Постанова від 26.01.2026 по справі 918/1003/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

26 січня 2026 року Справа № 918/1003/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Маціщук А.В. , суддя Олексюк Г.Є.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Городоцької сільської ради

на рішення Господарського суду Рівненської області від 25.11.2025

(ухвалене о 14:20 год. у м. Рівному, повний текст складено 04.12.2025)

у справі № 918/1003/24 (суддя Романюк Ю.Г.)

за позовом Городоцької сільської ради

до Комунального підприємства "ВеликоШпанівське" Шпанівської сільської ради

про стягнення 1 298 411 грн 16 коп. збитків

за участю представників сторін:

від позивача - Китовська Л.Г.;

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Городоцька сільська рада звернулася до Господарського суду Рівненської області із позовом до Комунального підприємства "ВеликоШпанівське" Шпанівської сільської ради про стягнення 1 298 411 грн 16 коп. збитків (із врахування заяви про збільшення позовних вимог).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеної Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області ревізії бюджету Городоцької сільської територіальної громади щодо дотримання чинного законодавства було встановлено завищення сум наданих відповідачем послуг по вивезенню твердих побутових відходів на загальну суму 1 114 387 грн 98 коп.

В подальшому, в межах кримінального провадження №42024180000000056, відомості про яке внесено до ЄРДР 12.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, та керівнику КП "ВеликоШпанівське" Богуславському В.Т. повідомлено про підозру, а Городоцьку сільську раду визнано потерпілою особою, проведено судову економічну експертизу, якою встановлено, що у період з 2021 року по 2023 рік завищення обсягів, наданих КП "ВеликоШпанівське" послуг з вивезення сміття на суму 1 298 411 грн 16 коп.

Господарський суд Рівненської області рішенням від 25.11.2025 у справі № 918/1003/24 в позові відмовив.

При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено належними й допустимими доказами наявність збитків, протиправної поведінки відповідача, причинно-наслідкового зв'язку та вини, оскільки покладений в основу позовних вимог акт ревізії №06-30/01 від 19.03.2024 не є первинним чи обов'язковим документом, а має оціночний характер і не може слугувати підставою для стягнення коштів.

Враховуючи відмову в задоволенні позову, з підстав його необґрунтованості, суд вказав про відсутність підстав для застосування позовної давності за заявою відповідача.

Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 11, 15, 16, 22, 253, 256, 257, 261, 267, 509, 526, 610, 623, 627, 629, 901, 902, 903, 906 Цивільного кодексу України, Положення Про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43, Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 550 від 20.04.2006, Методичних рекомендацій з визначення морфологічного складу побутових відходів, затверджених наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 03.05.2024 №409, Правил визначення норм надання послуги з управління побутовими відходами, затверджених Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 30.07.2010 №259.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду звернулася Городоцька сільська рада із апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Рівненської області від 25.11.2025 у справі №918/1003/24 скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована таким.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву із спливом строку визначеного для подання відзиву, а в суду першої інстанції були відсутні правові підстави для поновлення відповідачу пропущеного процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву та, як наслідок, судом всупереч законодавству здійснено оцінювання документів, які долучено до відзиву.

Судом не враховано, що контрольні обміри виконаних робіт в цьому випадку не можуть бути застосовані, оскільки надання відповідачем послуг відбулось у 2021-2023 роках. За наслідками здійснення таких обмірів 23.08.2024 чи зафіксованих в подальших актах по інших громадах: Дядьковицької та Варковицької сільської ради від 20.11.2024, Шпанівської сільської ради від 05.12.2024, Бабинської сільської ради від 10.12.2024, було здобуто наслідки обмірів саме на час їх проведення, тобто станом на відповідний місяць 2024 року. Така фіксація результату у 2024 році не підтверджує вміст в 1 тонні відходів 9 метрів кубічних відходів, які могли бути у 2021-2023 роках.

Позивач розраховуючи на стягнення збитків, надав до суду не тільки Акт ревізії, який свідчить про фінансові порушення відповідача, але й долучив ряд документів, на підставі яких обраховано збитки.

Судом не надано належної правової оцінки висновку експерта від 06.01.2025 №СЕ-19/103-24/15750-ЕК.

Суд безумовно прийняв до уваги наданий відповідачем наказ відповідача - комунального підприємства від 24.12.2024 № 16, яким скасовано довідку від 31.03.2021 щодо вмісту ТПВ в 1 тонні відходів від 4 до 6 метрів кубічних.

Вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, яке підлягає скасуванню.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що оскаржуване рішення суду є законним та таким, що відповідає обставинам справи, які були встановлені під час судового розгляду.

Відзив на позов подано у встановлений ухвалою суду першої інстанції строк, а ззначення вказаної обставини, як підстави для скасування рішення суду є неналежними та не заслуговують на увагу, оскільки по своїй суті є оскарженням Ухвали суду про встановлення додаткового строку на подання відзиву.

Довідка КП "ВеликоШпанівське" від 03.03.2021, яка була застосовна під час проведення зустрічної звірки за 2021, 2022 та 2023 роки, була розрахована, без проведення практичних (контрольних) вимірів ваги побутових відходів.

Враховуючи результати зважування, що зафіксовані у зважувальних квитанціях, враховуючи те, що технологічна місткість кузовів транспортних засобів (сміттєвозів) КП "ВеликоШпанівське" однакова та становить 15 куб. м., з огляду на коефіцієнт ущільнення побутових відходів, шляхом проведення розрахунків, було встановлено, що одна тонна побутових відходів містить 9 куб. м. побутових відходів. Ці розрахунки зафіксовані довідкою від 23.08.2024.

Судом вірно не взяті до уваги висновок експерта від 06.01.2025 № СЕ-19/103-24/15750-ЕК та Методичні рекомендації з визначення морфологічного складу побутових відходів, затверджених наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 03.05.2024 № 409.

Просить апеляційну скаргу Городоцької сільської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 25.11.2025 залишити без змін.

В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 26.01.2026 представниця скаржника підтримала доводи апеляційної скарги. Вважає, що судом першої інстанції не надано оцінку всім доказам, котрі покладені в основу позовних вимог. Просила рішення Господарського суду Рівненської області від 25.11.2025 у справі №918/1003/24 скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

В судове засідання 26.01.2026 від відповідача представник не з'явився.

При цьому, від представниці Комунального підприємства "ВеликоШпанівське" Шпанівської сільської ради надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване її зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Розглядаючи вказане клопотання, суд бере до уваги таке.

За загальним правилом відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст. 202 ГПК України).

При цьому, представниця відповідача не вказала, а судом не встановлено обставин, за наявності котрих є неможливе вирішення спору в цьому судовому засіданні.

Суд бере до уваги, що представниця не була позбавлена можливості, у визначеному законодавством порядку, взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Щодо такої підстави відкладення розгляду справи, як участь представників в інших судових засіданнях, суд зауважує, що учасник справи на власний розсуд користується процесуальним правом участі в судовому засіданні, і у випадку збігу в часі судових засідань в різних справах, має здійснювати вибір щодо участі, зокрема, в котре саме засідання він направить представника.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що учасники справи не обмежені законом в кількості уповноважених осіб для представництва їх інтересів в тому рахунку і в суді апеляційної інстанції.

Суд зважає і на те, що позиція Комунального підприємства "ВеликоШпанівське" Шпанівської сільської ради викладена у відзиві на апеляційну скаргу.

Тому, суд апеляційної інстанції відмовляє в задоволенні вищевказаного клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи, що відповідач був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать довідка про доставку електронного листа та (т. 2, а. с. 19), відхилення клопотання представниці відповідача про відкладення розгляду справи, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представниці позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржене рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що відповідно до акту ревізії від 06.09.2024 №13-17-20-06/112, складеного працівниками Управління Західного офісу Держаудитслужби у Рівненській області (далі - Акт; т. 1, а. с. 68-78), встановлено факт завищення обсягів наданих послуг з вивезення сміття з території Городоцької сільської ради на 1 114 387 грн 98 коп.

Згідно проведеної ревізії Управління Західного офісу Держаудитслужби у Рівненській області встановило такі обставини.

Протягом 2021-2023 років Городоцькою сільською радою спрямовувалися кошти бюджету громади на оплату видатків з вивезення твердих побутових відходів з території сіл громади від населення та їх захоронення за КПКВК 0116014 "Забезпечення збору та вивезення сміття і відходів" (Програма економічного та соціального розвитку території Городоцької сільської територіальної громади на 2021 рік, на 2022 рік, на 2023 рік ), а саме:

за 2021 рік - на суму 1 578 000 грн;

за 2022 рік - 1 739 120 грн 28 коп.;

за 2023 рік - 2 237 625 грн.

У 2021 році Городоцькою сільською радою з однієї сторони (Замовник) та КП "ВеликоШпанівське" з другої сторони, укладено договір про закупівлю послуг з вивезення твердих побутових відходів та їх захоронення від 10.02.2021 №20 з додатками №1 та №2 (далі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору, Виконавець зобов'язується протягом 2021 року надавати Замовникові послуги, зазначені в п.1.2 цього договору, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Згідно з п.1.2 договору, найменування послуги - код ДК 021:2015-90510000-5 "Утилізація сміття та поводження зі сміттям / Вивезення твердих побутових відходів від населення та їх захоронення (далі - ТПВ)". Обсяг послуг - 10 250 куб. м. За результатами наданих послуг Виконавець підраховує об'єм вивезених та захоронених на умовах даного договору твердих побутових відходів. На підставі підрахунків Виконавець складає та передає підписані ним та скріплені печаткою два примірники акта приймання-передачі наданих послуг. Замовник зобов'язаний підписати акт приймання-передачі наданих послуг протягом трьох днів з моменту отримання та повернути його Виконавцеві. Загальна сума оплати за послуги в місяць визначається з урахуванням щомісячного відшкодування за подачу спецавтомобіля в одну і зворотну сторону. Зазначене відшкодування розраховується згідно калькуляції, затвердженої виконавцем відповідно до шляхових листів.

Виконавець надає послуги з вивезення та захоронення твердих побутових відходів згідно з графіком, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати послуги відповідно до протоколу погодження договірної ціни (додаток №2) і на умовах, передбачених цим договором (п.3.1 договору).

Ціна договору за надані послуги з вивезення побутових відходів та їх захоронення складає 1 580 000 грн, в т.ч. ПДВ - 263 333 грн 33 коп.(п.3.2 договору).

Періодом для розрахунку вартості послуг Виконавця є календарний місяць (п.4.1 договору).

Побутові відходи вивозяться за адресами та графіком згідно додатку №1 до даного договору (Дислокація) (п.5.1 договору).

Замовник зобов'язаний у разі зміни графіку вивезення твердих побутових відходів від населення, погодити новий графік з Виконавцем шляхом укладення додаткової угоди (п.6.1.3 договору).

Замовник має право контролювати надання послуг у строки, встановлені цим договором (п.6.2.2 договору).

Виконавець несе відповідальність за невиконання зобов'язань, визначених цим договором і законом (п.7.2.2 договору).

У Дислокації (додаток №1 до договору від 10.02.2021 №20) визначено, що вивезення ТПВ здійснюється по вулицях 11-й сіл Городоцької громади у четвер та в с. Городок - у п'ятницю.

У Протоколі погодження договірної ціни (додаток №2 до договору від 10.02.2021 №20) зазначено, що Виконавець надає Споживачу послугу з вивезення твердих побутових відходів згідно тарифу, встановленого для Виконавця рішенням Шпанівської сільської ради від 27.03.2019 №101 в розмірі 144 грн 71 коп./куб. м з ПДВ, в тому числі послуга захоронення побутових відходів. Транспортні послуги надаються згідно калькуляцій, затверджених Виконавцем та погоджених Споживачем. Цей протокол є підставою для взаємних розрахунків між Виконавцем та Споживачем.

Згідно з калькуляцією розрахунку вивезення побутових відходів Городоцької сільської ради, затвердженою директором КП "ВеликоШпанівське" Бордіяном В.Є., вартість послуги з вивезення побутових відходів у 2021 році за місяць становить 131 500 грн, в т.ч. ПДВ - 21 916 грн 67 коп.

Під час зустрічної звірки в КП "ВеликоШпанівське" встановлено, що відповідно до подорожніх листів вантажного автомобіля по автомобілях САЗ 3507 д.н. НОМЕР_1 , ЗІЛ ММЗ 554М д.н. НОМЕР_1 , МАЗ д.н. НОМЕР_2 , ФОРД КАРГО 1833 ДС д.н. НОМЕР_3 , ФОРД КАРГО 1833 ДС д.н. НОМЕР_4 та зважувальних квитанцій Комунального автотранспортного підприємства 1728 (полігон побутових відходів м. Рівного), за період з 01.01.2021 по 25.11.2021 КП "ВеликоШпанівське" з території 12-и сіл Городоцької сільської територіальної громади вивезено на Рівненський міський сміттєзвалищний полігон побутових відходів у кількості 1 032,74 тон.

Для зустрічної звірки надано довідку КП "ВеликоШпанівське" від 03.03.2021, підписану директором Богуславським В.Т., у якій зазначено, що 1 тонна побутових відходів містить від 4 (чотирьох) до 6 (шести) куб. м побутових відходів (залежно від виду відходів).

З урахуванням вищевказаної довідки КП "ВеликоШпанівське" від 03.03.2021 (застосовано максимальну кількість - 6 куб. м в 1 тонні), за період з 01.01.2021 по 25.11.2021 з території сіл Городоцької територіальної громади вивезено побутових відходів у кількості 6196,44 куб. м.

В грудні 2021 року вивезення побутових відходів з території Городоцької громади здійснювалося на Здовбицьке сміттєзвалище (згідно з подорожніми листами), проте документи, що підтверджують кількість вивезеного сміття, для звірки під час ревізії не надано у зв'язку з відсутністю.

З метою підтвердження кількості вивезених КП "ВеликоШпанівське" побутових відходів з території Городоцької сільської територіальної громади на Здовбицьке сміттєзвалище протягом грудня 2021 року - березня 2022 року, Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області направлено запит від 18.07.2024 №131720-14/1896-2024 на адресу Комунального підприємства "Здолбунівське" Здолбунівської міської ради Рівненської області (далі - КП "Здолбунівське"), на балансі якого рахується вказане сміттєзвалище.

У листі КП "Здолбунівське" від 19.07.2024 №407 надано копії підтверджуючих документів про кількість ввезених на територію Здовбицького сміттєзвалища побутових відходів КП "ВеликоШпанівське" за період з 29.11.2021 по 31.03.2022.

Так, за дні виїзду автомобілів для збирання побутових відходів на території Городоцької громади, КП "ВеликоШпанівське" ввезено на Здовбицьке сміттєзвалище вказаних відходів у грудні 2021 року в кількості 151 куб. м.

Всього за 2021 рік КП "ВеликоШпанівське" вивезено побутових відходів з території Городоцької сільської територіальної громади на Рівненський міський сміттєзвалищний полігон та Здовбицьке сміттєзвалище в кількості 6 347,44 куб. м (6 196,44 куб. м+151 куб. м).

Разом з тим, договором про закупівлю послуг з вивезення твердих побутових відходів та їх захоронення передбачено та актами приймання-передачі наданих послуг зафіксовано виконання вказаних послуг за 2021 рік у кількості 10 250 куб. м (місячна сума наданих послуг в акті відповідає калькуляції вартості послуги за місяць з обсягом захоронення ТПВ - 855 куб. м/міс.)

Враховуючи вищевикладене, у акті ревізії від 06.09.2024 зафіксовано, що КП "ВеликоШпанівське" завищено обсяг наданих послуг для Городоцької сільської ради з вивезення побутових відходів за 2021 рік - на 3 902,56 куб. м, на суму 600 213 грн 73 коп. ((10 250 куб. м - 6 347,44 куб. м) х 153 грн 80 коп.), які оплачено Городоцькою сільською радою в повній сумі, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) сільській раді на вказану суму.

Порушення допущено КП "ВеликоШпанівське" на суму 227 580 грн 93 коп. (об'єм послуг за договором за січень-березень 2021 року (854 куб. м х 3 місяці) 2 562 куб. м - 1 082,28 куб. м фактично вивезено ТПВ за січень-березень 2021 року (180,38 т х 6 куб. м) = 1 479,72 куб. м х 153 грн 80 коп.) - за січень - березень 2021 року - підписано акти приймання виконаних робіт від 15.02.2021 №15/01, від 01.03.2021 №15/03; на суму 372 632 грн 80 коп. (за квітень - грудень 2021 року - підписано акти приймання виконаних робіт).

Для ревізії не надано рішень Городоцької сільської ради чи її виконавчого комітету та для зустрічної звірки в КП "ВеликоШпанівське" не надано розроблених норм самим Комунальним підприємством "ВеликоШпанівське" або рішень Шпанівської сільської ради та її виконавчого комітету про затвердження норм надання послуг з упраління побутовими відходами та встановлення середньої щільності побутових відходів, які утворюються у житлових будинках, відповідно, Городоцької та Шпанівської сільських територіальних громад, у зв'язку із їх відсутністю.

Під час ревізії проведено зустрічну звірку в Комунальному автотранспортному підприємстві 1728 з метою підтвердження обсягів ввезених на Рівненський міський сміттєзвалищний полігон КП "ВеликоШпанівське" побутових відходів з території сіл Городоцької сільської територіальної громади, якою підтверджено ввезення побутових відходів:

за період з 01.01.2021 по 25.11.2021 - 1 032,74 тонн, у грудні 2021 року - березні 2022 року побутові відходи з території Городоцької сільської територіальної громади на Рівненський полігон;

за період з 04.04.2022 по 29.12.2022 - 654,34 тонн;

за період з 05.01.2023 по 28.12.2023 - 1 169,5 тонн.

На 2022 рік Городоцькою сільською радою (Замовник) укладено з КП "ВеликоШпанівське" (Учасник) договір про закупівлю від 04.02.2022 №18 з додатками №1 та №2 (далі - договір №18).

Відповідно до п.1.1 договору №18, Учасник зобов'язується власними силами та засобами протягом 2022 року надавати Замовникові послуги, зазначені в п.1.2 цього договору, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Згідно з п.1.2 договору №18, найменування послуги - код ДК 021:2015- 90510000-5 "Утилізація сміття та поводження зі сміттям (Вивезення твердих побутових відходів від населення та їх захоронення) (далі - послуги, ТПВ). Обсяг послуг - 7 500 куб. м.

Послуги повинні забезпечувати утримання вулиць сіл територіальної громади Замовника в належному стані (п.2.1 договору №18).

Ціна договору становить 1 739 120 грн 31 коп., у т.ч. ПДВ - 289 853 грн 39 коп. згідно Додатку №2 до договору (п.3.1 договору №18).

В ціну договору включено витрати на транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи, захоронення та всі інші витрати, пов'язані із виконанням договору (п.3.2 договору №18).

Строк надання послуг - з 04.02.2022 до 31.12.2022 включно (п.5.1 договору №18).

Послуги надавались на території Городоцької сільської ради згідно погодженого графіку та дислокації (Додаток №1 до договору). На вимогу Замовника об'єм та графік вивозу твердих побутових відходів може бути змінений в залежності від необхідності та в межах фінансування. Учасник повинен забезпечити можливість вивозу негабаритних твердих побутових відходів за попередньою заявкою Замовника (п.5.2 договору №18).

Замовник має право контролювати надання послуг протягом строку дії договору. В будь-який час перевірити дотримання умов надання послуг і, у випадку виявлення неякісного надання зазначених у договорі послуг, пред'явити Учаснику протягом 24 годин претензію в усному або письмовому вигляді. Зобов'язання Учасника при наданні послуг визнаються несвоєчасно виконаними або невиконаними, а послуги - наданими неякісно, у неповному обсязі, з порушенням строків надання або ненаданими у випадку оформлення акта з переліком необхідних доробок, визнання його сторонами і неусунення недоліків у зазначені у відповідному акті строки (п.6.2.1 договору №18).

Учасник зобов'язаний надавати послуги вчасно, якісно та в обсягах, визначених договором (п.6.3.1 договору №18).

У Дислокації (додаток №1 до договору від 04.02.2022 №18) визначено, що вивезення ТПВ здійснюється по вулицях 11-й сіл Городоцької громади у четвер.

У Протоколі погодження договірної ціни (додаток №2 до договору від 04.02.2022 №18) зазначено, що сторонами досягнуто згоди про те, що Учасник надає Замовнику послугу з вивезення твердих побутових відходів вартістю в розмірі 231 грн 88 коп./куб. м з ПДВ. Цей Протокол є підставою для взаємних розрахунків між Учасником та Замовником.

Згідно з калькуляцією розрахунку вивезення побутових відходів Городоцької сільської ради, затвердженою директором КП "ВеликоШпанівське" Богуславським В.Т., вартість послуги з вивезення побутових відходів у 2022 році за місяць становить 144 926 грн 69 коп., в т.ч. ПДВ - 24 154 грн 45 коп.

Відповідно до подорожніх листів вантажного автомобіля по автомобілях САЗ 3507 д.н. НОМЕР_1 , ЗІЛ ММЗ 554М д.н. НОМЕР_1 , МАЗ д.н. НОМЕР_2 , ФОРД КАРГО 1833 ДС д.н. НОМЕР_3 , ФОРД КАРГО 1833 ДС д.н. НОМЕР_4 та зважувальних квитанцій Комунального автотранспортного підприємства 1728 (полігон побутових відходів м. Рівного), за період з 04.04.2022 по 29.12.2022 КП "ВеликоШпанівське" з території 11-ти сіл Городоцької сільської територіальної громади вивезено на Рівненський міський сміттєзвалищний полігон побутових відходів у кількості 654,34 тон.

