Провадження № 22-ц/803/933/26 Справа № 185/8520/24 Головуючий у першій інстанції: Бабій С. О. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
21 січня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Городничої В.С., Никифоряка Л.П.,
за участю секретаря Марченко С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі судді Бабія С.О. від 07 серпня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України шахти «Самарська», Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про встановлення порушень, визнання необґрунтованими висновків комісії з розслідування нещасного випадку, зобов'язання провести розслідування,-
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 17.09.2023 він перебував у трудових відносинах із ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», як гірник очисного забою ВСП «Шахтоуправління Дніпровське». О 21:30 на 1003 дренажному штреку позивач послизнувся на вологій поверхні, впав і вдарився головою об анкер, отримавши закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забій, гематому та садна тім'яної ділянки зліва, що спричинило II групу інвалідності. Комісія визнала нещасний випадок не пов'язаним із виробництвом (Акт від 28.11.2023, форма Н-1/НП), що позивач вважає необґрунтованим, оскільки він перебував на робочому місці в робочий час, а висновок комісії суперечить п. 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 №337 (далі - Порядок №337). Тому, уточнивши позовні вимоги, позивач просив:
встановити наявність порушень при складанні комісією з розслідування нещасного випадку Акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії від 24 листопада 2023 року, що стався 17 вересня 2023 року з позивачем, що полягають у невизначенні нещасного випадку пов'язаного з виробництвом;
визнати необґрунтованим неспроможність комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві щодо визнання нещасного випадку, що стався позивачем 17 вересня 2023 року пов'язаним з виробництвом;
зобов'язати комісію з розслідування нещасного випадку в особі відповідачів ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», Первинної профспілкової організації незалежної профспілки гірників України шахти «Самарська», ГУ ПФУ в Дніпропетровській області усунути допущені порушення шляхом проведення нового розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 17 вересня 2023 року, з урахуванням висновків суду.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2025 року позов задоволено частково. Зобов'язано ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та Первинну профспілкову організацію Незалежної профспілки гірників України шахти «Самарська» провести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 17.09.2023 о 21:30 у ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», з урахуванням висновків суду. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.
В апеляційній скарзі ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення місцевого суду.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, часткового скасування оскаржуваного рішення з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення, виходячи з наступного.
Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що позивач перебував у трудових відносинах з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», працюючи на посаді гірника очисного забою 5 розряду підземним з повним робочим днем у шахті ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», згідно наказу №3316к від 18.02.2022, що підтверджується копією трудової книжки позивача (а.с. 30-31 т.1).
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що він 17.09.2023, працював гірником очисного забою ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», о 21:30 год. на 1003 дренажному штреку позивач послизнувся на вологій поверхні виробки, впав і вдарився головою об анкер, отримавши травму. Коли прийшов до тями, підійшов та повідомив гірничому майстру. Гірничий майстер ОСОБА_2 повідомив про нещасний випадок гірничого диспетчера та організував доставку ОСОБА_1 до здоров пункту шахти. Після огляду і надання першої медичної допомоги у здоров пункті шахти, бригадою реанімації 8 ВГРЗ м. Павлограду позивач був доставлений до Комунального некомерційного підприємства «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради». Там його оглянув лікар.
Згідно копії довідки №10676, виданої травматологічним кабінетом відділення екстреної (невідкладної) допомоги КНП "ПЛІЛ" ПМР, ОСОБА_1 17.09.2023 о 23:55 год. звернувся за допомогою; 17.09.2023 о 21:40 год. підслизнувся, впав з висоти свого зросту, вдарився об метал; об'єктивні дані - втрата свідомості, запаморочення, нудота, головокружіння; встановлено діагноз - закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій, гематома, садна тім'яної ділянки зліва (а.с. 17).
Позивач перебував на стаціонарному лікуванні в період з 18.09.2023 року по 27.09.2023 року в КНП «Тернівська ЦМЛ» ТМР», відповідно до копії виписки із медичної карти стаціонарного хворого №1629/1350, в якій також зазначено діагноз - закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забій м'яких тканин волосяної частини голови (травма виробнича 17.09.2023) (а.с. 18, 33 т.1).
З 28.09.2023 року по 13.10.2023 року позивач знаходився на стаціонарному лікуванні у Комунальному некомерційному підприємстві «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради», що підтверджується копією виписки із медичної карти стаціонарного хворого №7991 реабілітаційного відділення (а.с. 32 т.1).
Згідно висновку про ступінь тяжкості виробничої травми від 18.09.2023 року №1230 Комунального некомерційного підприємства «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» Павлоградської міської ради», травма не відноситься до числа важких виробничих травм (а.с. 61 т.1).
З 12 січня 2024 року позивачу встановлено II групу інвалідності на строк до 01.02.2025, що підтверджується копією довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААГ №561615 від 12.01.2024 (а.с. 41-42 т.1).
Висновком Акту Н-1/НП розслідування нещасного випадку від 22.09.2023 визначено, що отримане начинкою С.В. ушкодження здоров'я не пов'язане з виробництвом, а може бути наслідком травми, яку він отримав раніше і не під час виконання трудових обов'язків ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля»; випадок не пов'язаний з виробництвом, скласти акт за формою Н-1/НП (а.с. 11 зворот - 15 т.1).
Не погодившись із зазначеним вище висновком, представник позивача звернулася до ГУ Держпраці у Дніпропетровській області із заявою про перевірку та повторне розслідування нещасного випадку на виробництві від 09.10.2023 року (а.с. 19 зворот - 21 т.1).
На вимогу припису за формою Н-9 управління Державної служби з питань праці від 17.10.2023 року, комісія ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» повторно розглянула матеріали розслідування нещасного випадку, що стався 17 вересня 2023 року о 21 годині 30 хвилині, та склала Акт Н-1/НП від 24.11.2023, відповідно до якого на момент події ОСОБА_1 не приступив до виконання трудових обов'язків, згідно отриманого наряду та впливу на нього небезпечного виробничого фактору чи середовища, що могли б заподіяти шкоди його здоров'ю не зафіксовано (а.с. 23 зворот - 29 т.1).
Також установлено, що ОСОБА_1 звертався до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" щодо визнання нещасного випадку на виробництві, що стався з ним 17 вересня 2023 року, не пов'язаним з виробництвом, та визнати нещасний випадок, таким, що пов'язаний з виробництвом. Зобов'язати Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" організувати розслідування нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, який стався з ОСОБА_1 17 вересня 2023 року, скласти акт за формою Н1, та визнати нещасний випадок таким, що підпадає під дію п.52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 року №337, та є пов'язаним з виробництвом.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2024 року у справі №185/16073/23 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" щодо визнання нещасного випадку, що стався 17 вересня 2023 року з ОСОБА_1 , не пов'язаним з виробництвом. Визнано нещасний випадок, що стався 17 вересня 2023 року з ОСОБА_1 таким, що пов'язаний з виробництвом. Зобов'язано ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" організувати розслідування нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом, який стався з ОСОБА_1 17 вересня 2023 року, скласти акт за формою Н-1 та визнати нещасний випадок таким, що підпадає під дію п.52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 17.04.2019 року №337, та є пов'язаним з виробництвом. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн за невизнання виробничої травми. Вирішено питання розподілу судових витрат (а.с. 140-146 т.1).
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 серпня 2024 року у справі №185/16073/23 апеляційну скаргу ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" задоволено. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 березня 2024 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про визнання протиправними дій, визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - відмовлено.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, вказана вище постанова не оскаржувалась та набрала законної сили.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.
Згідно із частинами першою, другою статті 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, крім випадків укладення між працівником та власником або уповноваженим ним органом трудового договору про дистанційну роботу.
Частинами першою, третьою статті 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Згідно з частиною другою статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.
Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене в судовому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №337 затверджений Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (далі - Порядок № 337).
Пунктом 12 Порядку № 337 визначено, що на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню (далі - комісія).
Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров'я, заяви потерпілого, членів його сім'ї чи уповноваженої ним особи.
У пункті 33 Порядку №337 визначено, що комісія (спеціальна комісія) зобов'язана, зокрема скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії).
У разі повторного розслідування (спеціального розслідування) у розділі 6 акта за формою Н-1 «Висновок комісії» робиться запис про визнання акта за формою Н-1 попереднього розслідування недійсним (пункт 51 Порядку № 337).
Відповідно до пункту 54 Порядку № 337 контроль за своєчасністю та об'єктивністю проведення розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, веденням їх обліку, вжиттям заходів до усунення причин їх настання здійснюють Держпраці та територіальні органи Пенсійного фонду України відповідно до компетенції.
Зазначені в цьому пункті органи та особи у разі виявлення порушень вимог цього Порядку та/або у зв'язку з надходженням від потерпілого (члена його сім'ї чи уповноваженої ними особи) обґрунтованого звернення разом з підтвердними документами щодо незгоди з висновками комісії стосовно обставин та причин нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) вживають відповідно до компетенції заходів для проведення повторного розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-1.
Пунктом 57 Порядку № 337 визначено, що рішення комісії (спеціальної комісії), зміст акта за формою Н-1 можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим, членами його сім'ї або уповноваженою ними особою, територіальним органом Пенсійного фонду України, а також іншими органами, установами, підприємствами та організаціями, представники яких брали участь у розслідуванні (спеціальному розслідуванні).
Отже, у разі незгоди працівника з результатами повторного розслідування нещасного випадку, він може оскаржити до суду складений за результатами такого розслідування акт.
Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 18 грудня 2024 року у справі №185/4792/22.
У даній справі установлено, що роботодавецьдвічі проводив розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 17 вересня 2023 року.
За результатами повторного розслідування нещасного випадку 24 листопада 2023року відповідач ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» склав відповідний акт.
Звертаючись до суду з даним позовом з підстав порушення ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» вимог Порядку №337 при складанні зазначеного вище акта, позовних вимог про визнання його недійсним чи скасування позивач не заявив.
Водночас заявлені позивачем вимоги про встановлення наявності порушень при складанні Акту від 24 листопада 2023 року, визнання необґрунтованим неспроможність комісії визнання нещасного випадку, що стався позивачем 17 вересня 2023 року, пов'язаним з виробництвом та зобов'язання комісії з розслідування нещасного випадку усунути допущені порушення, шляхом проведення нового розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 17 вересня 2023 року, з урахуванням висновків суду, з огляду на обставини цієї справи, не є належним способом захисту, оскільки встановлено, що відповідач двічі проводив таке розслідування та склав відповідний акт, який є чинним, а незгода позивача зі змістом цього акта, як уже зазначено вище, є підставою для оскарження його в суді, а не зобов'язання відповідача (втретє) провести розслідування нещасного випадку.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. (Постанови Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц, від 2 липня 2019 року у справі №48/340, від 19 травня 2020 року у справі №916/1608/18).
Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципу верховенства права.
Обрання позивачем неналежного чи неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 06.04.2021 у справі №910/10011/19, від 22.06.2021 у справі №200/606/18, від 02.11.2021 у справі №925/1351/19).
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про встановлення наявності порушень при складанні Акту від 24 листопада 2023 року, визнання необґрунтованим неспроможність комісії визнання нещасного випадку, що стався з позивачем 17 вересня 2023 року, пов'язаним з виробництвом та зобов'язання комісії з розслідування нещасного випадку усунути допущені порушення, шляхом проведення нового розслідування нещасного випадку, що стався з позивачем 17 вересня 2023 року, з урахуванням висновків суду.
У зв'язку з викладеним вище, рішення місцевого суду підлягає скасуванню в частині зобов'язання ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України шахти «Самарська» провести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 17.09.2023 о 21:30 у ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», з урахуванням висновків суду, з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення про відмову в задоволенні даних позовних вимог.
В іншій частині щодо відмови у встановленні наявності порушень при складанні комісією з розслідування нещасного випадку Акту розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії від 24 листопада 2023 року, що стався 17 вересня 2023 року з позивачем, що полягають у невизначенні нещасного випадку пов'язаного з виробництвом, а також щодо відмови у визнанні необґрунтованим неспроможність комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві щодо визнання нещасного випадку, що стався позивачем 17 вересня 2023 року, пов'язаним з виробництвом, - оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.
Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню в частині задоволених позовних вимог, з ухваленням у скасованій частині нового судового рішення.
Колегія звертає увагу, що позивач не позбавлений можливості, на захист своїх прав та законних інтересів, звернутись до суду з іншим позовом.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» - задовольнити частково.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2025 року в частині зобов'язання Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» та Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України шахти «Самарська» провести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 17.09.2023 о 21:30 у ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», з урахуванням висновків суду - скасувати та у скасованій частині ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 про зобов'язання Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» та Первинної профспілкової організації Незалежної профспілки гірників України шахти «Самарська» провести розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 17.09.2023 о 21:30 у ВСП «Шахтоуправління Дніпровське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», з урахуванням висновків суду - відмовити.
В іншій частині рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 02 лютого 2026 року.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді В.С. Городнича
Л.П. Никифоряк