справа № 991/1897/25
провадження № 22-ц/991/3/26
27 січня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді Павлишина О. Ф.,
суддів Никифорова А. С., Чорної В. В.,
секретар судового засідання Возна К. М.,
за участю:
представника позивача - прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кожем'яки І. В.,
представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката Варес М. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката Варес М. О. на рішення Вищого антикорупційного суду від 23 червня 2025 року (головуючий суддя - Мовчан Н. В., судді Саландяк О. Я., Сікора К. О.), повний текст якого складено 30 червня 2025 року, у справі за позовом Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кожем'яки І. В. до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,
06 березня 2025 року до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшла позовна заява Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) Кожем'яки І. В. до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, у якій позивач просив визнати необґрунтованими активи на суму 3 910 000 грн, а саме:
- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , придбану 24 липня 2021 року за 2 380 000 грн та продану 20 серпня 2024 року за 3 910 000 грн;
- дохід, отриманий від цього активу (його реалізації) - 1 530 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рівних частинах 3 910 000 грн - вартість необґрунтованого активу (2 380 000 грн) та дохід, отриманий від цього активу (його реалізації) (1 530 000 грн).
У цей же день до ВАКС надійшла позовна заява Держави Україна в особі прокурора САП Кожем'яки І. В. до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, у якій позивач просив визнати необґрунтованими активи на суму 4 796 000 грн, а саме:
- квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , придбану 30 серпня 2021 року за 3 085 450 грн та продану 21 серпня 2024 року за 3 320 000 грн та дохід, отриманий від цього активу (його реалізації) - 234 550 грн;
- транспортний засіб - автомобіль марки та моделі Toyota Rav-4 Hybrid, 2018 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 , придбаний 11 серпня 2021 року за 650 000 грн та проданий 04 червня 2024 року за 1 476 000 грн та дохід, отриманий від цього активу (його реалізації) - 826 000 грн;
- стягнути з ОСОБА_3 4 796 000 грн - вартість необґрунтованих активів (3 085 450 грн і 650 000 грн) та дохід, отриманий від цих активів (їх реалізації) (234 550 грн і 826 000 грн).
Ухвалою суду від 11.03.2025 об'єднано в одне провадження вищезазначені цивільні справи (т. 7 а. с. 66- 70).
Оскаржуваним рішенням ВАКС від 23 червня 2025 року позов Держави Україна в особі прокурора САП Кожем'яки І. В. до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави задоволено, визнано необґрунтованими активи на суму 3 910 000 грн, а саме: квартиру АДРЕСА_3 , придбану 24 липня 2021 року за 2 380 000 грн та продану 20 серпня 2024 року за 3 910 000 грн; дохід, отриманий від цього активу (його реалізації) - 1 530 000 грн; стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частинах 3 910 000 грн - вартість необґрунтованого активу (2 380 000 грн) та дохід, отриманий від цього активу (його реалізації) (1 530 000 грн). Задоволено позов Держави Україна в особі прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кожем'яки І. В. до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, визнано необґрунтованими активи на суму 4 796 000 грн, а саме: квартиру АДРЕСА_4 , придбану 30 серпня 2021 року за 3 085 450 грн та продану 21 серпня 2024 року за 3 320 000 грн та дохід, отриманий від цього активу (його реалізації) - 234 550 грн; транспортний засіб - автомобіль марки та моделі TOYOTA RAV-4 HYBRID, 2018 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 , придбаний 11 серпня 2021 року за 650 000 грн та проданий 04 червня 2024 року за 1 476 000 грн, та дохід, отриманий від цього активу (його реалізації) - 826 000 грн; стягнуто з ОСОБА_3 4 796 000 грн - вартість необґрунтованих активів (3 085 450 грн і 650 000 грн) та дохід, отриманий від цих активів (їх реалізації) (234 550 грн і 826 000 грн).
Не погодившись із вказаним рішенням представником відповідачів подано апеляційну скаргу, у якій посилається на такі обставини.
Щодо квартири АДРЕСА_3 :
- ніхто з відповідачів у цій квартирі не проживає, а доказів на спростування зазначеного твердження матеріали справи не містять; ані за змістом позовної заяви, ані протягом розгляду справи в суді першої інстанції, прокурором не зазначено, в чому саме полягали дії саме ОСОБА_1 , за якими прокурор (та в подальшому суд) визнали вказаний актив пов'язаним з ним; зазначення електронної адреси відповідачів пов'язане виключно з допомогою останніми ОСОБА_4 у побутових питаннях, оскільки вона не мала електронної пошти та не користувалась банківськими додатками.
Щодо квартири АДРЕСА_4 :
- матеріали справи не містять доказів проживання ОСОБА_3 в ній, як і не містять доказів того, що в квартирі, належній ОСОБА_3 по АДРЕСА_5 ніхто не проживав; ОСОБА_3 отримував послуги ТОВ «Нова пошта» на вул. Ратушного, 41, що знаходиться на відстані 500 м від квартири на АДРЕСА_6 , та на відстані 900 м від квартири, в якій останній проживає на АДРЕСА_5 .
Щодо автомобіля марки Toyota Rav-4 Hybrid:
- ОСОБА_4 особисто уклала договір купівлі-продажу вказаного автомобіля та видала довіреність ОСОБА_3 , вона має водійські права, прокурор надав докази наявності у неї інших транспорних засобів, у своїй щорічній декларації ОСОБА_3 вказано про безоплатне право користування цим автомобілем, а тому, оскільки безоплатне користування не є тотожним праву розпорядження майном, відсутні докази пов'язаності активу з ОСОБА_3 .
Щодо майнового стану відповідачів:
- матеріальний стан ОСОБА_4 дозволяв останній набути у власність вищезазначені активи, що судом першої інстанції не було враховано при розгляді справи;
- ОСОБА_4 отримувала доходи від оренди квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_7 , з 2004 по 2015 роки;
- ОСОБА_4 отримувала доходи від оренди квартири АДРЕСА_8 , за період з січня 2007 року по грудень 2015 року;
- ОСОБА_4 отримала дохід від оренди ОСОБА_5 нерухомого майна з 2014 до 2020 року в сумі 125 700 доларів США;
- за даними Пенсійного фонду України за період з 01.01.2000 по 31.12.2024 ОСОБА_4 отримала 597 464,64 грн;
- ОСОБА_4 отримано грошові кошти у вигляді безповоротно отриманих позик: 15.02.2012 від ОСОБА_6 (син) у сумі 20 000 доларів США (гривневий еквівалент 159 800,00 грн по курсу НБУ 7,99); 15.02.2012 від ОСОБА_1 (зять) - 35 000 доларів США (гривневий еквівалент 279 650,00 грн по курсу НБУ 7,99); 03.03.2021 від ОСОБА_7 у сумі 90 000 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на дату укладання договору, за курсом НБУ 27,933, складає 2 513 970,00 грн.
Отже, відповідно до наданих документів, окрім офіційно підтверджених доходів, ОСОБА_4 , за період 2004 - 2020 у гривневому еквіваленті сума отриманих грошових коштів складає 8 331 868,96 грн.
Також матеріали справи містять докази офіційного доходу відповідачів, зокрема:
- у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період 2000-2021 - 2 184 248,05 грн (еквівалент у валюту 283 861,63 доларів США);
- у ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) за період 1998-2021 - 1707276,48 грн (еквівалент у валюту 205 621,95доларів США);
- у ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) за період 2010-2021 - 4 531 959,60 грн (еквівалент у валюту 106 029,85 доларів США);
- у ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_5 ) за період 2006-2021 - 145 728,96 грн (еквівалент у валюту 29 203,27 доларів США).
Враховуючи викладене, представник відповідачів вважає, що сума отриманих доходів та грошових коштів ОСОБА_4 становить 8 331 868,96 грн, яка перевищує вартість придбаних об'єктів нерухомого майна та транспортного засобу - 6 115 450,00 грн.
Просить рішення ВАКС від 23.06.2025 скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову прокурора САП Кожем'яки І. B. до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Прокурором подано відзив на апеляційну скаргу представника відповідачів, у якому посилається на такі обставини.
Щодо квартири, за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 постійно проживала у м. Подільськ Одеської обл., ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - у м. Одесі, до 28.11.2019 набула право власності на інше рухоме і нерухоме майно, частину з якого подарувала ОСОБА_2 та її дітям, до серпня 2021 не продавала нерухоме майно, підтверджуючих документів походження коштів на придбання квартири не надала.
Щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 та автомобіля TOYOTA RAV-4 HYBRID, 2018 р.в., VIN-код: НОМЕР_1 .
01.11.2021 ОСОБА_4 видала довіреність № 745 на ОСОБА_3 щодо представництва інтересів з питань розпорядження рухомим та нерухомим майном.
Доказами по справі стверджується, що оплата внесків і платежів щодо квартири здійснюється шляхом банківських переказів з використанням платформи Portmone (ТОВ «ФК МБК») ОСОБА_3 .
Відповідно до відомостей, наданих ТОВ «Нова пошта», ОСОБА_3 та ОСОБА_8 отримували послуги ТОВ «Нова пошта» у відділенні № 315, за адресою: м. Київ, вул. Романа Ратушного, 41, яке знаходиться за 550 м від будинку за адресою: АДРЕСА_6 . Крім того, ОСОБА_3 отримував послуги ТОВ «Нова пошта» 10.07.2024 у поштоматі «Нова Пошта» 8936: вул. Романа Ратушного, 9а (тільки для мешканців), а ОСОБА_8 - 15.08.2024.
