28 січня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/2612/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Рогач Л. І. - головуючої, Краснова Є. В., Мачульського Г. М.,
за участю секретаря судового засідання - Салівонського С. П.,
представників учасників справи:
офісу Генерального прокурора - Савицька О. В.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста" - Гладій О. В., Заєць П. Л.,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Індастріал Сіті" - Гончарук А. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста"
про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.12.2025
у справі за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Індастріал Сіті",
про зобов'язання вчинити певні дії.
1. Історія справи
1.1. Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста" (далі - ТОВ "Аста", заявник) про зобов'язання ТОВ "Аста" повернути Дніпровській міській раді земельні ділянки з кадастровими номерами 1210100000:01:185:0144 та 1210100000:01:185:0143.
1.2. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 28.10.2024, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2025, у задоволенні позову відмовив у повному обсязі та скасував заходи забезпечення позову.
1.3. Верховний Суд постановою від 03.12.2025 касаційну скаргу першого заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задовольнив. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.09.2025 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2024 у справі № 904/2612/24 скасував. Прийняв нове рішення, яким зобов'язав ТОВ "Аста" повернути Дніпровській міській раді земельну ділянку площею 0,3046 га, зобов'язав ТОВ "Аста" повернути Дніпровській міській раді земельну ділянку площею 0,6179 га, стягнув з Дніпровської міської ради на користь ТОВ "Аста" кошти у сумі 5 307 663 грн, отримані за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 16.06.2020, укладеного між Дніпровською міською радою та ТОВ "Аста". Вирішив питання про розподіл судових витрат.
2. Короткий зміст заяви про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду
2.1. ТОВ "Аста" через підсистему "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з заявою про перегляд постанови Верховного Суду від 03.12.2025 у цій справі за виключними обставинами.
2.2. ТОВ "Аста" вказує, що підставами для звернення до Суду з заявою про перегляд постанови суду касаційної інстанції у цій справі від 03.12.2025 є ухвалення Конституційним Судом України рішення від 03.12.2025 у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді).
2.3. Обґрунтовуючи заяву зазначає, що як вбачається з позовної заяви, прокурор звертався до суду саме на підставі абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру" (абзац 2 аркуш 4 позовної заяви). При цьому під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанції, відповідач наполягав на тому, що прокурор не має права представляти інтереси держави у разі наявності органу місцевого самоврядування, котрий може сам здійснювати представництво своїх інтересів, що підтверджується постановою Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16.
2.4. Крім того, за доводами заявника, Дніпровська обласна прокуратура не зверталася до Дніпровської міської ради про необхідність вжиття заходів реагування шляхом вчинення будь- яких дій у розумний строк, що є порушенням порядку подання позовної заяви прокурором, враховуючи вимоги Конституції України, Закону України "Про прокуратуру" та правові висновки Великої Палати Верховного Суду, оскільки у листі №15/2-622вих-23 йшлося питання про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та одного договору купівлі- продажу. Тому, на думку заявника, прокурором порушено порядок звернення до суду в інтересах держави, а рішенням Конституційного Суду України взагалі встановлена неконституційність даної вимоги, що в свою чергу унеможливлює подання позовних заяв органами прокуратури.
2.5. У додаткових поясненнях ТОВ "Аста" зазначає також, що судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено у повному обсязі докази по справі (зокрема експертний висновок), та як наслідок, не встановлено дійсних обставин справи, а касаційним судом у свою чергу даного порушення не виявлено.
3. Позиція інших учасників справи
3.1. У наданих до Верховного Суду поясненнях прокурор просить відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Аста" про перегляд судового рішення за виключними обставинами та залишити в силі постанову Верховного Суду від 03.12.2025. Зазначає, що у цій судовій справі належним чином обґрунтовано підстави для вжиття заходів представницького характеру
3.2. Від ТОВ "Індастріал Сіті" надійшли пояснення до заяви про перегляд постанови Верховного суду, в яких третя особа підтримує заяву у повному обсязі та просить врахувати і власну позицію щодо завдання шкоди з боку органів прокуратури при поданні такого роду позовів, котрі наносять репутаційні ризики юридичним особам, які в такий складний час ведуть будівництво та в свою чергу сплачують податки.
4. Мотивувальна частина
4.1. Заслухавши суддю-доповідачку, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у заяві про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду та запереченнях на неї, колегія суддів зазначає таке.
4.2. Відповідно до частини першої статті 320 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
4.3. Підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення. (частина третя статті 320 ГПК України).
4.4. Наведеним положенням процесуального закону запроваджено правовий механізм перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, у зв'язку з виключними обставинами, якими є, зокрема, визнання Конституційним Судом України неконституційним закону або його окремих положень, застосованих судом під час розгляду справи, при умові, якщо рішення суду ще не виконане.
4.5. Разом з тим згідно зі статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
4.6. У постанові від 18.11.2020 у справі № 4819/49/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що аналіз норм розділу ХІІ Конституції України ("Конституційний Суд України") та Закону України "Про Конституційний Суд України" дає підстави дійти висновку про те, що рішення Конституційного Суду України має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини є триваючими і виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду України, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення Конституційного Суду України. Тобто рішення Конституційного Суду України поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення. Встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого припису, застосованого (не застосованого) судом під час вирішення справи, має значення, насамперед, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення подібних справ, а не як підстава для перегляду справи з ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням.
4.7. У постанові від 11.12.2025 у справі № 990/244/23 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що принцип правової визначеності, який невід'ємно притаманний праву Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на чому неодноразово наголошував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїх рішеннях, дозволяє не вдаватися до перегляду судових рішень, які мали місце до прийняття рішення ЄСПЛ як рішення прецедентного або загального характеру, що формує певну правову позицію. До таких рішень загального характеру належать і рішення конституційних судів. ЄСПЛ визнає, що публічне право окремих країн обмежує можливість прийняття конституційними судами рішень, які мають зворотну дію у часі (справа "Маркс проти Бельгії" від 13 червня 1979 року, заява № 6833/74, пункт 58).
4.8. Рішенням від 14 грудня 2000 року № 15-рп/2000 у справі про порядок виконання рішень Конституційного Суду України останній вказав, що такі рішення мають пряму дію.
4.9. Велика Палата Верховного Суду також наголосила, що приписи законодавства, які регулюють дію рішень Конституційного Суду України у часі, є чіткими, логічно послідовними та сформульованими так, що унеможливлюють неоднозначність тлумачення. Їх правова природа забезпечує однозначність правозастосування, унеможливлюючи різні підходи до їх сприйняття, розуміння чи практичного застосування. Це відповідає принципу правової визначеності, що є фундаментальною складовою правовладдя (верховенства права), та сприяє належному функціонуванню судової системи, забезпечуючи передбачуваність судових рішень і довіру до правосуддя.
4.10. Тобто практика Великої Палати Верховного Суду щодо прямої (перспективної) дії рішення Конституційного Суду України є сталою.
4.11. У постанові від 10.12.2025 у справі № 344/12305/18 Велика Палата Верховного Суду додатково зазначила, що Рішенням від 03 грудня 2025 року № 6-р(ІІ)/2025 Конституційний Суд України ухвалив визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв'язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Однак відповідно до пункту 4 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.
4.12. Враховуючи пункт 4 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 грудня 2025 року № 6-р(ІІ)/2025, а також сталу і послідовну практику Великої Палати Верховного Суду щодо прямої дії рішень Конституційного Суду України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ "Аста" про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду у цій справі.
4.13. За частиною четвертою статті 325 ГПК України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 234, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста" про перегляд за виключними обставинами постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.12.2025 у справі № 904/2612/24.
Постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.12.2025 у справі № 904/2612/24 - залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуюча Л. Рогач
Судді Є. Краснов
Г. Мачульський