 у справі №560/12997/24. При цьому суд бере до уваги, що у вказаній постанові Верховний Суд висловив правову позицію без прив'язки щодо дати, з якої було виготовлено довідку, а саме щодо застосування до подібних правовідносин, які виникають при здійсненні перерахунку пенсії строку звернення до суду, який обмежено шістьма місяцями до дати звернення позивача до суду з позовом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що посилання в заяві про усунення недоліків позову на те, що право позивача на здійснення перерахунку пенсії в контексті спірних правовідносин у силу вимог статті 51 Закону №2262-ХІІ не може бути обмежено будь-яким строком, а тому і строк звернення до суду у спірних правовідносинах не застосовується, до уваги судом не приймається, враховуючи висновки, висловлені в постанові Верховного Суду від 08.10.2025 у справі №560/12997/24.
Отже, суд не вбачає обставин, що заважали б позивачу та могли бути об'єктивними перешкодами для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів в межах шестимісячного строку.
Позивач, звертаючись до суду просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та здійсненні з 01.01.2021 перерахунку пенсії, натомість, до суду позивач звернувся 29.01.2026, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду, пропустивши шестимісячний строк звернення до суду за захистом своїх прав, які можуть бути захищені судом лише з урахуванням вказаного строку.
При цьому, задоволення клопотання про поновлення строку звернення до суду в частині: "2. У випадку неможливості поновлення строку, відкрити провадження по справі і задовольнити позовні вимоги в межах шестимісячного строку звернення до суду" задоволенню не підлягають, оскільки формування позовних вимог, відповідно до приписів ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, є правом позивача.
Отже, звернувшись до суду із позовом 29.01.2026, позивач пропустив визначений законом строк звернення до суду.
Суд визнає неповажними підстави зазначені позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, інших обґрунтувань (наведення поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку), позивачем у поданій заяві не наведено.
Частинами 1 та 2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду окремої заяви відповідно до вимог частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням інших причин пропуску строку на звернення до суду із даним позовом та доказами поважності причин його пропуску або уточненого позову в межах шести місяців.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Визнати неповажними підстави пропуску строку, зазначені позивачем у клопотанні від 29.01.2026, відмовити позивачу у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду від 29.01.2026 вх. №7010/26.
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Д.М. Гурін