20.08.2021 ОСОБА_4 видала довіреність № 566 на представництво інтересів з питань розпорядження вищезгаданим транспортним засобом ОСОБА_3 .
ОСОБА_3 у щорічних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2021 - 2023 роки, вказано безоплатне користування автомобілем TOYOTA RAV-4 HYBRID, 2018 р. в., VIN-код: НОМЕР_1 , власником якого була ОСОБА_4 , ним та його дружиною ОСОБА_8 .
04.06.2024 ОСОБА_3 від імені ОСОБА_4 продав вказаний транспортний засіб за 1 476 000 гривень.
Розрахунки і висновки, викладені в апеляційній скарзі, а також надані документи щодо одержання ОСОБА_4 доходів від оренди, документи щодо позики є безпідставними.
Наявність доходів ОСОБА_4 не може бути самостійною підставою у відмові в позові, адже сама по собі не може спростовувати факт необґрунтованості активів ОСОБА_9 (враховуючи, що їх зв'язок з активами доведено, а зв'язок ОСОБА_4 , окрім того, що вона номінальний власник - не доведено).
Просить апеляційну скаргу представника відповідачів залишити без задоволення.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибули, про поважність причин неприбуття суд не повідомили.
Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому апеляційна скарга розглядається без участі вказаних осіб.
У судовому засіданні представник відповідачів - адвокат Варес М. О. вимоги апеляційної скарги підтримала з підстав, наведених у ній, прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення представника відповідачів, прокурора, дослідивши докази, перевіривши відповідно до положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено такі обставини.
1. Щодо осіб, до яких пред'явлено позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
Батьками ОСОБА_10 є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (т. 2 а. с. 96-97).
Між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстровано шлюб 04 лютого 1989 року. Вказані особи є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується відомостями з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (т. 2 а. с. 95, 98).
29 серпня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстровано шлюб, що підтверджується актовим записом про шлюб № 1694 (т. 2 а. с. 99).
У період з 13 грудня 2019 року до 12 липня 2021 року ОСОБА_1 обіймав посаду начальника відділу митного оформлення № 5 митного поста «Одеса» Одеської митниці Держмитслужби, що підтверджується копіями наказів від 12 грудня 2019 року № 65-о та від 12 липня 2021 року № 651-о (т. 2 а. с. 58, 59).
Відповідно до наказу від 13 липня 2021 року № 92-о ОСОБА_1 призначено з укладанням контракту про проходження державної служби з 13 липня 2021 року в порядку переведення з Одеської митниці Держмитслужби на посаду начальника відділу митного оформлення № 2 митного поста «Одеса-порт» Одеської митниці (т. 2 а. с. 59).
З 18 лютого 2020 року ОСОБА_2 призначено на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Подільськ» Одеської митниці Держмитслужби, присвоєно 5 ранг державного службовця, що підтверджується копіями наказів від 14 лютого 2020 року № 2-о, № 3-о та № 77-о (т. 2 а. с. 46-48).
Наказом від 30 червня 2021 року № 28-о призначено ОСОБА_2 з укладанням контракту про проходження державної служби з 01 липня 2021 року в порядку переведення з Одеської митниці Держмитслужби на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста «Подільськ» Одеської митниці (т. 2 а. с. 49).
Згідно з рішенням від 09 грудня 2020 року № 11.1.VIII та розпорядженням від 15 грудня 2020 року № 115-к Обухівської районної ради Київської області ОСОБА_3 обраний та приступив з 15 грудня 2020 року до виконання обов'язків заступника голови Обухівської районної ради Київської області 8 скликання (т. 2 а. с. 86-88).
Отже, у період з липня до серпня 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 були службовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізовує державну митну політику, державними службовцями, а ОСОБА_3 - посадовою особою місцевого самоврядування, тобто відповідно до п. п. «в», «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідач ОСОБА_4 не має статусу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
2. Щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
24.07.2021 між ОСОБА_14 (Продавець) та ОСОБА_4 , від імені якої на підставі довіреності від 23.07.2021, за реєстровим № 1128, діяла ОСОБА_2 (Покупець), укладено договір купівлі-продажу квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 103,8 кв. м, вартістю 2 380 000 грн. Право власності ОСОБА_4 у цей же день зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (т. 2 а. с. 149-150, т. 4 а. с. 33).
Постачання електричної енергії на об'єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , здійснюється на підставі укладеного між ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (далі - ТОВ «ООЕК») та ОСОБА_4 публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг та відкритого особового рахунку № НОМЕР_6 . За вказаним особовим рахунком наявний особистий кабінет, через який споживачем передаються показники приладу обліку електричної енергії: логін - ІНФОРМАЦІЯ_16, електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_8 , тел. НОМЕР_7 , НОМЕР_8 . За період з 24 липня 2021 року по 25 липня 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , проведені платежі за надані послуги. Зазначені обставини підтверджуються копією листа ТОВ «ООЕК» від 02 серпня 2024 року № 587/06-02-3014 (т. 2 а. с. 159-160).
01 серпня 2021 року між ОСББ «Нова Аркадія» та ОСОБА_4 , від імені якої на підставі довіреності від 23 липня 2021 року за реєстровим № 1128 діяла ОСОБА_2 , укладено договір про надання послуг з утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у будинку. На договорі міститься напис «НОМЕР_26» (т. 2 а. с. 166-170).
Для сплати ОСББ «Нова Аркадія» внесків і платежів власниками квартири АДРЕСА_3 відкрито особовий рахунок НОМЕР_9 . У період з 24 липня 2021 року по 19 липня 2024 року за послугу з управління будинком внесено 34 платежі, з яких 2 здійснено попереднім власником квартири, 1 - ОСОБА_15 , 25 - ОСОБА_1 , а 9 - ОСОБА_4 . Однак, відповідно до платіжних інструкцій № 9317-6353-4840-7553 від 12 вересня 2023 року, № 9321-2548-3314-4499 від 18 жовтня 2023 року, № 9323-9368-9097-5405 від 14 листопада 2023 року, № 9326-8732-5638-5119 від 13 грудня 2023 року, № 9329-0562-6051-7959 від 04 січня 2024 року, № 9335-7511-8502-6352 від 11 березня 2024 року та № 9338-9359-5070-6824 від 12 квітня 2024 року оплата послуг із зазначенням платника ОСОБА_4 фактично здійснювалась ОСОБА_1 з рахунку № НОМЕР_10 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк» на його ім'я. Також 13 квітня 2023 року ОСОБА_2 з рахунку № НОМЕР_11 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк», а 13 грудня 2023 року та 12 січня 2024 року ОСОБА_1 з рахунку № НОМЕР_10 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк», здійснювали оплату житлово-комунальних послуг за цю ж квартиру на рахунок ТОВ «Управдом», що підтверджується платіжними інструкціями № 9302-4613-1959-3857, № 9326-8732-5853-9755, № 9329-8627-0062-5562 (т. 2 а. с. 163-164, 178-180, 182- 191).
Електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_8 та номер телефону НОМЕР_7 зазначені ОСОБА_2 у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування станом на 2020 та 2021 роки (т. 2 а. с. 10, 15).
У поясненнях НАЗК ОСОБА_4 зазначила, що у зв'язку з погіршенням стану здоров'я та втратою сина вирішила переїхати ближче до дітей і онуків, бо в м. Подільську залишилася без підтримки сім'ї. Під час пошуку житла натрапила на декілька вигідних пропозицій, тому для покриття частини витрат вирішила скористатися позикою, що дало можливість придбати дві квартири в м. Одесі (за адресою: АДРЕСА_1 ) та м. Києві (за адресою: АДРЕСА_2 ). Для виконання боргових зобов'язань планувала продати інші активи, однак війна унеможливила цей план, бо м. Київ і м. Одеса стали небезпечними і переїзд вирішила відкласти (т. 3 а.с. 143-189).
20 серпня 2024 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_16 , укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Назаровою О. С. за реєстровим № 707, за умовами якого ОСОБА_4 продала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною 3 910 000 грн (т. 2 а. с. 153-154).
3. Щодо квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
30 серпня 2021 року між ОСОБА_17 (надалі - Продавець) та ОСОБА_4 (надалі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко І. Л. за реєстраційним № 3200, за умовами якого Продавець передав у власність Покупця, а Покупець прийняла у власність трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 105,5 кв. м; за домовленістю сторін продаж квартири здійснено за 3 085 450 грн, що на день укладення цього договору за курсом НБУ становить еквівалент 115 000 доларів США, які Продавець отримав повністю від Покупця до моменту підписання цього договору (т. 2 а. с. 151-152).
01 листопада 2021 року ОСОБА_4 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Подільського районного нотаріального округу Одеської області Поляковою М. В. за реєстраційним № 745, уповноважила ОСОБА_3 представляти її інтереси з питань розпорядження належним їй рухомим та нерухомим майном; довіреність видана без права передоручення на 5 років та дійсна до 01 листопада 2026 року (т. 2 а.с. 146).
Відповідно до листа ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» від 15 серпня 2024 року № 1/08/34255 за адресою: АДРЕСА_2 , закріплений номер телефону НОМЕР_12 та електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_9 (т. 2 а.с. 192-195).