З урахуванням довідки КП "ВеликоШпанівське" від 03.03.2021 щодо кількості куб. м побутових відходів у тонні (застосовано максимальну кількість - 6 куб. м в 1 тонні), за період з 04.04.2022 по 29.12.2022 з території сіл Городоцької громади вивезено побутових відходів у кількості 3 926,04 куб. м.

У січні - березні 2022 року вивезення побутових відходів з території Городоцької громади здійснювалося на Здовбицьке сміттєзвалище (згідно з подорожніми листами), проте документи, що підтверджують кількість вивезених відходів, КП "ВеликоШпанівське" для звірки не надано у зв'язку з відсутністю.

- у січні 2022 року - 628 куб. м;

- у лютому 2022 року - 165 тонн;

- у березні 2022 року - 60 тонн.

З урахуванням довідки КП "ВеликоШпанівське" від 03.03.2021 щодо кількості куб. м побутових відходів у тонні (застосовано максимальну кількість - 6 куб. м в 1 тонні), у лютому 2022 року ввезено на Здовбицьке сміттєзвалище вищевказаних побутових відходів у кількості 990 куб. м, у березні 2022 року - 360 куб. м.

Таким чином, КП "ВеликоШпанівське" ввезено на територію Здовбицького сміттєзвалища побутових відходів у січні-березні 2022 року - 1 978 куб. м.

Всього за 2022 рік КП "ВеликШшпанівське" вивезено побутових відходів з території Городоцької сільської територіальної громади на Рівненський міський сміттєзвалищний полігон та Здовбицьке сміттєзвалище - 5 904,04 куб. м (3 926,04 куб. м+1 978 куб. м).

Разом з тим, договором про закупівлю послуг з вивезення твердих побутових відходів та їх захоронення передбачено та актами приймання-передачі наданих послуг зафіксовано виконання вказаних послуг за 2022 рік у кількості 7 500 куб. м (місячна сума наданих послуг в акті відповідає калькуляції вартості послуги за місяць з обсягом захоронення ТПВ - 625 куб. м/міс.)

Враховуючи вищевикладене, у акті ревізії зафіксовано, що КП "ВеликоШпанівське" завищено обсяг наданих послуг для Городоцької сільської ради з вивезення побутових відходів за 2022 рік - на 1 595,96 куб. м, на суму 370 071 грн 20 коп. ((7 500 куб. м - 5 904,04 куб. м) х 231 грн 88 коп.), які оплачено Городоцькою сільською радою повністю, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) сільській раді на вказану суму.

На 2023 рік Городоцькою сільською радою (Замовник) укладено з КП "ВеликоШпанівське" (Учасник) договір про закупівлю від 24.01.2023 №8 з додатками №1 та №2 (далі - договір №8).

Відповідно до п.1.1 договору, Учасник зобов'язується власними силами та засобами протягом 2023 року надавати Замовникові послуги, зазначені в п.1.2 цього договору, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Згідно з п.1.2 договору, найменування послуги - код ДК 021:2015-90510000-5 "Утилізація сміття та поводження зі сміттям (Вивезення твердих побутових відходів від населення та їх захоронення) (далі - послуги, ТПВ). Обсяг послуг - 7 500 куб. м.

Послуги повинні забезпечувати утримання вулиць сіл територіальної громади Замовника в належному стані (п.2.1 договору).

Ціна договору становить 2 25 7 625 грн, в т.ч. ПДВ - 372 937 грн 50 коп. згідно Додатку №2 до договору (п.3.1 договору).

В ціну договору включено витрати на транспортування, вантажно-розвантажувальні роботи, захоронення та всі інші витрати, пов'язані із виконанням договору (п.3.2 договору).

Строк надання послуг - з 24.01.2023 до 31.12.2023 включно (п.5.1 договору).

Послуги надаються на території Городоцької сільської ради згідно погодженого графіку та дислокації (Додаток №1 до договору). На вимогу Замовника об'єм та графік вивозу твердих побутових відходів може бути змінений в залежності від необхідності та в межах фінансування. Учасник повинен забезпечити можливість вивозу негабаритних твердих побутових відходів за попередньою заявкою Замовника (п.5.2 договору).

Учасник зобов'язаний надавати послуги вчасно, якісно та в обсягах, визначених договором (п.6.3.1 договору).

У Дислокації (додаток №1 до договору) визначено, що вивезення ТПВ здійснюється по вулицях 11-й сіл Городоцької громади у четвер.

У Протоколі погодження договірної ціни (додаток №2 до договору від 24.01.2023 №8) зазначено, що сторонами досягнуто згоди про те, що Учасник надає Замовнику послуги з вивезення твердих побутових відходів від населення та їх захоронення вартістю в розмірі 298 грн 35 коп./куб. м з ПДВ. Цей Протокол є підставою для взаємних розрахунків між Учасником та Замовником.

Згідно з калькуляцією розрахунку вивезення побутових відходів Городоцької сільської ради, затвердженою директором КП "ВеликоШпанівське" Богуславським В.Т., вартість послуги з вивезення побутових відходів у 2023 році за місяць становить 186 468 грн 75 коп., в т.ч. ПДВ - 31 078 грн 12 коп.

Під час зустрічної звірки встановлено, що відповідно до подорожніх листів вантажного автомобіля по автомобілях САЗ 3507 д.н. НОМЕР_1 , ЗІЛ ММЗ 554М д.н. НОМЕР_1 , МАЗ д.н. НОМЕР_5 , ФОРД КАРГО 1833 ДС д.н. НОМЕР_3 , ФОРД КАРГО 1833 ДС д.н. НОМЕР_4 та зважувальних квитанцій Комунального автотранспортного підприємства 1728 (полігон побутових відходів м. Рівного), за період з 05.01.2023 по 28.12.2023 КП "ВеликоШпанівське" з території 11-и сіл Городоцької сільської територіальної громади вивезено на Рівненський міський сміттєзвалищний полігон побутових відходів у кількості 1 169,5 тон.

З урахуванням довідки КП "ВеликоШпанівське" від 03.03.2021 щодо кількості куб. м побутових відходів у тонні (застосовано максимальну кількість - 6 куб. м в 1 тонні), за період з 05.01.2023 по 28.12.2023 з території сіл Городоцької громади вивезено побутових відходів у кількості 7 017 куб. м.

Разом з тим, договором про закупівлю послуг з вивезення твердих побутових відходів та їх захоронення передбачено та актами приймання-передачі наданих послуг зафіксовано виконання вказаних послуг за 2023 рік у кількості 7 500 куб. м (місячна сума наданих послуг в акті відповідає калькуляції вартості послуги за місяць з обсягом захоронення ТПВ - 625 куб. м/міс.)

Враховуючи вищевикладене, у акті ревізії зафіксовано, що КП "ВеликоШпанівське" за період з 05.01.2023 по 28.12.2023 завищено обсяг наданих послуг з вивезення побутових відходів для Городоцької сільської ради в кількості 483 куб. м на суму 144 103 грн 05 коп. ((7500 куб. м - 7017 куб. м) х 298 грн 35 коп.), які оплачено сільською радою в повній сумі, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) сільській раді на вказану суму.

Таким чином, з акту ревізії від 06.09.2024 №13-17-20-06/112 встановлено завищений обсяг наданих послуг з вивезення побутових відходів для Городоцької сільської ради на загальну суму 1 114 387 грн 98 коп.(600 213 грн 73 коп. +370 071 грн 20 коп. 144 103 грн 05 коп.).

