Справа № 308/19509/25
03 лютого 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Голяни О.В., за участі секретаря судового засідання Івашкович Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1400713301690 від 07.01.2024.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 01.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Заяви та клопотання.
14.01.2026 через підсистему «Електронний суд» представником ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» подано до суду клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору, так як відповідач ОСОБА_1 погасив поточну заборгованість за кредитним договором. Крім цього, позивач просив повернути сплачений судовий збір.
Пояснення сторін надані в судовому засіданні.
В судове засідання сторони, їх представники не з'явилися.
Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали цивільної справи, ознайомившись з матеріалами заяви представника позивача, суд приходить до наступного висновку.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу/
Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і на час ухвалення судом судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Суд встановив, що на час ухвалення судом судового рішення відсутній предмет спору, оскільки відповідач ОСОБА_1 повністю сплатив позивачу спірну заборгованість, у зв'язку з чим між сторонами не залишилось неврегульованих питань.
За таких обставин суд дійшов висновку про закриття провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, сплачений позивачем судовий збір у сумі 2 422,40 грн підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.
Керуючись ст. 255, ст.277 ЦПК України, суд, -
постановив:
Провадження в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1400713301690 від 07.01.2024 - закрити на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Роз'яснити, що відповідно до вимог ч.2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» з державного бюджету судовий збір в сумі 2 422,40 грн, сплачений при зверненні до суду з позовною заявою згідно платіжної інструкції №17120794 від 17.12.2025.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя Олена ГОЛЯНА