Україна
Донецький окружний адміністративний суд
03 лютого 2026 року Справа№200/10088/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправної бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії,
У грудні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/2508/25;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області невідкладно виконати рішення суду у справі № 200/2508/25 у повному обсязі та здійснити виплату належних сум пенсії;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з невиплатою пенсії за період з вересня 2024 року до дня її фактичної виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації пільг з оплати житлово-комунальних послуг з 20 червня 2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату грошової компенсації пільг з оплати житлово-комунальних послуг, починаючи з 20 червня 2025 року;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо несвоєчасної виплати грошової компенсації пільг з оплати житлово-комунальних послуг за період з жовтня 2022 по 4 листопада 2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою грошових компенсацій та пільг за період з жовтня 2022 року по 4 листопада 2025 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»;
- стягнути моральну шкоду в розмірі 100 000 гривень.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, витребувано докази.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 3 лютого 2026 року закрито провадження у справі № 200/10088/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/2508/25 і зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області невідкладно виконати рішення суду у справі № 200/2508/25 у повному обсязі та здійснити виплату належних сум пенсії.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/3794/25 було зобов'язано ГУ ПФУ здійснити виплату пільги УБД у грошовій формі за період з жовтня 2022 року по дату ухвалення рішення суду. У встановлений законом строк відповідач рішення не виконав, а здійснив одноразову виплату лише 04.11.2025, після чого припинив регулярні виплати пільги УБД у грошовій формі. Зазначені виплати мають регулярний, гарантований та соціальний характер і відповідно до закону підлягають щомісячному нарахуванню та виплаті. Однак фактично вони не виплачувалися у встановлені законом строки, що підтверджує наявність тривалого порушення з боку відповідача. Бездіяльність відповідача яка призвела до утворення заборгованості з виплати пенсії та до втрати частини доходів у розумінні положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», оскільки внаслідок тривалого прострочення відбулося інфляційне знецінення належних позивачу грошових сум. Крім того, вважає, що право на компенсацію втрати частини доходів виникло: за період з жовтня 2022 року по листопад 2025 року - у зв'язку з тривалою невиплатою грошових компенсацій та пільг. Зазначає, що повторне припинення виплати соціальної гарантії після виконання судового рішення, ігнорування ухвали суду про роз'яснення та необхідність повторного судового захисту принижують честь і гідність позивача як учасника бойових дій.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі № 200/2508/25 здійснено перерахунок пенсії позивача, нарахована сума доплати за результатами перерахунку за період з 22.09.2024 по 31.12.2025 склала 230872,67 грн. Зазначає, що ГУ ПФУ в межах своїх повноважень виконало можливі залежні від нього дії, спрямовані на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.06.2025 у справі № 200/2508/25. Право на отримання пільг для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг пов'язане не лише з наявністю у особи відповідного статусу, а також з фактичним користуванням цими послугами та наявністю відповідних відомостей про їхню вартість. Заява для надання пільг на придбання твердого палива і скрапленого газу надається пільговиком щорічно в межах бюджетного року. Заява ОСОБА_1 для призначення пільг на оплату житлово-комунальних послуг з липня 2025 року відсутня. 24.12.2025 року ОСОБА_1 надано заяву (шляхом надання заяви через веб-портал) на призначення пільг на житлово-комунальні послуги та придбання твердого палива з грудня 2025 року. Відповідно до Порядку № 373 заявник не має права на отримання пільг на придбання твердого палива у 2025 році, у зв'язку з отриманням пільги на придбання твердого палива за 2025 рік у розмірі 3 140,98 грн. за рішенням суду.
Також щодо позовних вимог про зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з невиплатою пенсії за період з вересня 2024 року до дня її фактичної виплати відповідач зазначає, що відповідна виплата ще не проведена. Підстави для нарахування ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати - відсутні. Позивачем у позовній заяві не надано розрахунок і оцінка душевних страждань, які не підтверджені відповідними документами, іншими належними і допустимими доказами.
Позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що відзив не спростовує факту невиконання судового рішення. Щодо виконання рішення суду в частині виплати компенсації за житлово комунальні послуги як учаснику бойових дій відповідач не здійснив жодного розрахунку, не надав жодного підтвердного документа та обмежився формальними твердженнями, що свідчить про свідоме ухилення від виконання рішення суду. Також посилання на відсутність бюджетних коштів вважає юридично неспроможними. Зазначає, що право на компенсацію виникає з моменту порушення строків виплати доходу, а не з моменту його фактичної виплати. Пенсія є доходом, а грошова компенсація пільг - щомісячною соціальною виплатою. Постанова Кабінету Міністрів України № 373 не містить жодної норми, яка зобов'язує пільговика подавати заяви для отримання пільг з оплати житлово-комунальних послуг. Моральна шкода має системний, тривалий та глибокий характер і не зводиться до абстрактних душевних переживань.
Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України НОМЕР_1 , виданого 03.12.1996.
Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_2 , виданого Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області, позивач має право на пільги, установлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі № 200/2508/25 задоволено повністю адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію в розмірі передбаченому п. а ст .13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до вислуги років яка встановлена наказом командира в/ч НОМЕР_3 № 45 від 13.02.2025 р. та на підставі довідки № 2258/ФС від 17.04.2024 року з військової частини НОМЕР_3 Міністерства оборони України, без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі передбаченому п. а ст .13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до вислуги років яка встановлена наказом командира в/ч НОМЕР_3 № 45 від 13.02.2025 р. та на підставі довідки № 2258/ФС від 17.04.2024 року з військової частини НОМЕР_3 Міністерства оборони України, без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 22.09.2024.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2025 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 р. у справі № 200/2508/25 - залишено без змін.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04.12.2025 задоволено заяву ОСОБА_1 про виправлення описки у рішенні Донецького окружного адміністративного суду в адміністративній справі № 200/2508/25. Постановлено по тексту рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року по адміністративній справі № 200/2508/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії вважати вірною дату довідки 17.09.2024р.
Також рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у справі № 200/3794/25 задоволено повністю позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо ненадання ОСОБА_1 відповіді на заяву від 04.02.2025. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати відповідь ОСОБА_1 на звернення від 04.02.2025. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 10 жовтня 2022 року по день ухвалення рішення у справі, пільги, як учаснику бойових дій на житлово-комунальні послуги та пічне опалення, у відповідності до встановлених соціальних норм і нормативів.
Суд першої інстанції у вказаному рішенні зазначив, що право на отримання позивачем пільги, як учаснику бойових дій на житлово-комунальні послуги та пічне опалення є безумовним та підтвердженим матеріалами справи.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2025 Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у справі №200/3794/25 - залишено без змін.
У вказаній постанові суду апеляційної інстанції зазначено наступне: « ОСОБА_1 , є учасником бойових дій та отримує пільги на опалення та комунальні послуги.
Пенсійний Фонд України листом від 28.01.2025р. надав відповідь на звернення позивача від 21.01.2025 року з питання надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, у якому, зокрема, зазначено про те , що автоматичне призначення та продовження надання пільг здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі інформації, що міститься в електронних особових справах. За інформацією, отриманою від Державного підприємства “Інформаційно обчислювальний центр Міністерства соціальної політики» (далі - ДП “ІОЦ Мінсоцполітики України»), пільги позивачу нараховувались структурним підрозділом з питань соціального захисту населення в Донецькій області. Відповідно до пункту 2 Постанови № 1041 паперова справа позивача як отримувача пільг до органів Пенсійного фонду України в установленому порядку не передана. Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.1994 №94 “Про порядок надання пільг, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пільги призначаються з місяця звернення. У відповіді також зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пільг на постачання електричної енергії за категорією “учасник бойових дій». Кошти належних позивачу пільг на постачання електричної енергії спрямовувались по травень 2024 року щомісяця на рахунок в АТ “Ощадбанк». Інформації щодо неотримання зазначених коштів від АТ “Ощадбанк» до Головного управління не надходила. Також зазначив ПФУ, що з заявою про надання пільг на придбання твердого пічного побутового палива на 2023 рік до органів Пенсійного фонду України позивач не звертався.
Також було зазначено, що в вересні 2024 року позивач звернувся до Головного управління із заявами про внесення відомостей до Реєстру осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), та про надання пільг за експериментальним проектом. Головним управлінням відомості щодо права позивача на пільги внесено до Реєстру. Водночас повідомлено, що оскільки позивач є отримувачем пільги на придбання твердого пічного побутового палива, йому нараховано додаткову підтримку, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2024 № 1169 “Про надання додаткової підтримки населенню на придбання твердого пічного побутового палива в опалювальний сезон». Однак для призначення пільг на придбання твердого пічного побутового палива, скрапленого газу на 2025 рік йому необхідно знову подати заяву про надання пільг до органів Пенсійного фонду України.