Відповідач у відзиві визнає, що за 2021 рік підприємством виставлено для Городоцької сільської ради акти приймання-передачі наданих послуг з вивезення твердих побутових відходів на загальну суму 1 578 000 грн, які підписано без зауважень і оплачено сільською радою в повному обсязі; за 2022 рік - виставлено на суму 1 739 120 грн 28 коп., які оплачено в повному обсязі; за 2023 рік - виставлено на 2 237 625 грн, які оплачено в повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

В силу ч. 2 ст. 161 ГПК України відзив є різновидом заяв по суті справи.

Таким чином, з урахуванням того, що виставлення відповідачем рахунків позивачу, сплата останнім їх в повному обсязі в період 2021-2023 року в спірних правовідносинах, відсутність у суду обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом, такі обставини не підлягають доказуванню.

На підставі проведених замірів головним інженером КП "ВеликоШпанівське" була складена службова записка, у якій він просить скасувати довідку від 03.03.2021 про те, що 1 тонна побутових відходів містить від 4 до 6 куб. м побутових відходів, у зв'язку з тим, що при проведенні контрольних замірів та розрахунків встановлено, що 1 тонна побутових відходів може містити від 9 до 10 куб. м твердих побутових відходів (т. 1, а. с. 164-164а).

В подальшому, наказом КП "ВеликоШпанівське" від 16.12.2024 № 18-А довідка 03.03.2021 про те, що 1 тонна побутових відходів містить від 4 до 6 куб. м побутових відходів (яка взята за основу розрахунків позивачем) була визнана недійсною (т. 1, а. с. 161).

16.12.2024 наказом КП "ВеликоШпанівське" прийнято рішення у господарській діяльності, що стосується надання послуг з управління побутовими відходами застосовувати наступні одиниці вимірів твердих побутових відходів: 1 тонна твердих побутових відходів містить 9 куб. м твердих побутових відходів (т. 1, а. с. 162).

Крім того, 12.09.2024 до ЄРДР внесено відомості за №42024180000000056, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, у якому керівнику КП "ВеликоШпанівське" Богуславському В.Т. повідомлено про підозру. Городоцьку сільську раду визнано потерпілою особою у кримінальному провадженні. Досудове розслідування закінчено 29.10.2025 шляхом подальшого направлення кримінального провадження до Рівненського районного суду для розгляду.

У зазначеному кримінальному провадженні, відповідно до постанови слідчого від 22.11.2024, Волинським НДЕКЦ МВС України проведено судову економічну експертизу, результат котрої оформлено Висновком експерта від 06.01.2025 №СЕ-19/103-24/15750-ЕК (далі - Висновок експерта; т. 1, а. с. 209-230).

Відповідно до Висновку експерта розмір матеріальної шкоди (збитків) у сумі 1 114 397 грн 98 коп., що встановлений актом ревізії Городоцької сільської територіальної громади від 06.09.2024 №13-17-20-06/112, в частині завищення за 2021-2023 року КП "ВеликоШпанівське" обсягів наданих послуг з вивезення побутових відходів для Городоцької сільської ради документально не підтверджується. Розмір матеріальної шкоди (збитків) документально підтверджується у сумі 1 298 411 грн 16 коп.

Як вбачається із дослідницької частини Висновку експерта, а саме таблиці 4 "Загальний розрахунок розбіжностей між даними згідно актів приймання виконаних робіт, оплачених Городоцькою сільською радою та КП "ВеликоШпанівське" та реєстрів/актів прийнятих на захоронення ТПВ від КП "ВеликоШпанівське" на сміттєзвалищах, що належать КАТП № 1728 та КП "Здолбунівське" за 2021-2023 рр.":

- 2021 рік:

прийнято ТПВ - 1 033,46 тонн, переведено в куб. м. - 6 200,76 куб. м, прийнято ТПВ на КП "Здолбунівське" - 194 куб. м, прийнято ТПВ в загальному - 6 394,76 куб. м, вивезено ТПВ згідно актів - 10 250 куб. м, зайво визначена різниця к-ті ТПВ згідно актів - 3 855,24 куб. м, договірна ціна - 153 грн 80 коп., визначена сума зайво сплачених замовником коштів - 592 935 грн 91 коп.;

- 2022 рік:

прийнято ТПВ - 654,34 тонн, переведено в куб. м. - 3 926,04 куб. м, прийнято ТПВ на КП "Здолбунівське" - 1 153 куб. м, прийнято ТПВ в загальному - 5 079,04 куб. м, вивезено ТПВ згідно актів - 7 500 куб. м, зайво визначена різниця к-ті ТПВ згідно актів - 2 420,96 куб. м, договірна ціна - 231 грн 88 коп., визначена сума зайво сплачених замовником коштів - 561 372 грн 20 коп.;

- 2023 рік:

прийнято ТПВ - 1 169,50 тонн, переведено в куб. м. - 7 017 куб. м, прийнято ТПВ на КП "Здолбунівське - 0 куб. м, прийнято ТПВ в загальному - 7 017 куб. м, вивезено ТПВ згідно актів - 7 500 куб. м, зайво визначена різниця к-ті ТПВ згідно актів - 483 куб. м, договірна ціна - 298 грн 35 коп., визначена сума зайво сплачених замовником коштів- 144 103 грн 05 коп.

Експерт вказує, що за період 2021-2023 років різниця в кількості ТПВ, зайво вказаних в актах приймання виконання робіт, оплачених Городоцькою сільською радою на КП "ВеликоШпанівське" та кількості відходів згідно реєстрів/актів прийнятих на захоронення ТПВ від КП "ВеликоШпанівське" на сміттєзвалищах, що належать КАТП №1728 і КП "Здолбунівське" становить 6 759,20 куб. м на загальну суму 1 298 411 грн 16 коп.

Різниця з актом ревізії від 06.09.2024 №13-17-20-06/112 становить 184 023 грн 18 коп. в більшу сторону.

Така різниця пояснюється тим, що аудиторами у зайво заактованих вивезених відходів КП "ВеликоШпанівське", що прийняті від Городоцької сільської ради, розмір таких відходів визначено наступним чином:

1) розмір ТПВ, прийнятих на Рівненський полігон КАТП №1728 у 2021 році взято до розрахунку в кількості 1 032,74 т або 6 196,44 куб. м, із врахуванням ваги відходів у зважувальній квитанції №21362 від 18.01.2021 мінусового показника "-0,72т", експертом економістом мінусове значення показника ваги нетто згідно квитанції до розрахунку не враховано, тому такий розмір ТПВ визначено в кількості 1 033,46 т (10 33,46т-0,72т=1 032,74т) або 6 200,76 куб. м;

2) розмір ТПВ, прийнятих на Здовбицьке сміттєзвалище КП "Здолбунівське" за грудень 2021- березень 2022 взято до розрахунку аудиторами в іншій кількості і одиницях виміру - метри кубічні та тонни, а саме:

грудень 2021 року: аудитором взято до уваги 151 куб. м, а не згідно Акту №1125 від 31.12.2021, виданого КП "Здолбунівське" на КП "ВеликоШпанівське" в кількості 194 куб. м;