Оплата внесків та платежів щодо квартири АДРЕСА_4 , здійснювалась на розрахунковий рахунок ОСББ «Батиєва Гора» у період з 21 жовтня 2021 року по 29 червня 2024 року шляхом банківських переказів з використанням платформи ОСОБА_18 (без зазначення рахунку платника), зареєстрованим користувачем якої є ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , за логіном GRINCHI (номер телефону НОМЕР_12 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_9 ), що підтверджується копіями листів ОСББ «Батиєва Гора» від 19 вересня 2024 року № 1, ТОВ «ФК МБК» від 02 жовтня 2024 року № 254476/1 з додатками (т. 2 а. с. 196-223, 227).
Електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_9 та номер телефону НОМЕР_12 зазначені ОСОБА_3 у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (т. 2 а. с. 19, 24).
Відповідно до листа ТОВ «Нова Пошта» від 02 жовтня 2024 року ОСОБА_3 та ОСОБА_8 у період з липня по жовтень 2024 року отримували послуги у відділенні № 315, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_9 . Окрім цього, 10 липня 2024 року ОСОБА_3 отримував послуги ТОВ «Нова Пошта» у поштоматі № 8936 (тільки для мешканців) за адресою: АДРЕСА_6 , а 15 серпня 2024 року - ОСОБА_8 (т. 2 а. с. 237-238).
Відповідно до долучених прокурором до позовної заяви та відповіді на відзив знімків екрана з сайту https://google.com.ua/maps відділення «Нова Пошта» № 315 знаходиться на відстані 550 м від будинку за адресою: АДРЕСА_6 (т. 2, а. с. 240, т. 8 а. с. 33).
ОСОБА_3 перед обранням на посаду заступника голови Обухівської районної ради Київської області, тобто до 15 грудня 2020 року, у деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 - 2019 роки декларував фактичне місце проживання у квартирі загальною площею 36,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_10 , співвласником якої є дружина - ОСОБА_8 . Також, відповідно до цих декларацій, з 2017 року склад сім'ї ОСОБА_3 становив чотири особи: він, дружина та дві доньки 2015 і 2017 р. н.
21 серпня 2024 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_19 укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І. М. за № 5606, за умовами якого ОСОБА_4 продала квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , за ціною 3 320 000 грн (т. 2 а. с. 155-156).
4. Щодо автомобіля марки та моделі Toyota Rav-4 Hybrid, 2018 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 .
10 серпня 2021 року ОСОБА_20 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семащук С. В. за реєстраційним № 1919, уповноважив ОСОБА_3 експлуатувати та розпоряджатись належним йому ( ОСОБА_20 ) автомобілем марки та моделі Toyota Rav-4 Hybrid, 2018 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 , а саме: з правом експлуатації, продажу автомобіля за встановленим законом порядком, обміну, страхування, надання в оренду, лізинг, позичку автомобіля, виїзду за кордон; довіреність видана строком на три місяці (т. 3 а. с. 4- 5).
11 серпня 2021 року в м. Подільськ, Одеської області, в ТСЦ № 5149, укладено договір між ОСОБА_20 (Продавець), від імені якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 (покупець), за умовами якого продано автомобіль марки та моделі Toyota Rav-4 Hybrid, 2018 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_13 , за ціною 650 000 грн. Цього ж дня проведена перереєстрація цього транспортного засобу на нового власника - ОСОБА_4 , видано та присвоєно номерний знак НОМЕР_14 , що підтверджується копією листа ГСЦ МВС від 31 липня 2024 року № 31/26-8236 за додатками (т. 3 а. с. 6-20).
20 серпня 2021 року ОСОБА_4 довіреністю, посвідченою приватним нотаріусом Подільського районного нотаріального округу Одеської області за реєстраційним № 566, уповноважила ОСОБА_3 розпоряджатись (продаж, міна, страхування, надання в оренду або у позичку, зняття з обліку у відповідних органах Міністерства внутрішніх справ) автомобілем марки та моделі «Toyota Rav-4 Hybrid», 2018 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_14 , строком на три роки, тобто до 20 серпня 2024 року (т. 3 а. с. 148).
ОСОБА_3 укладав у 2021-2023 роках договори внутрішнього страхування стосовно цього автомобіля, а також вчиняв дії з метою продажу цього транспортного засобу, шляхом розміщення оголошення на платформі ТОВ «Інтернет-реклама РІА», що підтверджується матеріалами справи (т. 3 а. с. 36-38,42-43).
Відповідно до акта виконаних робіт № ВДиСА-016325 від 03 червня 2024 року ТОВ «Віді Автострада» здійснювало діагностику автомобіля Toyota Rav-4 Hybrid, 2018 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 , замовником вказаних послуг та платником був ОСОБА_3 (т. 3 а. с. 86-88).
ОСОБА_3 задекларував безоплатне право користування автомобілем марки та моделі «Toyota Rav-4 Hybrid», 2018 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 , зазначивши відповідні відомості у розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» щорічних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021, 2022, 2023 роки (т. 2 а. с. 24-35).
У відзиві відповідач ОСОБА_3 також не заперечував факт користування автомобілем марки та моделі Toyota Rav-4 Hybrid, 2018 року випуску, VIN- код: НОМЕР_1 (т. 7 а .с. 139).
04 червня 2024 року на підставі договору, укладеного в ТСЦ 8048 за № 8048/2024/4655986, ОСОБА_4 , від імені якої на підставі довіреності діяв ОСОБА_3 , продала автомобіль марки та моделі Toyota Rav-4 Hybrid, 2018 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_14 , ОСОБА_21 . Згідно п. 3 цього договору ціна транспортного засобу склала 1 476 000 грн (т. 3 а. с. 21-33).
5. Щодо вартості набутих активів та різниці між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі - ДРФОПП) щодо ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_15 ): у період з 1998 року по серпень 2021 року включно сума виплаченого доходу становила 103 174,98 грн, (т. 2 а. с. 114 (зворот) - 118).
ОСОБА_4 як фізична особа-підприємець у період з 2013 по 2020 роки отримала дохід у сумі 138 069 грн (т. 2 а.с. 117 зв).
Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 26 липня 2024 року № 1500-0404-5/115383 розмір виплаченої пенсії ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_15 ) у період з липня 1999 року по серпень 2021 року включно склав 363 036,20 грн (т. 2 а. с. 121-130).
Тобто, сукупний дохід ОСОБА_4 у період з 1998 року по серпень 2021 року складав 604 280,18 грн.
Згідно з доказами, наданими до пояснень ОСОБА_4 від 01 листопада 2024 року на запит Управління проведення моніторингу способу життя та контролю щодо повноти заповнення декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції від 02 жовтня 2024 року № 281- 03/72903-24 та до відзиву, ОСОБА_4 розпочала трудову діяльність з 19 вересня 1953 року, у період з 18 січня 1978 року по 15 квітня 2002 року працювала на різних посадах у Одеській обласній конторі «Спорттовари», що підтверджується копією трудової книжки (т. 7 а. с. 104-106).
ОСОБА_4 мала рахунок № НОМЕР_16 , відкритий в Ощадному банку, на якому, станом на 1995 рік, обраховувався залишок у розмірі «75000», а за результатом переоцінки станом на 02 квітня 1996 року залишок становив - «0,75» (т. 3 а. с. 155-159).
21 листопада 1996 року ОСОБА_4 в Ощадному банку відкрито рахунок № НОМЕР_17 з приміткою: «комп 28796», на якому станом на 11 липня 2012 року обраховувався залишок у сумі 9653,33 грн (Указом Президента України «Про грошову реформу в Україні» від 25 серпня 1996 року № 762/96 в Україні з 2 вересня 1996 року було введено національну валюту України, якою є гривня) (т. 3 а. с. 154).
ОСОБА_4 02 жовтня 2008 року видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_22 , відповідно до якого спадкове майно складалося з грошових вкладів з відсотками та компенсаціями, що знаходяться в Котовському відділенні № 32823 ВАТ «Державний ощадний банк України» на компенсаційних рахунках № НОМЕР_18 та № НОМЕР_19 (т. 3 а. с. 178).
ОСОБА_4 отримала успадковані кошти, у зв'язку з чим їй 08 жовтня 2008 року були відкриті рахунки та зараховано: на рахунок № НОМЕР_20 з рахунку № НОМЕР_21 грн, а на рахунок № НОМЕР_22 з рахунку № НОМЕР_18 - 1241,50 грн (т. 3 а. с. 152-153).
Тобто, ОСОБА_4 успадкувала після смерті ОСОБА_22 кошти в сумі 1798,20 грн, що за курсом долара США станом на 08 жовтня 2008 року становило 324 доларів США.
Окрім цього ОСОБА_4 успадкувала після смерті ОСОБА_22 однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_11 , про що внесені відповідні відомості 15 жовтня 2008 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 4 а. с. 36).
Відповідно до відповіді АТ «Державний ощадний банк України» від 01 серпня 2024 року на запит НАЗК від 19 липня 2024 року № 281-03/52746-24 встановлено, що за період з 01 січня 2020 року по 18 липня 2024 року інформація про банківські рахунки ОСОБА_4 відсутня (т. 3 а. с. 196-197, 207-208).
Відповідно до копії паспорта для виїзду за кордон, строк дії з 14 травня 1991 року по 14 травня 1996 рік, встановлено, що ОСОБА_4 здійснювала у період з 1991 року по 1993 рік неодноразові виїзди за кордон, мета виїзду: приватна поїздка/туризм (т. 7 а. с. 107-114).
На підставі договору купівлі-продажу від 17 липня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тетерською О. Ю. за реєстраційним № 3717, ОСОБА_4 набула у власність квартиру АДРЕСА_12 (т. 4 а. с. 41-42).
19 грудня 2006 року на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гурською О. В. за реєстровим № 4525, ОСОБА_4 набула у власність квартиру за адресою: АДРЕСА_13 (т. 4 а. с. 35-36).
16 березня 2020 року ОСОБА_4 подарувала належні їй квартири: ОСОБА_2 - за адресою: АДРЕСА_13 , а ОСОБА_3 - за адресою: АДРЕСА_7 (т. 4 а. с. 39-42).
Також, суд першої інстанції встановив, що відповідно до виправлених щорічних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за 2020 рік, у розділі 12 «Грошові активи» задекларовано: належні ОСОБА_1 готівкові кошти: 900 000 грн, 5 000 євро, та кошти на банківських рахунках - 34 708 грн, а також належні ОСОБА_2 готівкові кошти: 750 000 грн, 15 000 доларів США, та кошти на рахунках у банку - 55 195грн (т. 2 а. с. 1-5, 10-14).
Отже, загальна сума грошових активів подружжя ОСОБА_9 станом на 31 грудня 2020 року склала 2 337 720 грн (1 739 903 грн + 15 000 доларів США (за курсом НБУ - 424 119 грн) + 5 000 євро (за курсом НБУ 173 698 грн).
За відомостями з ДРФОПП щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у період з січня по липень 2021 року сума нарахованого доходу становила 210 133,97 грн (у тому числі сума утриманого податку 28 924,12 грн) (т. 2 а.с. 101-102).
Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду у Одеській області від 26 липня 2024 року № 1500-0404-5/115384 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у період з січня по липень 2021 року отримав пенсійні виплати в сумі 45 500,25 грн (т. 2 а. с. 128-131).
Таким чином, сукупний дохід ОСОБА_1 у період з січня по липень 2021 року складав 255 634,22 грн, складовими якого є: нарахована заробітна плата у розмірі 210 133,97 грн (у тому числі сума утриманого податку) (181 209,85 грн + 28 924,12 грн), пенсія - 45 500,25 грн.
Відповідно до відомостей з ДРФОПП щодо ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) у період з січня по липень 2021 року сума нарахованого доходу становила 140 836,42 грн (у тому числі сума податку) (т. 2 а. с. 102-104).
Згідно з довідкою Головного управління Пенсійного фонду у Одеській області від 26 липня 2024 року № 1500-0404-5/115381 ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) у період з січня по липень 2021 року сплачено пенсії в сумі 43 698,67 грн (т. 2 а. с. 132-135).
Таким чином сукупний дохід ОСОБА_2 у період з січня по липень 2021 року складав 184 535,09 грн, складовими якого є: нарахований дохід у розмірі 140 836,42 грн (у тому числі сума утриманого податку), пенсія - 43 698,67 грн.
Отже сукупний дохід подружжя ОСОБА_9 у період з січня по липень 2021 року складав 440 169,31 грн.
Відповідно до виписок з банківських рахунків за період з 01 січня 2021 року по 24 липня 2021 року, відкритих в АТ «Райффайзен Банк», ОСОБА_1 здійснив видаткові платежі на суму 158 918,54 грн, ОСОБА_2 - 118 788,14 грн, а відкритих в АТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_1 здійснив видаткові платежі на суму 42 201,60 грн, ОСОБА_2 - 29 620,75 грн, що підтверджуються відомостями про рух коштів по рахункам, які містяться на CD-диску, що є додатком до листа НАЗК від 15 листопада 2024 року № 281-03/86791-24 (т. 4 а. с. 53).
Таким чином, загальна сума видатків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 01 січня 2021 року по 24 липня 2021 року становила 349 529,03 грн.
За таких обставин, різниця між вартістю активу - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною 2 380 000 грн, та законними доходами осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 становить 2 289 359,72 грн (дохід 440 169,31грн - витрати 349 529,03 грн - вартість активу 2 380 000 грн).
Відповідно до щорічних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за 2021 рік, станом на 31 грудня 2021 року, у розділі 12 «Грошові активи» задекларовано належні ОСОБА_1 готівкові кошти 960 000 грн, 7 000 євро, та кошти, розміщені на банківських рахунках, - 31 708 грн, та належні ОСОБА_2 готівкові кошти 750 000 грн, 15 000 доларів США, та кошти, розміщені на банківських рахунках, - 15 976 грн (т. 2 а. с. 6-9, 15- 18).
Загальна сума грошових активів подружжя ОСОБА_9 станом на 31 грудня 2021 року склала 2 383 315 грн (1 757 684 грн ( 960 000 грн + 31708 грн + 750 000 грн + 15976 грн) + 15 000 доларів США (за курсом НБУ- 409 173 грн) + 7 000 євро (за курсом НБУ - 216 458 грн).
Тобто, станом на 31 грудня 2021 року сума грошових активів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 порівняно із станом на 31 грудня 2020 року збільшилась на 45 595 грн (2 383 315 грн - 2 337 720 грн).
З огляду на викладене, загального законного доходу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 станом на 24 липня 2021 року не вистачало для придбання активу у виді квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною 2 380 000 грн.
Відповідно до щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_3 за 2020 рік, у розділі 12 «Грошові активи» задекларовано належні йому готівкові кошти 23 500 доларів США, 250 000 грн, 15 000 євро, та кошти, розміщені на банківських рахунках, - 5 938 грн, а також належні дружині - ОСОБА_8 готівкові кошти 50 000 грн, 22 000 доларів США, та кошти на рахунках банку - 2 623 грн (т. 2 а. с.19-23).
Загальна сума грошових активів подружжя ОСОБА_9 станом на 31 грудня 2020 року склала 2 116 143, 30 грн (308 561 грн (250 000 грн + 50 000 грн + 5 938 грн +2 623 грн) + 45 500 доларів США (за курсом НБУ-1 286 494,30 грн) + 15 000 євро (за курсом НБУ - 521 094 грн).
Відповідно до відомостей з ДРФОПП щодо ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 ) у період з січня по серпень 2021 року сума нарахованого доходу становила 450 424,66 грн (у тому числі сума утриманого податку 67 614,88 грн), а щодо ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_4 ) - 84 954,68 грн (у тому числі сума утриманого податку) (т. 2 а. с. 104-114).
Отже сукупний дохід ОСОБА_3 та його дружини у період з січня по серпень 2021 року складав 535 379,34 грн.
За період з 01 січня 2021 року по 30 серпня 2021 року з банківського рахунку ОСОБА_3 , відкритого в АТ КБ «Універсал Банк», здійснено видаткові операції на суму 547 295,25 грн, а з банківських рахунків ОСОБА_8 , відкритих в АТ КБ «Приватбанк», на суму 132 583,52 грн, що підтверджуються відомостями про рух коштів по рахункам, які містяться на CD-диску, що є додатком до листа НАЗК від 15 листопада 2024 року № 281-03/86791-24 (т. 4 а. с. 53).
Таким чином, загальна сума видатків ОСОБА_3 та ОСОБА_8 за період з 01 січня 2021 року по 30 серпня 2021 року становила 679 878,77 грн.
06 вересня 2024 року ОСОБА_3 через персональний електронний кабінет Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування надіслав повідомлення про самостійно виявлені помилки в щорічних деклараціях за 2021-2023 року, серед іншого зазначив, що протягом 2021 року його сім'єю здійснено побутові витрати на суму 7 500 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 31 грудня 2021 року еквівалентно 204 586,5 грн, які помилково не відображено ним у декларації за 2021 рік, шляхом зменшення готівки на цю суму (т. 2 а. с. 38).
Різниця між вартістю активів та законними доходами ОСОБА_3 та членів його сім'ї становить 3 879 949,43 грн (доходи 535 379,34 грн - витрати 679 878,77 грн - вартість квартири 3 085 450 грн - вартість автомобіля 650 000 грн).
Відповідно до щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_3 за 2021 рік, у розділі 12 «Грошові активи» задекларовані належні йому готівкові кошти 28 500 доларів США, 15 000 євро та кошти на рахунках у банку - 31 580 грн, а також належні ОСОБА_8 готівкові кошти 24 000 доларів США та кошти, розміщені на банківських рахунках, - 3 249 грн (т. 2 а. с. 24-27).
Тобто, загальна сума грошових активів ОСОБА_3 та його дружини станом на 31 грудня 2021 року склала 1 930 773,5 грн (34 829 грн + 52 500 доларів США (за курсом НБУ 1 432 105,50 грн) + 15 000 євро (за курсом НБУ 463 839 грн), отже порівняно із станом на 31 грудня 2020 року зменшилась на 185 369,80 грн.
У зв'язку з вказаними обставинами суд першої інстанції дійшов таких висновків:
- різниця між вартістю активу - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за ціною 2 380 000 грн, та законними доходами осіб, уповноважених на виконання функцій держави - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 становить 2 289 359,72 грн (дохід 440 169,31грн - витрати 349 529,03 грн - вартість активу 2 380 000 грн);
- ОСОБА_3 не мав можливості за рахунок законних доходів придбати 11 серпня 2021 року автомобіль марки та моделі Toyota Rav-4 Hybrid, 2018 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 , вартістю 650 000 грн, та 30 серпня 2021 року квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 3 085 450 грн;
- майновий стан ОСОБА_4 не надавав їй можливості придбати: 24 липня 2021 року квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 2 380 000 грн; 11 серпня 2021 року автомобіль марки та моделі «Toyota Rav-4 Hybrid», 2018 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 , вартістю 650 000 грн, та 30 серпня 2021 року квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 3 085 450 грн;
- враховуючи встановлений за результатом розгляду справи зв'язок суб'єктів декларування з цими активами, а саме: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_3 із автомобілем марки та моделі Toyota Rav-4 Hybrid, 2018 року випуску, та квартирою за адресою: АДРЕСА_2 , слід вважати доведеним, що ОСОБА_4 придбала ці активи за дорученням суб'єктів декларування: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які могли прямо вчиняти щодо відповідних активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, тому наявні правові підстави для визнання цих активів необґрунтованими у розумінні ст. 291 ЦПК України.
Позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави може бути пред'явлено до особи, яка, будучи особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набула у власність активи, зазначені у частині другій цієї статті, та/або до іншої фізичної чи юридичної особи, яка набула у власність такі активи за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (ч. 4 ст. 290 ЦПК України).
Термін «активи» означає грошові кошти (у тому числі готівкові кошти, кошти, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах), інше майно, майнові права, нематеріальні активи, у тому числі криптовалюти, обсяг зменшення фінансових зобов'язань, а також роботи чи послуги, надані особі, уповноваженій на виконання функцій держави чи місцевого самоврядування (п. 1 ч. 8 ст. 290 ЦПК України).
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 290 ЦПК України (чинної на момент подання позовної заяви) позов про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави пред'являється щодо активів, набутих після дня набрання чинності Законом № 263-IX, якщо різниця між їх вартістю і законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності зазначеним Законом, але не перевищує межу, встановлену статтею 368-5 Кримінального кодексу України.
Під «набуттям активів» слід розуміти набуття активів особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність, а також набуття активів у власність іншою фізичною або юридичною особою, якщо доведено, що таке набуття було здійснено за дорученням особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними (п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України).
Згідно з п. 3 ч. 8 ст. 290 ЦПК України особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».
Фактичне володіння через третіх осіб «за дорученням»: 1) вказує на відносини, відмінні від визначених цивільним законодавством відносин довірителя і повіреного; 2) означає набуття суб'єктом декларування активів через третіх осіб з метою приховання факту набуття цих активів; 3) вчинення дії «за дорученням» може бути встановлене із сукупності вторинних ознак, які дозволяють дійти висновку, що третя особа діяла в інтересах суб'єкта декларування, а суб'єкт декларування, у свою чергу, отримує вигоду від набутого активу, тоді як «можливість прямо чи опосередковано вчиняти щодо активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження», означає: 1) можливість контролювати певне майно через неформалізоване право розпорядження ним шляхом фактичної можливості визначення долі цього майна як безпосередньо, так і через третіх осіб, на яких оформлено відповідне право власності; 2) трактується ширше передбаченої статтею 16 ЦК України складової права власності (ч. 4 ст. 290, п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України).
Термін «законні доходи» означає доходи, правомірно отримані особою із законних джерел, зокрема джерел, визначених пунктами 7 і 8 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (п. 5 ч. 8 ст. 290 ЦПК України).
Суд визнає необґрунтованими активи, якщо судом на підставі поданих доказів не встановлено, що активи або грошові кошти, необхідні для придбання активів, щодо яких поданий позов про визнання їх необґрунтованими, були набуті за рахунок законних доходів (ст. 291 ЦПК України).
Активи, визнані судом відповідно до статті 291 цього Кодексу необґрунтованими, стягуються в дохід держави. Якщо суд відповідно до статті 291 цього Кодексу визнає необґрунтованими частину активів, у дохід держави стягується частина активів відповідача, яка визнана необґрунтованою, а у разі неможливості виділення такої частини - її вартість. У разі неможливості звернення стягнення на активи, визнані необґрунтованими, на відповідача покладається обов'язок сплатити вартість таких активів або стягнення звертається на інші активи відповідача, які відповідають вартості необґрунтованих активів (ч. ч. 1, 2, 3 ст. 292 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач зобов'язаний навести у позові фактичні дані, які підтверджують зв'язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та їх необґрунтованість, тобто наявність визначеної частиною другою статті 290 цього Кодексу різниці між вартістю таких активів та законними доходами такої особи. У разі визнання судом достатньої доведеності зазначених фактів на підставі поданих позивачем доказів спростування необґрунтованості активів покладається на відповідача (абз. 2 ч. 2 ст. 81 ЦПК України).
У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави суд виносить рішення на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є більш переконливою порівняно з сукупністю доказів іншої сторони (ч. 4 ст. 89 ЦПК України).
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами та встановивши, що сукупність наявних у справі доказів підтверджує факт необґрунтованості активів - квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яку ОСОБА_4 набула у власність фактично за дорученням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тобто осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та автомобіля марки та моделі Toyota Rav-4 Hybrid, 2018 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 , квартири за адресою: АДРЕСА_2 , які ОСОБА_4 набула у власність фактично за дорученням ОСОБА_3 , тобто особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, і, що останні спроможні прямо чи опосередковано вчиняти щодо цих активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, водночас вартість вказаного майна не відповідає законним доходам кожного окремо взятого відповідача, дійшов правильних висновків про наявність підстав для визнання необґрунтованими активів - двох квартир, автомобіля, та з урахуванням здійснення відчуження цього майна і отримання доходу у зв'язку з цим, стягнув у дохід держави вартість вказаних активів і дохід, отриманий від їх реалізації.
Твердження в апеляційній скарзі про неправильне оцінку майнового стану ОСОБА_4 та посилання на те, що остання отримувала доходи від оренди квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_7 , з 2004 по 2015 роки, доходи від оренди квартири АДРЕСА_8 , за період з січня 2007 року по грудень 2015 року, дохід від оренди ОСОБА_5 нерухомого майна з 2014 до 2020 року в сумі 125 700 доларів США, отримала грошові кошти у вигляді безповоротно отриманих позик визнаються колегією суддів неспроможними.
Сторона відповідача до відзиву надала копії договорів оренди квартири за адресою: АДРЕСА_7 , укладених між ОСОБА_4 та ОСОБА_23 , та договорів оренди квартири за адресою: АДРЕСА_13 , укладених між ОСОБА_4 та ОСОБА_24 . На виконання ухвали Вищого антикорупційного суду від 12 травня 2025 року суду надані оригінали цих документів.
Суд першої інстанції встановив, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_23 були укладені договори оренди квартири за адресою: АДРЕСА_7 :
- від 04 серпня 2004 року, період оренди з 04 серпня 2004 року до 31 грудня 2004 року, орендна плата - 400 доларів США щомісячно;
- від 05 січня 2005 року, період оренди з 05 січня 2005 року до 31 грудня 2006 року, орендна плата - 500 доларів США щомісячно;
- від 28 грудня 2006 року, період оренди з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2008 року, орендна плата - 600 доларів США щомісячно;
- від 05 січня 2009 року, період оренди з 05 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року, орендна плата - 500 доларів США щомісячно;
- від 24 грудня 2010 року, період оренди з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року, орендна плата - 500 доларів США щомісячно;
- від 04 січня 2013 року, період оренди з 04 січня 2013 року до 31 грудня 2013 року, орендна плата 500 доларів США щомісячно;
- від 23 грудня 2013 року, період оренди з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2015 року, орендна плата - 400 доларів США щомісячно.
Загальна сума орендної плати за вказаними договорами становила 68 000 доларів США (т. 7 а. с. 145-147, 190-207).
При цьому судом також встановлено таке.
12 серпня 2009 року ОСОБА_23 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, був присутній у судовому засіданні та зазначив суду, що тимчасово не працює та проживає за адресою: АДРЕСА_14 , що підтверджується копією постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 12 серпня 2009 року у справі № 3-9567/09 (т. 8 а. с. 20).
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2012 року у справі № 2608/10261/12 задоволено позов ВАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_23 про стягнення збитків в порядку регресу (т. 8 а. с. 21-23).
Відповідно до мотивувальної частини судового рішення відповідач ОСОБА_23 у судове засідання не прибув, про день та час слухання справи повідомлений належним чином. Відомостей про те, що виклик відповідача здійснено через оголошення у пресі, рішення не містить. У резолютивній частині судового рішення зазначено, серед іншого, що ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , проживає за адресою: АДРЕСА_14 .
У постанові Шевченківського районного суду м. Києва від 18 листопада 2020 року у справі № 761/36177/20 за результатом розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_23 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_12 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень за ст. 122- 4, 124 КУпАП, зазначена адреса його проживання: АДРЕСА_15 (т. 8 а. с. 24-25).
Відповідно до копії паспорта ОСОБА_3 у період з 05 липня 2007 року по 03 грудня 2015 року він був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 , а з 17 березня 2016 року - за адресою: АДРЕСА_16 (т. 2 а. с. 83-84).
У автобіографії ОСОБА_3 вказав, що він з 2006 року навчався в Інституті міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка, з вересня 2010 року розпочав трудову діяльність та з березня 2015 року працював на посаді головного спеціаліста соціального захисту населення Котовської РДА Одеської області (т. 2 а. с. 85). Тобто, місце проживання та реєстрації ОСОБА_3 певною мірою залежало від місця його навчання та роботи.
25 жовтня 2013 року ОСОБА_25 та 30 листопада 2015 року ОСОБА_3 , які з 29 серпня 2013 року перебували у шлюбі, під час розгляду справ про адміністративні правопорушення за ст. 124 КУпАП були присутні у судових засіданнях та зазначили адресу проживання: АДРЕСА_7 , що підтверджується копіями постанов Подільського районного суду м. Києва від 25 жовтня 2013 року у справі № 758/12742/13- п та Солом'янського районного суду м. Києва від 30 листопада 2015 року у справі № 760/20709/15-п відповідно (т. 2 а. с. 99,т. 8 а. с. 16-19).
Відповідно до листа Департамента інформаційно-аналітичної роботи Національної поліції України в ІП «Єдиний облік» системи ІПНП міститься інформація про те, що 15 жовтня 2012 року та 27 грудня 2015 року зареєстровані звернення від громадянина ОСОБА_3 , 1989 року народження, мешканця АДРЕСА_7 (т. 3 а. с. 66-68).
Допитаний у суді першої інстанції свідок ОСОБА_23 не міг пригадати зв'язку з квартирою за адресою: АДРЕСА_14 , та висловив припущення, що за цією адресою проживала його дівчина. Свідок підтвердив, що у 2013 році під час отримання довідки переселенця повідомив адресу: АДРЕСА_17 або 38 та, що на даний час він теж орендує двокімнатну квартиру у м. Києві, в якій проживає з дружиною та дитиною.
Враховуючи досліджені докази, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, більш переконливим те, що протягом 2006-2015 років у квартирі за адресою: АДРЕСА_7 , проживав ОСОБА_3 та з певного часу його дружина, що виключає можливість здачі квартири в оренду у цей період.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що вказаний висновок суду першої інстанції не підтверджений доказами є голослівним, таке спростовується вищенаведеним переліком доказів, а тому не приймається до уваги.
Також судом першої інстанції встановлено, що між ОСОБА_24 та ОСОБА_4 укладені договори оренди квартири за адресою: АДРЕСА_13 :
- від 05 січня 2007 року, період оренди з 05 січня 2007 року по 31 грудня 2008 року, орендна плата - 1000 доларів США за місяць;
- від 12 січня 2009 року, період оренди з 12 січня 2009 року по 31 грудня 2010 року, орендна плата - 900 доларів США за місяць;
- від 10 січня 2011 року, період оренди з 10 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року, орендна плата - 1100 доларів США за місяць;
- від 04 лютого 2013 року, період оренди з 04 лютого 2013 року по 31 грудня 2015 року, орендна плата - 900 доларів США за місяць.
Загальна сума орендної плати за вказаними договорами становила 103 500 доларів США (т. 7 а. с. 178-189).
У той же час судом першої інстанції встановлено таке.
Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 23 грудня 2014 року у справі № 505/4869/14-ц задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та визнано ОСОБА_24 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_13 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням в житловому будинку, що розташований у АДРЕСА_16 ; зобов'язано Котовський РВ ГУДМС України в Одеській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_24 , зареєстрованого за цією адресою. Відповідно до мотивувальної частини судового рішення ОСОБА_24 тривалий час з 2008 року за цією адресою не проживає; позивачу місце перебування ОСОБА_24 не відомо (т. 8 а. с. 27-28).
Указане рішення суду від 23 грудня 2014 року станом на 2020 рік не звернене до виконання, оскільки адреса місця реєстрації ОСОБА_24 не змінилася.
Відповідно до щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_1 за 2020 рік, у розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» задекларовано безоплатне користування автомобілем марки та моделі «Toyota Land Cruiser», 2013 року випуску, дата набуття права: 27 квітня 2019 року, власником якого є ОСОБА_24 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_13 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_16 . У розділі 3 «Об'єкти нерухомості» задекларовано, що власником будинку за адресою: АДРЕСА_16 , з 31 січня 2012 року є ОСОБА_1 (т. 2 а. с. 3).
Із огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що встановлені обставини можуть свідчити про доволі близькі стосунки ОСОБА_24 із сім'єю ОСОБА_9 .
Відповідно до відомостей з ДРФОПП інформація про доходи ОСОБА_24 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_14 , РНОКПП НОМЕР_23 , взагалі відсутня, тобто не зафіксовано здійснення ним жодної діяльності, за результатом якої він би отримував дохід в України (т. 8 а. с. 44-45, 48).
У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не мав підстав для висновку про доведеність отримання ОСОБА_4 доходів від оренди ОСОБА_24 квартири за адресою: АДРЕСА_13 .
У апеляційній скарзі не наведено доводів на спростування того, що у той час, коли ОСОБА_1 доводив у суді, що йому місце проживання ОСОБА_24 не відоме, останній мав орендувати квартиру у тещі ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , а також щодо обставин безоплатного надання ОСОБА_1 у користування автомобіля, щодо доходів ОСОБА_24 у сумі більшій ніж 103 500 доларів США для сплати оренди за житло.
Окрім цього, відповідно до постанов Приморського районного суду м. Одеси від 28 жовтня 2014 року у справі № 522/17403/14-п та Малиновського районного суду м. Одеси від 26 лютого 2018 року у справі № 521/192/18 судами розглядались матеріали про притягнення ОСОБА_8 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_15 та проживає за адресою: АДРЕСА_13 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 КУпАП (т. 8 а. с. 13-15).
На підставі ухвали Котовського міськрайонного суду Одеської області від 06 жовтня 2014 року у справі № 505/3515/14-ц ОСОБА_4 набула право власності на 1/2 частину нежитлової будівлі: теплицю загальною площею 1446,4 кв. м літ. «М»; убиральню літ. «Т»; яму вигрібну літ. «І», розташовану за адресою: АДРЕСА_18 , (т. 7 а. с. 34).
Зазначене нерухоме майно було предметом договорів оренди, укладених між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 :
- від 06 жовтня 2014 року, період оренди 24 місяці, орендна плата - 2300 доларів США за місяць;
- від 05 січня 2015 року, період оренди 24 місяці, орендна плата - 1500 доларів США за місяць;
- від 11 січня 2016 року, період оренди 24 місяці, орендна плата - 1400 доларів США за місяць;
- від 15 січня 2018 року, період оренди 24 місяці, орендна плата - 1400 доларів США за місяць;
- від 03 січня 2020 року, період оренди 24 місяці, орендна плата - 1400 доларів США за місяць.
Загальна сума орендної плати за вказаними договорами становила 125 700 доларів США (т. 7 а. с.148-177).
Разом з тим, матеріали справи містять докази, які свідчать про те, що ОСОБА_5 є батьком чоловіка онучки ОСОБА_4 - ОСОБА_26 (т. 7 а. с. 141, 209, т. 8 а. с. 48, 95-97).
Окрім цього, з 31 жовтня 2017 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співорендарями земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_19 для розміщення та обслуговування нежитлової будівлі (т. 4 а. с. 33).
Відповідно до відомостей з ДРФОПП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_24 ) отримував доходи як фізична особа-підприємець, загальна сума яких за період з 2014 року по 2022 рік - період дії договорів оренди теплиці, становила 7 093 096,24 грн (т. 8 а. с. 48).
За умовами договорів оренди, сторонами у яких є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , загальна сума отриманого доходу може складати приблизно 3 042 378 грн, якщо взяти для обрахунку курс долара США до гривні станом на дату укладення відповідного договору (2300 доларів США*12,94*3 + 1500 доларів США *21,13*12 + 1400 доларів США *23,5*24 + 1400 доларів США *28,57*24 + 1400 доларів США *24,5*24).
Суд першої інстанції дав належну оцінку вказаним договорам оренди та дійшов обґрунтованого висновку, що надані лише договори оренди для доведення того, що ОСОБА_4 отримувала певний дохід від здачі в оренду ОСОБА_5 теплиць, не є належними та достатніми доказами для підтвердження позиції відповідача про отримання за цими договорами певного доходу.
Крім того, звертає увагу на себе і те, що судом першої інстанції встановлено, що з 11 травня 2007 року до 16 жовтня 2008 року та з 01 жовтня 2013 року до 18 березня 2021 року ОСОБА_4 була зареєстрована як фізична особа-підприємець, основний вид діяльності (КВЕД): надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна(т. 3 а. с. 190-195).
Засади здійснення підприємницької діяльності (підприємництва) громадянами та юридичними особами на території України були визначені в Законі України «Про підприємництво», який був чинний у період з 01 березня 1991 року по 01 січня 2004 року.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про підприємництво», починаючи з першої редакції закону, запроваджено державну реєстрацію підприємництва, що передбачало видачу певного документа, а також подання до відповідних податкових органів та органу державної статистики відомості про зареєстрований суб'єкт підприємництва.
Як зазначено вище, дохід ОСОБА_4 як фізичної особи-підприємця документально підтверджено у сумі 138 069 грн.
А відтак, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції врахувавши документально підтверджений дохід ОСОБА_4 від підприємницької діяльності у сумі 138 069 грн правильно не взяв до уваги, як законні доходи, доходи від оренди вищевказаного майна.
У судовому засіданні сторона відповідача також посилалася на те, що 15 лютого 2012 року ОСОБА_4 отримала безповоротні позики, на підтвердження чого надано суду розписку від 15 лютого 2012 року, написану власноруч, за змістом якої ОСОБА_4 отримала від свого зятя ОСОБА_1 безповоротно кошти в сумі 35 000 доларів для розвитку бізнесу. Гроші їй передані у присутності ОСОБА_6 (т. 7 а. с. 210); розписку від 15 лютого 2012 року, написану власноруч, за змістом якої ОСОБА_4 отримала від свого сина ОСОБА_6 безповоротно кошти в сумі 20 000 доларів для розвитку бізнесу. Гроші їй передані у присутності ОСОБА_1 (т. 7 а. с. 209).
Щодо отриманої ОСОБА_4 цих коштів судом першої інстанції встановлено таке.
За період з 2000 року до 2011 року дохід ОСОБА_1 складав 467 509, 51 грн, за 2012 рік - 266303,19 грн, тобто середній арифметичний дохід за місяць у 2012 році склав 22 192 грн (266303,19 грн/12). За період з 1998 року по 2011 рік дохід ОСОБА_2 складав 460 224,52 грн. За 2012 рік - 66 504,79 грн, тобто середній арифметичний дохід за місяць у 2012 році склав 5542 грн (66 504,79 грн/12 (т. 2 а. с. 100).
Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду у Одеській області від 26 липня 2024 року № 1500-0404-5/115384. ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) розмір виплаченої пенсії у період листопада 2011 року (початок виплати) по лютий 2012 року склав 10 231,55 грн (т. 2 а. с. 128).
Отже, сукупний дохід подружжя ОСОБА_9 у період з 1998 року по лютий 2012 року складав 965 699,58 грн.
У той же час ОСОБА_1 у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держава або місцевого самоврядування, за 2015 рік у розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» задекларував автомобіль марки та моделі Тoyota Camry, 2011 року випуску, власником якого зазначив себе, дата набуття права: 10 лютого 2012 року, вартість на дату набуття: 321 000 грн, а також - автомобіль марки та моделі MAZDA CX7, 2007 р. в., власником якого зазначив ОСОБА_2 , дата набуття 05 січня 2008 року, вартість набуття 200 000 грн, у розділі 13 «Фінансові зобов'язання» відомості відсутні (т. 8 а. с. 48).
Тобто, враховуючи витрати на придбання транспортних засобів на загальну суму 521 000 грн, а також поточні витрати на життєзабезпечення сім'ї протягом 15 років (1998- 2012 роки), зокрема на оплату житлово-комунальних послуг, на придбання продуктів харчування, одягу, ліків, утримання та виховання дітей, тощо, а також те, що автомобіль марки та моделі Тoyota Camry був набутий ОСОБА_1 у власність за 5 днів до складання ОСОБА_4 розписки про отримання безповоротної позики від ОСОБА_1 , суд першої інстанції обґрунтовано визнав сумнівною фінансову спроможність ОСОБА_1 надати 15 лютого 2012 року ОСОБА_4 безповоротну позику у розмірі 35 000 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15 лютого 2012 року склала 279 650 грн (965699,58 грн - 521 000 грн - 279 650 грн = 165049,58 грн) та дійшов правильного висновку, що розписка від 15 лютого 2012 року про отримання ОСОБА_4 позики від свого зятя ОСОБА_1 у сумі 35 000 доларів США є недостовірним доказом.
06 квітня 2012 року між ОСОБА_4 (надалі - Позикодавець) та ОСОБА_27 (надалі - Позичальник) укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Котовського міського нотаріального округу Одеської області Сівун Ф. Й. за реєстровим № 888, за умовами якого: Позикодавець передала у власність Позичальника кошти в розмірі 160 000 грн, що станом на 06 квітня 2012 року еквівалентно 20 000 доларів США (п.1); зазначену суму грошей Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві готівкою у строк до 06 квітня 2014 року (п. 2); позика вважається повернутою в момент передання Позичальником Позикодавцеві грошей готівкою. Факт підтвердження позики має бути підтверджено письмовою заявою Позикодавця про виконання умов цього договору та про відсутність будь-яких претензій стосовно виконання Позичальником умов цього договору. У разі відмови Позикодавця прийняти гроші Позичальник має право внести суму в депозит (п. 5) (т. 3 а. с. 179-180, т. 7 а. с. 115-116).
Того ж дня, з метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_27 за договором позики від 06 квітня 2012 року № 888, між ОСОБА_4 (надалі - Іпотекодержатель) та ОСОБА_27 (надалі - Іпотекодавець) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Котовського міського нотаріального округу Одеської області Сівун Ф. Й. за реєстровим № 890, предметом якого є трикімнатна квартира АДРЕСА_20 (п. 1.1, 1.2) (т. 3 а. с. 181-184, т. 7 а. с. 117-120).
У судовому засіданні представник відповідачів не заперечувала, що отримані від ОСОБА_6 кошти ОСОБА_4 могла надати у позику ОСОБА_27 . Водночас, якщо реально виконувались договори оренди нерухомого майна, які досліджені судом вище, сукупний дохід ОСОБА_4 від оренди квартир станом на 01 лютого 2012 року мав становити 162 000 доларів США.
У той же час встановлено, що ухвалою Котовського міськрайонного суду Одеської області від 06 жовтня 2014 року у справі № 505/3515/14-ц визнано мирову угоду у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_27 про стягнення коштів за договором позики.
Відповідно до мотивувальної частини судового рішення 17 квітня 2012 року відповідач позичив у ОСОБА_4 138 000,00 доларів США, які зобов'язувався повернути до 03 травня 2013 року. За результатом розгляду справи судом визнана мирова угода, за умовами якої відповідач ОСОБА_27 відмовляється від права власності на 1/2 частину нежитлової будівлі: теплицю загальною площею 1446,4 кв. м літ. «М»; убиральню літ. «Т»; яму вигрібну літ. «І», розташованих за адресою: АДРЕСА_18 , яка згідно з рішенням Котовського міськрайонного суду від 22 липня 2009 року у справі № 2-1502/2009 та договору про виділення часток у спільній сумісній власності на нежитлову будівлю від 01 жовтня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Котовського міського нотаріального округу Крисюк Л. В. за реєстровим № 1910, належна відповідачу, і доручає в рахунок погашення суми боргу звернути стягнення на вищевказані приміщення, безкоштовно передавши їх у власність позивачу ОСОБА_4 для володіння, розпорядження та користування; а позивач ОСОБА_4 відмовляється від позовних вимог до відповідача про стягнення 138 000 доларів США боргу за договором позики, шляхом звернення стягнення на 1/2 частину нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_18 в рахунок виконання відповідачем зобов'язання за договором позики; відповідач ОСОБА_27 визнає, що його заборгованість перед ОСОБА_4 на момент укладення цієї мирової угоди відповідає доказам, які викладені в матеріалах судової справи та становить 138000,00 доларів США. Зазначене судове рішення міститься на CD-диску, що є додатком до листа НАЗК від 15 листопада 2024 року № 281-03/86791-24 ( т. 7 а. с. 53).
Отже, у квітні 2012 року ОСОБА_4 надала позику ОСОБА_27 на загальну суму 158 000 доларів США, із яких позика у сумі 138 000 доларів США була їй повернена у 2014 році не у готівковій формі, а шляхом передачі у власність нерухомого майна (т. 7 а. с. 34). Докази про виконання умов договору позики від 06 квітня 2012 року про повернення до 06 квітня 2014 року позики в сумі 20 000 доларів США у матеріалах справи відсутні.
Крім того, у поясненнях ОСОБА_4 , наданих 11 листопада 2024 року на запит НАЗК, остання не повідомляла про отримання позик від ОСОБА_6 та ОСОБА_1 і лише у відзиві стороною відповідачів повідомлено про такі обставини та надані розписки від 15 лютого 2012 року.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги на підтвердження законності доходів розписки про безповоротні позики.
03 березня 2021 року між ОСОБА_7 (надалі - позикодавець) та ОСОБА_4 (надалі - позичальник) укладено договір позики готівкових коштів, за умовами якого: сума позики становить 90 000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 2 513 940 грн (п. 2.1); повернення позики здійснюється виключно у доларах США, а сума повернення не може бути меншою за еквівалент суми позики у доларах США. У разі, якщо за домовленістю сторін погашення позики здійснюється у гривнях, сума платежу розраховується за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим НБУ на день здійснення платежу. У випадку, якщо позичальник не може повернути позичені кошти, за згодою сторін він може виконати свої зобов'язання, шляхом передачі у власність позикодавця майна, еквівалентного за вартістю неповерненій сумі позики (п. 2.2); позичальник зобов'язується повернути позикодавцю суму позики в строк до 30 червня 2024 (т. 7 а. с. 124-126).
До відзиву стороною відповідача долучено копію розписки від 03 березня 2021 року, написаної власноруч, за змістом якої ОСОБА_4 отримала від ОСОБА_7 кошти у сумі 90 000 доларів США на підставі договору позики від 03 березня 2021 року (т. 7 а. с. 124-126).
Відповідно до заяви ОСОБА_7 від 21 серпня 2024 року, справжність підпису якого засвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І. М. за реєстровим № 5608, ОСОБА_7 підтвердив факт отримання від ОСОБА_4 коштів у повному обсязі як розрахунок за договором позики готівкових коштів, укладеним між ними в простій письмовій формі 03 березня 2021 року. Свій примірник договору позики готівкових коштів від 03 березня 2021 року ОСОБА_7 передав ОСОБА_4 , що є свідченням повного виконання нею як позичальником свого зобов'язання за договором (т. 7 а. с. 128).
Під час допиту свідок ОСОБА_7 повідомив, що фактично повернення коштів за договором позики не відбулося, натомість було укладено між ОСОБА_4 та його тестем - ОСОБА_19 договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_21 .
Відповідно до копії договору купівлі продажу від 21 серпня 2024 року, за умовами якого ОСОБА_4 продано ОСОБА_19 квартиру за адресою: АДРЕСА_21 за ціною 3 320 000 грн. Однак текст договору не містить застереження про те, що квартира відчужується в рахунок виконання зобов'язань по договору позики. Навпаки, у п. 2.1. договору зазначено, що кошти передані покупцем продавцю повністю (т. 2 а. с. 155-156).
У той же час, відповідно до відомостей ДФСПП ОСОБА_19 (РНОКПП НОМЕР_25 ) за період з 1998 по 2022 рік видано дохід в сумі 347 203 грн (т. 4 а. с. 53).