В матеріалах справи міститься заява позивача від 08.09.2024 р. про взяття на облік ветерана війни і надання йому пільг за експериментальним проектом з удосконалення порядку взяття на облік ветеранів війни і надання їм пільг на оплату житлово- комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу. 11.09.2024р. позивачеві призначено пільгу за постановою №1395.
На звернення позивача від 08.01.2025р. №ВЕБ-05001-Ф-С-25-004052 з приводу нарахування пільг, листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 10.01.2025р. № 943-493/М-02/8-0500/25 надано відповідь, що за даними мігрованої електронної особової справи нарахування та виплата пільг проводилась тільки на оплату житлово-комунальних послуг, а саме на послугу з постачання електричної енергії. Враховуючи те, що позивач до Головного управління за період з 01.01.2023 по 10.09.2024 довідку про наявність у житловому приміщенні пічного опалення та/або кухонного вогнища на твердому паливі не надавав, тому нарахування пільг здійснювалось щомісяця виключно на оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 201,60 грн, а призначення допомоги безпосередньо на придбання твердого побутового палива Головним управлінням не здійснювалось. Враховуючи те, що практична реалізація проекту доопрацьовується, то позивач має право надати заяву про призначення пільг на оплату житлово-комунальних послуг та придбання твердого побутового палива на 2025 рік за загальним порядком, визначеним Постановою №373.
04.02.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій зокрема, було зазначено про те, що згідно відповіді від 10.01.2025 р. йому було нараховано щомісячну пільгу в розмірі 201,60 грн. У зв'язку з чим просив надати відповідні відомості з приводу пільг на опалення та сплату комунальних послуг.
Докази надання відповіді на наведене звернення в матеріалах справи відсутні.
14.02.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення житлової субсидії на житлово-комунальні послуги і придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива за зареєстрованим/задекларованим (для орендарів та внутрішньо переміщених осіб фактичним) місцем проживання.
Листом від 10.04.2025р. відповідачем було надано відповідь на звернення позивача від 28.03.2025 року на «Урядову гарячу лінію» у якій, зокрема, зазначено про те, що 14.02.2025 року позивачем було подано заяву про призначення житлової субсидії за експериментальним проектом на підставі постанови Кабінету Міністрів України №602. Оскільки вказаний проект є експериментальним і механізм призначення житлової субсидії доопрацьовується, було рекомендовано звернутися на загальних підставах у відповідності до постанови №848 від 21.10.1995р. Відповідно до п.43 заявник для призначення житлової субсидії має подати заяву та декларацію про доходи та витрати, осіб, що звернулися для призначення субсидії».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у справі № 200/3794/25 відмовлено в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі № 200/3794/25.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Безручко В.В. від 23.09.2025 відкрито виконавче провадження № 79174780 щодо виконання виконавчого листа № 200/3794/25, виданого 19.09.2025 Донецьким окружним адміністративним судом про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 10 жовтня 2022 року по день ухвалення рішення у справі, пільги, як учаснику бойових дій на житлово-комунальні послуги та пічне опалення, у відповідності до встановлених соціальних норм і нормативів.
Також листом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 37685/М-3475/15.3 від 21.11.2025 позивача повідомлено про те, що на примусовому виконанні у відділі перебуває виконавчий лист № 200/2508/25, виданий Донецьким окружним адміністративним судом 17.10.2025, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі передбаченому п. а ст .13 ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до вислуги років, яка встановлена наказом командира в/ч НОМЕР_3 № 45 від 13.02.2025 р. та на підставі довідки № 2258/ФС від 17.04.2024 року з Військової частини НОМЕР_3 Міністерства оборони України, без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 22.09.2024.
Крім того позивач надав виписку з банківського рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» від 13.12.2025 17:41 № 9IOMU5SK6I6SMETC за період з 19.09.2025 по 13.12.2025 щодо отримання 4 листопада 2025 року соціальної виплати в розмірі 14 978,23 грн.
Щодо позовних вимог в частині пільг з оплати житлово-комунальних послуг з 20 червня 2025 року, суд зазначає наступне.
Пільги учасників бойових дій визначені статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту " від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII) за приписами якої учасникам бойових дій надаються, зокрема, такі пільги: 75-процентна знижка плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством (21 кв. метр загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю); 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю. Для сімей, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 75-процентна знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 кв. метри на кожну особу, яка має право на знижку плати, та 21 кв. метр на сім'ю); 75-процентна знижка вартості палива, в тому числі рідкого, в межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення;
Частиною 3 статті 12 Закону № 3551-XII визначено, що площа житла, на яку нараховується 75-процентна знижка плати, передбачена пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, визначається в максимально можливому розмірі в межах загальної площі житлового приміщення (будинку) згідно з нормами користування (споживання), встановленими цими пунктами, незалежно від наявності в складі сім'ї осіб, які не мають права на знижку плати. Якщо в складі сім'ї є особи, які мають право на знижку плати в розмірі, меншому ніж 75 процентів, спочатку обчислюється в максимально можливому розмірі 75-процентна відповідна знижка плати.
На виконання постанови Верховної Ради України від 22 жовтня 1993 р. “Про введення в дію Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Кабінет Міністрів прийняв Постанову від 16 лютого 1994 року № 94 «Про порядок надання пільг, передбачених Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Пунктом 7 указаної Постанови передбачено, що громадянам, які набули статусу ветерана війни, особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалого учасника Революції Гідності, члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни або члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України після прийняття Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пільги надаються з дня звернення, крім випадків, передбачених пунктом 7-1 цієї постанови.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №373 "Деякі питання падання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг" затверджено Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі (далі - Порядок № 373), згідно з п. 3 якої дія цієї постанови поширюється на осіб, які мають право на пільги згідно із Законом № 3551-XII.
Пунктом 6 Порядку № 373 передбачено, що на підставі даних Реєстру та інформації, отриманої відповідно до пункту 5 цього Порядку, розраховують щомісяця суму пільги:
- на оплату житлово-комунальних послуг виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, кількості членів сім'ї, які мають таке право відповідно до законодавчих актів, зазначених у пункті 3 цього Порядку, та визначені статтею 51 Бюджетного кодексу України, та з урахуванням встановлених цін/тарифів (внесків) і державних соціальних нормативів у сфері житлово-комунального обслуговування. Пільги в період воєнного стану на оплату послуги з постачання та розподілу електричної енергії пільговикам надаються за наявності договору між суб'єктом господарювання, що надає комунальну послугу споживачу, та споживачем такої послуги незалежно від фактичної наявності/відсутності послуги з незалежних від споживача або суб'єкта господарювання, що надає комунальну послугу споживачу, причин;
- на придбання твердого палива і скрапленого газу виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом, з урахуванням мінімальних норм забезпечення твердим паливом і скрапленим газом та граничних показників їх вартості.
Зазначені розрахунки проводяться:- структурними підрозділами з питань соціального захисту населення у вересні - листопаді 2022 р. до 25 числа, у грудні 2022 р. до 15 числа; - органами Пенсійного фонду України - до 25 числа кожного місяця починаючи із січня 2023 року.
Згідно з пунктом 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 1041 від 16.09.2022 «Про деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України» (далі - Постанова № 1041) Пенсійний фонд України має забезпечити з 1 жовтня 2022 р. виплату та з 1 грудня 2022 р. призначення житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу.
Перелік умов, за яких житлова субсидія не призначається, передбачені пунктом 14 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 (далі - Положення № 848)
Також пунктами 119 і 120 Положення № 848 передбачені випадки, коли за рішенням уповноваженого органу надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється.
Відповідачем не наведено передбачених пунктом 14 Положення № 848 підстав не призначення житлової субсидії.
Також до суду не надано рішення уповноваженого органу про припинення раніше призначеної позивачу житлової субсидії.
Пунктом 1 Порядку № 373 передбачено, що пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються щомісяця у грошовій формі (готівковій або безготівковій), на придбання твердого палива і скрапленого газу - один раз на рік протягом одного опалювального сезону у грошовій готівковій формі.
Відповідно до п. 3-1 Порядку № 373 встановлено, що для призначення пільг пільговики, які перебувають на обліку в Реєстрі осіб, які мають право на пільги (далі - Реєстр), що є структурною підсистемою Єдиного соціального реєстру, або їх законні представники, або дієздатні повнолітні члени сім'ї пільговика, на яких поширюються пільги і відомості про якого наявні в Реєстрі, звертаються з відповідною заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу за формою згідно з додатком (далі - заява), до якої додається у разі потреби довідка про наявність у житловому приміщенні пічного опалення та/або кухонного вогнища на твердому паливі:
- до 30 листопада 2022 р. включно - до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) за зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (або фактичним місцем проживання - у разі перебування на обліку в Реєстрі за фактичним місцем проживання);
- починаючи з 1 грудня 2022 р. - до органів Пенсійного фонду України.
Для отримання пільги на придбання твердого палива і скрапленого газу заява подається щороку.
Суд зазначає, що спірним у цій частині питанням є пільги на оплату житлово-комунальних послуг, а не на придбання твердого палива і скрапленого газу.
Тому, з огляду на п. 3-1 Порядку № 373, позивач не повинен був щороку подавати заяву для отримання пільг на оплату житлово-комунальних послуг.
Відтак посилання ГУ ПФУ на те, що заява ОСОБА_1 для призначення пільг на оплату житлово-комунальних послуг з липня 2025 року відсутня - не впливає на спірні правовідносини.
Також суд зазначає, що право позивача на отримання пільги, як учаснику бойових дій, на житлово-комунальні послуги та пічне опалення підтверджене судовими рішеннями у справі № 200/3794/25.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо не нарахування та невиплати позивачу пільг з оплати житлово-комунальних послуг з 21 червня 2025 року (наступний день після ухвалення рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у справі № 200/3794/25).
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання ГУ ПФУ здійснити нарахування та виплату на користь позивача пільг з оплати житлово-комунальних послуг, починаючи з 21 червня 2025 року.
Водночас щодо посилання відповідача на те, що 24.12.2025 ОСОБА_1 надано заяву на призначення пільг на житлово-комунальні послуги та придбання твердого палива з грудня 2025 року, суд зазначає, що ця обставина не впливає на вирішення справи, оскільки спірні правовідносини у цій частині виникли у червні 2025 року.
Щодо позовних вимог, якими позивач просить визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо несвоєчасної виплати грошової компенсації пільг з оплати житлово-комунальних послуг за період з жовтня 2022 по 4 листопада 2025 року, суд зазначає наступне.
Позивач не заявляв указаної вимоги у межах справи № 200/3794/25.
У межах цієї справи позивач не заявляє позовні вимоги про зобов'язання вчинити певні дії з метою виправлення вказаної бездіяльності.
Водночас позивач просить, зокрема, стягнути з відповідача моральну шкоду. Тому суд вважає за необхідне розглянути вказану вимогу по суті.
Як було зазначено, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у справі № 200/3794/25 зобов'язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 10 жовтня 2022 року по день ухвалення рішення у справі, пільги, як учаснику бойових дій на житлово-комунальні послуги та пічне опалення, у відповідності до встановлених соціальних норм і нормативів. Суд у цьому рішенні зазначив, що право на отримання позивачем пільги, як учаснику бойових дій на житлово-комунальні послуги та пічне опалення є безумовним та підтвердженим матеріалами справи.
Також судом установлено, що пільги за період з жовтня 2022 по 20 червня 2025 року виплачені лише 4 листопада 2025 року.
Тому відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо несвоєчасної виплати пільг з оплати житлово-комунальних послуг за період з жовтня 2022 по 20 червня 2025 року. Водночас суд звертає увагу на те, що період з 21.06.2025 охоплюється іншими позовними вимогами, які заявлені позивачем у цій справі.
Щодо позовних вимог про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 № 2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (далі - Порядок № 159).
За статтею 1 Закону № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно зі ст. 2 Закону № 2050-III визначено, що під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Відповідно до статті 3 вказаного Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону № 2050-III передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ постановою Кабінету Міністрів України 21.02.2001 №159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
Пункти 1, 2 Порядку №159 аналогічні положенням Закону №2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Абзацом 1 пункту 4 Порядку №159 визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Зміст наведених норм права дає підстави стверджувати, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої Законом № 2050-III, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі пенсії. Одночасно законодавець пов'язав виплату компенсації із виплатою заборгованості доходу, тобто і компенсація, і заборгованість по доходу провадиться в одному місяці.
Аналогічна позиція щодо застосування норм права викладена у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 520/2020/19 та від 25.03.2025 у справі № 400/8389/21.
Отже, виникненню права на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати передує несвоєчасне нарахування та виплата доходу, за певний період, адже нарахування такого виду компенсації проводиться шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць на індекс інфляції в період невиплати доходу.
Тобто, для проведення компенсації обов'язковою умовою є наявність нарахованого, але не виплаченого доходу, а також порушення встановлених строків його виплати на один і більше календарний місяць.
Судом установлено, що заборгованість за пенсією, нарахованої на виконання судового рішення у справі № 200/2508/25, не виплачена позивачеві.
Ураховуючи, що нараховані відповідачем позивачу суми, вчасно не виплачені, та те, що позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, заявлені позовні вимоги є передчасним.
Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, які викладені в постанові від 19 червня 2025 року у справі №580/11000/23.
У постанові від 14 травня 2025 року у справі № 160/672/24 Верховний Суд також зазначив наступне: «основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що основні суми доходу, нараховані на виконання судових рішення у справах № 160/8048/21, № 160/11698/21, № 160/19094/22, не виплачені позивачеві, що не заперечується сторонами.
Оскільки, суми не виплачені, а компенсація втрати частини доходів відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 здійснюється в день виплати основної суми доходу, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16.11.2022 у справі № 674/22/17, від 24.07.2024 у справі № 520/2674/2020 від 31.07.2024 у справі № 480/1704/19, в яких зазначено, що основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Тобто виплата компенсації втрати частини доходів пов'язана з виплатою основної суми доходу».
Отже, позивач передчасно заявив позовні вимоги про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів внаслідок порушення строків виплати нарахованої та невиплаченої пенсії.
Відтак відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з невиплатою пенсії за період з вересня 2024 року до дня її фактичної виплати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Також суд зазначає, що пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі не належать до доходів, визначених ст. 2 Закону № 2050-III, щодо яких провадиться компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Тому не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою грошових компенсацій та пільг за період з жовтня 2022 року по 4 листопада 2025 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Щодо позовних вимог у частині стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно зі статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Разом з тим, судам слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Для відшкодування шкоди обов'язково необхідна наявність шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинно-наслідкового зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 січня 2018 року в справі № 804/2252/14.
Суд звертає увагу, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 200/5415/20-наголосив, що, визначаючи співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам, суд повинен виходити із засад розумності та справедливості. З огляду на те, що «розумність» і «справедливість» є оціночними поняттями, суди першої та апеляційної інстанцій, які заслуховують сторін та встановлюють фактичні обставини справи, мають широку свободу розсуду під час визначення розумного та справедливого (співмірного) розміру відшкодування моральної шкоди.
Верховний Суд у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 9 серпня 2021 року у справі № 340/448/19, від 4 березня 2020 року у справі №815/2215/15, від 19 вересня 2018 року у справі №815/7401/16 зауважував, що у справах про відшкодування моральної шкоди обов'язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування цієї шкоди.
Відповідно до статей 73, 74 КАС України, надані сторонами докази мають відповідати вимогам належності та допустимості, тобто, містити інформацію щодо предмета доказування та бути одержаними в порядку, встановленому законом.
Обов'язок доказування в адміністративному процесі встановлений статтею 77 КАС України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи.
Отже, у справах про відшкодування моральної шкоди обов'язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.
У позовній заяві позивач зазначив наступне «Тривале та умисне затягування виконання судового рішення, повторне припинення виплати соціальної гарантії після виконання судового рішення, ігнорування ухвали суду про роз'яснення та необхідність повторного судового захисту, а також поширення Відповідачем недостовірних відомостей про нібито подання ним заяви до суду, спричинили мені, учаснику бойових дій, ветерану АТО, ветерану військової служби, моральні страждання, відчуття приниження та безпорадності, постійний стрес і втрату довіри до органів державної влади, також дискримінаційне відношення ГУПФУ принижує мою честь та гідність, невілює мій внесок в Захист Батьківщини під час повномасштабної російської агресії».
Також у відповіді на відзив позивач зазначив, що він є ветераном війни, учасником бойових дій, який захищав Україну в умовах збройної агресії. Також зазначає, що він є батьком трьох дітей, і системне невиконання судового рішення безпосередньо впливало на можливість забезпечення базових потреб сім'ї. Посилається на тривале невиконання судового рішення
Як було зазначено, відповідно до посвідчення серія НОМЕР_2 , виданого ГУ НП в Донецькій області, позивач має право на пільги, установлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. Інших доказів на підтвердження наведених обставин позивачем не надано.
Крім того, суд звертає увагу на те, що у справі № 200/3794/25 позивач просив зобов'язати ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату з 10 жовтня 2022 року по «день ухвалення рішення у справі» відповідних пільг.
Беручи до уваги те, що позивачем не доведено та не надано до суду відповідних доказів завдання йому моральної шкоди, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині позовних вимог.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3) про визнання протиправної бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 пільг з оплати житлово-комунальних послуг з 21 червня 2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату пільг з оплати житлово-комунальних послуг ОСОБА_1 , починаючи з 21 червня 2025 року.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо несвоєчасної виплати грошової компенсації пільг з оплати житлово-комунальних послуг за період з жовтня 2022 по 20 червня 2025 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Повне рішення суду складено 3 лютого 2026 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Куденков