січень 2022 року: 628 куб. м, що відповідає Акту №97 від 31.01.2022, виданого КП "Здолбунівське" на КП "ВеликоШпанівське";

лютий 2022 року: 165 тонн, та переведено аудиторами в метри кубічні в кількості 990 куб. м, проте з врахуванням даних щодо відсутності ваг на сміттєзвалищі с. Здовбиця та визначення об'єму привезеного побутового сміття, із врахування технічних характеристик вантажного транспортного засобу, із даних зазначених в Акті №316 від 28.02.2022 та реєстрах за лютий 2022 року, наданих КП "Здолбунівське", експертом-економістом прийнято до розрахунку 375 куб. м прийнятих на утилізацію ТПВ;

березень 2022 року: 60 тонн, та переведено аудиторами в метри кубічні в кількості 360 куб. м, проте з врахуванням даних щодо відсутності ваг на сміттєзвалищі с. Здовбиця та визначення об'єму привезеного побутового сміття, із врахуванням технічних характеристик вантажного транспортного засобу, із даних зазначених в Акті №442 від 31.03.2022 та реєстрах за березень 2022 року, наданих КП "Здолбунівське" експертом-економістом прийнято до розрахунку 150 куб. м прийнятих на утилізацію ТПВ.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, за період 2021-2023 років різниця у кількості ТПВ, зайво вказаних в Актах приймання виконаних робіт по Договорах №20 від 10.02.2021, №18 від 04.02.2022, №8 від 24.01.2023, оплачених Городоцькою сільською радою на КП "ВеликоШпанівське" в повному обсязі та кількості відходів згідно реєстрів/актів прийнятих на захоронення ТПВ від КП "Великошпанівське" на сміттєзвалищах що належать КАТП №1728 і КП "Здолбунівське" становить 6759,20 куб. м загальною сумою 1 298 411 грн 16 коп.

Враховуючи викладені обставини, позивач звернувся до суду із цим позовом про стягнення із відповідача 1 298 411 грн 16 коп. збитків (із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог) у зв'язку із завищенням відповідачем обсягів наданих послуг.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги такі положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Згідно із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За положеннями ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як убачається із матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини за договором № 20 про закупівлю послуг з вивезення твердих побутових відходів та їх захоронення від 10.02.2021, договором №18 про закупівлю від 04.02.2022, договором №8 про закупівлю від 24.01.2023., які за правовою природою є договорами про надання послуг.

Частиною 1 статті 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із частиною 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом. Збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням договору про безоплатне надання послуг, підлягають відшкодуванню виконавцем у розмірі, що не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо інший розмір відповідальності виконавця не встановлений договором.

Матеріалами справи підтверджено, що в період 2021-2023 роки між сторонами існували господарській правовідносини з приводу надання КП "ВеликоШпанівське", як виконавцем, Городоцькій сільській раді, як замовнику, послуг з вивезення твердих побутових відходів та їх захоронення:

у 2021 році - договір про закупівлю послуг з вивезення твердих побутових відходів та їх захоронення від 10.02.2021 №20 (далі - Договір №20), обсяг послуг за договором - 10 250 куб. м., ціна договору - 1 578 000 грн, договірна ціна - 153 грн 80 коп. за 1 куб. м, оплачено замовником - 1 578 000 грн;

- у 2022 році - договір про закупівлю від 04.02.2022 №18 (далі - Договір №18), обсяг послуг за договором - 7 500 куб. м., ціна договору - 1 739 120,28 грн, договірна ціна - 231 грн 88 коп. за 1 куб. м, оплачено замовником - 1 739 120 грн 25 коп.;

- у 2023 році - договір про закупівлю від 24.01.2023 №8 (далі - Договір №8), обсяг послуг за договором - 7 500 куб. м., ціна договору - 2 237 625 грн, договірна ціна - 298 грн 35 коп. за 1 куб. м, оплачено замовником - 2 237 625 грн.

Відповідач визнає сплату позивачем коштів в повному обсязі за вказаними вище правочинами.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач вважає, що відповідачем завищені обсяги наданих послуг, вартість котрих були оплачена, відтак йому завдані збитки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Суд враховує, що 28.02.2025 набрав чинності, а 28.08.2025 введено в дію Закон України №4196-IX "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб", який визначає правові та організаційні засади діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб. Одним із наслідків цього є те, що згідно з п.3 ст. 17 зазначеного Закону з 28.08.2025 втратив чинність Господарський кодекс України. Враховуючи, що на момент спірних правовідносин Господарський кодексу України був чинним, його норми підлягають застосуванню до спірних правовідносин сторін.

Відтак, статтею 224 Господарського кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.

Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, що утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).

Водночас саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №910/6657/16, від 07.02.2018 у справі №917/1651/16, а також у постановах Верховного Суду України від 09.11.2016 у справі №3-1071гс16, від 28.01.2015 у справі №3-210гс14.

Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв'язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Вище вказано, що звертаючись із позовом до суду, позивач посилався на акт ревізії від 06.09.2024 №13-17-20-06/112, відповідно до якого встановлено факт завищення обсягів наданих послуг з вивезення сміття з території Городоцької сільської ради на 1 114 387 грн 98 коп.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Згідно з пунктом 3 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою КМУ від 20.04.2006 № 550 (зі змінами) (далі - Порядок № 550), акт ревізії - це документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 10 Закону "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

У пункті 50 Порядку № 550 передбачено, що за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Статтею 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" зокрема передбачено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються (тобто законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами позивача, а не відповідача).

Вимога органу державного фінансового контролю чи акт перевірки можуть бути підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами (зокрема, пред'явлення відповідного позову до суду), однак, це не позбавляє особу, що звернулась до суду, процесуального обов'язку (а не права) доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.

Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть обмежувати права і обов'язки сторін з приводу виконання зобов'язань за ними. У той же час, виявлення вказаних порушень може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку.

Поруч з тим, враховуючи договірний характер правовідносин сторін, за наявності чинних умов договорів щодо характеру робіт, їх обсягу та вартості, висновки перевірки не можуть змінювати умов договорів, які відповідно до наведених вимог норм права є обов'язковими, оскільки недійсними не визнавалися, а відповідно такі висновки перевірки не можуть змінювати і право-відносин сторін щодо ціни договору, вони не можуть встановлювати інші, ніж визначені умовами договорів, умови зобов'язання порівняно із договірними. Зазначена правова позиція кореспондує правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 26.03.2019 у справі №910/26948/15.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/12793/17, від 21.05.2018 у справі №922/2310/17, від 18.10.2018 у справі №917/1064/17, від 26.03.2019 у справі №910/26948/15.

Отже, враховуючи договірний характер правовідносин сторін, за наявності чинних умов договору щодо робіт, їх обсягу та вартості, висновки перевірки мають оцінюватися судом у сукупності з іншими доказами та первинними документами.

Суд звертає увагу, що наявність акту перевірки Держаудитслужби не визнається тією підставою, що звільняє сторону від доказування обставин, на які сторона посилається. А тому, з метою доведення викладених у акті перевірки обставин сторона повинна надати відповідні докази на їх підтвердження.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.04.2018 у справі № 826/3902/15 дійшов висновку про те, що акт ревізії не є документом, що створює правові наслідки для суб'єкта інспектування, але є документом, що фіксує певні факти і обставини, які можуть стати підставою для "законної вимоги" контролюючого органу на адресу підконтрольного суб'єкта або для здійснення цим органом самостійно заходів до усунення виявлених порушень законодавства шляхом звернення до суду в інтересах держави.

Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.05.2018 у справі №826/3350/17, від 22.05.2018 у справі №826/18946/14, від 20.06.2018 у справі №826/5608/17, від 26.03.2020 у справі №2040/6730/18.

У постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 16.10.2018 у справі № 910/23357/17, від 18.02.2020 у справі № 910/7984/16, від 07.12.2021 у справі № 922/3816/19 викладено висновок про те, що акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами передачі-приймання наданих послуг. Акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Акт ревізії Управління Держаудитслужби (яке є уповноваженим органом державного фінансового контролю), якщо він (акт) складений і оформлений із дотриманням законодавчо встановлених вимог, може бути належним доказом у розумінні ст. 76 ГПК України.

При цьому, такий акт ревізії має оцінюватися судом на загальних підставах, визначених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, разом з іншими доказами у справі. Акт ревізії є носієм доказової інформації, але не має заздалегідь встановленої сили і не звільняє сторону від обов'язку доведення обставин, на які вона посилається (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Тому Акт ревізії від 06.09.2024 №13-17-20-06/112 оцінюється судом апеляційної інстанції в сукупності із іншими доказами.

Апеляційний господарський суд зазначає, що в матеріалах господарської справи наявна також довідка КП "ВеликоШпанівське" від 03.03.2021 про те, що 1 тонна побутових відходів містить від 4 до 6 куб. м. побутових відходів. При цьому 16.12.2024 відповідач визнав недійсною таку довідку наказом № 18-А.

Вказана довідка містить значення, які повністю узгоджуються із Методичними рекомендаціями з визначення морфологічного складу побутових відходів, затверджених наказом Міністерства з розвитку громад, територій та інфраструктури України № 409 від 03.05.2024 (далі - Методичні рекомендації № 409).

Колегія суддів враховує, що вказані Методичні рекомендації дійсно затверджені пізніше, однак вони лише додатково підтверджують відомості вказані в довідці від 03.03.2021.

Крім того, колегія суддів зважає на те, що Методичними рекомендаціями з визначення морфологічного складу твердих побутових відходів, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16.02.2010 № 39 (далі - Методичні рекомендації №39) також було встановлено методику дослідження з визначення морфологічного складу твердих побутових відходів у контейнерах житлових будинків та об'єктів утворення побутових відходів.

Методичні рекомендації № 39, на відміну від Методичних рекомендацій № 409, не містить приблизні норми переведення об'єму побутових відходів у вагу або навпаки, при цьому матеріали справи не містять доказів визначення відповідачем морфологічного складу твердих побутових відходів у відповідності до Методичних рекомендацій № 39.

Більше того, апеляційний господарський суд зазначає, що доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки) базується на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Згаданий принцип римського права "venire contra factum proprium" є вираженням "equitable estoppel" - однієї з найважливіших доктрин загального права.

В системі загального права ця доктрина ґрунтується на "principles of fraud" та є спрямованою на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі №449/1154/14 визначено, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У ст.І.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права закріплено, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Відповідно до висновку, сформульованого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі №147/66/17, добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (пункт 55 постанови). Принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації їхніх прав і передбаченого договором та/або законом виконання їхніх обов'язків (пункт 60 постанови). Введення у цивільне законодавство принципу добросовісності є заходом, спрямованим на зміцнення моральних засад цивільно-правового регулювання. Саме з позиції моральності слід підходити до оцінки поведінки суб'єкта права як добросовісного або недобросовісного (пункт 61 постанови).

Згідно з висновком Верховного Суду, сформульованим у постанові від 16.02.2022 у справі №914/1954/20, суди мають враховувати принцип добросовісності - стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина заборони суперечливої поведінки, в основі якої лежить принцип добросовісності, базується на римській максимі: ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, та, що не відповідає попереднім заявам або поведінці однієї сторони, за умови, що інша розумно на них покладається.

Враховуючи вищезазначене суд зазначає, що сторони договору зобов'язані діяти добросовісно.

Оскільки, як на момент існування між сторонами правовідносин в 2021-2023 роках, так і на момент проведення аудиту в 2024 році, відповідач не заперечував щодо тієї обставини, що при наданні позивачу послуг з вивезення побутових відходів, сторони враховували, що 1 тонна таких відходів містила від 4 куб. м. до 6 куб. м., і лише згодом в грудні 2024 відповідач односторонньо прийняв рішення при визнання такої довідки недійсною (після проведення перевірки, порушення кримінального провадження), то колегія суддів вважає, що в цій ситуації відповідач діяв недобросовісно, а при розгляді правовідносин слід враховувати інформацію, відображену в довідці від 03.03.2021.

Крім того, матеріали господарської справи містять також реєстри зважувальних квитанцій КАТП 1728 (полігон побутових відходів м. Рівне) про ввезення КП "ВеликоШпанівське" побутових відходів з території Городоцької сільської територіальної громади за періоди:

- з 04.01.2021 по 25.11.2021 (т. 1, а. с. 26-30);

- з 04.04.2022 по 29.12.2022 (т. 1, а. с. 30 на звороті -32);

- за 2023 рік (т. 1, а. с. 33-37).

Також наявний реєстр зважувальних квитанцій КП "ВеликоШпанівське" по Городоцькій сільській раді за періоди:

- з 04.01.2021 по 25.11.2021 (т. 1, а. с. 38-42);

- з 04.04.2022 по 29.12.2022 (т. 1, а. с. 43 на звороті - 45);

- за 2023 рік (т. 1, а. с. 48-52).

Матеріали справи містять і реєстри подорожніх листів вантажного автомобіля КП "ВеликоШпанівське" за періоди з 29.11.2021 по 30.12.2021, з 06.01.2022 по 31.03.2022, за 2023 рік (т. 1, а. с. 42 на звороті - 43, 46-47, 52 на звороті -53).

Окрім вказаного, на підтвердження факту заподіяння збитків так і його розміру (відповідно до заяви про збільшення позовних вимог) позивачем подано Висновок експерта.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (стаття 1 Закону України "Про судову експертизу").

Відповідно до частини третьої статті 98, частини першої статті 101 ГПК України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Водночас, колегія суддів відзначає, що та обставина, що експертиза проведена не за ухвалою суду у справі, що переглядається, не є підставою вважати її недопустимим доказом, оскільки особа, яка проводила цю експертизу є атестованим судовим експертом, обізнана про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок за статтями 384, 385 КК України, сам висновок є в достатній мірі інформативним щодо предмета доказування, а отже є допустимим письмовим доказом у справі, який слід оцінити у сукупності із іншими доказами у справі (постанови Верховного Суду від 11.05.2022 у справі № 450/3032/19, від 07.02.2024 у справі № 201/11458/20).

Чинне процесуальне законодавство не встановлює заборону щодо використання під час розгляду цивільної справи доказів, отриманих у межах інших проваджень.

Господарські суди при вирішенні господарських спорів мають досліджувати на загальних умовах і висновки судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної (постанова Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 907/651/17).

Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії (постанова Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 918/36/19).

Як вказано вище, відповідно до Висновку експерта розмір матеріальної шкоди (збитків) у сумі 1 114 397 грн 98 коп., що встановлений актом ревізії Городоцької сільської територіальної громади від 06.09.2024 №13-17-20-06/112, в частині завищення за 2021-2023 року КП "ВеликоШпанівське" обсягів наданих послуг з вивезення побутових відходів для Городоцької сільської ради документально не підтверджується. Розмір матеріальної шкоди (збитків) документально підтверджується у сумі 1 298 411 грн 16 коп.

- 2021 рік:

- 2022 рік:

- 2023 рік:

Різниця з актом ревізії від 06.09.2024 №13-17-20-06/112 становить 184 023 грн 18 коп. в більшу сторону.

січень 2022 року: 628 куб. м, що відповідає Акту №97 від 31.01.2022, виданого КП "Здолбунівське" на КП "ВеликоШпанівське";

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, за період 2021-2023 років різниця у кількості ТПВ, зайво вказаних в Актах приймання виконаних робіт по Договорах №20 від 10.02.2021, №18 від 04.02.2022, №8 від 24.01.2023, оплачених Городоцькою сільською радою на КП "ВеликоШпанівське" в повному обсязі та кількості відходів згідно реєстрів/актів прийнятих на захоронення ТПВ від КП "Великошпанівське" на сміттєзвалищах що належать КАТП №1728 і КП "Здолбунівське" становить 6 759,20 куб. м загальною сумою 1 298 411 грн 16 коп.

Колегія суддів враховує, що відповідно до дослідницької частини Висновку експерта, експерт при проведенні досліджень мав в своєму розпорядженні не тільки акт ревізії від 06.09.2024 №13-17-20-06/112, а й інші документи, в тому числі первинні, а саме: Договори № 20, № 18, №8; Акти приймання виконаних робіт за 2021-2024 роки до Договорів № 20, № 18, №8; платіжні доручення та платіжні інструкції за період лютий 2021 року - жовтень 2024 року; зважувальні квитанції; тощо.

Тобто, експертом повно та всебічно проведено дослідження та зроблено висновок про завищення відповідачем обсягів наданих послуг з вивезення побутових відходів для позивача та документальне підтвердження розміру матеріальної шкоди (збитків) у сумі 1 298 411 грн 16 коп.

Апеляційний господарський суд зауважує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України №132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України, в тому числі змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

При цьому відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що надані позивачем докази на підтвердження завдання йому збитків відповідачем, судом оцінені на предмет належності відповідно до ст. 76 ГПК України та ними в сукупності підтверджується, як завдання збитків унаслідок завищення обсягу наданих послуг, так і розмір збитків.

При цьому, із аналізу доводів відповідача та поданих ним доказів (в тому числі створених самим відповідачем) на заперечення проти позовних вимог вбачається, що останній намагається на основі доказів, котрі виникли після надання послуг, проведення перевірки, порушення кримінального провадження довести правильність визначення об'єму наданих послуг.

В той же час, докази надані позивачем фактично базуються на первинних документах та містять їх оцінку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що більш вірогідним є те, що внаслідок завищення відповідачем обсягу наданих послуг для Городоцької сільської ради з вивезення побутових відходів за 2021-2023 роки, позивачу були завдані збитки в розмірі 1 298 411 грн 16 коп.

Відтак позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими доказами, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Щодо застосування позовної давності за вимогами про стягнення збитків за 2021 рік.

Відповідно до положень ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Частиною 1 статті 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, за змістом ст. ст. 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

Нормами ч. ч. 3-5 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме забезпечувати юридичну визначеність та остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Отже , застосування інституту позовної давності є одним з інструментів, який забезпечує дотримання принципу юридичної визначеності, тому, вирішуючи питання про застосування позовної давності, суд має повно з'ясувати усі обставини, пов'язані з фактом обізнаності та об'єктивної можливості особи бути обізнаною щодо порушення її прав та законних інтересів, ретельно перевірити доводи учасників справи у цій частині, дослідити та надати належну оцінку наданим ними в обґрунтування своїх вимог та заперечень доказів, чого проте у наведеному випадку судом апеляційної інстанції зроблено не було.

Колегія суддів зазначає, що позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи. У разі коли таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 01.04.2025 у справі № 927/1687/23, від 12.03.2024 у справі № 914/106/22, від 05.12.2023 у справі № 910/2094/21, від 30.06.2022 у справі № 922/2960/17.

Початок перебігу позовної давності обчислюється за правилами, визначеними ст. 261 ЦК України, частина 1 якої пов'язує його із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції на момент звернення до суду) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Крім того, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-IX, який набрав чинності 17.03.2022, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 19.

Згідно з чинною на момент звернення до суду із цим позовом редакцією вказаного пункту у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, враховуючи, спочатку запроваджений карантин, що діяв з 11.03.2020 до 30.06.2023, а також введення воєнного стану, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовна давність у цій справі не пропущена.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржник був почутим і йому надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного провадження.

З урахуванням викладеного в сукупності, апеляційний господарський суд не погоджується із висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє відображення при апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

У відповідності до п. 4 ч. ст. 277 ГПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищевикладене апеляційна скарга Городоцької сільської ради підлягає до задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 25.11.2025 у справі №918/1003/24 слід скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Також з врахуванням результатів апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, судові витрати позивача, понесенні останнім під час розгляду цієї справи в судах першої та апеляційної інстанціях, у відповідності до положень ст. 129 ГПК України, підлягають до стягнення із відповідача на користь позивача в повному обсязі.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Городоцької сільської ради задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 25.11.2025 у справі №918/1003/24 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "ВеликоШпанівське" Шпанівської сільської ради (35301, Рівненська обл., Рівненський р-н, село Великий Житин, вулиця Рівненська, будинок 76а, код 42481922) на користь Городоцької сільської ради (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, село Городок, вулиця Шевченка Т. Г., будинок 4, код 04387183) - 1 298 411 грн 16 коп. збитків та 15 580 грн 93 коп. судового збору за подання позовної заяви.

3. Стягнути з Комунального підприємства "ВеликоШпанівське" Шпанівської сільської ради (35301, Рівненська обл., Рівненський р-н, село Великий Житин, вулиця Рівненська, будинок 76а, код 42481922) на користь Городоцької сільської ради (35331, Рівненська обл., Рівненський р-н, село Городок, вулиця Шевченка Т. Г., будинок 4, код 04387183) - 23 371 грн 40 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Господарському суду Рівненської області видати накази на виконання цієї постанови.

5. Справу № 918/1003/24 надіслати Господарському суду Рівненської області.

6. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "02" лютого 2026 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Попередній документ

133780875

Наступний документ

133780877

Інформація про рішення:

№ рішення:	133780876
№ справи:	918/1003/24
Дата рішення:	26.01.2026
Дата публікації:	05.02.2026
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Північно-західний апеляційний господарський суд
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (17.03.2026)
Дата надходження:	30.10.2024
Предмет позову:	стягнення в сумі 1 114 387.98 грн.

Розклад засідань:

Минулі засідання (8)

26.11.2024 15:30	Господарський суд Рівненської області
10.12.2024 14:30	Господарський суд Рівненської області
04.11.2025 10:30	Господарський суд Рівненської області
11.11.2025 11:00	Господарський суд Рівненської області
25.11.2025 13:00	Господарський суд Рівненської області
26.01.2026 11:45	Північно-західний апеляційний господарський суд
17.02.2026 11:00	Господарський суд Рівненської області
25.03.2026 09:40	Господарський суд Рівненської області