02 лютого 2026 року Справа № 280/707/26 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Бойченко Ю.П., перевіривши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до 1. Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43; код ЄДРПОУ 21108013)
2. Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, просп. Соборний, 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
27.01.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до 1. Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач 1), 2. Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 10.11.2025 № 083850026380 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 наступні періоди: навчання у СПТУ № 29 м. Запоріжжя з 01.09.1980 по 18.07.1983; проходження строкової військової служби з 21.10.1983 по 02.11.1985; роботи з 07.01.1986 по 14.02.1990 у «Запорізькій обласній базі матеріально-технічного постачання облагропрому»; роботи з 27.03.1990 по 06.04.1990 у ВО «Запоріжжяавтотехобслуговування»; роботи з 16.04.1990 по 11.03.1991 на Заводі залізобетонних виробів тресту «Запоріжагробуд»; роботи з 13.03.1991 по 14.01.2000 у ВАТ «Сільгосптехніка» (Запорізька обласна база матеріально-технічного постачання);
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, починаючи з дня звернення із заявою про призначення пенсії - з 03.11.2025;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 , починаючи з 03.11.2025.
За приписами ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, в редакції, чинній на час звернення з даним позовом до суду, (далі - Закону України «Про судовий збір») судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктом 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 № 4695-IX встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2026 року - 3328 гривень.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру, за яку слід сплатити судовий збір у розмірі 1 064,96 грн (3 328,00 грн х 0,4 х 0,8).
До позовної заяви додано квитанцію від 10.12.2025 № 5318-6604-4342-3302 на суму 968,96 грн.
Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI визначено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судом із системи «Діловодство спеціалізованого суду» установлено, що квитанція від 10.12.2025 № 5318-6604-4342-3302 на суму 968,96 грн обліковується як доказ сплати судового збору в адміністративній справі № 280/10936/25.
Ухвалою суду від 30.12.2025 у справі № 280/10936/25 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачу.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Таким чином, судовий збір, сплачений в адміністративній справі № 280/10936/25, підлягає поверненню позивачу у разі подання відповідної заяви.
Отже, квитанцію від 10.12.2025 № 5318-6604-4342-3302не може бути прийнято як доказ сплати судового збору за подання позовної заяви в межах адміністративної справи № 280/707/26.
Слід звернути увагу також на висновок колегії суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладений у постанові від 05.08.2021 у справі № 160/5879/20 (адміністративне провадження № К/9901/11999/21.
Так, у вищевказаній постанові колегією суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду зазначено: «Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Тобто, суд зобов'язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної адміністративної справи. Так, згідно наданих скаржником до суду апеляційної інстанції доказів, судом апеляційної інстанції при прийняті оскаржуваного рішення встановлено, що надана до суду на виконання вимог ухвали від 19 січня 2021 року копія платіжного доручення № 705087 від 21 грудня 2020 року не свідчить про виконання скаржником вимог цієї ухвали суду, оскільки згідно з випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України судовий збір сплачений позивачем згідно з платіжним дорученням № 705087 від 21 грудня 2020 року зараховано до спецфонду як судовий збір сплачений у справі № 160/10123/20, тобто копія зазначеного платіжного доручення підтверджує факт зарахування судового збору по іншій судовій справі. З огляду на викладене, звертаючись до суду із апеляційною скаргою, позивач був зобов'язаний сплатити судовий збір на загальних підставах та надати до суду документ, який підтверджує сплату судового збору саме у межах цієї справи № 160/5879/20. Разом із тим, як правильно встановлено судом апеляційної інстанції, судовий збір за наданим позивачем платіжним дорученням сплачений і зарахований при розгляді іншої адміністративної справи.».
Вищевикладене дає підстави для висновку, що за подання будь-якої повторної заяви (позовна заява, заява про забезпечення позову, апеляційна скарга тощо) не передбачено зарахування судового збору, зарахованого в межах іншої справи, незважаючи на те, чи була вона розглянута.
Оскільки строк заявлення клопотання про повернення судового збору законом не обмежено, позивач має право повернути судовий збір за його клопотанням у справі № 280/10936/25 в будь-який час, адже його позовна заява була повернута.
Натомість, при вирішенні спору по суті у справі № 280/707/26, судом буде вирішуватись питання про відшкодування судових витрат, понесених сторонами, і вищевказана обставина може призвести до подвійного відшкодування однієї і тієї ж суми судового збору.
Таким чином, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у сумі 1 064,96 грн в межах адміністративної справи № 280/707/26.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву слід залишити без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 241, 248, 256 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу необхідно у встановлений судом строк для усунення недоліків позовної заяви надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 1 064,96 грн.
Роз'яснити позивачу, що згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо у встановлений судом строк, позивач не усуне недоліки позовної заяви, її буде повернуто позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Ю.П. Бойченко