Справа № 368/1626/25
Провадження № 2/368/317/26
Рішення
Іменем України
(Заочне)
"22" січня 2026 р. Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: головуючого судді Шевченко І.І.
за участю секретаря Назаренко А.І.
представника позивача адвоката Ігнатенка В.М.
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик цивільну справу в загальному позовному провадженні за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -
встановив:
позивач та його представник просять суд визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 1,38 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222287200:02:006:0016, що розташована на території села Стави Обухівського району Київської області, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 780885, виданого 30 березня 2006 року Кагарлицькою районною державною адміністрацією Київської області, та була прийнята у спадщину її сином, ОСОБА_5 , який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, у порядку спадкування за правом представлення, як спадкоємцем за законом третьої черги, після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за правом представлення, як спадкоємцем за законом третьої черги, після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовуючи позов наступним.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 26.12.2024).
Після його смерті відкрилася спадщина, що складається з:
1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;
земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,38 га, кадастровий номер 3222287200:02:006:0016, розташованої на території Ставівської сільської ради Обухівського району Київської області.
Його батько - ОСОБА_6 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 26.12.2017) - був рідним дядьком ОСОБА_5 по материнській лінії. Тобто, його батько та мати ОСОБА_5 були рідними братом і сестрою. Родинні відносини між ними підтверджуються:
свідоцтвом про народження ОСОБА_6 від 28.11.1959 р.;
витягом з ДРАЦС про державну реєстрацію народження ОСОБА_4 від 26.04.1967 р., яка мала дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 » (актовий запис № 14 від 03.05.1967).
Факт зміни прізвища підтверджується витягом з ДРАЦС про державну реєстрацію шлюбу (актовий запис № 749 від 18.06.1988).
Факт смерті ОСОБА_4 підтверджується витягом з ДРАЦС про державну реєстрацію смерті (актовий запис № 465 від 13.03.2015).
Відповідно до частини четвертої статті 1266 Цивільного кодексу України, у разі смерті рідного дядька спадкодавця до відкриття спадщини, право спадкування за правом представлення переходить до його дітей, тобто до двоюрідних братів і сестер спадкодавця.
Таким чином, він - ОСОБА_1 - є спадкоємцем за законом третьої черги за правом представлення після смерті його двоюрідного брата ОСОБА_5 .
06 березня 2025 року, на підставі його заяви про прийняття спадщини, приватним нотаріусом Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун Каріною Анатоліївною була відкрита спадкова справа № 12/2025 (номер у Спадковому реєстрі - № 73757794), про що йому було видано повідомлення про коло спадкоємців та витяг про реєстрацію у Спадковому реєстрі.
Також заяву про прийняття спадщини подав його рідний брат ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який відмовився від своєї частки на його користь.
Крім того, із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_2 , яка перебувала у фактичних шлюбних відносинах ОСОБА_5 без державної реєстрації шлюбу, що підтверджується роз'ясненням нотаріуса Каріни Дерун (вих. № 573/02-14 від 13.03.2025).
Зазначене роз'яснення він отримав як відповідач у справі в складі додатків до позовної заяви, яку адвокат Семенюта Р. А. подав від імені ОСОБА_2 у справі № 368/936/25 за її позовом до нього, ОСОБА_1 , за участю третьої особи - приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун Каріни Анатоліївни, про встановлення факту проживання однією сім'єю без державної реєстрації шлюбу.
Оскільки він є спадкоємцем третьої черги за правом представлення, ОСОБА_2 , яка належить до спадкоємців за законом четвертої черги, не має переважного права на спадкування та не може брати участь у розподілі спадкового майна.
16 вересня 2025 року приватним нотаріусом було відмовлено у видачі йому свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нерухоме майно. У зв'язку з цим виникла необхідність звернення до суду для визнання його права на спадкування.
