Справа № 505/123/26
№ 2/505/2384/2026
27 січня 2026 року м. Подільськ
суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області Ващук О.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), подану її представником адвокатом Бондаренко Сергієм Анатолійовичем до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
встановила:
До Подільського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник позивача - адвокат Бондаренко С.А., до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Відповідно до частини 1 статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до отриманої з Єдиного державного демографічного реєстру відповіді № 2261600 від 22.01.2026 року стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , за вказаними параметрами особу не знайдено.
Згідно відповіді ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області № 5188/2330 від 23 січня 2026 року, наданої на запит суду 22.01.2026 року, зареєстрованої судом 26 січня 2026 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресо: АДРЕСА_2 .
Справа, відповідно до вимог ст. 27 ЦПК України підсудна Подільському міськрайонному суду Одеської області.
Позовна заява відповідає вимогам, викладеним у статтях 175 і 177 цього Кодексу, підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження не має.
Згідно з частиною четвертою статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно ч. 6 ст. 19 ЦПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожитко вого мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
Відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що спрощене позовне провадження застосовується для розгляду малозначних справ, крім справ передбачених частиною четвертою статті 274 ЦПК України.
З урахуванням предмету та підстав позову, положень частини четвертої статті 274 ЦПК України, приходжу до висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 187, 274 ЦПК України,
ухвалила:
Прийняти до розгляду позовну заяву та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , подану її представником адвокатом Бондаренко Сергієм Анатолійовичем до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 13 год. 40 хв. 27 лютого 2026 року у приміщенні Подільського міськрайонного суду Одеської області (вул. Соборна, 92, м. Подільськ, Одеська область), про що повідомити учасників справи.
Відповідачу встановити строк у 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов, в порядку визначеному ст.178 ЦПК України.
Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) відповідачем одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив в порядку визначеному ст.179 ЦПК України, а відповідач заперечення в порядку визначеному ст.180 ЦПК України. Встановити позивачу строк на подачу до суду відповіді на відзив три дні з дня отримання відзиву на позов, а відповідачу встановити строк на подачу до суду заперечень три дні з дня отримання відповіді на відзив. Роз'яснити сторонам їх обов'язок надіслати копію відповіді на відзив та копію заперечення з доданими до них документами іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Роз'яснити, що позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач разом з поданням відзиву. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що незалежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Роз'яснити відповідачу його право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву (у 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі), який має відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.
Учасники процесу відповідно до положень ст.39 ЦПК України мають право заявити відвід судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу з підстав, зазначених у статтях 36, 37, 38 цього Кодексу. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/fair/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Ващук