03 лютого 2026 року м. ДніпроСправа № 360/353/24
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 та рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 в адміністративній справі № 360/353/24 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, Держаної судової адміністрації України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
30.12.2025 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судових рішень за виключними обставинами по адміністративній справі № 360/353/24, в якій заявник просить:
- скасувати ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року та ухвалити нове рішення;
- адміністративний позов задовольнити;
- визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2022 року по 31 березня 2024 року включно, виходячи із встановленого на 01 січня 2022 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2 481 гривні, на 01 січня 2023 року у розмірі 2 684 гривень та на 01 січня 2024 року у розмірі 3 028 гривень;
- зобов'язати Державну судову адміністрацію України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2022 року по 31 березня 2024 року включно, виходячи із встановленого на 01 січня 2022 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2 481 гривні, на 01 січня 2023 року у розмірі 2 684 гривень та на 01 січня 2024 року у розмірі 3 028 гривень;
- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2022 року по 31 березня 2024 року включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2 102 гривні;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області нарахувати та виплатити, із урахуванням виплачених сум та із проведенням відрахування загальнообов'язкових платежів, ОСОБА_1 суддівську винагороду:
за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2022 року складає 2 481 гривень, з урахуванням щомісячних доплат за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу;
за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року включно, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2023 року складає 2 684 гривні, з урахуванням щомісячних доплат за вислугу років в розмірі 20% посадового окладу до 23 вересня 2023 та 30% посадового окладу починаючи з 24 вересня 2023 року;
за період з 01 січня 2024 року по 31 березня 2024 року включно, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2024 року складає 3 028 гривень, з урахуванням щомісячних доплат за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу.
В обґрунтування вказаних вимог заявник посилається на те, що ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 у справі № 360/353/24 відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду та залишено позовну заяву без розгляду в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 20.07.2022 по 31.12.2023, та рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 у справі № 360/353/24 в решті вимог позов задоволено.
Заявник посилається на наявність рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року у справі № 1-7/2024(337/24), яким визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат.
З посиланням на положення статті 361-365 КАС України, рішення Конституційного суду України від 11.12.2025 № 1-7/2024(337/24) вважає, що в наявності підстави для перегляду судового рішення за виключними обставинами, а саме ухвали Луганського окружного адміністративного суду про залишення позовну заяву без розгляду в частині позовних вимог від 11 вересня 2024 року у справі № 360/353/24, та рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року у справі № 360/353/24.
Ухвалою суду від 05.01.2026 відкрито провадження за заявою ОСОБА_1 , визначено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.
19.01.2026 Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області надало до суду письмові пояснення, де зазначило, що підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами у цій справі немає, просить відмовити в задоволенні заяви.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов такого.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року по справі № 360/353/24 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період 20.07.2022 по 31.12.2023; зобов'язання Державної судової адміністрації України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 20.07.2022 по 31.12.2023; визнання протиправними дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 20.07.2022 по 31.12.2023, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2102 гривні; зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області нарахувати та виплатити, із урахуванням виплачених сум та із проведенням відрахування загальнообов'язкових платежів, ОСОБА_1 суддівську винагороду: за період з 20.07.2022 по 31.12.2023, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2022 року складає 2 481 гривень, з урахуванням щомісячних доплат за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу; за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року включно, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2023 року складає 2 684 гривні, з урахуванням щомісячних доплат за вислугу років в розмірі 20% посадового окладу до 23 вересня 2023 та 30% посадового окладу, та залишити бем та із проведенням відрахування загальнообов'язкових платежів, ОСОБА_1 суддівську винагороду: за період з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року включно, виходячи……, оскільки суд не знайшов підстав для визнання поважними пропуску строку звернення до суду із позовом в зазначеній частині нарахування та виплати суддівської винагороди.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року, яке набрало законної сили 16 жовтня 2024 року, з урахуванням ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2024 року про виправлення описок, позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями для проведення видатків з виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2022 року по 19 липня 2022 року включно, та з 01 січня 2024 по 31 березня 2024, виходячи із встановленого на 01 січня 2022 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2 481 гривні, на 01 січня 2024 року у розмірі 3 028 гривень.
Зобов'язано Державну судову адміністрацію України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2022 року по 19 липня 2022 року, з 01 січня 2024 року по 31 березня 2024 року включно, виходячи із встановленого на 01 січня 2022 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2 481 гривні, на 01 січня 2024 року у розмірі 3 028 гривень.
Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2022 року по 19 липня 2022 року, з 01 січня 2024 року по 31 березня 2024 року включно, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, в розмірі 2 102 гривні.
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області нарахувати та виплатити, із урахуванням виплачених сум та із проведенням відрахування загальнообов'язкових платежів, ОСОБА_1 суддівську винагороду: за період з 01 січня 2022 року по 19 липня 2022 року, з 01 січня 2024 року по 31 березня 2024 року включно, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2022 року складає 2 481 гривень, з урахуванням щомісячних доплат за вислугу років у розмірі 20% посадового окладу; за період з 01 січня 2024 року по 31 березня 2024 року включно, виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2024 року складає 3 028 гривень, з урахуванням щомісячних доплат за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу. Відповідно до частини першої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
За частиною п'ятою цієї статті підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є:
1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;
2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення;
3) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, на час звернення до суду з позовом 23.04.2024 діяла редакція статті 233 КЗпП України, яка визначала тримісячний строк звернення до суду.
Рішенням Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року № 1-р/2025 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину першу статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат. Частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Отже, з 11.12.2025 скасовано обмеження щодо строку звернення до суду працівника для вирішення трудового спору.
Водночас, як слідує з рішення, частина перша статті 233 Кодексу законів про працю України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, визнана неконституційною, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
За приписами частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Верховний Суд у постанові від 04.07.2024 у справі № 580/7744/23 констатував:
«82. Таким чином, за загальним правилом (якщо рішенням Конституційного Суду України не передбачено інше) «попередня» норма (яка є предметом перевірки на конституційність) діє до 24 години дня набрання чинності відповідним рішенням Конституційного Суду України, а «нова» норма (що змінює законодавче врегулювання за наслідками цього рішення КСУ і може передбачати як нові права, так і нові обов'язки та обмеження для суб'єкта приватного права) розпочинає діяти з 0 годин наступного дня за днем опублікування відповідного рішення. Такий підхід відповідає принципам правової визначеності та справедливості, а також положенням частини першої статті 19 Конституції України, згідно з якою правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
83. Вказане повною мірою узгоджується також і з положеннями статті 58 Закону № 3354-IX, відповідно до яких пряма дія нормативно-правового акта у часі означає, що його норми поширюються на суспільні відносини, що виникли після набрання ним чинності. Норми нормативно-правового акта поширюються на суспільні відносини, що виникли до дня набрання ним чинності та продовжують існувати на день набрання ним чинності, з дня набрання чинності цим нормативно-правовим актом.
84. Таким чином колегія суддів доходить висновку про те, що в Україні презюмується конституційність та обов'язковість виконання для всіх, у тому числі і для судів, усіх без винятку законів, що прийняті Верховною Радою України та підписані Президентом України, і це повною мірою відповідає принципам розподілу державної влади.
Визнана Конституційним Судом України неконституційною норма закону втрачає чинність з дня ухвалення відповідного рішення або пізніше (про що зазначається у рішенні Конституційного Суду України), зберігаючи при цьому свою дію до 24 години дня набрання чинності відповідним рішенням Конституційного Суду України, а «нова» норма» (яка змінює законодавче врегулювання за наслідками відповідного рішення КСУ) розпочинає діяти з 0 годин наступного дня, що повною мірою узгоджується з порядком оприлюднення рішень КСУ, який передбаченим Регламентом.
Вказане свідчить про те, що рішення Конституційного Суду України мають лише пряму (перспективну) дію в часі (змінюючи замість законодавця закон (законодавче регулювання)) і поширюються на суспільні відносини, що виникли після набрання ним чинності, гарантуючи, при цьому, конституційний принцип розподілу державної влади, а також стабільність суспільно-управлінських відносин в Україні. При цьому визначені темпоральні межі чинності положень нормативно-правового акта, що визнаний неконституційним, забезпечує неможливість настання непередбачуваних наслідків, зокрема, для правової та бюджетної системи, а також суб'єкта (позивач або відповідач), на користь якого винесено судове рішення».
Тобто рішення Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року не має ретроспективної дії, не поширюється на правовідносини, що виникли до його прийняття.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення заяви про перегляд за виключними обставинами ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року.
Оскільки вимога про перегляд за виключними обставинами рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року та решта вимог є похідними від вимоги про перегляд за виключними обставинами ухвали від 11 вересня 2024 року, підстав для їх задоволення також немає.
Керуючись статтями 248, 256, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 та рішення Луганського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 в адміністративній справі № 360/353/24 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, Держаної судової адміністрації України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.О. Свергун