Свідок ОСОБА_7 , у судовому засіданні зазначив, що відомості, які відображені у заяві ОСОБА_7 від 21 серпня 2024 року про отримання від ОСОБА_4 коштів у повному обсязі як розрахунок за договором позики готівкових коштів від 03 березня 2021 року не відповідають дійсності.
На виконання ухвали суду оригінал договору позики від 03 березня 2021 року стороною відповідачів не надано.
Враховуючи ці обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що лише показання свідка ОСОБА_7 не є достатніми та переконливими доказами для встановлення реального виконання умов договору позики готівкових коштів від 03 березня 2021 року як з боку позикодавця ОСОБА_7 , так і позичальника ОСОБА_4 , та, що з огляду на вимоги ст. 95 ЦПК України цей доказ не може бути взятий до уваги.
А відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про отримання ОСОБА_4 за період 2004 - 2020 законного доходу у гривневому еквіваленті 8 331 868,96 грн не підтверджені доказами.
Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи № 3030/25-72 від 18.09.2025 (яким досліджено, зокрема і висновок спеціаліста щодо дослідження доходів та витрат, отриманих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 26.03.2025 року №26/03-2025) :
1. Відповідно до наданих на експертизу документів встановлено, що загальна сума доходів отриманих ОСОБА_4 , яка встановлена у висновку спеціаліста від 26.03.2025 року №26/03-2025, документально підтверджується в повному обсязі, а саме, у сумі 8331868,96 грн.
2. Відповідно до наданих на експертизу документів встановлено, що документально підтверджуються отримані доходи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які встановлені у висновку спеціаліста від 26.03.2025 року №26/03-2025, документально підтверджуються в повному обсязі, а саме, у сумі 8894218,10 грн, в тому числі:
- у ОСОБА_1 за період 2000-2021 - 2381077,22 грн;
- у ОСОБА_2 за період 1998-2021 - 1835452,32 грн;
- у ОСОБА_3 за період 2010-2021 - 4531959,60 грн;
- у ОСОБА_8 за період 2006-2021 - 145728,96 грн.
Відповідно до наданих на експертизу документів та з урахуванням висновку спеціаліста від 26.03.2025 року № 26/03-2025 достатність доходу (позитивна різниця між доходами та витратами) ОСОБА_4 для придбання нею наступного майна:
- квартири номер АДРЕСА_4 , придбана 20.08.2021 року за 3085450 грн;
- автомобіль марки та моделі Toyota Rav-4 Hybrid, 2018 р.в., VIN-код: НОМЕР_1 , придбаний 11.08.2021 року за 650000, 00 гривень;
- квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , придбана 24.07.2021 року за 2380000, 00 гривень арифметично підтверджується (т. 10, а. с.6-25) .
Згідно з ч. 1 ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Надаючи оцінку вказаному висновку експертів колегія суддів звертає увагу на таке:
- експерти визначили дохід, отриманий ОСОБА_4 у сумі 8331868,96 грн, який включає доходи від оренди нерухомого майна, позик лише на підставі поданих договорів та розписок при тому, що такі доходи, як вказано вище, не мають документального підтвердження;
- експертами не розглядалось питання щодо визначення розміру понесених витрат ОСОБА_4 на життєзабезпечення, зокрема, на оплату житлово-комунальних послуг, на придбання продуктів харчування, одягу, ліків, тощо, витрат на придбання ОСОБА_4 17 липня 2004 року, квартири АДРЕСА_12 , 19 грудня 2006 квартири за адресою: АДРЕСА_13 , та дарування 16 березня 2020 року вказаних квартир відповідно ОСОБА_3 і ОСОБА_2 ;
- експерти при визначенні документально підтвердженого доходу ОСОБА_1 за період 2000-2021 - 2381077,22 грн, ОСОБА_2 за період 1998-2021 - 1835452,32 грн, ОСОБА_3 за період 2010-2021 - 4531959,60 грн ОСОБА_8 за період 2006-2021- 145728,96 грн, не розглядалось питання щодо визначення розміру витрат, зокрема на оплату житлово-комунальних послуг, на придбання продуктів харчування, одягу, ліків, утримання та виховання дітей, тощо, придбання та обслуговування вищевказаних автомобілів Тoyota Camry, 2011 р. в., MAZDA CX7, 2007 р. в., а також обслуговування автомобіля «Toyota Land Cruiser», 2013 року випуску;
- експерти не вирішували питання щодо достатності законних доходів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . ОСОБА_3 відповідно до даних вищевказаних поданих ними декларацій за 2021 рік та використання таких коштів для придбання 20.08.2021 року квартири номер АДРЕСА_4 , за 3085450 грн, придбання 11.08.2021 року автомобіля марки та моделі Toyota Rav-4 Hybrid, 2018 р. в., VIN-код: НОМЕР_1 , за 650000, 00 гривень, придбання 24.07.2021 року квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , за 2380000, 00 гривень.
У зв'язку з тим, що висновок експертів не підтверджує законність доходів, використаних для придбання спірного майна, колегія суддів відхиляє вказаний доказ.
ОСОБА_4 зазначила, що у неї у власності перебували транспортні засоби: Opel Kadet придбано 09 жовтня 2001 року, продано - 11 листопада 2014 року; ВАЗ-2110 придбано 12 листопада 2004 року, продано - 15 жовтня 2010 року; Mercedes E-class придбано 14 серпня 2013 року, продано - 13 липня 2017 року; BMW X1 придбано 17 січня 2017 року, продано - 21 липня 2021 року; Toyota RAV-4 hybrid придбано 11 серпня 2021 року, продано - 04 червня 2024 року. У той же час, докази, які б підтверджували факти володіння ОСОБА_4 певними транспортними засобами та їх вартість, надані суду лише щодо Toyota RAV-4 hybrid (т. 3 а. с. 189).
З наведеного слідує, що з 11 серпня 2021 року ОСОБА_4 не мала у власності жодного транспортного засобу, крім Toyota RAV-4 hybrid 2018 р. в., VIN-код: НОМЕР_1 .
У період 2021-2023 ОСОБА_3 укладав договори внутрішнього страхування стосовно вказаного автомобіля, а також вчиняв дії з метою продажу цього транспортного засобу, шляхом розміщення оголошення на платформі ТОВ «Інтернет-реклама РІА» (т. 3 а. с. 36-38, 42-43).
Крім того, ТОВ «Віді Автострада» надавало послуги діагностики автомобіля Toyota Rav-4 Hybrid, 2018 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 , замовником вказаних послуг та платником був ОСОБА_3 (т. 3 а. с. 86-88).
ОСОБА_3 з дружиною ОСОБА_8 двічі здійснювали перетин кордону України на автомобілі Toyota Rav-4 Hybrid, 2018 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 .
Відповідно до системи відеоспостереження «Безпечне місто» зафіксоване пересування автомобіля Toyota Rav-4 Hybrid, д.н.з. НОМЕР_14 , по м. Києву та у Київській області.
ОСОБА_3 задекларував безоплатне право користування автомобілем марки та моделі «Toyota Rav-4 Hybrid», 2018 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 , зазначивши відповідні відомості у розділі 6 «Цінне рухоме майно - транспортні засоби» щорічних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021, 2022, 2023 роки (т. 2 а. с. 24-35).
Отже, наведені докази стверджують те, що з часу придбання автомобіля марки та моделі «Toyota Rav-4 Hybrid», 2018 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 , і до дня його відчуження фактично такий перебував у володінні ОСОБА_3 , а ОСОБА_4 не мала в користуванні жодного транспортного засобу.
А відтак, неспроможним є посилання у апеляційній скарзі представника відповідачів, на наявність у ОСОБА_4 водійського посвідчення та перебування в користуванні інших транспортних засобів.
Також безпідставним є твердження в апеляційній скарзі, що спірні активи не є пов'язані з відповідачами, оскільки суд першої інстанції встановив, що на момент укладення договорів купівлі-продажу квартир та транспортного засобу ОСОБА_4 не володіла грошовими коштами, які могли бути використані для їх придбання, тоді як ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 систематично використовували спірну нерухомість для проживання, сплачували житлово-комунальні послуги, а ОСОБА_3 , крім того, використовував спірний транспортний засіб, що вказує на їх безпосередній зв'язок зі спірними активами.
Крім того, доводи апеляційної скарги не спростовують висновок суду першої інстанції, що спосіб набуття ОСОБА_4 , яка проживає в іншому населеному пункті - м. Подільськ Одеської області, у власність квартири АДРЕСА_3 , а також квартири АДРЕСА_4 , та автомобіля марки та моделі Toyota Rav-4 Hybrid, 2018 р. в., VIN-код: НОМЕР_1 , одночасно виступає опосередкованим способом набуття цих активів відповідно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , і вказує на їх причетність до майна, що фактично свідчить про надання по суті ними доручення ОСОБА_4 для придбання цих активів та вчинення щодо них дій, тотожних за змістом здійсненню права розпорядження.
Отже, оскільки у цій справі прокурор довів відповідність спірних квартир та транспортного засобу ознакам активу, визначеного статтею 290 ЦПК України, а також відсутність доказів законності джерел придбання цього активу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги представника відповідачів та скасування рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 259, 290-292, 375, 381-384 ЦПК, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката Варес М. О. залишити без задоволення, а рішення Вищого антикорупційного суду від 23 червня 2025 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 02 лютого 2026 року.
Головуючий О. Ф. Павлишин
Судді А. С. Никифоров
В. В. Чорна