Справа № 308/6010/21
1-кс/308/667/26
03 лютого 2026 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 , на постанову відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про часткове задоволення клопотання у кримінальному провадженні,
В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться (слідчий суддя ОСОБА_4 ) перебуває скарга ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 , на постанову відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про часткове задоволення клопотання у кримінальному провадженні.
Подана заява про відвід судді мотивовано тим, що суддя ОСОБА_4 не може безсторонньо та неупереджена винести рішения по цій справі у зв'язку із наступним. У провадженні слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_4 перебувала справа №308/6010/21 від 15.04.2025 р. за клопотанням слідчого/начальника відділу розслідувания злочинів в сфері транспорту, підполковника поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигладі тримання під вартою щодо гр. ОСОБА_5 ( ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні №62021140050000053 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.05.2021 року. 22.04.2025 року представнику володільця власника майна захиснику адвокату ОСОБА_3 за допомогою мобільного додатку/програми «Судові засідання та реєстр судових рішень» надійшло повідомлення про постановлення слідчим суддею у даній справі ухвали від 15.04.2024 року. Разом із цим, натиснувши на надіслану у такий мобільний додаток дану ухвали, то автоматично відкрився «Єдиний державний реєстр судових рішень» і відповідно адвокат ОСОБА_3 отримав доступ до короткого та повного тексту ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_4 у справі №308/6010/21 від 15.04.2025 р. При цьому, жодних судових викликів від слідчого судай у даній справі стороною захисту не одержувалось. Більше того, будучи офіційним адвокатом гр. ОСОБА_5 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 у даному кримінальному провадженні, то навіть слідчий або прокурор не повідомляли про виготовления будь-якого клопотання про застосування якого-небудь запобіжного заходу відносно клієнта. Навіть станом на сьогодні, жодним чином клієнтові не приходив жодний виклик/повістка від слідчого у даному кримінальному провадженні про необхідність з'явитися до нього на будь-які слідчі, процесуальні дій у даному кримінальному провадженні, тим більше станом на сьогодні ні підзахисному, ні адвокату невідомо про те, що 20.03.2025 року начальником відділу розслідувань злочинів у офері транспорту СУ ГУНП в Закарпатській області підполковником поліції ОСОБА_7 за погодженням із заступником начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_10 водію гр. ОСОБА_11 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 було повідомленя про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Жодних телефонних дзвінків від слідчого чи прокурора у даному кримінальному провадженні стороні захисту не надходило. Вказане вже свідчить про порушення з боку органу досудового розслідування вимог ст. 135 КПК України. Таким чином, стало відомо про існування ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_4 у справі №308/1010/21. Як вбачається із наявного в ЄДРСР тексту такої ухвали слідчого судді, то клопотання слідчого/начальника відділу розслідування злочини в сфері транспорту підполковника поліції ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу вигляді тримання під вартою щодо гр. ОСОБА_12 ( ОСОБА_9 ) 05.07.1980 у кримінальному провадженні №62021140050000053 за ознаками кримінального привторушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного ресстру досудового розслідувань 11.05.2021 р. задоволено. Застосовано (обрано) до громадянина України гр. ОСОБА_5 ( ОСОБА_9 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. На підставі ч. 6 ст. 193 КПК України після затримання гр. ОСОБА_5 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізнiше як через 48 (сорок вісім) годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути за його участі питання про подальше застосування обраного запобіжного заходу підозрюваному у вигляді тримання під вартою, або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановити ухвалу. 20 березня 2025 року було складено повідомлення про підозру (котру підписали слідчий ОСОБА_7 та прокурор ОСОБА_10 ) ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Постановою слідчого відділу СУ ГУНП у Закарпатській області від 15 квітня 2025 року оголошено ГОР Томаша у міжнародний розшук. З матеріалів справи вбачається, що постановою слідчого відділу СУ ГУНП у Закарпатській області від 15 квітня 2025 року оголошено ГОР Томаша у міжнародний розшук за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Відповідно до законодавчих норм, рішення про оголошення особи у міжнародний розшук на підставі запиту НЦБ Інтерполу в Україні приймає Генеральний секретаріат Інтерполу або Національне центральне бюро Інтерполу відповідної країни. Поряд з цим, звертаючись з клопотанням про обрання відносно ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав його оголошення в міжнародний розшук, слідчий не надав жодних підтверджень щодо фактичного оголошення підозрюваного в розшук, про звернення до компетентного органу з приводу здійснення міжнародного розшуку підозрюваного ОСОБА_15 . У матеріалах клопотання, крім постанови слідчого від 15.04.2025 року про оголошення міжнародного розшуку, немає жодних даних щодо виконання такої. Зокрема, направления цієї постанови до відповідного департаменту (відділу) міжнародного співробітництва Національної поліції України, здійснення відповідного запиту до Генерального секретаріату чи Національного центрального бюро Інтерполу тощо. Одне лише формальне прийняття слідчим постанови про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного, без реального виконання такої постанови, не означає, що такий розшук фактично розпочато, не може бути підставою для прийняття слідчим суддею рішення про тримання особи під вартою, оскільки оголошення міжнародного розшуку передбачає, насамперед, вжиття комплексу розшукових, інформаційно-довідкових та інших заходів, спрямованих на отримання інформації про особу або встановлення її місцезнаходження, в тому числі з метою її арешту та екстрадицій, а не тільки винесения постанови про оголошення міжнародного розшуку.
