20 січня 2026 року місто Київ.
Справа № 369/19873/23
Апеляційне провадження № 22-ц/824/2540/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Желепи О.В.,
суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Рябошапки М.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 серпня 2025 року (у складі судді Пінкевич Н.С., повне рішення складено 15.08.2025 року)
у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,
У грудні 2023 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із вищезазначеним позовом. Свої вимоги обґрунтовував тим, що 27 серпня 2023 року сталась дорожньо-транспортна пригода. Постановою суду ОСОБА_2 визнано винним за ст.124 та ч.1 ст.130 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність відповідача на час пригоди була застрахована в АТ «СК «ІНГО», яке виплатило страхове відшкодування в розмірі 102 325 грн. Але даних коштів не достатньо для відшкодування всіх збитків.
Відповідно до проведеного звіту вартість відновлювального ремонту складає 288 969,90 грн., за проведений звіт сплачено 4000 грн., а також для часткового усунення наслідків ДТП були виконані ремонті роботи на суму 2 035 грн. Тому загальний розмір невідшкодованої шкоди становить 192 679,90 грн. У добровільному порядку відповідач завдані збитки не відшкодовує, тому вважає своє право порушеним.
Просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 192 679,90 грн.; судові витрати покласти на відповідача.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 серпня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 149 525,74 грн, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 495,25 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням представник відповідача 10 вересня 2025 року подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 109 115,33 грн.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд безпідставно продовжив розгляд справи після подання позивачем заяви про зміну підстави позову та зменшення розміру позовних вимог з пропуском строку.
Не погоджуючись з визначеним до стягнення розміром збитку вказує, що відповідачу належить відшкодувати потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, а не різницю між ринковою вартістю автомобіля до ДТП, коштами, отриманими від продажу автомобіля та страховою виплатою.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою.
24 жовтня 2025 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив позивача ОСОБА_3 на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Вказує, що зміна підстав позову була подана перед першим судовим засіданням, тобто в межах визначеного законом строку. Крім того вказує, що представник відповідача підтримав дану заяву.
Зазначає, що визначена судом вартість матеріального збитку завданого внаслідок ДТП повністю співпадає з вартістю відновлювального ремонту визначеного експертом.
У судовому засіданні 20 січня 2026 року ОСОБА_3 заперечував проти задоволення апеляційної скарги. ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 до судового засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином. Клопотання про відкладення розгляду справи відповідача , в якому останній посилається на сімейні обставини, не зазначаючи конкретну причину неявки до суду не задоволено судом. Представник відповідача повідомлений про розгляд справи за електронною адресою, причину неявки суду не повідомив.
Беручи до уваги викладене та зважаючи на положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в судовому засіданні за відсутності учасників справи.
Заслухавши пояснення позивача, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 27 серпня 2023 року о 21:30 год., водій ОСОБА_2 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів) керував автомобілем «Audi A4», днз НОМЕР_1 , по вул. Соборна в с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем «Skoda Octavia», днз НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухався попереду, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_2 відмовився у присутності двох свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , під відеозапис на нагрудну камеру працівників поліції. Від керування транспортного засобу, відсторонений шляхом евакуації транспортного засобу.
Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.5, п. 12.1, п. 13.1 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння відповідно.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 листопада 2023 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП (протоколи про адміністративні правопорушення серії ААД № 333119 від 27 серпня 2023 року та серії ААД № 333118 від 27 серпня 2023 року) та з урахуванням ст. 36 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік (справа № 369/4989/23).
Постанова набрала законної сили.
З пояснень позивача вбачається, що на час ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Audi A4», днз НОМЕР_1 , застрахована в АТ «СК «Інго». На виконання умов договору, страховик сплатив страхове відшкодування в розмірі 102 325 грн.
Дана обставина не заперечувалась відповідачем.
У завдані збитки, які не відшкодовані страховою компанією, ОСОБА_3 також включив сплату на користь ТОВ «Прага Авто на Кільцевій» за роботи 2 035 грн., що підтверджено і рахунком №АЦ-САСТ-2316333 від 01 вересня 2023 року та квитанцією від 01 вересня 2023 року.
На підтвердження завданих збитків, позивач надав суду:
Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику «Skoda Octavia», днз НОМЕР_2 , проведеного ФОП ОСОБА_7 на замовлення АТ «СК «Інго», №52253 від 04 вересня 2023 року, згідно якого ринкова вартість транспортного засобу становить 388 912,23 грн.
Висновки щодо вартості матеріального збитку, завданого власнику «Skoda Octavia», днз НОМЕР_2 , проведеного ТОВ «Клевер Експерт» на замовлення позивача, згідно якого ринкова вартість транспортного засобу становить 400 579 грн. За дані висновки ОСОБА_3 сплатив 4000 грн.
При визначенні розміру шкоди, завданого транспортному засобу «Skoda Octavia», днз НОМЕР_2 , суд прийняв як належний доказ звіт №52253 від 04 вересня 2023 року, оскільки він поданий суду у більш повному вигляді, оцінювач оглядав автомобіль, такий висновок взятий до уваги при виплаті страхового відшкодування.
Також судом встановлено, що 06 жовтня 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 укладено договір купівлі-продажу автомобіля «Skoda Octavia», днз НОМЕР_2 . За домовленістю сторін вартість транспортного засобу складає 133 000 грн.
З пояснень позивач вбачається, що транспортний засіб не ремонтувався та відчужений на час розгляду справи.
Також позивач підтвердив отримання від ОСОБА_2 після ДТП - 100 доларів США. Разом з тим, його пояснення, що це було «просто так», суд оцінює критично. Так, згідно з чинним законодавством України, договір дарування грошових коштів може бути посвідчений нотаріально, але це не завжди обов'язково. Нотаріальне посвідчення потрібне, якщо сума дарунка перевищує 850 грн та якщо сторони договору є фізичними особами (ч. 5 ст. 719 ЦКУ). У даному випадку 100 доларів США на час прийняття судом рішення становить - 4151,49 грн. (офіційний курс 41,5149). Докази тому , що це «гроші просто так» матеріали справи не містять та позивач суду не надав.
Враховуючи подані сторонами докази, надані пояснення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вартість матеріального збитку власника «Skoda Octavia», днз НОМЕР_2 , становить 255 912,23 грн. (388 912,23 грн. ринкова вартість автомобіля до ДТП -- 133 000 грн. кошти, отримані від продажу). Тому до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 підлягає майнова шкода в розмірі 149 525,74 грн. (страхове відшкодування в розмірі 102 325 грн. та сплачені у добровільному порядку 4151,49 грн.).
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Щодо доводів апеляційної скарги про неправомірне прийняття судом першої інстанції заяви позивача про зміну підстави позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому з положень ст. 279 ЦПК України вбачається, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
В той же час приписи ст. 217 ЦПК України встановлюють процедуру та порядок відкриття та початок судового засідання. Так, згідно ч. 1, 3 ст. 217 ЦПК України у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься. З оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.
Таким чином, судовий розгляд, фактично відкриття та початок першого судового засідання в зв'язку з відкладенням судового засідання, яке було призначене на 4 червня 2024 року, відбулось лише 9 жовтня 2024 року.
За наведених обставин заява про зменшення позовних вимог подана в межах строків, встановлених ч. 2 ст. 49 ЦПК України, а тому дані доводи апеляційної скарги колегія суддів відхиляє.
Правовідносини по відшкодуванню матеріальної шкоди регулюються наступними нормами чинного законодавства України.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно із ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Таким чином Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальників - заподіювача шкоди.
Відповідно до ст. 6 цього Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Згідно п. 22.1 ст. 22 цього Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц та від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц викладений правовий висновок, що відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.
Тлумачення наведених норм права дає підстави для висновку, що відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ринкова вартість транспортного засобу до ДТП становила 388 912,23 грн, що підтверджується звітом про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику «Skoda Octavia», днз НОМЕР_2 , проведеного ФОП ОСОБА_7 на замовлення АТ «СК «Інго», №52253 від 04 вересня 2023 року.
