03 лютого 2026 року Чернігів Справа № 620/11529/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 926 від 20.12.2023 року командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати службового розслідування за фактом встановлення причин та умов втрати майна, що закріплено за 4 механізованою ротою НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 » про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 повернути ОСОБА_1 протиправно стягнуті кошти в розмірі 24 441,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення порядку проведення службового розслідування, що має наслідком скасування неправомірного наказу командира частини.
Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на позов, в якому просила відмовити позивачу у задоволенні позову, вказала, що на підставі проведеного службового розслідування було встановлено про пряму вину позивача та факт завдання шкоди державі та видано наказ № 926 від 20.12.2023. Вказує, що розмір шкоди (5324,33 грн) та застосування десятикратного розміру відшкодування (53243,33 грн) повністю відповідають Закону України «Про матеріальну відповідальність...» та Постанові КМУ №604 від 15.07.2020, оскільки йдеться про втрату вогнепальної зброї. Вказує, що військова частина НОМЕР_1 не проводила жодних стягнень для погашення заборгованості з лейтенанта ОСОБА_1 на підставі наказу № 926 від 20.12.2023, оскільки позивач був переведений до іншої військової частини (наказом № 245 від 20.09.2023) ще до моменту завершення розслідування та початку можливих утримань.
Позивачем було подано відповідь на відзив, в якій вказав, що його не було ознайомлено з матеріалами службового розслідування, він не був обізнаний про те, що проти нього ведеться службове розслідування, отже не міг надати відповідних пояснень.
Військовою частиною НОМЕР_2 було подано відзив на позов, в якому просила відмовити в задоволенні позову, вказала, що службове розслідування проведено у повній відповідності до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, та винним у завдані шкоди державі було визнано командира 4 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_1 . Вказує, що з ОСОБА_1 було стягнуто коштів на загальну суму 24441,20 грн.
Позивачем було подано відповідь на відзив, в якій вказав, що порушення порядку проведення службового розслідування має наслідком скасування неправомірного наказу командира частини.
Процесуальні дії у справі: ухвалою суд від 26.11.2025 було залучено військову частину НОМЕР_2 до участі у справі № 620/11529/25 в якості другого відповідача; ухвалою суду від 12.01.2026 було продовжено військовій частині НОМЕР_2 процесуальний строк для надання відзиву у справі № 620/11529/25 до 23.01.2026.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 15.02.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 20.09.2023 № 245 був виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення у зв'язку з вибуттям до нового місця проходження служби.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 28.02.2024 № 59 позивач був зарахований до списків особового складу частини та всі види забезпечення з 28.02.2024.
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 21.04.2025 № 111 позивач був виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
На підставі рапорту заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення 4 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 від 06.08.2023 наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.08.2023 № 1107 було наказано провести службове розслідування з метою уточнення причин та умов втрати майна, а саме АКС-74У № НОМЕР_4 , який був закріплений за старшим Лейтенантом ОСОБА_2 , заступником командира роти з морально-психологічного забезпечення 4 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , та було здано в камеру зберігання зброї, яку прийняв командир 4 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 лейтенант ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в н.п. Ставки Донецької області, Краматорського району в зв'язку з виїздом у відпустку, після повернення з відпустки старшого лейтенанта ОСОБА_2 заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення 4 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , камера зберігання зброї знаходилась в АДРЕСА_1 , де виявилось, що зброя відсутня.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.11.2023 № 1957 «Про перепризначення виконавця службових розслідувань призначеного наказами командира командира військової частини НОМЕР_1 від 18.08.2023 № 1030 від 24.08.2023 № 1107» було наказано провести службове розслідування з метою уточнення причин та умов, що привели до втрати майна, яке закріплено за 2 механізованим батальйоном військової частини НОМЕР_1 .