При цьому, слід зауважити, що ОСОБА_15 повідомив орган досудового розслідування про місце свого проживання, про що зазначено в постановах слідчого про оголошення розшуку підозрюваного та про зупинення досудового розслідування. Таким чином, на переконання сторони захисту, в даному випадку слідчим ОСОБА_7 , слідчим ОСОБА_6 та прокурором ОСОБА_10 не доведено наявність підстав, передбачених ст. ст. 177, 193 КПК України. Слідчий суддя ОСОБА_4 не звернула увагу на викладені обставини та прийшла до передчасного висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого СУ ГУНП Закарпатській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_10 , про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК України». На підставі викладеного, у зв'язку з тим, що суддею ОСОБА_4 були допущені грубі порушення вимог КПК України, що є безумовною обставиною, яка виключає участь цієї судді в даному кримінальному провадженні, передбаченою п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, судді ОСОБА_4 заявлено про відвід. Характер вказаних порушень дає підстави вважати, що головуючий суддя ОСОБА_4 не забезпечила під час розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_16 засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, оскільки всупереч вимогам закону розглянула таке письмове клопотання прокурора про взяття під вартою без можливості висловити ОСОБА_13 або його адвокату свою думку. Фактично апеляційний суд припинив допущені головуючим суддею ОСОБА_4 порушення законних прав та інтересів ГОР Томаша під час судового засідання у даній справі, що мали місце 15.04.2025 року. Вказане вище підтверджено апеляційним судом в ухвалі від 17.12.2025 року та є обставиною, що не підлягає доказуванню. Нормами частини 5 статті 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим, тобто, має містити вказівку на підстави, що зумовлюють його наявність. Суддя ОСОБА_4 істотно порушила вимоги кримінального процесуального закону. Крім того, слідчий суддя ОСОБА_4 (в скасованій апеляційний судом ухвалі судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_4 від 15.04.2025р. у справі №308/6010/21) не звернула увагу на викладені обставини та прийшла до передчасного висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого СУ ГУНП у Закарпатській області, погодженого прокурором Закарпатської обласної прокуратури, про обрання відносно ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 193 КПК України. Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 17.12.2025 року за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 скасовано ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_4 від 15.04.2025 року у справі №308/6010/21 відносно гр. ОСОБА_12 ( ОСОБА_9 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі наведеного, просить заяву про відвід слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №62021140050000053 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відомості про ве внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.05.2021 р. задовольнити. Відвести слідчого суддю Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_4 від участі у кримінальному провадженні №62021140050000053 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного ресстру досудових розслідувань 11.05.2021. Матеріали справи №308/6010/21 у кримінальному провадженні №62021140050000053, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.05.2021 передати до канцелярії Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для проведения повторного автоматизованого розподілу/для визначення іншого слідчого судді.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2026 року головуючою суддею з розгляду заяви про відвід судді визначено суддю ОСОБА_1 .
Особа, яка заявила відвід, ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, разом з цим подав клопотання про розгляд справи без участі заявника. Просить відвести слідчого суддю Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_4 від участі у кримінальному провадженні №62021140050000053 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.05.2021 р.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про дату та час судового засідання.
Дослідивши заяву про відвід з додатками та інші подані докази у її підтвердження, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом. З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений ст. 75, 76 КПК України. Так, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи (ч. 1 ст. 75 КПК України). Наведений перелік підстав для відводу судді є вичерпним.
Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
При цьому на переконання судді незгода при вирішенні процесуальних питань суддею не може бути розцінена як прояв упередженості суду, а тому не може бути підставою для його відводу. Незгода з рішеннями судді має здійснюватись у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням по кримінальному провадженню з наведенням мотивів такої незгоди, а заперечення на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню, можна включити до апеляційної скарги на рішення суду за наслідками розгляду справи.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, висловлено правову позицію, відповідно до якої процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Беззаперечно, інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес.
Водночас, такий інститут не є інструментом перегляду процесуальних питань суддею в процесі розгляду справи чи мотивів його ухвалення.
Крім цього, суд зазначає, що процесуальні дії судді, слідчого судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з процесульним розглядом, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
При розгляді заяви про відвід, суддя, що її розглядає, не наділений повноваженнями встановлювати та перевіряти обставини справи, зазначені у клопотанні сторони, правильність висновків суду при постановленні ним своїх процесуальних рішень, давати оцінку його діям.
Відповідно до Першого показника Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 року № 2006/23, принцип незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.
Суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою (п. 1.1. Бангалорських принципів поведінки суддів).
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (Заява № 21722/11), зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 Рішення).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Таким чином, необхідно у кожній окремій справі вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно об'єктивного критерію Європейський суд з прав людини також вказує, що необхідно перевірити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7серпня 1996 poку, п. 58).
Разом з тим, наведені в заяві обставини та під час розгляду про відвід слідчого судді ОСОБА_4 є такими, які не викликають сумнів у її неупередженості, а також не містять належних та підтверджених обставин, які б викликали сумнів у її неупередженості та унеможливлювали ухвалення слідчим суддею об'єктивного процесуального рішення у справі.
Доводи щодо ймовірної упередженості слідчого судді зводяться до незгоди сторони захисту із процесуальними діями слідчого судді при розгляді скарги та прийняття рішень в межах даного кримінального провадження.
Будь-яких інших визначених законом підстав для відводу слідчого судді в ході розгляду заяви про відвід, судом встановлено не було.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлений відвід слідчому судді не є обґрунтованим, не підтверджений належними доказами, а тому в задоволенні заяви про відвід слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_4 слід відмовити.
Керуючись статтями 2, 3, 21, 75, 76, 80, 81, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_5 , в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 , на постанову відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 про часткове задоволення клопотання у кримінальному провадженні.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1