02 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 760/513/24
провадження № 61-939ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 19 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору позики та застосування наслідків недійсності правочину,
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним вище позовом.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 19 травня 2025 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 10 червня 2025 року про виправлення описки, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано недійсним договір позики від 03 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
У порядку застосування наслідків недійсності договору позики від 03 березня 2015 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 заборгованість у розмірі 1 748 786,71 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 7 246,80 грн з кожного.
Додатковим рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 31 липня 2025 року, стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 84 960,00 грн витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції та з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 84 960,00 грн. витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 19 травня 2025 року та додаткове рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 31 липня 2025 року скасовано.
Ухвалено нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 21 740,40 грн судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 19 січня 2026 року заяву представника ОСОБА_4 - адвоката Фещенка І. С. про розподіл судових витрат задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи судом першої інстанції та 7 000,00 грн за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
У січні 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 19 січня 2026 року.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України та відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, зазначає про неналежну оцінку судом апеляційної інстанції доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Враховуючи, що судом не встановлено підстав для залишення касаційної скарги без руху, відмови у відкритті касаційного провадження чи повернення касаційної скарги, зважаючи на те, що доводи касаційної скарги містять посилання на передбачені законом підстави касаційного оскарження судових рішень, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Матеріали справи № 760/513/24 витребувано з суду першої інстанції ухвалою від 26 січня 2026 року.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору позики та застосування наслідків недійсності правочину, за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2026 року.
Роз'яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:І. Ю. Гулейков
Р. А. Лідовець
Д. Д. Луспеник