про залишення позовної заяви без руху
02 лютого 2026 року м. Житомир справа № 240/2886/26
категорія 113080000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Капинос О.В., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України, Комунального некомерційного підприємства "Андрушівська міська лікарня" Андрушівської міської ради про визнання протиправними дій та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить
Визнати противоправними (неправомірними) дії 1-го ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ); Міністерства оборони України (ЄДРПОУ - 00034022); Комунального некомерційного підприємства "Андрушівська міська лікарня" Андрушівської міської ради (ЄДРПОУ- 01991547), щодо визнання мене, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони, відповідно до прийнятого Рішення ВЛК у формі Довідки за № 2025-0721-1053-5850-7 від 21.07.2025 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ), на підставі ст.38-б, 39-6, 62-в графи II Розкладу хвороб "Положенн про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" затвердженого Наказом МОУ 14.08.2008р. №402.
Скасувати рішення військово-лікарської комісії, у формі довідки № 2025-0721-1053- 5850-7 від 21.07.2025 року, прийняте Комунальним некомерційним підприємством "Андрушівська міська лікарня" Андрушівської міської ради (ЄДРПОУ- 01991547) від 27.05.2025 року, яким визнано мене, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 "Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони", на підставі ст.ст.38-6, 39-6, 62-в "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" затвердженого Наказом МОУ від 14.08.2008р. № 402.
Зобов'язати військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_4 (ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ) СП КНП " Андрушівська міська лікарня", провести повторний медичний огляд, із залученням обов'язкових необхідних спеціалістів , а саме лікарів- кардіологів.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Суд звертає увагу, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
За загальним правилом, під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем, із визначених у частині 1 статті 5 КАС України, способи захисту своїх порушених прав, свобод чи інтересів. Позовні вимоги повинні формулюватися позивачем максимально чітко і зрозуміло.
Суд відмічає, що предмет судового розгляду (зміст позовних вимог), який досліджується судом, має бути чітким та зрозумілим. При цьому, обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача.
Однак, заявлені позовні вимоги, вищезазначеним критеріям чіткості та зрозумілості не відповідають.
Позивач просить визнати противоправними (неправомірними) дії 1-го ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ); Міністерства оборони України (ЄДРПОУ - 00034022); Комунального некомерційного підприємства "Андрушівська міська лікарня" Андрушівської міської ради (ЄДРПОУ- 01991547), щодо визнання мене, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони, відповідно до прийнятого Рішення ВЛК у формі Довідки за № 2025-0721-1053-5850-7 від 21.07.2025 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 (м. Андрушівка), на підставі ст.38-б, 39-6, 62-в графи II Розкладу хвороб "Положенн про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" затвердженого Наказом МОУ 14.08.2008р. №402.
Відповідно до п.п.4,9,10 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Тобто, вимоги до кожного з відповідачів викладаються окремо у прохальній частині, що у даному випадку не дотримано.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.160 КАС України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт.
Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову.
Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв'язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстави позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.
Водночас, у позовній заяві відсутнє нормативно-правове обгрунтування позовних вимог позивача: відсутні доводи стосовно допущення відповідачем порушень конкретних норм законів, нормативно-правових актів тощо.
Так, позовна заява має містити нормативно-правове обґрунтування позовних вимог, норми права, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог. Тут позивач може навести судову практику щодо застосування цих норм права в аналогічних спорах.
Тобто, кожна позовна вимога до кожного з відповідачів повинна бути належним чином обгрунтована з посиланням на відповідні норми законів, які порушили відповідачі (в чому полягає протиправність дій), чого позивачем зроблено не було.
Крім того, заявляючи вимогу про скасування рішення військово-лікарської комісії, у формі Довідки № 2025-0721-1053- 5850-7 від 21.07.2025 року позивач не ставить питання про визнання його протиправним, оскільки відповідно до п.2 ст.5 КАСУ, скасуванню індивідуального акта чи окремих його положень передує визнання його протиправним.
Також, суд зазначає, що у разі, якщо позивач заявляє первісну вимогу про визнання протиправними дій (бездіяльності) суб"єкта владних повноважень, повинна бути заявлена похідна вимога - зобов"язання вчинити дії або утриматися від їх вчинення.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Тобто, позивач, обгрунтовуючи протиправність дій відповідачів зобов"язаний надати що підтверджують відповідні обставини та докази порушення його прав кожним з відповідачем.
Разом з тим, до позову позивач лише долучив довідку ВЛК від 21.07.2025.
Клопотання про витребування доказів з обгрунтуванням неможливості їх витребувати самостійно або доказами відмови відповідачів у їх наданні на запит, позивач не надає.
Крім того, у силу вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем пред"явлено позов до трьох відповідачів, тому сплаті підлягав судовий збір як за три немайнові вимоги. Сплачено позивачем судовий збір за одну вимогу.
Таким чином, при усуненні недоліків позовної заяви позивачу необхідно врахувати вказані обставини та у разі заявлення у новій редакції позовної заяви більше ніж одну позовну вимогу немайнового характеру, доплати судовий збір у відповідній сумі.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяві з урахуванням вказаних в ухвалі недоліків та її копії у відповідності до кількості сторін у справі; доказів на підтвердження своїх вимог, порушення прав відповідачами, доказів сплати судового збору у відповідності до кількості вимог немайнового характеру.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.В. Капинос