Справа № 366/2710/25
Провадження №3/366/31/26
13 січня 2026 року с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Гончарук О.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Відділення поліції №3 Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
17.08.2025 до суду від Відділення поліції № 3 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області надійшов протокол та матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до протоколу авто розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено суддю Гончарука О.П.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 425953 від 17.08.2025, по суті правопорушення зазначено таке: 17.08.2025 року о 16 год. 37 хв. в м. Чорнобиль по вул. Інтернаціональній водій ОСОБА_1 керував т/з марки Volkswagen Caravelle, з д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального приладу Drager 6810, результат 2,91 проміле, чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненні правопорушення не визнав та надав суду пояснення, що на час складення протоколу про адміністративне правопорушення він не керував транспортним засобом, чим на його думку, не порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що повинен нести відповідальність, яка передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За приписами ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі.
Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу № 524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Верховний суд наголошує, що судді при розгляді справ про адміністративне правопорушення не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В матеріалах справи наявні такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 425953 від 17.08.2025 року;
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким у ОСОБА_2 встановлено ступінь алкогольного сп'яніння 2,91 % шляхом застосування приладу ALCOTEST DRAGER 6810;
- роздруківка з приладу Drager ALCOTEST ARBL-6810, згідно з яким огляд проводився 17.08.2025 в м. Чорнобиль по вул. Інтернаціональній, результат огляду склав 2,91 %;
- оптичний диск з матеріалами відеозапису та супровідні документи до нього.
Інших доказів матеріали справи не містять.
Дослідивши наявні докази в їх сукупності, оглянувши в судовому засіданні відеозапис на встановлення факту керування транспортним засобом суддя приходить до такого.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 1.1 розділу 1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2006 року № 1306 (далі ПДР України), ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух»; встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.1.10 розділу 1 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно з п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У справах про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП підлягає доказуванню, крім інших факт керування особою транспортним засобом. Не доведення такого факту виключає об'єктивну сторону зазначеного правопорушення.
Під час дослідження у судовому засіданні матеріалів справи, суддею встановлено, що з відеозапису, який додано до протоколу про адміністративне правопорушення у якості доказу, вбачається, що у той момент, коли працівники поліції під'їхали до ОСОБА_1 , він знаходився в автомобілі марки Volkswagen Caravelle, з державний номерний знак НОМЕР_1 , який стояв припаркованим на узбіччі дороги по вул. Інтернаціональній в м. Чорнобиль Вишгородського району Київської області. В ході розмови з ОСОБА_1 працівники патрульної поліції перевірили у нього документи та запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, на що він погодився, та пройшов огляд, за результатами якого встановлено ступінь алкогольного сп'яніння 2,91 проміле. В подальшому, працівники поліції почали складати відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.
При детальному дослідженні відеоматеріалів, які знаходяться в матеріалах справи, а саме тих, які зафіксовані патрульною поліцією, суддею не встановлено руху транспортного засобу, та керування ОСОБА_1 даним транспортним засобом.
З огляду на дослідженні матеріали відеозапису, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суддя приходить до висновку про недоведеність факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 17.08.2025 о 16 год. 37 хв. в м. Чорнобиль, як це зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно з вимогами ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Недоведеність вини особи, відповідно до ст. 9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.
Враховуючи недоведеність наданими доказами факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, суддя приходить до висновку про відсутність в діях останнього об'єктивної сторони складу правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Слід зазначити, що до таких висновків приходив Київський апеляційний суд у своїх постановах, переглядаючи постанови суддів Іванківського районного суду Київської області у справах за ч. 1 ст. 130 КУпАП, де обставини справ були аналогічними цій справі (постанова від 31.08.2023 у справі №366/1306/23,апеляційне провадження №33/824/3367/2023; постанова від 30.10.2023 у справі № 366/935/23, апеляційне провадження № 33/824/4447/2023, постанова від 06.06.2024 у справі № 366/504/24, апеляційне провадження №33/824/2860/2024).
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи у тому чи іншому діянні, оскільки він не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом»; (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.The United Kingdom), п. 161, Series A заява №25), оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України»; №39598/03 від 21.07.2011 року).
З наведеного слідує, що відомості, які відображені у протоколі про адміністративне правопорушення повинні підтверджуватись долученими у встановленому законом порядку доказами, які відображають у своїй сукупності всю суть обставин інкримінованої протиправної поведінки правопорушника, що наведена у протоколі про адміністративне правопорушення.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши в сукупності надані докази, а також врахувавши встановлені в судовому засіданні обставини, суддя приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
За встановлених обставин, провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Питання щодо вилучених речей і документів не вирішується, оскільки з матеріалів справи не встановлено, що при складанні протоколу про адміністративні правопорушення вилучались будь-які речі чи документи.
Питання судових витрат суддя вирішує у відповідності до ст. 40-1 КУпАП.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено адміністративне стягнення. Оскільки у цьому випадку провадження у справі підлягає закриттю, судовий збір слід віднести на рахунок держави.
На підставі ст.ст. 19, 62 Конституції України, керуючись ст.ст. 7, 36, 40-1, 130, 245, 247, 251, 256, 266, 268, 280, 283-285 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області.
Суддя Олексій ГОНЧАРУК