з питань звільнення від сплати судового збору
02 лютого 2026 року Справа № 280/288/26
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Прасов О.О., розглянувши у м.Запоріжжі матеріали позовної заяви
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (проспект Соборний, буд.158-Б, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69057; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (надалі - відповідач), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не поновлення виплати пенсії ОСОБА_2 та невиплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2 з 01.06.2021 та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.01.2026 позовна заява залишена без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам ст.161 КАС України.
Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі суду вказано, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та документальних доказів поважності причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з даним позовом; доказів сплати судового збору у розмірі ставки, встановленої ст.4 Закону України "Про судовий збір", за позовну вимогу немайнового характеру в сумі 1064 грн. 96 коп.
02.02.2026 від представника позивача до суду надійшло клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. В клопотанні зазначено: "... Згідно довідки з органу державної податкової служби України від 12.01.2026р. про суми виплачених доходів та утриманих податків у ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 за період з листопада 2024 року по листопад 2025 року доходу не має. Отже, 5 відсотків розміру річного доходу позивача становить 0 грн. Таким чином, позивач ОСОБА_2 є особою похилого віку, предметом позову у цій справі є захист соціальних прав фізичної особи на належне пенсійне забезпечення, а розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача. ... Прошу: 1. Звільнити від сплати судового збору. ...".
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС України).
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.133 КАС України).
Як передбачено ч.1 ст.8 Закону України “Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України “Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з ч.3 ст.8 Закону України “Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.ст.132-133 КАС України, Закону України “Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України “Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Відповідно до ч.1 ст.8 КАС України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно з ч.2 ст.8 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
З урахуванням вимог ст.ст.132-133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України “Про судовий збір», з власної ініціативи.
До клопотання про звільнення від сплати судового збору долучено відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 12.01.2026 за період з листопада 2024 року по листопад 2025 року, за якими у позивача дохід відсутній.
Суд зазначає, що проживаючи на території Держави Ізраїль позивач можливо отримує дохід, зокрема, від передачі майна в оренду, відсотків за банківським вкладом, тощо.
Однак, будь-яких доказів щодо тяжкого матеріального стану, а також рівня доходів на території Держави Ізраїль, де проживає позивач, як вказано у позовній заяві, з 1994 року, суду не надано.
До суду не надано доказів здійснення представником позивача представництва позивача в органах Пенсійного фонду України, інших організаціях та у суді на безоплатній підставі.
Отже, представником позивача не додано до вказаного клопотання: доказів знаходження позивача у скрутному матеріальному становищі; доказів відсутності у позивача доходу на території Держави Ізраїль; доказів відсутності у позивача у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна.
Без надання достовірних доказів знаходження позивача у скрутному матеріальному становищі, суддя вважає клопотання необгрунтованим та не має можливості задовольнити вказане клопотання та звільнити від сплати судового збору за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.132, 133, 241, 243, 248 КАС України, суддя -
Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.О. Прасов