Доводи апеляційної скарги про те, що таке визначення ринкової вартості не відповідає дійсності, апеляційним судом відхиляються, оскільки свою незгоду зі Звітом сторона відповідача в цій частині не обґрунтовує жодними належними доказами.
Судом встановлено, що через винну поведінку відповідача та відшкодування шкоди лише в сумі 100 доларів США, та недостатності для проведення ремонту коштів, що виплатила страхова компанія позивач змушений був продати автомобіль в невідремонтованому стані.
06 жовтня 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_8 укладено договір купівлі-продажу автомобіля «Skoda Octavia», днз НОМЕР_2 . За домовленістю сторін вартість транспортного засобу складає 133 000 грн.
Враховуючи, що позивачем не було вчинено жодних дій щодо ремонту транспортного засобу та транспортний засіб було продано (перереєстровано), в даному випадку наявна не матеріальна шкода, а збитки. Збитками позивача є відновлення свого порушеного права шляхом відновлення втраченого майна, тобто отримання грошових коштів необхідних для придбання подібного транспортного засобу або компенсації вартості втраченого транспортного засобу. Тобто стягнення з відповідача різниці між ринковою вартість транспортного засобу, страховим відшкодуванням та отриманими грошовими коштами внаслідок продажу (перереєстрації). Відтак суд першої інстанції вірно розрахував матеріальний збиток, понесений позивачем, який полягає у пошкодженні відповідачем транспортного засобу, що належав позивачу за правом власності, та що призвело до необхідності останнього продати автомобіль за заниженою ціною, у зв'язку з його пошкодженням.
Посилання в скарзі на те, що розмір відшкодування має складати суму 109 115 грн. 33 коп. є такими, що не гуртуються на Законі. Позивач надав докази, що для того, щоб на СТО йому відновити свій транспортний засіб йому потрібно було сплатити за ремонт 288 969 грн.
Відповідач разом зі страховою, де застрахована відповідальність відповідача сплатили йому 106 476 грн. 49 коп. (102 325 грн. виплата страхової + 4151,49 грн. добровільно сплачені відповідачем) Таким чином різниця між вартістю ремонту та отриманою сумою складає 182 492 грн.
Суд також враховує, що відповідно до звіту оцінювача ОСОБА_7 зазначено, що вартість робіт, матеріалів та вузлів та деталей що необхідно замінити після ДТП загалом становить суму 258 709 грн. 42 коп., якщо від цієї суми відняти 106 476 грн. 49 відшкодованих відповідачем та страховою, також виходить сума 152 232 грн. 93 коп., що більше ніж стягнута районним судом сума.
Слід зазначити, що страхова не сплачувала коефіцієнт зносу деталей, що підлягали заміні. Разом з тим позивач змушений проводити ремонт автомобіля, саме через винну поведінку відповідача і він не повинен відшуковувати зношені деталі, щоб повернути автомобіль до того стану, який був до ДТП.
Так як позивач не мав таких коштів, він змушений був продати залишки транспортного засобу, за що отримав 133 000 грн., повідомив про це суду та зменшив позовні вимоги.
Суд від ринкової вартості транспортного засобу до пошкодження відняв отримані кошти від відповідача та його страхової, отримані кошти за продаж залишків і визначив розмір відшкодування 149 525 грн. 74 коп., що є меншою сумою ніж різниця між необхідними коштами для відновлення та ремонту і отриманими позивачем коштами, від страхової та самого відповідача.
За таких обставин доводи представника відповідача про те, що позивач внаслідок ДТП отримав дохід є безпідставними.
Оскільки становище відповідача який оскаржив рішення не може бути погіршено після перегляду, а позивач рішення не оскаржував, апеляційний суд вважає за необхідне залишити рішення суду без змін.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, зводяться до переоцінки доказів, а тому не є підставою для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів, встановила, що при вирішенні справи судом першої інстанції не було допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 серпня 2025 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 02 лютого 2026 року.
Головуючий О.В. Желепа
Судді Н.В. Поліщук
В.В. Соколова