про залишення позовної заяви без руху
02 лютого 2026 року м. Київ № 320/919/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури Гайворона Василя Миколайовича до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, третя особа Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОДА, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури Гайворона Василя Миколайовича (код ЄДРПОУ/Умовний код: 02911102, Хмельницька область, м.Хмельницький, пров. Військоматський,3, 29608) в інтересах держави до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України (адреса вул. Івана Франка, 19, м.Київ, 01601, ЄДРПОУ 43220275), третя особа Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОДА (адреса майдан Незалежності, Будинок Рад, м. Хмельницький, 29005, ЄДРПОУ 33902378), у якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства культури та стратегічних комунікацій України щодо невиконання вимог п. «б» ч. 1 ст. 14 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2020, Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158, з приводу прийняття рішення про занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення пам'ятки архітектури - «Пожежне депо, 1956 р.» за адресою: вул. Подільська, 39, м. Хмельницький;
- зобов'язати Міністерство культури та стратегічних комунікацій України вжити вичерпних заходів передбачених чинним законодавством для занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за категорією місцевого значення вищевказаного об'єкта культурної спадщини.
Відповідно до приписів частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після надходження позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано позов особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи має представник належні повноваження, а також чи відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені цим Кодексом.
За приписами статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду допускається лише в межах установленого законом строку. Для захисту прав, свобод та інтересів особи такий строк становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення відповідних прав, свобод чи інтересів, якщо інше не встановлено законом.
Строк звернення до адміністративного суду є складовою процесуальної форми, спрямованої на забезпечення принципу юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, та не може тлумачитися як формальність, дотримання якої є факультативним для сторін процесу.
Обов'язок доведення моменту, з якого позивачу стало відомо або повинно було стати відомо про порушення його прав, а також обов'язок доведення поважності причин пропуску строку звернення до суду покладається на позивача. Саме по собі посилання на необізнаність або пізніше виявлення порушень не звільняє позивача від обов'язку довести об'єктивну неможливість дізнатися про відповідні обставини раніше.
Поняття «повинен був дізнатися» охоплює ситуації, за яких особа знала або за об'єктивних умов не могла не знати про відповідні фактичні та правові обставини, що свідчать про можливе порушення її прав, за відсутності реальних перешкод для отримання такої інформації.
Як убачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, предметом спору є оскарження бездіяльності щодо непроведення державної реєстрації пам'ятки архітектури - «Пожежне депо, 1956 р.» за адресою: вул. Подільська, 39, м. Хмельницький.
Зазначений об'єкт наказом Управління культури, туризму і курортів Хмельницької обласної державної адміністрації №242 від 15.09.2010 включено до Переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини за видом архітектура, що свідчить про тривалий характер відповідних правовідносин.
З матеріалів справи вбачається, що про спірні обставини позивачу було відомо щонайменше з кінця 2024 - початку 2025 року. Водночас звернення до суду з даним позовом відбулося лише 02.01.2026 року, тобто з пропуском установленого законом строку звернення до адміністративного суду.
Посилання позивача на те, що органи прокуратури не володіли всіма документами, необхідними для звернення до суду, суд оцінює критично, оскільки такі обставини не свідчать про об'єктивну непереборність перешкод для своєчасного звернення до суду та не доводять відсутності можливості ініціювати судовий захист у межах установленого законом строку.
Доводи про наявність триваючого правопорушення також не можуть бути прийняті судом беззастережно, оскільки наведені позивачем посилання на практику Верховного Суду стосуються інших предметів спору, інших фактичних обставин та іншого суб'єктного складу сторін і не підлягають механічному застосуванню до спірних правовідносин у цій справі.
Суд окремо зазначає, що звернення до суду з мотивів відновлення законності або захисту суспільного інтересу саме по собі не звільняє позивача від обов'язку дотримання процесуальних строків та не може визнаватися поважною причиною їх пропуску, оскільки адміністративний суд здійснює захист конкретного порушеного права у межах визначеної законом процесуальної форми.
Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний подати заяву про його поновлення із належним обґрунтуванням та доказами поважності причин такого пропуску.
Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо підстави, зазначені у заяві про поновлення строку звернення до суду, визнані судом неповажними, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення відповідних недоліків або зазначення інших підстав для поновлення строку.
Оцінюючи подану позивачем заяву про поновлення строку звернення до суду, суд доходить висновку, що наведені у ній доводи на цьому етапі не свідчать про наявність поважних причин пропуску строку, оскільки не підтверджують об'єктивної неможливості своєчасного звернення з позовом та не підкріплені належними і допустимими доказами.
Разом із цим залишення позовної заяви без руху у даному випадку спрямоване на надання позивачу можливості усунути встановлені недоліки шляхом подання інших, належно обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду або подання доказів, які б свідчили про об'єктивну непереборність причин пропуску такого строку.
Суд роз'яснює, що такими підставами не можуть визнаватися обставини, пов'язані з внутрішньою організацією діяльності органу, тривалістю збирання матеріалів, отриманням додаткових документів, проведенням перевірок або подальшим з'ясуванням правової позиції, якщо позивач мав фактичну та правову можливість дізнатися про спірні обставини раніше.
У разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема повторного наведення доводів, які вже були оцінені судом як неповажні, або неподання належних і допустимих доказів на підтвердження заявлених причин пропуску строку звернення до суду, позовна заява підлягатиме поверненню позивачу без вирішення спору по суті як така, що подана з порушенням установленої законом процесуальної форми.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об'єктивного і непереборного, характеру, що створили суттєві перешкоди у реалізації позивачем належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву заступника керівника Хмельницької обласної прокуратури Гайворона Василя Миколайовича до Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, третя особа Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОДА, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачеві необхідно усунути недоліки позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панченко Н.Д.