За результатами службового розслідування складено акт від 18.12.2023, згідно висновків якого запропоновано:
- встановити, що внаслідок винних дій, які виражаються в формі особистої недбалості та халатності, лейтенанта ОСОБА_1 було завдано шкоди державі, в особі військової частини НОМЕР_1 , у вигляді втраченого майна на суму: 5324 (п'ять тисяч триста двадцять чотири) грн. 33 коп., яка підлягає відшкодуванню винною особою у десятикратному розмірі (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 року №604). Загальний розмір заподіяної шкоди складає 53243 (п'ятдесят три тисячі двісті сорок три) грн. 33 коп;
- начальнику служби ракетно-артилерійського озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 :
до 18.01.2024 року підготувати документи на отримання інспекторського посвідчення на списання з обліку втраченого майна на загальну суму: 5324 (п'ять тисяч триста двадцять чотири) грн. 33 коп.;
занести втрачене майно до книги обліку втрат, після отримання інспекторського посвідчення списати з книги обліку майна служби ракетно-артилерійського озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 ;
- начальнику фінансово-економічної служби - головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_1 :
занести в книгу обліку нестач військової частини НОМЕР_1 , по службі ракетно-артилерійського озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 , шкоду на суму 5324 (п'ять тисяч триста двадцять чотири) грн. 33 коп.;
занести до книги обліку грошових стягнень і нарахувань та проводити стягнення з колишнього командира 4 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , лейтенанта ОСОБА_1 , за службою ракетно-артилерійського озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 , на суму 53243 (п'ятдесят три тисячі двісті сорок три) грн. 33 коп.;
- начальнику стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 , у зв'язку з переведенням до іншої військової частини лейтенанта ОСОБА_1 , направити копію службового розслідування та матеріалів до нового місця служби для прийняття рішення.
Командиром військової частини НОМЕР_1 прийнято наказ від 20.12.2023 № 926, яким наказано:
- встановити, що внаслідок винних дій, які виражаються в формі особистої недбалості та халатності, лейтенанта ОСОБА_1 було завдано шкоди державі, в особі військової частини НОМЕР_1 , у вигляді втраченого майна на суму: 5324 (п'ять тисяч триста двадцять чотири) грн. 33 коп., яка підлягає відшкодуванню винною особою у десятикратному розмірі (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 року №604). Загальний розмір заподіяної шкоди складає 53243 (п'ятдесят три тисячі двісті сорок три) грн. 33 коп.;
- начальнику служби ракетно-артилерійського озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 :
до 18.01.2024 року підготувати документи на отримання інспекторського посвідчення на списання з обліку втраченого майна на загальну суму: 5324 (п'ять тисяч триста двадцять чотири) грн. 33 коп.;
занести втрачене майно до книги обліку втрат, після отримання інспекторського посвідчення списати з книги обліку майна служби ракетно-артилерійського озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 ;
- начальнику фінансово-економічної служби - головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_1 :
занести в книгу обліку нестач військової частини НОМЕР_1 , по службі ракетно-артилерійського озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 , шкоду на суму 5324 (п'ять тисяч триста двадцять чотири) грн. 33 коп.;
занести до книги обліку грошових стягнень і нарахувань та проводити стягнення з колишнього командира 4 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , лейтенанта ОСОБА_1 , за службою ракетно-артилерійського озброєння логістики військової частини НОМЕР_1 , на суму 53243 (п'ятдесят три тисячі двісті сорок три) грн. 33 коп.;
- начальнику стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 , у зв'язку з переведенням до іншої військової частини лейтенанта ОСОБА_1 , направити копію службового розслідування та матеріалів до нового місця служби для прийняття рішення.
Згідно акту приймання-передачі заборгованості з відшкодування завданих державі збитків, складеного військовими частина НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у зв'язку з вибуттям до нового місця служби заборгованість ОСОБА_1 з відшкодування завданих державі збитків була передана військовій частині НОМЕР_2 .
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 27.12.2024 № 2539, книги обліку грошових стягнень і нарахувань військової частини НОМЕР_2 , останньою було стягнуто з позивача 24441,20 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 3 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-ХІV (далі - Статут), порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються законами України, положеннями про проходження військової служби відповідними категоріями військовослужбовців, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 9 Статуту визначено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців, зокрема, такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.
Згідно статі 12 Статуту про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).
Статтею 14 Статуту визначено, що із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
В силу статті 16 Статуту кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідальність військовослужбовців закріплюється статтями 26, 27 Статуту, відповідно до яких, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом. Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення.
Статтею 127 Статуту визначено, що солдат (матрос) (далі - солдат) у мирний і воєнний час відповідає за точне та вчасне виконання покладених на нього обов'язків і поставлених йому завдань, особисту бойову готовність, утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стані, збереження виданого йому майна. Солдат підпорядковується командирові відділення.