Щодо складу спадкового майна:
1. Спадковий будинок
За життя ОСОБА_5 . Білоцерківським міськрайонним судом було ухвалено рішення у справі № 357/10649/16-ц про визнання за ним права власності на майно за набувальною давністю, а саме - на 1/2 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак ОСОБА_5 не зареєстрував право власності на зазначене нерухоме майно у зв'язку з допущеною помилкою у судовому рішенні щодо нумерації будинку. У резолютивній частині рішення вказано адресу: АДРЕСА_2 , що є технічною помилкою, оскільки адреса з позначкою “дроб 1» відсутня в офіційних правовстановлюючих документах.
Фактичною та дійсною адресою об'єкта є: АДРЕСА_2 . Зазначене підтверджується листом КП КОР «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» від 11.03.2025, наданим на запит приватного нотаріуса Дерун К. А.
Факт зміни найменування вулиці підтверджується рішенням Білоцерківської міської ради Київської області від 28.07.2022 № 2851-31-VIII «Про перейменування вул. Пушкінська в м. Біла Церква Київської області».
Технічні характеристики об'єкта підтверджуються технічним паспортом, виготовленим 27.03.2025 експертом з технічного обстеження та інженером з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_9 , реєстраційний номер у реєстрі будівельної діяльності: ТІ01:7128-3862-4320- 0702.
Враховуючи викладене, право власності на зазначене нерухоме майно ОСОБА_5 за життя не було зареєстровано у встановленому законом порядку.
2. Спадкова земельна ділянка
Оригінал державного акта на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,38 га, серії ЯБ № 780885, виданого 30.03.2006 Кагарлицькою районною державною адміністрацією на ім'я ОСОБА_4 , у його володінні відсутній.
Зазначена земельна ділянка входить до складу спадщини, оскільки після смерті матері, ОСОБА_4 , право на неї фактично набув її син - ОСОБА_5 , який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України це є підставою для визнання за ним права на спадкування. Даний факт підтверджується рішенням Білоцерківського міськрайонного суду у справі № 357/14850/21 (суддя Ярмола О. Я.).
Йому відомо, що за життя ОСОБА_5 втратив оригінал державного акту, про що 11.06.2021 ним було опубліковано оголошення в регіональній газеті «Надросся - Замкова Гора» (Газета № 45-46 від 11.06.2021).
Відновлення втраченого державного акту у той період не було можливим, оскільки Інструкція про заповнення бланків державних актів, затверджена наказом Держкомзем від 22.06.2009 № 325, втратила чинність на підставі наказу Мінагрополітики № 537 від 09.09.2013, а порядок відновлення державного акту на той час законодавчо не врегульовувався.
З огляду на викладене, його право на спадкування підлягає судовому захисту шляхом визнання права власності на 1/2 частину спадкового будинку та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,38 га.
Відповідно до частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який фактично проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не заявив про відмову від неї.
В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України (ВССУ) з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24- 753/0/4-13 зазначено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає судовому захисту шляхом його визнання у разі, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує право власності (ст. 392 ЦК).
Позивачем у спорах про спадкування може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до статей 1268-1270 ЦК України. Якщо нотаріус обґрунтовано відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що застосовується, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, включно з визначенням судом додаткового строку для прийняття спадщини.
Пунктом 3.3 інформаційного листа ВССУ визначено, що відповідачами у справах про визнання права власності на спадкове майно є:
спадкоємці, які прийняли спадщину, органи, уповноважені видавати правовстановлюючі документи на нерухоме майно, або органи, до яких перейшли такі повноваження, органи, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно.
Найпоширенішою підставою звернення до суду у спорах про спадкування є неможливість оформити право на спадщину у нотаріуса через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно та/або відсутність державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.
Пункти 3.5 та 15 інформаційного листа ВССУ визначають, що спори про визнання права власності на земельну ділянку або земельну частку (пай) розглядаються судами, якщо:
відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку,
державний акт містить неточності, що підлягають виправленню.
Отже, у зв'язку з неможливістю оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку та наявністю втраченої документації, я змушений звернутися до суду з позовною заявою про визнання права власності на спадкове майно.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема шляхом визнання права (п. 1 ч. 2 ст, і 6 ЦК України).
Захист прав на земельні ділянки регламентується також частиною третьою статті 152 Земельного кодексу України (ЗК України) шляхом визнання права.
Частиною першою статті 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється, не визнається іншою особою або якщо втрачені документи, що засвідчують право власності.
Спадкування та визначення складу спадщини регламентовані статтями 1216-1225, 1258-1259, 1266, 1268, 1270 та 1296 ЦК України.
Згідно з частиною першою статті 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право користування земельною ділянкою виникає з моменту державної реєстрації цих прав.
Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий та своєчасний розгляд справ для ефективного захисту порушених або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадкування (ч. З ст. 1296 ЦК України). Судова практика підтверджує, що позов про визнання права власності є винятковим способом захисту у випадку втрати або відсутності правовстановлюючих документів (постанова ВС/КЦС № 350/1850/17 від 31.08.2020; Постанова Пленуму ВСУ від 16.04.2004 № 7).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи була повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення з відміткою за зазначеною адресою не проживає, про причини неявки суд не повідомила. Заяв, клопотань на адресу суду не надходило.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд ухвалив провести заочний розгляд справи ухваливши заочне рішення.
Третя особа: ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи була повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомила. Заяв, клопотань на адресу суду не надходило.
Суд, вислухавши позивача, його представник та вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , про що було складено акт та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 26.12.2024.
Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина, що складається з:
1/2 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;
земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,38 га, кадастровий номер 3222287200:02:006:0016, розташованої на території Ставівської сільської ради Обухівського району Київської області.
Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , та батьками якого є ОСОБА_6 та ОСОБА_10 .
Батько позивача ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 та батьками якого є ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що було складено акт та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 26.12.2017.
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України ОСОБА_13 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 батьками якої є ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу 18.06.1988 р. був зареєстрований шлюб між ОСОБА_14 та ОСОБА_13 .
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 померла ОСОБА_4 .
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_9 батьками якого є ОСОБА_14 та ОСОБА_4 .
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті ІНФОРМАЦІЯ_10 помер ОСОБА_5 .
Згідно повідомлення приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області стало відомо про те, що в провадженні приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А., знаходиться спадкова справа до майна, що залишилось після смерті ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і на час смерті проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно ч. 3 ст. 1296 Цивільного кодексу України, наступним повідомила, що станом на 03 червня 2025 року, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_12 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_13 ) є такими, які подали заяви про прийняття спадщини. Спадкоємці за заповітом, а також інші спадкоємці за законом, які мають право на обов'язкову частку на 03.06.2025 рік - відсутні.
Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі вбачається, що після смерті ОСОБА_5 була заведена спадкова справа № 73757794, номер 12/2025.
Згідно інформації Комунального підприємства Київської обласної ради Київського обласного бюро технічної інвентаризації відомо, що відповідно паперових носіїв станом до 01.01.2013 року право - власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за:
ОСОБА_15 1/2 частина будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Білоцерківської державної нотаріальної контори 03.11.1999 року за № 2-4324;
ОСОБА_16 1/2 частина будинку на підставі рішення Білоцерківського народного суду, виданого 23.10.1950 року (реєстрова книга № 42, реєстровий № 4272).
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.02.2017 р. було визнано за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами: сарай - прибудова ( літера «б» ), літня кухня (літера «Б»), вбиральні (літери «Г», «Д»), літній, душ (літера «Є»), гараж (літера «Ж»), огорожа № 1,3,4, хвіртка № 2, ворота № 6, вимощений № 7, за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_15 ОСОБА_16 .
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.01.2022 р. було встановлено факт постійного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_14 (РНОКПП НОМЕР_3 ), зі спадкодавцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_16 , на час відкриття спадщини, за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішенням Білоцерківської міської ради Київської області від 28.07.2022 р. було перейменовано АДРЕСА_1 .
Батько позивача ОСОБА_6 та мати померлого ОСОБА_4 є рідними братом та сестрою.
Позивач ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_5 є двоюрідними братами, а саме:
батько - ОСОБА_6 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 26.12.2017) - був рідним дядьком ОСОБА_5 по материнській лінії. Тобто, його батько та мати ОСОБА_5 були рідними братом і сестрою. Родинні відносини між ними підтверджуються:
свідоцтвом про народження ОСОБА_6 від 28.11.1959 р.;
витягом з ДРАЦС про державну реєстрацію народження ОСОБА_4 від 26.04.1967 р., яка мала дошлюбне прізвище « ОСОБА_7 » (актовий запис № 14 від 03.05.1967).
Факт зміни прізвища підтверджується витягом з ДРАЦС про державну реєстрацію шлюбу (актовий запис № 749 від 18.06.1988).
Факт смерті ОСОБА_4 підтверджується витягом з ДРАЦС про державну реєстрацію смерті (актовий запис № 465 від 13.03.2015).
Відповідно до статей 1216 -1218 ЦК України, перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) визнається спадкуванням. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.
Відповідно до приписів частини 1статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ст.. 1263 ЦК України у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах-уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Згідно з ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Постановою приватного нотаріуса Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун К.А. 16 вересня 2025 р. було винесено постанову про відмову у видачі свідоцтв на спадщину за законом, згідно якої 16 вересня 2025 року з письмовою заявою звернулася гр. ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_3 , яка діє від ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої Руденком А.В., приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області 27 серпня 2025 року, зареєстрованої в реєстрі за №1135, в якій йшла мова про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом на майно, що залишилось після смерті двоюрідного брата ОСОБА_1 - ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ), померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Керуючись ст.49 Закону України «Про нотаріат» та главою 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії які відповідають вимогам чинного законодавства. Прийняти заяву про видачу свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ), померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на нерухоме майно, а саме:
- частку житлового будинку АДРЕСА_2 ;
- земельну ділянку площею 1,38 га, кадастровий номер: 3222287200:02:006:0016, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована за адресою: Київська область, Кагарлицький район, Ставівська сільська рада, не має можливим, в зв'язку з тим, що ОСОБА_10 , представник ОСОБА_1 не надала оригінали правовстановлюючих документів на вищевказане нерухоме майно, а також в провадженні Кагарлицького районного суду Київської області перебуває цивільна справа №368/936/25 2/368/746/25, за позовною заявою ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_5 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , куди було надіслано копію вищевказаної спадкової справи. Спадкова справа після смерті ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ), померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 заведена за №12/2025 на підставі заяви ОСОБА_1 від 06 березня 2025 року, №31.
Відповідач ОСОБА_2 зверталася до Кагарлицького районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун Каріна Анатоліївна про встановлення факту спільного проживання, який було залишено без розгляду.
Відповідно до підпункту 4.19 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку № 296/5 якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено речові права на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації. Відповідно до ч. 3 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно пункту 1 частини 2 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»:
Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі:
1) судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, що набрало законної сили.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення та визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_12 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) право власності на земельну ділянку площею 1,38 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222287200:02:006:0016, що розташована на території села Стави Обухівського району Київської області, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 780885, виданого 30 березня 2006 року Кагарлицькою районною державною адміністрацією Київської області, та була прийнята у спадщину її сином, ОСОБА_5 , який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, у порядку спадкування за правом представлення, як спадкоємцем за законом третьої черги, після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , право власності на 1/2 частину житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за правом представлення, як спадкоємцем за законом третьої черги, після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного та керуючись ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_12 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ) право власності на земельну ділянку площею 1,38 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 3222287200:02:006:0016, що розташована на території села Стави Обухівського району Київської області, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 780885, виданого 30 березня 2006 року Кагарлицькою районною державною адміністрацією Київської області, та була прийнята у спадщину її сином, ОСОБА_5 , який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, у порядку спадкування за правом представлення, як спадкоємцем за законом третьої черги, після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , право власності на 1/2 частину житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування за правом представлення, як спадкоємцем за законом третьої черги, після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 30.01.2026 р.
Суддя І.І. Шевченко