"29" січня 2026 р. Справа № 363/6959/25
29 січня 2026 року м. Вишгород
суддя Вишгородського районного суду Київської області Свєтушкіна Д.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Вишгородського РУП ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 05.11.2025 року серії ЕПР1 № 503681, 05.11.2025 року о 00 год 25 хв в м. Вишогрод по вул. Ягідна, 5А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Шевроле, д.н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9. а ПДР України (огляд проводився із застосуванням приладу «Drager» 6820, проба позитивна - 1,64 % проміле), та своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину свою не визнав. Зазначив, що 05.11.2025 року о 00 год 25 хв транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння не керував, автомобіль був припаркований на парковці, біля магазину «Фора». У нього розрядився телефон, він підійшов до працівників ТЦК, які стояли на узбіччі та попросив зателефонувати, після чого останні викликали на нього працівників поліції, оскільки побачили у нього ознаки алкогольного сп'яніння, і сказали зачекати. Коли під'їхали працівники поліції він перебував в автомобілі на парковці.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Мамчик Д.О. у судовому засіданні зауважив, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Крім того, зауважив, що при переміщенні приладу з теплого авто (+18°С) в умови вулиці (+9°С) з вологістю 99%, на сенсорі неминуче утворюється конденсат, що згідно з інструкцією виробника призводить до хибних позитивних результатів, а тому вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, інспектор ВРПП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Харчук С.С. у судовому засіданні пояснив, що в той день він був при виконанні службових обов'язків, на лінію «102» надійшло повідомлення від працівника РТЦК та СП про те, що бачив як водій з'їхав з дороги. Зазначив, що на момент їхнього приїзду на місце події, водій ОСОБА_1 сидів у автомобілі, який був припаркований біля магазину «Фора». Вони запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Drager 6820», проба позитивна.
Суддя, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника та інспектора ВРПП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Харчука С.С., дослідивши матеріали справи доходить наступного.
Згідно з п. 1.1 ПДР України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Диспозиція частини першої ст. 130 КУпАП України передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При цьому, на підставі задекларованого принципу, що міститься в ст. 7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами по справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, показань технічних приладі та засобів фото - і відео спостереження та іншими доказами.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (п. 161 рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom); п.65 рішення від 21.07.2011 у справі «Коробов проти України» (Korobov v. Ukraine), заява № 39598/03). Така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Згідно з правовими позиціями Європейського суду з прав людини «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. «Поза розумним сумнівом» має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення «поза розумним сумнівом» недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
При цьому відповідно до ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Під час розгляду справи у процесі дослідження матеріалів справи про адміністративне правопорушення судом встановлено, що до протоколу про адміністративне правопорушення було додано диск з відеозаписом, про що зазначено у самому протоколі про адміністративне правопорушення. Переглянувши диск було встановлено, що він містить відео з місця події, а саме спілкування працівників поліції з водієм ОСОБА_1 біля магазину «Фору» та складання на нього адміністративних матеріалів, однак на ньому не зафіксовано керування автомобілем ОСОБА_1 ..
З метою об'єктивного та всебічного розгляду адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 у судове засідання викликалися працівники поліції Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Щеглов М.В. та ОСОБА_2 , а також судом направлений лист начальнику Вишгородського РУП ГУНП в Київській області з проханням надати цифровий носій з відеозаписом доказу керування ОСОБА_1 транспортним засобом, та належним чином завірені копії документів щодо приладу «Drager 6820» № ARLJ - 0441, яким 05.11.2025 року здійснено огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння (результат 1,64% проміле) в тому числі про повірку вказаного алкотестеру, до справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол серія ЕПР№1 №503681 від 05.11.2025 р.).
28.01.2026 року від начальника Вишгородського РУП ГУНП в Київській області до суду надійшли належним чином завірені копії документів щодо приладу «Drager 6820» № ARLJ - 0441 та цифровий носій з відеозаписом. Переглянувши диск було встановлено, що він містить ідентичне відео з місця події, яке долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, керування ОСОБА_1 транспортним засобом Шевроле, д.н.з. НОМЕР_1 на наданих суду відеозаписах не зафіксовано.
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначеносвідків події 05.11.2025 року в тому числі керування ОСОБА_1 транспортним засобом, натомість п.9 протоколу містить позначення, що свідки не залучалися, що перешкоджає суду встановити відповідну обставин шляхом допиту свідків події, коли сам інспектор ВРПП Вишгородського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_2 , який складав адміністративні матеріали у цій справі, у судовому засіданні пояснив, що коли вони з напарником прибули на місце події авто ОСОБА_1 стояло на парковці, як останній керував транспортним засобом не бачили.
Відповідно до положень ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Згідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин суддя дійшов висновку, що службовими особами Вишгородського РУП ГУНП в Київській області не доведено належними, допустимими та достатніми доказами у їх сукупності, наявності у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, отже, суддя констатує відсутність правових підстав для притягнення останнього до адміністративної відповідальності, а тому, у відповідності до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. 130, 245, 24, 251, 266, 280, 283, 284, 288 КУпАП, суддя,-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд Київської області.
Суддя Д.А. Свєтушкіна