Статтею 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Згідно частин першої, четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення (стаття 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків визначає Закон України від 03.10.2019 № 160-IX «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» (далі - Закон № 160-IX).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 160-IX матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Частинами першою та другою статті 3 Закону № 160-IX встановлено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність. Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.
Згідно статті 5 Закону № 160-IX особа за завдану з необережності шкоду несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, крім випадків, коли цим Законом передбачено повну чи підвищену матеріальну відповідальність. Командир (начальник), який своїм рішенням чи бездіяльністю порушив установлений порядок обліку, зберігання, використання військового та іншого майна або не вжив належних заходів, передбачених законодавством, щодо запобігання розкраданню, знищенню чи псуванню, іншому незаконному витрачанню військового та іншого майна, внаслідок чого було завдано шкоду, або щодо притягнення винних осіб до матеріальної відповідальності, несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п'ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 3 статті 6 Закону № 160-IX особа за шкоду, завдану розкраданням або втратою озброєння, зброї та боєприпасів до неї, несе підвищену матеріальну відповідальність у кратному співвідношенні до вартості такого майна, але не більше десятикратного розміру. Перелік озброєння, зброї та боєприпасів до неї, нестача або розкрадання яких відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до їх вартості, визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 8 Закону № 160-IX визначено, що посадові (службові) особи зобов'язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів. У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника). Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць. Порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України та Державним бюро розслідувань. За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності. Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.
Згідно статті 9 Закону № 160-IX завдана шкода не підлягає відшкодуванню, а особи звільняються від матеріальної відповідальності у разі, якщо шкоду завдано внаслідок: 1) дії непереборної сили; 2) необхідної оборони; 3) крайньої необхідності; 4) виконання наказу або розпорядження командира (начальника), крім випадків виконання явно злочинного наказу або розпорядження; 5) виправданого службового ризику; 6) затримання особи, що вчинила злочин, фізичний або психічний примус; 7) виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Шкода не підлягає відшкодуванню у випадку смерті винної особи. Обставини, що виключають матеріальну відповідальність, підлягають встановленню під час проведення розслідування.
З урахуванням того, що законодавством чітко визначено необхідність встановлення вини в діях саме того військовослужбовця, який притягується до матеріальної відповідальності, та оскільки йдеться про застосування юридичної відповідальності до позивача, а тому суд вважає, що відповідачем мав би бути доведений склад правопорушення, вчиненого позивачем, та наявність взаємозв'язку між діями останнього та заподіяною шкодою.
Таким чином, для притягнення військовослужбовця до матеріальної відповідальності, обов'язковою умовою є підтвердження матеріалами службового розслідування факту умисного чи з необережності скоєння ним дій чи бездіяльності, та з якою метою завдано шкоду або збитки. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку військовослужбовця та його ставлення до виконання службових обов'язків.
Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371, затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі - Порядок № 608).
Згідно з абзацом 4 пункту 2 розділу I Порядку № 608 службове розслідування - це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Пунктами 1, 3 розділу ІІІ Порядку № 608 встановлено, що рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).
Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.
Пунктами 13, 14 розділу ІІІ Порядку № 608 передбачено, що службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць. Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців. До строку службового розслідування не зараховується час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або час відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. Перенесення строків проведення службового розслідування здійснюється за відповідним наказом посадової особи, яка призначила службове розслідування.
Згідно з пунктами 8, 9 розділу ІІІ Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування. Посадові (службові) особи Збройних Сил зобов'язані надавати письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, а за попередньою згодою керівника - документи чи матеріали відповідно до своїх службових обов'язків.
Відповідно до пунктів 1, 3 розділу ІV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення. У разі відмови військовослужбовця надати письмові пояснення по суті службового розслідування особа, яка проводить службове розслідування, складає акт про відмову, який засвідчується підписами не менше двох присутніх осіб.
Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
З наведених норм закону чітко та безумовно витікає, що службове розслідування має присікальний строк проведення і не може тривати у часі нескінченно.
