Справа № 686/35698/25
Провадження № 3/686/234/26
03 лютого 2026 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Піндрак О.О., з участю секретаря Яблонської О.С., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Костика О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 30 листопада 2025 року о 09 год. 01 хв. по вул. Симона Петлюри, 54/7 в м. Хмельницькому на порушення п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху керував автомобілем "Renault", номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
В судове засідання ОСОБА_1 , будучи своєчасно сповіщеним про місце та час розгляду справи, не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило. У відповідності до ч. 1 ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) суд розглянув справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в присутності її захисника, який проти цього не заперечив.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного правопорушення повністю підтверджуються сукупністю зібраних по справі доказів, а саме: відомостями акту огляду щодо наявності в ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння (виражене тремтіння пальців рук, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя); результатом тесту «Drager Alcotest 7510» (тест № 834 від 30.11.2025, результат 0,25 проміле) щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння; відомостями свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П51QM 0943 103 25; розпискою ОСОБА_1 про зобов'язання не керувати транспортним засобом до повного витверезіння; постановою інспектора УПП в Хмельницькій області Судобіцького Д.С. серії ЕНА № 6250259 від 30.11.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, за керування транспортним засобом у вищевказаних місці і час та не виконання вимог дорожнього знаку 5.16 «Напрямок руху по смугах»; відомостями протоколу про адміністративне правопорушення та відеозаписів, на яких зафіксовані обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення.
Суд відхиляє доводи захисника про порушення процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими в суді доказами, зокрема відеозаписами.
Огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проведено у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі - Порядок), та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
Разом з тим, сам ОСОБА_1 факту керування транспортним засобом у вищевказаних місці та час не заперечував, на пропозицію поліцейського добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу, з результатом тесту погодився, що засвідчив своїм підписом в роздруківці технічного приладу та акті огляду.
Твердження захисника про те, що працівниками поліції у ході спілкування з ОСОБА_1 не визначено та не повідомлено останньому про наявність у нього конкретних ознак алкогольного сп'яніння безпідставні, оскільки спростовуються відеозаписом (відеофайл № clip-6, 09 год. 14 хв. 40 с.), на якому видно як поліцейський вказав на наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, зокрема виражене тремтіння пальців рук та порушення мови, які також зазначені в акті огляду на стан сп'яніння, який останній засвідчив своїм підписом. При цьому ОСОБА_1 роз'яснювалась можливість пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, проте він погодився з результатом проведеного огляду на місці зупинки, на проходженні огляду в закладі охорони здоров'я не наполягав.
Доводи захисника з приводу похибки алкотестера з урахуванням Віденської Конвенції про дорожній рух не можуть бути взяті до уваги у якості підстави для закриття провадження.
Так, у ст. 8 Віденської Конвенції про дорожній рух від 08 листопада 1968 року, з доповненнями, внесеними Європейською угодою від 01 травня 1971 року, міститься норма про те, що у національному законодавстві повинні бути передбачені спеціальні положення, що стосуються керування транспортними засобами під дією алкоголю, а також допустимий законом рівень вмісту алкоголю у крові, а у відповідних випадках в повітрі, що видихається, перевищення якого є не сумісним із керуванням транспортним засобом. У всіх випадках максимальний рівень вмісту алкоголю у крові у відповідності із національним законодавством не повинен перевищувати 0,50 г чистого алкоголю на літр крові чи 0,25 мг на літр повітря, що видихається.
У цьому випадку вказана норма Конвенції не встановлює мінімального рівня алкоголю в крові або у повітрі, що видихається водієм, а навпаки, встановлює його максимальний рівень, за яким настає алкогольне сп'яніння. Проте, Конвенція про дорожній рух не забороняє національним органам влади встановлювати інші показники рівня алкоголю, менші за 0,25 ‰ у повітрі, що видихається, що й має місце в Україні, де встановлено мінімальний показник рівня алкоголю у крові 0,2 ‰.
Згідно з п.п. 7-10 Розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 ‰ алкоголю.
Зокрема, чинним законодавством України встановлено, що якщо за результатом огляду особи на стан алкогольного сп'яніння показник тесту має цифровий показник більше 0,2 ‰ алкоголю, то особа вважається такою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до офіційної відповіді УПП в Хмельницькій області на запит захисника № 236аз/41/1801-2025 від 29.12.2025 межі допустимої похибки приладу «Drager Alcotest 7510» для масової концентрації алкоголю у видихуваному повітрі становлять: абсолютна похибка ± 0,03 мг/л у діапазоні від 0 до 0,4 мг/л, відносна похибка ± 7,5% у діапазоні від 0,4 до 2,0 мг/л.
Результат огляду ОСОБА_1 становить 0,25 ‰, що із урахуванням похибки спеціального технічного засобу перевищує допустимий цифровий показник 0,2 ‰.
Відтак, у цьому випадку відсутні підстави для висновку про наявність похибки у вимірюванні, яка б могла вплинути на його результат та давала б підстави для висновку про допустимий рівень алкоголю у ОСОБА_1 .
З відеозапису з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та на питання поліцейського чи погоджується він із результатом огляду 0,25 ‰, відповів, що з результатом згідний та не бажає проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Згідно з абзацом 2 п. 5 Порядку підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Отже, згода водія з позитивним результатом огляду на стан сп'яніння поліцейським за допомогою спеціального приладу свідчить про відсутність правових підстав для подальшого доведення цього факту у встановленому законом порядку, а саме для проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Відсутність заперечень щодо результату огляду на стан сп'яніння, який було проведено поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, вказує на те, що ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, повністю погодився з визнанням факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та не бажає спростувати позитивний результат огляду шляхом проведення відповідного огляду на стан сп'яніння у медичному закладі.
Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наведене вище свідчить про безпідставність доводів захисника про недопустимість досліджених доказів, оскільки такі здобуті у відповідності до положень ст. 256 КУпАП, Інструкції, Порядку та згідно зі ст. 251 КУпАП є належними, достовірними і допустимими доказами в справі.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодилася нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно з чинним законодавством України.
Дослідивши всі обставини справи, оцінивши докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення (винесення постанови про накладення адміністративного стягнення), суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху - у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, повністю доведена і його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням особи порушника, керуючись ст.ст. 401, 283, 284, 294 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. (сімнадцять тисяч гривень), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф вноситься порушником в установу банку України.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищевказаний строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
-витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 КУпАП, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов'язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.
У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.
Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Після набрання постановою законної сили:
-стягувачем штрафу є: Управління патрульної поліції у Хмельницькій області ДПП, місцезнаходження: м. Хмельницький, пров. Коцюбинського, 35/2;
-стягувачем судового збору є: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5;
-боржником є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 .
Реквізити для сплати штрафу: призначення платежу: 21081300, отримувач коштів: ГУК у Хмельницькій області; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету 21081300 (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 527687).
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106; пункт 5.
Суддя: