Справа № 505/2955/24
Провадження № 3/505/357/2026
про повернення матеріалів
(вчетверте)
03 лютого 2026 року місто Подільськ
Суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області Дзюбинський А.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, непрацюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП,
Постановами суду від 30.12.2025, 09.01.2026 та 19.01.2026 матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, із протоколом серії ВАД № 106596 від 21.06.2024 повернуто до Подільського РУП ГУНП в Одеській області у зв'язку із відсутністю повноважень відповідно до ст. 221 КУпАП у районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судів на розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Незважаючи на наявність зазначеної постанови, Подільським РУП ГУНП в Одеській області 08.01.2025, 16.01.2026 та 03.02.2026 до Подільського міськрайонного суду Одеської області повторно направлено матеріали, які відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ передано судді Дзюбинському А.О.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує: чи належить до його компетенції розгляд даної справи.
Перевіривши зміст вказаного протоколу про адміністративне правопорушення та матеріали, додані до нього, суддя дійшов висновку про необхідність повернення його органу, який його направив, з наступних підстав.
Основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов'язковість судового рішення (п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст. 1 та 8 Конституції України, визначено, що Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст. 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Таким чином, особа може бути піддана заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Встановлення підвідомчості - це розмежування компетенції між органами (посадовими особами). Кожен орган або посадова особа має право розглядати і вирішувати тільки ті питання, які належать до їх відання.
Предметна підвідомчість - це нормативне вирішення питання про те, якому виду органів доручено розглядати відповідну категорію справ. Цьому в КУпАП України присвячено гл. 17. Головний критерій закріплення предметної підвідомчості - категорія адміністративних правопорушень.
Положеннями ст. 221 КУпАП передбачено, що судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою - четвертою та сьомою статті 41, статтями 41-1 - 41-3, 42-1, 42-2, частинами третьою та четвертою статті 42-4, частиною першою статті 44, статтею 44-1, частиною першою статті 44-3, статтями 46-1, 46-2, 51, 51-2, 51-4, частинами другою, четвертою та п'ятою статті 85, статтями 85-1, 88 - 88-2, 89, 90, 91, 91-5, 91-6, 92-1, 96-2, 98, 101-103, 103-3, частиною першою статті 106-1, статтями 106-2, 107-1, частиною другою статті 112, частинами четвертою, сьомою і дев'ятою статті 121, частиною третьою статті 121-3, частиною п'ятою статті 122, частиною першою статті 122-2, статтями 122-4, 122-5, частинами другою і третьою статті 123, статтею 124, частинами третьою і п'ятою статті 126, частиною четвертою статті 127, статтею 127-1, частиною третьою статті 127-4, статтею 130, частинами другою і третьою статті 133, статтями 135-1, 139, частиною четвертою статті 140, статтями 146, 149-1, частиною другою статті 154, статтею 155-1, частинами першою, третьою і четвертою статті 156, статтями 156-4, 160, 161-1, 162, 162-1, 162-3, 163-1 - 163-4, частиною другою статті 163-7, статтями 163-12, частинами другою і третьою статті 163-17, статтями 164, 164-3, 164-5-164-8, 164-10, 164-12, 164-13, частини третя - шоста статті 164-14, статті 164-15-164-19, 166-1 - 166-4, частинами першою, другою, дев'ятою та десятою статті 166-6, статтями 166-8 - 166-12, 166-14 - 166-18, 166-21, 166-23, 166-24, 166-25, 166-27, 166-28, 171-2, 172-4 - 172-20, 173 - 173-2, 173-4-173-7, частинами другою і третьою статті 173-8, статтями 174, 177-2, частиною третьою статті 178, статтею 180-1, частинами першою, другою і третьою статті 181, частиною другою статті 182, статтями 183-1 - 185-11, 185-13, 185-15, 186-1, 186-5 - 186-8, 187, 188, 188-1, 188-13 (крім справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з невиконанням законних вимог державного виконавця), 188-14, 188-17, 188-19, 188-22, 188-25, 188-27, 188-28, 188-31, 188-32, 188-33, 188-34, 188-35, 188-38, 188-39, 188-40, 188-41, 188-45, 188-46, 188-46-1, 188-46-2, 188-47, 188-48, 188-49, 188-50, 188-51, 188-54, 188-55, 188-57, частиною першою статті 189-1, статтями 189-3, 190, 191, 193, 195-1 - 195-6, статтями 204, 204-1, 204-3, 206-1, 212-2, частинами першою - одинадцятою статті 212-3, статтями 212-4-212-24 цього Кодексу, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.
Тобто, до компетенції суддів районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів не належить розгляд справи про адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За вказаних обставин матеріали справи, які надійшли повторно з Подільського РУП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, слід повернути до Подільського РУП ГУНП в Одеській області.
Окремо слід наголосити на неприпустимості ігнорування посадовими особами Подільського РУП ГУНП в Одеській області вимог норм ст. 221 КУпАП та вже висловленої правової позиції суду, викладеної у постанові від 30.12.2025. Повторне направлення матеріалів справи, які за законом не підвідомчі міськрайонному суду, свідчить про пряме нехтування принципом обов'язковості судового рішення, що є абсолютно несумісним із визначеним ст. 19 Конституції України обов'язком органу державної влади діяти лише на підставі та в межах повноважень, передбачених законом.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП, із протоколом серії № 106596 від 21.06.2024, повернути до Подільського РУП ГУНП в Одеській області
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя
Подільського міськрайонного суду
Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