Як вже було встановлено судом, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.08.2023 № 1107 було наказано провести службове розслідування з метою уточнення причин та умов втрати майна, а саме АКС-74У № НОМЕР_4 , який був закріплений за старшим Лейтенантом ОСОБА_2 .
Разом з тим, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.11.2023 № 1957 «Про перепризначення виконавця службових розслідувань призначеного наказами командира командира військової частини НОМЕР_1 від 18.08.2023 № 1030 від 24.08.2023 № 1107» було наказано провести службове розслідування з метою уточнення причин та умов, що привели до втрати майна, яке закріплено за 2 механізованим батальйоном військової частини НОМЕР_1 , тобто фактично було призначено нове проведення службового розслідування за фактом втрати майна, а саме АКС-74У № НОМЕР_4 .
Надаючи оцінку зазначеним наказам, суд зазначає, що положеннями пунктів 13, 14 розділу ІІІ Порядку № 608 передбачено, що службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. При цьому, цей строк може бути продовжено, але не більше ніж на один місяць. Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців. До строку службового розслідування не зараховується час перебування військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування, у відпустці, на лікуванні або час відсутності з інших документально підтверджених поважних причин. Перенесення строків проведення службового розслідування здійснюється за відповідним наказом посадової особи, яка призначила службове розслідування.
Суд зауважує, що дії щодо продовження, перенесення строку службового розслідування мають бути вчинені відповідною особою в межах визначеного строку проведення службового розслідування.
Так, суду не було надано доказів продовження проведення службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.08.2023 № 1107, та яке мало бути закінчено в строк до 24.09.2023.
Також до закінчення вказаного строку командиру військової частини НОМЕР_1 , який призначив службове розслідування, не було надано відповідний акт службового розслідування.
Натомість, таке службове розслідування після закінчення строку його проведення, як зазначено в наказі від 17.11.2023 № 1957, було «перепризначено».
За таких обставин, суд розцінює, що нове службове розслідування наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 17.11.2023 № 1957 було призначено у зв'язку з не прийняттям своєчасно наказу про продовження попереднього службового розслідування та у зв'язку з відсутністю своєчасного подання командиру військової частини акту службового розслідування, та вчинено з метою переривання порушеного строку проведення службового розслідування.
Крім того, суд зазначає, що як вбачається з пункту 1 розділу V Порядку № 608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.
Відповідно до пункту 3 розділу V Порядку № 608, в описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв'язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв'язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.
Згідно з вимогами пункту 6 розділу V Порядку № 608 після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.
Пунктом 1 розділу VІ Порядку № 608 визначено, що за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до вимог пункту 2 розділу VІ Порядку № 608 дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення. У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.
Згідно пунктів 1-3 розділу VIII Порядку № 608 у разі виявлення факту завдання шкоди державі командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає службове розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб. Під час проведення такого службового розслідування додатково необхідно з'ясувати: наявність шкоди; протиправну поведінку особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов'язків військової служби або службових обов'язків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; ступінь нанесення матеріальної шкоди (пошкодження, псування або втрата військового майна); умисність чи необережність дій (бездіяльність) винної особи та обставини, за яких заподіяно шкоду. До матеріалів службового розслідування долучається довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальника відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини.
Так, в акті службового розслідування зафіксовано наступне.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.07.2023 року №177, старший лейтенант ОСОБА_2 , вибув у щорічну основну відпустку з 18.07.2023 року по 27.07.2023 року.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 01.08.2023 року №192, старший лейтенант ОСОБА_2 , прибув з щорічної відпустки 01.08.2023 року.
З відібраних пояснень, старшого лейтенанта ОСОБА_2 , заступника командира роти 4 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , здав АКС-74У № НОМЕР_4 в кімнату зберігання зброї 17.07.2023 року в населеному пункті Ставки, Краматорського району, Донецької області, після повернення з відпустки, кімната зберігання зброї була перенесена до населеного пункту Борова Ізюмського району Харківської області, де виявилось, що його зброя відсутня. За прийняття зброї розписався командир 4 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону лейтенант ОСОБА_1 .
Згідно накладної №20 від 07.03.2023 року, 5,45 мм автомат АКС-74У № НОМЕР_4 , була отримана командиром 4 механізованої роти лейтенантом ОСОБА_1 .
Відповідно відомості визначення залишкової вартості та довідки-розрахунок №27 від 17.07.2023 року наданої начальником служби ракетно-артилерійського озброєння військової частини НОМЕР_1 , встановлено вартісну оцінку заподіяної шкоди майну, яке було втрачене в наслідок особистої недбалість лейтенанта ОСОБА_1 , нехтування ним правил зберігання зброї, складає: 5324 (п'ять тисяч триста двадцять чотири) грн. 33 коп.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів про те, що саме з вини позивача державі було завдано збитки у зв'язку з неналежним виконанням ним службових обов'язків.
Зокрема, під час службового розслідування з метою перевірки пояснень, наданих ОСОБА_2 , не було відібрано у позивача письмові пояснення по суті службового розслідування та не надано акт про відмову позивача від надання таких пояснень.
Крім того, накладна №20 від 07.03.2023, яка міститься в матеріалах службового розслідування, підтверджує отримання ОСОБА_1 для 4 роти 2МБ 07.03.2023 зі складу військової частини НОМЕР_1 військового майна, в тому числі 5,45 мм автомат АКС-74У № НОМЕР_4 .
Однак, накладна №20 від 07.03.2023 жодним чином не підтверджує, що старший лейтенант ОСОБА_2 , заступник командира роти 4 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , 17.07.2023, перед відбуттям у відпустку, здав АКС-74У № НОМЕР_4 в кімнату зберігання зброї, а командир 4 механізованої роти лейтенант ОСОБА_1 отримав вказану зброю.
Водночас, надаючи оцінку зазначеним в акті службового розслідування висновкам, суд зазначає, що службовим розслідуванням також не встановлено причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, наявність неправомірних дій військовослужбовця, тобто позивача. Також, службовим розслідуванням не було встановлено причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування та виконанням позивачем обов'язків військової служби, вини військовослужбовця.
Також, в порушення вимог статті 9 Закону № 160-IX в акті службового розслідування не надано оцінку обставинам, що виключають матеріальну відповідальність.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про протиправність висновків військової частини НОМЕР_1 про необхідність притягнення позивача до матеріальної відповідальності через те, що відповідачем не доведена протиправна поведінка позивача, наявність причинного зв'язку між його протиправною поведінкою і настанням шкоди, вина у заподіянні шкоди, умов та причин, що сприяли її заподіянню.
Враховуючи вищевикладене, враховуючи принцип верховенства права, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 926 від 20.12.2023 «Про результати службового розслідування за фактом встановлення причин та умов втрати майна, що закріплено за 4 механізованою ротою НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ».
Щодо позовних вимог про зобов'язання військову частину НОМЕР_1 повернути ОСОБА_1 протиправно стягнуті кошти в розмірі 24441,20 грн, то суд зазначає, що вимога щодо стягнення з позивача коштів в розмірі 24441,20 грн є похідною від скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 926 від 20.12.2023 «Про результати службового розслідування за фактом встановлення причин та умов втрати майна, що закріплено за 4 механізованою ротою НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ».
Разом з тим, враховуючи, що, як вже було встановлено судом, згідно акту приймання-передачі заборгованості з відшкодування завданих державі збитків, складеного військовими частина НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у зв'язку з вибуттям до нового місця служби заборгованість ОСОБА_1 з відшкодування завданих державі збитків була передана військовій частині НОМЕР_2 та згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 27.12.2024 № 2539, книги обліку грошових стягнень і нарахувань військової частини НОМЕР_2 , останньою було стягнуто з позивача 24441,20 грн, то суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині частково шляхом зобов'язання військову частину НОМЕР_2 повернути ОСОБА_1 протиправно стягнуті кошти в розмірі 24441,20 грн.
Щодо посилання військової частини НОМЕР_1 на пропуск строку звернення до суду, то суд зазначає, що суду не було надано доказів ознайомлення позивача з оскаржуваним наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 926 від 20.12.2023, а тому зазначені доводи не заслуговують на увагу.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ), військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 926 від 20.12.2023 «Про результати службового розслідування за фактом встановлення причин та умов втрати майна, що закріплено за 4 механізованою ротою НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ».
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 повернути ОСОБА_1 протиправно стягнуті кошти в розмірі 24441,20 грн.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 03.02.2026.
Суддя Наталія БАРГАМІНА