про відмову у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення
03 лютого 2026 року Справа № 480/29/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (Філія ГСЦ МВС) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (Філія ГСЦ МВС) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено.
Визнано протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 р., розрахованого відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» для перерахунку основного розміру пенсії.
Зобов'язано Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 роки у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом 2023 рік, для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Регіонального сервісного центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 апеляційну скаргу Регіонального сервісного центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) залишено без задоволення, рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 по справі № 480/29/25 залишено без змін.
25.12.2025 від представника позивача до суду надійшла заява, в якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року по справі № 480/29/25 та зобов'язати Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) подати до Сумського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року по справі № 480/29/25.
Заява обгрунтована тим, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року по справі № 480/29/25 було зобов'язано Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 роки у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом 2023 рік, для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року.
На виконання зазначеного рішення суду відповідачем виготовлено довідку від 24.06.2025 року № 75/8932 про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними на 01.01.2023 рік, проте визначив відсотковий розмір надбавки за особливості проходження військової служби (0%) та премії (0%), тобто не у відповідності до рішення суду, де чітко зазначено «із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом 2023 рік», у зв'язку з чим позивач і звернувся дор суду з даною заявою.
Ухвалою суду від 01.01.2026 заяву призначено до розгляду на 15.01.2026 у письмовому провадженні.
Відповідач надав пояснення щодо поданої заяви, де зазначив, що виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 у справі №480/29/25, яке постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 залишено без змін, забезпечено шляхом видачі довідки від 24.06.2025 №75/8932 станом на 01.01.2023 у межах визначених судом зобов'язань та наявної в РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях інформації, зокрема, повідомленої Державною службою України з надзвичайних ситуацій листом від 07.03.2025 №04-5313/30.
Оскільки урядові рішення про проведення перерахунку грошового забезпечення не приймалися, розпорядники інформації не повідомляли органам, уповноваженим на видачу довідок про грошове забезпечення, інформацію про середні розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, надбавок за особливості проходження служби та премій, що фактично виплачені військовослужбовцям на відповідних посадах, з урахуванням окладів, обчислених станом на 01.01.2023 та з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 2023 рік.
Отже, після прийняття судом рішення від 24.02.2025 у справі №480/29/25 РСЦ ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях для забезпечення його виконання запрошено інформацію про середні розміри таких виплат, нарахованих з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 (2684 грн.), за відповідною посадою та званням майор - заступника начальника загону ДПО м. СУМИ, яку займав позивач перед звільненням.
Державною службою України з надзвичайних ситуацій листом від 07.03.2025 №04-5313/30 повідомлено, що на відповідних посадах військовослужбовцям органів ДСНС станом на 01.01.2023 фактично виплачувалися основні та щомісячні додаткові види грошового забезпечення відповідно до постанови №704 з урахуванням посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями, обчислених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2018, тобто - 1762 грн., а не з урахуванням 2684 грн. станом на 01.01.2023, як визначено у рішенні від 24.02.2025 у справі №480/29/25.
Тому просить врахувати надані пояснення при прийнятті рішення суду по заяві позивача.
Ухвалою суду від 15.01.2026 відкладено розгляд заяви у справі № 480/29/25 на 03.02.2026 р. у письмовому провадженні та запропоновано ОСОБА_1 надати суду пояснення, в якому висловити свою позицію щодо поданих пояснень відповідача.
У наданих поясненнях представник позивача зазначила, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року по справі № 480/29/25 відповідачем виготовлено довідку від 24.06.2025 року № 75/8932 про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними на 01.01.2023 рік, в яких визначив відсотковий розмір надбавки за особливості проходження військової служби (0%) та премії (0%), не у відповідності до рішення суду, де чітко зазначено - із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом 2023 рік.
ОСОБА_1 займав посаду командира відділення НОМЕР_1 самостійної державної пожежної частини м. Білопілля, таким чином зазначення надбавки за особливості проходження служби 0% та премії 0% є неаргументованим та безпідставним (а.с. 190-194).
Суд, перевіривши доводи заяви позивача та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно частин 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Європейський суд з прав людини у справі “Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує “право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Для цілей ст. 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина “судового розгляду».
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах “Алпатов та інші проти України», “Робота та інші проти України», “Варава та інші проти України», “ПМП “Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.
Отже, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
За правилами ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Отже, нормами КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом, зокрема, зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 квітня 2020 року у справі № 539/3406/17.
Аналіз вищевикладених норм процесуального права з урахуванням висновків Верховного Суду щодо їх застосування, дає колегії суддів підстави вважати, що судовий контроль в порядку норм статті 382 КАС України шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення може бути встановлено за таких умов:
- рішення суду ще не виконано, у тому числі у порядку його примусового виконання;
- існує обґрунтований і підтверджений доказами ризик його невиконання;
- існують підтверджені доказами обставини, які ставлять під сумнів виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, або дають підстави вважати, що:
загальний порядок виконання судового рішення не дав очікуваного результату,
або що відповідач (його правонаступник) створює перешкоди для виконання такого рішення, має намір ухилення від цього обов'язку.
Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
При цьому, підставою застосування зазначеної вище норми є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень/дій суб'єкта владних повноважень.
Судом встановлено, що рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 зобов'язано Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській, Полтавській та Сумській областях (філія ГСЦ МВС) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 роки у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 2023 р. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом 2023 рік, для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 09.06.2025.
З мотивувальної частини рішення вбачається, що судом вирішувалось питання щодо наявності в позивача права на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року з урахуванням усіх видів грошового забезпечення з розрахунком посадового окладу і окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2023 року, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
При цьому, у цій справі судом не вирішувалося питання зазначення у довідці розмірів додаткових видів грошового забезпечення відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Як наслідок, в межах розгляду справи № 480/29/25 спору щодо порядку (алгоритму) розрахунку додаткових видів грошового забезпечення в оновленій довідці не існувало.
На виконання судового рішення, відповідач виготовив оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахувавши основні види грошового забезпечення, виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023, що підтверджується довідкою (а.с. 173 звор.бік) та визнається самим позивачем.
Натомість, правовідносини, що виникли при виконанні судового рішення у справі № 480/29/25, на виконання якого позивачу видано довідку про розмір грошового забезпечення, у якій розміри додаткових видів грошового забезпечення та премії, у відсотках від суми посадового окладу і окладу за військовим званням, визначені, на думку позивача, не шляхом множення відповідних тарифних коефіцієнтів на прожитковий мінімум, встановлений законом на 01.01.2023, є новими та знаходяться поза межами судового спору, що розглядався судом у справі № 480/29/25.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12.02.2025 у справі № 160/16360/24, від 31.01.2025 у справі № 580/11124/24.
Отже, оскаржувані в порядку судового контролю дії відповідача не пов'язані з виконанням судового рішення у цій справі.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.А. Прилипчук