Справа № 355/2328/25
Провадження № 2/355/236/26
про повернення позовної заяви
28 січня 2026 року селище Баришівка
Баришівський районний суд Київської області у складі головуючої судді Цирулевської М.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, Служба у справах дітей та сім'ї апарату Баришівської селищної ради Броварського району Київської області про позбавлення батьківських прав,
04 листопада 2025 року до Баришівського районного суду Київської області суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, Служба у справах дітей та сім'ї апарату Баришівської селищної ради Броварського району Київської області про позбавлення батьківських прав.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2025 головуючою суддею у даній справі визначено суддю Баришівського районного суду Київської області Цирулевську М. В.
З метою визначення підсудності справи 06.11.2025 судом було направлено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання відповідача. З відповіді № 1980875 від 06.11.2025 встановлено, що за вказаними у запиті параметрами особу не знайдено.
Зважаючи на означені обставини, 06.11.2025 направлено запит до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області, з відповіді якого від 18.11.2025 (отриманої судом 10.12.2025), відповідач зареєстрованим не значиться. 24.11.2025 судом направлено запит до Державної міграційної служби України. З Відповіді означеного органу від 03.12.2025 (отриманої судом 14.01.2026), вказано, що під час оформлення посвідки на постійне проживання 27.04.2018 року відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначив місце проживання у АДРЕСА_1 .
Відповідно до позовної заяви та додатків, слід вбачати, що до позову не долучено жодних документів, які б підтверджували, що останнім відомим зареєстрованим місцем проживання чи перебування відповідача була б АДРЕСА_2 .
08.12.2025 постановлено ухвалу Баришівського районного суду Київської області про залишення позовної заяви без руху. За змістом указаної ухвали суд дійшов висновку, що позивачці необхідно усунути недоліки, які має позовна заява, а саме: в позовній заяві на виконання вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України та задля визначення підсудності справи зазначити та надати докази того, що останнім відомим зареєстрованим місцем проживання чи перебування в Україні відповідача ОСОБА_2 була територія, що належить до територіальної юрисдикції Баришівського районного суду Київської області, чи докази того, що місцезнаходженням майна відповідача є територія, що належить до територіальної юрисдикції Баришівського районного суду Київської області, або докази того, що місцем постійного заняття (роботи) відповідача є територія, що належить до територіальної юрисдикції Баришівського районного суду Київської області; навести обґрунтування підсудності справи Баришівському районному суду Київської області з урахуванням норм Закону України «Про міжнародне приватне право».
Для усунення недоліків позовної заяви, позивачці надано термін десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала суду про залишення позову без руху від 08.12.2025 року направлена позивачці рекомендованим повідомленням, та відповідно до вказаного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №R067055491116, ухвалу суду позивачка отримала 18.12.2025. Станом на дату цієї ухвали позивачка не виконала вимоги ухвали про залишення позову без руху, оскільки не надала до суду відповідної заяви про усунення недоліків. Натомість, 12.01.2026 від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи про позбавлення батьківських прав без його участі, при цьому відповідач вказав адресу тимчасового місця проживання - АДРЕСА_3 .
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суд зазначає та виснує таке.
Одним із завдань цивільного судочинства є своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також ЦПК України).
За практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух; не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. З рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави та може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Цивільним процесуальним кодексом України.
Встановлено, що позивачка ознайомлена з ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху. Відповідно, десятиденний строк з дня вручення копії ухвали суду від 08 грудня 2025 року для усунення недоліків позовної заяви закінчився, своїм правом позивачка не скористалася, у зв'язку з чим наявні підстави вважати позовну заяву не поданою.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом; заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відтак, суд доходить до висновку про необхідність повернення позовної заяви.
Водночас, суд зауважує, що повернення позовної заяви з викладених мотивів не є обмеженням права на доступ до правосуддя, оскільки відповідно до частини 7 статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185, 188, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування виконавчого комітету Баришівської селищної ради Броварського району Київської області, Служба у справах дітей та сім'ї апарату Баришівської селищної ради Броварського району Київської області про позбавлення батьківських прав повернути позивачці.
Роз'яснити позивачці, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Копію ухвали надіслати позивачці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя
Баришівського районного суду
Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА