Справа № 357/15902/25
Провадження № 2/357/1098/26
28 січня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А.Ю., при секретарі Козубенко Я.С.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У жовтні 2025 року представник АТ «Таскомбанк» через систему «Електронний суд» звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 3630210-019 від 04.08.2023 у розмірі 39 849,73 грн та судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог вказано, що 04.08.2023 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено заяву-договір про надання споживчого кредиту № 3630210-019, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит на власні потреби, а позичальник зобов'язався повернути кредит на умовах, встановлених договором. Позивач свої зобов'язання за вказаним договором виконав в повному обсязі, однак відповідач порушив договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.05.2025 становить 39 849,73 грн, в т.ч.: 15 876,30 грн - заборгованість по тілу кредиту; 1,04 грн - заборгованість по процентам; 23 972,39 грн - заборгованість по комісії.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
10.10.2025 ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено судове засідання в порядку прощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено розгляд 26.11.2025, вирішено здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи в змішаній (паперовій та електронній) формі.
В матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явилась повторно, про розгляд справи повідомлявся належним чином за адресою зареєстрованого проживання, відзив на позов до суду не надходив, тому суд ухвалив провести по справі заочний розгляд відповідно до ст. 280 ЦПК України.
В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
04.08.2023 між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено заяву-договір про надання споживчого кредиту № 3630210-019, відповідно до п. 1. розділу 1 якого позичальник просив надати кредит на власні потреби в рамках продукту «Зручна готівка Максимум» в сумі 26 725 грн на 24 місяці під 0,01 % річних, комісія за обслуговування кредиту становить 6,9% щомісячно шляхом перерахування на поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Таскомбанк».
Відповідно до п. 2.6. кредитного договору відповідач зобов'язався повертати кредит щомісячно згідно графіку, передбаченого в додатку № 1 до заяви-договору, що є її невід'ємною частиною. Платежі з повернення заборгованості за кредитом та сплати процентів та комісій за користування ним, оплата вартості усіх супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань позичальника здійснюються у сумах та в терміни, що передбачені графіком платежів, розрахунком сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх послуг, що передбачені в додатку № 1 до цієї заяви-договору.
Відповідач підтвердив, що дана заява-договір є невід'ємною частиною договору (п. 3.1.4. кредитного договору).
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 є власником поточного рахунку в гривні № НОМЕР_1 в АТ «Таскомбанк», який відкритий на підставі кредитного договору №3630210-019.
З виписки по особовому рахунку відповідача вбачається оборот коштів по вказаному рахунку.
В матеріалах справи також міститься паспорт споживчого кредиту, графік платежів та розрахунок заборгованості.
При вирішенні справи суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
З матеріалів справи вбачається, що кредитодавець свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачу кредитні кошти, однак відповідач порушив взяті зобов'язання, оскільки за ним рахується заборгованість станом на 01.05.2025 в розмірі 39849,73 грн., в т.ч.: 15 876,30 грн - заборгованість по тілу кредиту; 1,04 грн - заборгованість по процентам; 23 972,39 грн - заборгованість по комісії.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Будь-яких відомостей та доказів на спростування встановлених судом обставин матеріали справи не містять.
Враховуючи вищевикладене та оцінюючі наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості, що виникла внаслідок порушення кредитних зобов'язань відповідачем.
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280, 282, 354 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» - задовольнити повністю.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором № 3630210-019 від 04.08.2023 у розмірі 39 849,73 грн та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Позивач Акціонерне товариство «Таскомбанк», адреса: вул. С. Петлюри, буд. 30, м. Київ, код ЄДРПОУ: 09806443.
Відповідач ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його підписання.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його підписання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя А. Ю. Цуранов