03 лютого 2026 року Справа № 280/9902/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Механічний завод №1» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа Запорізька міська рада про визнання дій протиправними, скасування рішення,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Механічний завод №1» (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - відповідач), третя особа Запорізька міська рада, в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу: 39820689; місцезнаходження: Україна, 69095, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50) з формування витягу № HB_2300169232024 від 11.12.2024 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:05:014:0118;
скасувати витяг Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № HB-2300169232024 від 11.12.2024 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:05:014:0118.
Ухвалою суду від 02.12.2025 поновлено строк звернення до суду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження). Залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
17.12.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, зокрема, про те, що позивачу достеменно було відомо про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:014:0118, з яким він не погоджується, ще 14.04.2025 року. На підтвердження вказаної обставини відповідач надає копію заяви ОСОБА_1 від 14.04.2025 про надання відомостей з Державного земельного кадастру та копію Витягу з Державного земельного кадастру № НВ 9958840222025 від 14.04.2025. Зазначений витяг містить інформацію про дату проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 11.12.2024 та її розмір - 15431858,74 грн.
Дослідивши матеріали зазначеного позову, виявлено недоліки позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За правилами ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадках, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України: «…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.».
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).
Як вбачається з матеріалів позовної заяви підставою для звернення до суду із даною позовною заявою є незгода позивача із сформованими відповідачем Витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № HB2300169232024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, дата формування витягу: 11.12.2024 земельної ділянки за кадастровим номером 2310100000:05:014:0118.
Враховуючи, що датою формування оскаржуваного Витягу є 11.12.2024 суд дійшов висновку, що початок перебігу строку звернення до суду із даною позовною заявою слід обраховувати саме з 11.12.2024, відтак кінцевою датою строку звернення до суду є 12.06.2025.
Натомість за вирішенням даного публічно-правового спору позивач звернувся через підсистему “Електронний суд» 10.11.2025 (дата формування документу в системі “Електронний суд»), тобто з пропуском передбаченого КАС України шестимісячного строку звернення до суду.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду представником позивача вказано, що про наявність оскаржуваного витягу ТОВ «Механічний завод №1» стало відомо у вересні 2025 року, у зв'язку із наявністю в провадженні Господарського суду Запорізької області справи № 908/1766/25 за позовом Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Механічний завод №1» про стягнення заборгованості за договором оренди землі № 201505000100536 від 28.10.2015. Враховуючи те, що позивач, починаючи з моменту відкриття провадження у справі № 908/1766/25, не отримував копій матеріалів позовної заяви та інших документів по вказаній справі, 01.09.2025 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Механічний завод №1» було подано клопотання про надання доступу до матеріалів цієї судової справи, після чого ознайомитись із змістом спірного витягу стало можливим 03.09.2025. Відтак, ТОВ «Механічний завод №1» фактично дізналось про існування спірного витягу лише 03 вересня 2025 року, після чого до Запорізького окружного адміністративного суду була подана відповідна позовна заява.
Разом з цим, судом з матеріалів справи встановлено, що позивачу було відомо про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:014:0118 з Витягу з Державного земельного кадастру № НВ 9958840222025 від 14.04.2025, який містить інформацію про дату проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки - 11.12.2024 та її розмір - 15431858,74 грн.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем порушено строк звернення до суду, належних доказів поважності його пропуску позивач не надав, а висновок суду про поважність причин пропуску строку звернення до суду та про поновлення позивачу строку звернення до суду, викладений в ухвалі від 02.12.2025 про відкриття загального провадження у справі, є передчасним.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст.123 КАС України, відповідно до ч.3 якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно ч.4 ст.123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Системний аналіз положеньст.123 КАС України дає підстави для висновку, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, ніж ті, які були зазначені ним у заяві про поновлення процесуального строку.
Верховний Суд у постанові від 23.09.2020 р. у справі № 640/5645/19 щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 123 КАС України дійшов висновку, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.
Така ж правова позиція викладено Верховним Судом у постанові від 14.09.2022 р. у справі № 380/3358/21, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.
З огляду на викладене позивач має право звернутися до суду із заявою (клопотанням) про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій вказати підстави для поновлення строку з наданням доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з вимогами ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 160,161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З огляду на зазначене та наведену норму КАС України, суд дійшов висновку наявності законних підстав для залишення позову без руху після відкриття провадження у справі та надання позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 122, 123, 171, 241, 248, 256 КАС України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Механічний завод №1» до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, третя особа Запорізька міська рада про визнання дій протиправними, скасування рішення, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 5 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом подання до суду та надіслання на адресу відповідача обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказаним позовом та доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску.
Роз'яснити позивачу, що згідно з ч.15 ст.171 КАС України якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 03.02.2026.
Суддя А.В. Сіпака