Справа №953/9391/25 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/818/123/26 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: запобіжний захід
27 січня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
-головуючого ОСОБА_2 ,
-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
-за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
-захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові, в режимі відеоконференції, матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2025 року, -
Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції
Цією ухвалою слідчого судді клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області задоволено та продовжено підозрюваному ОСОБА_7 , 1993 року народження, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, строком на 43 дні, тобто до 05 лютого 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити частково, визначити підозрюваному розмір застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) грн.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги захисник посилається на те, що стороною обвинувачення не доведені передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, ризики:
-переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки той факт, що підозрюваний не є громадянином України та військовозобов'язаним, не може свідчити про наявність цього ризику;
-знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки про це не може свідчити факт не виявлення органом досудового розслідування комп'ютерної техніки із встановленими на ній додатками;
-незаконного впливу свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки надання підозрюваному копій процесуальних документів є обов'язком органу досудового розслідування та не може обґрунтовувати зазначений ризик та свідчити про ймовірний тиск зі сторони підозрюваного. Крім того, відомостей про незаконний вплив підозрюваного на свідків чи інших учасників кримінального провадження також не встановлено;
-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки ОСОБА_7 до кримінальної та адміністративної відповідальності раніше не притягався, має сталі соціальні зв'язки, позитивно характеризується та не проявляв схильності до протиправної поведінки.
Зазначає про наявність у ОСОБА_7 міцних соціальних зв'язків - цивільної дружини, неповнолітньої доньки 2013 року народження, батьків, які страждають на ряд тяжких захворювань.
Вважає рішення слідчого судді необґрунтованим в частині не визначення розміру застави відносно підозрюваного. Зазначає, що цивільна дружина підозрюваного має можливість сплатити заставу у визначеному судом розмірі.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні захисник підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.
Підозрюваний, будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце судового засідання, заяв чи клопотань про особисту участь в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції не надав.
Прокурор, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засіданняне з'явився, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не надав.
Тому апеляційний розгляд проведено за їх відсутності.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Під час апеляційного розгляду, колегією суддів встановлено, що рішення слідчого судді першої інстанції є обґрунтованим та постановлено з дотриманням зазначених вимог чинного та міжнародного законодавства.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування чи суду або незаконно впливати на інших учасників провадження, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній, з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
Так, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні не тяжких злочинів, передбачених ч.3 ст.28 ч.2 ст.311 КК України, за які може бути призначено покарання до 5 років позбавлення волі, та особливо тяжких злочинів, передбачених ч.3 ст.307 КК України, за які може бути призначено покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Поряд з цим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
З урахуванням фактичних обставин кримінального провадження, відповідно до пред'явленої підозри, ОСОБА_7 підозрюється у незаконному виробництві, придбанні, зберіганні, перевезенні та пересиланні з метою збуту, а також збуті наркотичних засобів, психотропних речовин, вчинених у складі організованої групи, в тому числі у великих та особливо великих розмірах, повторно; у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні та пересиланні прекурсорів з метою збуту, а також у незаконному збуті прекурсорів, вчиненому у складі організованої групи, повторно, - на думку колегії суддів у цьому провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
При цьому належить врахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності таких дій є об'єктивні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також до неналежного дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов'язків.
За таких обставин, посилання сторони захисту на недоведеності існування ризиків, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки існування ризиків, в тому числі і втечі від правоохоронних органів та суду, об'єктивно вбачається з відомостей, що є наявними у кримінальному провадженні.
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про наявність ризику знищення, ховання, спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, оскільки підозрюваний може вчинити такі дії щодо речей та предметів, які на даний час органом досудового розслідування не виявлені.
Крім того, слідчим суддею обґрунтовано встановлено наявність ризику впливу на свідків, який полягає у можливості застосування незаконного впливу на них з боку підозрюваного, оскільки цей ризик продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.
У свою чергу, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином також підтверджується тим, що досудове слідство триває, а отже підозрюваний може вдатись до дій, що перешкоджатимуть проведенню слідчих дій та здійсненню досудового розслідування.
Колегія суддів також погоджується з висновком слідчого судді щодо доведеності існування ризику вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення чи продовження інкримінованого кримінального правопорушення, зокрема, з метою уникнення кримінальної відповідальності, підозрюваний може незаконно перетнути державний кордон України.
З огляду на значимі для даного провадження обставини, на переконання колегії суддів, слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі наявні відомості в матеріалах провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення та дійшов обґрунтованого висновку про те, що існують ризики, передбачені п.п. 1,2,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Доводи сторони захисту про наявність у ОСОБА_7 міцних соціальних зв'язків - цивільної дружини, неповнолітньої доньки 2013 року народження, батьків, які страждають на ряд тяжких захворювань, то вони самі по собі не свідчать про можливість застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, оскільки існували на момент вчинення інкримінованого йому злочину та не стали для нього стримуючими факторами.
За таких обставин, колегія суддів вбачає, що застосування інших, більш м'яких альтернативних запобіжних заходів, не зможе забезпечити виконання підозрюваним його процесуальних прав та обов'язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків досудового розслідування.
Посилання захисника в апеляційній скарзі на необґрунтоване не визначення розміру застави підозрюваному, позбавлене підстав.
Відповідно до п.5 ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 та відсутності підстав для скасування судового рішення за доводами апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2025 року щодо ОСОБА_7 - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: