02 лютого 2026 року Справа № 280/10555/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
28 листопада 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Національної гвардії України (далі - відповідач 1, ГУ НГУ), Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач 2, ВЧ НОМЕР_1 НГУ), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної гвардії України, яка полягає у не розгляді скарги поданої 08.10.2025 до Головного управління НГУ адвокатом Зелінською О.С. в інтересах військовослужбовця ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Національної гвардії України призначити та провести службове розслідування відносно командира військової частини НОМЕР_1 НГУ, на підставі скарги поданої 08.10.2025 до Головного управління НГУ адвокатом Зелінською О.С. в інтересах військовослужбовця ОСОБА_1 , за фактом бездіяльності, яка полягає у не виготовлення Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), отриманої військовослужбовцем ОСОБА_1 13 листопада 2023 року під час мінометного обстрілу, перебуваючи на позиції в с. Шевченко Донецької області;
зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 НГУ, забезпечити виготовлення та надання Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), отриманої військовослужбовцем ОСОБА_1 13 листопада 2023 року під час мінометного обстрілу, перебуваючи на позиції в с. Шевченко Донецької області;
зобов'язати Головне управління Національної гвардії України подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду.
Ухвалою суду від 03.12.2025 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 НГУ, а 13.11.2023 виконуючи бойове завдання на позиції в АДРЕСА_1 , під час висування на бойову позицію автомобільним транспортом, потрапив під мінометний обстріл противника, в результаті якого було спричинено ДТП, та отримав травму, а саме: Цефалгічний синдром. Забій м'яких тканин н/з лівого плеча. Позивач зазначає, що командуванням ВЧ НОМЕР_1 НГУ в супереч вимог чинного законодавства України не було виготовлено та надано йому довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), чим порушено його права та законні інтереси. Позивач зазначає, що у зв'язку із порушення його прав та не наданням довідки про обставини травми його представником було подано скаргу до Головного управління Національної Гвардії України. Позивач вказує на те, що його скарга не була розглянута Головним управлінням Національної Гвардії України, а лише передана на розгляд спочатку до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а потім до командуванням ВЧ НОМЕР_1 НГУ. Позивач вважає бездіяльність відповідачів щодо не розгляду його скарги та не видачі довідки про обставини травми протиправною, у зв'язку з чим просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач - ВЧ НОМЕР_1 НГУ проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено про те, що на стабілізаційному пункті, при діагностуванні стану позивача, лікарем ОСОБА_2 не встановлено наявності у нього поранень (травм), уражень, тілесних ушкоджень та відповідних симптомів або інших ознак, характерних при отриманні людиною мінно-вибухової травми, оскільки в первинній медичній картці (форма 100) відсутня помітка в стовбці характеру уражень, зокрема такої як «Міна, вибух». Також позивачу не встановлено діагнозу, як окремо так і у сукупності, ЧМТ, ЗЧМТ, акубаротравма. Дані медичної діагностики позивача проведеної на стабілізаційному пункті, в своїй сукупності, зокрема ясна свідомість (за шкалою Глазго показник в 15 балів це ясна свідомість), частота дихання, високий рівень сатурації, температурний показник тощо свідчать про відсутність такого розладу здоров'я який потребує медичної допомоги, а отже і поранення про яке наголошують в позовній заяві позивач та його представник. Відповідач зазначає, що згідно змісту довідки військово-лікарської комісії при військовій частині НОМЕР_2 від 10.10.2024 №8380, ненадання довідки про обставини травми у жодній спосіб не перешкоджала прийняттю військово-лікарською комісією рішення, викладеного в даній довідці та встановленню причинно-наслідкового зв'язку тілесного ушкодження, отриманого позивачем 13.11.2023, з проходженням військової служби. Також, представник відповідача зазначає, що від військової частини на адресу медичної військово-лікарської комісії військового госпіталю Національної гвардії України та військово-лікарської комісії при військовій частині НОМЕР_2 надійшли всі необхідні та достатні для прийняття вказаними комісіями рішень щодо позивача. Відповідач вказує на те, що відповідно до абзацу десятого пункту 2 розділу 3 Положення № 285 в редакції від 24.06.2024 на осіб, які направляються на огляд медичної військово-лікарської комісії з приводу поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними у період проходження військової служби, перелік додаткових медичних документів допускається направлення на адресу медичної військово-лікарської комісії або довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або актів про нещасний випадок. Тобто є нормативно встановлена альтернативність в поданні додаткових медичних документів, що, в свою чергу, спростовує твердження Позивача та його представника щодо прямого обов'язку військової частини виготовити довідку про обставини травми. Відповідач зазначає, що в період з 13.11.2023 по сьогоднішній день жодним чином не звертався до свого безпосереднього командира (начальника), вищого командира, медичної служби та командування військової частини з рапортом про призначення та проведення спеціального розслідування за фактом отримання ним тілесного ушкодження під час виконання ним обов'язків військової служби в зоні бойових дій в тому числі отримання забою м'яких тканин нижньої третини лівого плеча 13.11.2023. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач - ГУ НГУ проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено про те, що оскільки ОСОБА_1 не перебував у безпосередніх службових відносинах з Головним управлінням НГУ, а був військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, Головне управління НГУ жодних рішень щодо ОСОБА_1 не приймало. Представник відповідача зазначає, що до Головного управління НГУ надійшла скарга представника позивача від 08.10.2025 на протиправну бездіяльність посадових осіб військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, проте відповідно до структури Національної гвардії України затвердженої Міністерством внутрішніх справ України військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України входить до складу ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оскільки військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України входить до складу ІНФОРМАЦІЯ_2 Головним управлінням НГУ відповідно до частини третьої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» скаргу представника Позивача надіслано за належністю до ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке і мало вирішувати питання щодо призначення службового розслідування по відношенню до посадових осіб ВЧ НОМЕР_1 НГУ. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 НГУ.
Позивач зазначає, що 13.11.2023 о 20 годин 00 хвилин виконуючи бойове завдання на позиції в АДРЕСА_1 , під час висування на бойову позицію автомобільним транспортом, потрапив під мінометний обстріл противника, в результаті якого було спричинено ДТП, та отримав травму, а саме: Цефалгічний синдром. Забій м'яких тканин н/з лівого плеча, з подальшою евакуацією до стабілізаційного пункту н.п.Шевченко, Волноваського району, Донецької області санітарним автомобілем, де було надано необхідну медичну допомогу, що підтверджується первинною медичною картою за Ф.№100 від 13.11.2023.
Також, позивач зазначає, що 10.10.2024 проведено медичний огляд ВЛК в/ч НОМЕР_2 , що підтверджується Довідкою ВЛК №8380 від 10.10.2024. Під час проходження медичного огляду ВЛК при в/ч НОМЕР_2 10 жовтня 2024 року, було встановлено: «діагноз: Забій м'яких тканин лівого плеча (13.11.2023) без порушення функції. Згідно наказу МОЗ України від 04.07.2004р. № 370 травма легкого ступеня. Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби. Довідка про обставини травми, поранення не надана.».
Позивач зазначає, що через відсутність Довідки про обставини травми (поранення, каліцтва), яка є ключовим документом для встановлення причинно-наслідкового зв'язку травми під час виконання завдання із захисту Батьківщини, цей зв'язок було визначено не вірно.
Позивач вказує на те, що з метою отримання Довідки про обставини травми (поранення, каліцтва) він звернувся до командування ВЧ НОМЕР_1 НГУ.
Листом ВЧ НОМЕР_1 НГУ №3/33/12-3-82-Аз від 25.09.2025, позивача повідомлено про те, що у зв'язку із встановленням військово-лікарською комісією при військовій частині НОМЕР_2 (10.10.2024) причинно-наслідкового зв'язку травми ОСОБА_1 (13.11.2023) з проходженням військової служби, підстави для виготовлення довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) відсутні.
У зв'язку із відмовою у видачі довідки представником подано скаргу на дії командування ВЧ НОМЕР_1 НГУ до ГУ НГУ.
Позивач, не погодившись із не розглядом його скарги ГУ НГУ та невидачею йому довідки про обставини травми (поранення, каліцтва), звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Стосовно позовних вимог до ГУ НГУ, суд зазначає наступне.
Так, судом встановлено, що звернення представника позивача до ГУ НГУ стосувалося питання призначення та проведення службового розслідування відносно командира військової частини НОМЕР_1 НГУ, за фактом не виготовлення Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), отриманої військовослужбовцем ОСОБА_1 13 листопада 2023 року під час мінометного обстрілу, перебуваючи на позиції в с.Шевченко Донецької області, і як наслідок зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 НГУ видати відповідну довідку та притягнути винних до відповідальності.
Відповідно до частини 1 статті 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут Збройних Сил України) прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Згідно з частинами 1, 8 статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Частиною 1 статті 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Суд зазначає, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 квітня 2020 року №347 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній гвардії України, який визначає підстави, порядок проведення службових розслідувань стосовно військовослужбовців Національної гвардії України, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження ними зборів, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, права та обов'язки посадових осіб під час проведення службових розслідувань (далі - Порядок №347).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку №347 Міністр внутрішніх справ України та командувач Національної гвардії України призначають службові розслідування за всіма підставами та стосовно всіх військовослужбовців Національної гвардії України. Міністр внутрішніх справ України та командувач Національної гвардії України можуть доручити проведення службового розслідування підпорядкованим посадовим особам із дотриманням вимог, визначених статтею 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №347 рішення про проведення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та притягати підлеглого військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.
Судом встановлено та сторонами не надано доказів протилежного, що Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України входить до складу ІНФОРМАЦІЯ_2 , а відповідно остатнє є органом вищого командування по відношенню до ВЧ НОМЕР_1 НГУ.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що ГУ НГУ мало право передати за належність до ІНФОРМАЦІЯ_2 скаргу представника позивача з вимогою щодо проведення службового розслідування відносно посадових осіб ВЧ НОМЕР_1 НГУ, оскільки чинне законодавством у даному випадку не містить імперативного обов'язку для ГУ НГУ проводити службове розслідування у ВЧ НОМЕР_1 НГУ.
Водночас дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не призначення та не проведення службового розслідування за скаргою представника позивача не є предметом оскарження та судового розгляду у цій справі, а відповідно дослідженню не підлягає.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до Головного управління Національної гвардії України є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Стосовно позовних вимог до ВЧ НОМЕР_1 НГУ щодо надання довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), отриманої військовослужбовцем ОСОБА_1 13 листопада 2023 року під час мінометного обстрілу, перебуваючи на позиції в с. Шевченко Донецької області, суд зазначає таке.
Так, відповідно до первинної медичної карти (форма 100), судом встановлено, що о 21:00 13.11.2023 ОСОБА_1 був оглянутий на стабілізаційному пункті Шевченко (СП Шевченко).
У первинній медичній карті (форма 100) зазначено: дату, час та обставини захворювання, отримання тілесних ушкоджень (20.00, 13.11.2023, Старомайорськ, ДТП під час обстрілу міномета); важкість стану (легкий); встановлений військовослужбовцю діагноз (Цефалгічний синдром, забій м/т н/з лівого плеча).
В подальшому, 10.10.2024 ВЧ НОМЕР_2 складено Довідку військово-лікарської комісії, в якій зазначено серед іншого таке: «… Діагноз: Забій м'яких тканин лівого плеча (13.11.2023) без порушення функції. Згідно наказу МОЗ України від 04.07.2004 №370 травма легкого ступеня. Травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби. Довідка про обставини травми, поранення не надана».
Суд зазначає, що наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення № 402) в якому пунктом 21.25 визначено, що для прийняття постанови про причинний зв'язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі які призвели до загибелі (смерті) військовослужбовця, до штатної ВЛК разом із заявою військовослужбовця (члена сім'ї, батьків, утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця) або разом із листом командира (начальника) військової частини (закладу, установи), надаються такі документи (засвідчені копії документів): довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення - для військовослужбовців, які одержали травму (поранення, контузію, каліцтво).
Формою довідки про обставини травми, наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України передбачено, що її підписує командир військової частини.
Відповідно до статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV (далі - Статут), про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо).
Крім того, статтями 58, 59 Статуту передбачено, що командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізаційну готовність довіреної йому військової частини, корабля (підрозділу) за забезпечення охорони державної таємниці; за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, збереження життя і зміцнення здоров'я особового складу; за внутрішній порядок, стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального і матеріальних засобів; за всебічне забезпечення військової частини, корабля (підрозділу); за додержання принципів соціальної справедливості.
Командир (начальник) зобов'язаний, зокрема: знати стан справ у дорученій йому військовій частині, на кораблі (у підрозділі), ділові, морально-психологічні якості безпосередньо підпорядкованих військовослужбовців, бойову та іншу техніку, озброєння, що є в частині, на кораблі (у підрозділі), вміло керувати військовою частиною, кораблем (підрозділом) як у повсякденному житті, так і під час виконання бойових завдань; організовувати та безпосередньо керувати бойовою підготовкою, здійснювати контроль за її ходом, об'єктивно оцінювати досягнуті підлеглими результати, підбивати підсумки й заохочувати кращих, узагальнювати та впроваджувати передовий досвід у практику навчання особового складу, ефективно використовувати навчально-матеріальну базу, спрямовувати кошти та матеріальні засоби на вдосконалення цієї бази; завжди мати точні відомості про особовий склад, озброєння, боєприпаси, бойову та іншу техніку, пальне, матеріальні засоби (кошти), що є у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) за штатом, списком і в наявності; встановлювати у військовій частині, на кораблі (у підрозділі) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України; виявляти чуйність та бути уважним до підлеглих, поєднувати вимогливість і принциповість з повагою до їх честі і гідності, вникати в проблеми їх побуту, забезпечувати соціальну та правову захищеність, у разі необхідності клопотати за них перед старшими командирами (начальниками); знати потреби і запити особового складу, приймати рішення за його заявами, скаргами та іншими зверненнями; організовувати культурологічну роботу, створювати умови для зміцнення здоров'я та фізичного розвитку; здійснювати заходи щодо безпеки особового складу військової частини, корабля (підрозділу) та інших осіб під час роботи з озброєнням, бойовою та іншою технікою, обладнанням, проведення стрільб, навчань, несення вартової і внутрішньої (чергової та вахтової) служби, виконання інших військових обов'язків.
Згідно статті 255 Статуту військовослужбовці, які захворіли раптово або дістали травму, направляються до медичного пункту частини негайно, у будь-який час доби.
Статтею 260 Статуту визначено, що довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається начальником медичної служби військової частини, як правило, після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).
У разі якщо обстановка не дозволяє надати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) до направлення військовослужбовця, який одержав травму (поранення, контузію, каліцтво), на лікування поза розташуванням військової частини, така довідка направляється до закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається протягом п'яти днів та у такий самий строк направляється до закладу охорони здоров'я або територіального центру комплектування та соціальної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, довідка про обставини травми формується начальником медичної служби та затверджується підписом командира військової частини на підставі наказу командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем.
При цьому, процес оформлення довідки про обставини травми може ініціювати як командуванням військової частини на підставі рапорту командирів або медичних документів, так і сам військовослужбовець шляхом подання відповідного рапорту, якщо раніше таке питання не було порушене командуванням.
Також суд звертає увагу на те, що у разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться.
В інших випадках довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) складається після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва).
Суд зазначає, що у даному випадку отримання позивачем 13.11.2023 травми - Цефалгічний синдром, забій м/т н/з лівого плеча, підтверджується первинною медичною картою (форма 100), яка складена на стабілізаційному пункті Шевченко.
Зі слів позивача зазначена травма отримана ним о 20 год. 00 хв. 13.11.2023 у Старомайорську внаслідок ДТП, яка сталася внаслідок обстрілу міномета, тобто внаслідок дій противника.
Відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог фактично заперечує сам факт отримання позивачем травми 13.11.2023 та не визнає, що така травма була отримана внаслідок дій противника.
При цьому, посилання представника ВЧ НОМЕР_1 НГУ на відсутність підстав для складання довідки у зв'язку із встановленням військово-лікарською комісією при ВЧ НОМЕР_2 (10.10.2024) причинно-наслідкового зв'язку травми ОСОБА_1 (13.11.2023) з проходженням військової служби, суд відхиляє, оскільки причинно-наслідковий зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва) з проходження військової служби або захистом Батьківщини встановлюється ВЛК саме на підставі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка видана відповідною військовою частиною.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що у даному випадку після звернення позивача до командування ВЧ НОМЕР_1 НГУ з питання видачі йому довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за подією, яка сталася 13.11.2023 зобов'язаний був вчинити одну з двох допустимих дій, а саме:
або видати позивачу довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), у разі якщо командування ВЧ НОМЕР_1 НГУ визнає, що така травма (поранення, контузії, каліцтва) спричинена позивачу діями противника;
або призначити та провести службове розслідування за результатами якого перевірити викладені позивачем обставити та факти, підтвердити або спростувати факти отримання позивачем травми (поранення, контузії, каліцтва), і у разі підтвердження факту отримання позивачем травми (поранення, контузії, каліцтва) видати йому довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у встановленому порядку та за затвердженою формою.
Суд зазначає, що саме службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність правопорушення або події, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування, його (її) обставини (час, місце) та наслідки; осіб, з вини яких трапилася подія або правопорушення, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або спричинили їх виникнення; наявність причинного зв'язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями (бездіяльністю) військовослужбовця; конкретні неправомірні дії або бездіяльність військовослужбовця, який вчинив правопорушення; порушення норм законодавства або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення; форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до вчиненого; причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню; чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов'язків; наявність шкоди (у разі виявлення факту заподіяння шкоди державі - у чому полягає така шкода, її розмір, причини виникнення, а також винні особи).
В даному випадку, відповідачем, без проведення службового розслідування, було безпідставно та протиправно відмовлено позивачу в отриманні довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), у зв'язку із подією яка сталася 13.11.2023.
При цьому, з огляду на те, що командуванням ВЧ НОМЕР_1 НГУ не було дотримано порядку вирішення питання про наявність/відсутність підстав для видачі позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), то суд дійшов висновку, що позовні вимоги про зобов'язання видати довідку є передчасними та такими, що задоволенню не підлягають.
Суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 НГУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу йому довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) отриманої 13 листопада 2023 року під час мінометного обстрілу, перебуваючи на позиції в с.Шевченко Донецької області, з урахуванням висновків суду викладених у цій справі.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст.2, 9, 139, 241-243, 254-262 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 ) до Головного управління Національної гвардії України (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 9-А, код ЄДРПОУ 08803498), Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо відмови ОСОБА_1 у наданні довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) отриманої 13 листопада 2023 року під час мінометного обстрілу, перебуваючи на позиції в с.Шевченко Донецької області.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про видачу йому довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) отриманої 13 листопада 2023 року під час мінометного обстрілу, перебуваючи на позиції в с.Шевченко Донецької області, з урахуванням висновків суду викладених у цій справі.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова