28 січня 2026 року
м. Київ
справа № 441/3106/24
провадження № 61-15161св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Ступак О. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - Пустомитівська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Городоцької міської ради Львівської області,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури на постанову Львівського апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І., і виходив з такого.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
1. У грудні 2024 року Пустомитівська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Городоцької міської ради Львівської області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, розірвання договору оренди землі, розірвання договору оренди водного об'єкту, зобов'язання повернути земельну ділянку в комплексі з водним об'єктом.
2. На обґрунтування позовних вимог прокурор зазначав, що рішенням Угрівської сільської ради Городоцького району Львівської області № 638
від 23 грудня 2008 року затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 6,645 га в оренду громадянину ОСОБА_1 для ведення товарного рибного господарства у с. Угри та передано останньому у довгострокову оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 6,645 га в с. Угри для ведення товарного рибного господарства.
3. На підставі вищезазначеного рішення 20 лютого 2009 року між Угрівською сільською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований 31 березня 2009 року у Городоцькому районному відділі Львівської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» за
№ 04.09.450.00003.
4. В подальшому між Городоцькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 було укладено договір оренди водного об'єкта загальнодержавного значення № 3 від 08 лютого 2013 року, за умовами якого у платне строкове користування передано водний об'єкт площею водного дзеркала 2,2983 га з метою риборозведення, розташований на території Угрівської сільської ради Городоцького району Львівської області.
5. Однак, на підставі договору суборенди від 27 квітня 2024 року частину зазначеної вище земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом для рибогосподарських потреб передано в суборенду ОСОБА_2 .
6. Посилався на те, що чинним законодавством заборонена передача орендованих водних об'єктів у користування третім особам, тобто у суборенду. Крім того, сам по собі факт укладення договору суборенди свідчить про те, що орендар не мав на меті використовувати вищезазначений водний об'єкт за призначенням згідно з умовами договору оренди. Водний об'єкт надано для риборозведення, що потребує дозволів на спеціальне водокористування, а відсутність у відповідачів дозвільних документів свідчить про відсутність наміру використовувати надану в оренду земельну ділянку за цільовим призначенням, що є підставою для розірвання договору оренди.
7. Враховуючи наведене, прокурор просив суд:
- визнати недійним договір суборенди частини водного об'єкта загальнодержавного значення від 27 квітня 2024 року, який укладено щодо земельної ділянки площею 5,4450 га кадастровий № 4620988000:22:000:0004 у комплексі з водним об'єктом, що розташована за адресою: Львівська область, Львівський район за межами с. Угри, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- розірвати договір оренди від 12 лютого 2009 року про передачу в оренду земельної ділянки водного фонду кадастровий № 4620988000:22:000:0004 площею 5,4450 га, укладений між Угрівською сільською радою Городоцького району Львівської області та ОСОБА_1 , зареєстрований 31 березня
2009 року у Городоцькому районному відділі Львівської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» за № 04.09.450.00003;
- розірвати договір оренди водного об'єкта № 3 від 08 лютого 2013 року про передачу в оренду водного об'єкта площею водного дзеркала 2,2938 га, укладений між Городоцькою районною державною адміністрацією Львівської області та ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ОСОБА_2 повернути Городоцькій міській раді земельну ділянку площею 5,4450 га кадастровий № 4620988000:22:000:0004 у комплексі з розташованим на ній водним об'єктом;
- зобов'язати ОСОБА_1 повернути Городоцькій міській раді Львівської області земельну ділянку площею 5,4450 га кадастровий
№ 4620988000:22:000:0004 у комплексі з розташованим на ній водним об'єктом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
8. Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 04 червня
2025 року позов Пустомитівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Городоцької міської ради Львівської області задоволено частково.
9. Розірвано договір оренди земельної ділянки водного фонду кадастровий
№ 4620988000:22:000:0004, площею 5,4450 га, укладений 12 лютого 2009 року між Угрівською сільською радою Городоцького району Львівської області та ОСОБА_1 , зареєстрований 31 березня 2009 року у Городоцькому районному відділі Львівської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру» за № 04.09.450.0003.
10. Розірвано договір оренди № 3 від 08 лютого 2013 року водного об'єкта площею водного дзеркала 2,2938 га, укладений між Городоцькою районною державною адміністрацією Львівської області та ОСОБА_1 .
11. Зобов'язано ОСОБА_1 повернути Городоцькій міській раді Львівської області земельну ділянку площею 5,4450 га, кадастровий
№ 4620988000:22:000:0004 у комплексі з розташованим на ній водним об'єктом.
12. Провадження у справі в частині визнання недійним договору суборенди частини водного об'єкта загальнодержавного значення від 27 квітня 2024 року, який укладено на частину земельної ділянки площею 5,4450 га, кадастровий
№ 4620988000:22:000:0004 у комплексі з водним об'єктом, що розташована за межами с. Угри Львівського району Львівської області, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , та зобов'язання ОСОБА_2 повернути Городоцькій міській раді Львівської області частину земельної ділянки площею 5,4450 га, кадастровий № 4620988000:22:000:0004, у комплексі з розташованим на ній водним об'єктом - закрито у зв'язку з відсутністю предмета спору.
13. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
14. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірна земельна ділянка з розташованим на ній водним об'єктом всупереч вимог чинного законодавства була надана ОСОБА_1 в оренду не як фізичній особі-підприємцю, а як фізичній особі. ОСОБА_1 не надав суду жодного доказу на підтвердження здійснення ним рибогосподарської діяльності, тобто тієї діяльності, для здійснення якої власне і передавалася йому в оренду земельна ділянка з розташованим на ній водним об'єктом. Ураховуючи відсутність у ОСОБА_1 дозвільних документів на здійснення такої діяльності впродовж більше 20 років, відсутність державної реєстрації водного об'єкта в Державному реєстрі рибогосподарських об'єктів (їх частин), передача частини земельної ділянки і водного об'єкта в суборенду, що достатньою мірою підтверджує нецільове використання земельної ділянки з розташованим на ній водним об'єктом, суд дійшов висновку про істотне порушенням умов договору оренди, що є підставою для його розірвання.
15. Водночас, беручи до уваги те, що станом на момент постановлення рішення у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 добровільно розірвали договір суборенди спірної земельної ділянки разом з розташованим на ній водним об'єктом, суд вважав, що провадження у справі в частині визнання недійсним договору суборенди частини земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом від 27 квітня 2024 року підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмета спору.
16. З огляду на те, що земельна ділянка, яка належить до земель водного фонду і була передана в оренду ОСОБА_1 , розташована в с. Угри Львівського району Львівської області, а територія Угрівської сільської ради увійшла до території Городоцької територіальної громади, обґрунтованою є вимога про повернення земельної ділянки на користь територіальної громади в особі Городоцької міської ради Львівського району Львівської області.
17. Повернення у володіння територіальної громади земельної ділянки та водного об'єкта, розташованого на ній, які протягом тривалого часу використовуються орендарем не за цільовим призначенням, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоби таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом земельної ділянки - належністю її до земель водного фонду.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
18. Постановою Львівського апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 задоволено.
19. Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 04 червня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
20. У задоволенні позову Пустомитівської окружної прокуратури Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Городоцької міської ради Львівської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, розірвання договору оренди землі, розірвання договору оренди водного об'єкту, зобов'язання повернути земельну ділянку в комплексі з водним об'єктом відмовлено.
21. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
22. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована помилковістю висновків суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 істотних умов договору оренди, зокрема використання земельної ділянки за іншим цільовим призначенням. Судом апеляційної інстанції враховано, що з 03 вересня 2010 року ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що здійснює економічну діяльність у сферах рибальства, надання послуг у рибальстві, рибництва, надання послуг у рибництві. Накладними від 21 березня 2022 року, від 05 квітня 2023 року, від 10 квітня 2024 року, від 19 березня 2025 року підтверджується купівля ОСОБА_1 коропа у Фермерського господарства «Теремок», що свідчить про здійснення відповідачем діяльності з риборозведення та відповідає цільовому призначенню земельної ділянки, переданої в оренду. Крім того, Львівський рибоохоронний патруль повідомив, що дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів не передбачений та не видається. У зв'яку з цим відсутні підстави для розірвання договорів оренди та зобов'язання повернути земельну ділянку.
Узагальнені доводи касаційної скарги
23. 02 грудня 2025 року Львівська обласна прокуратура через підсистему «Електронний суд» звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 23 жовтня
2025 року і залишити в силі рішення Городоцького районного суду Львівської області від 04 червня 2025 року.
24. Підставами касаційного оскарження судового рішення прокурор зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме частини другої статті 651 Цивільного кодексу України та статті 51 Водного кодексу України (пункт 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також вказує, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази та не надав їм належної правової оцінки (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того, посилається на висновки Верховного Суду щодо застосування статті 651 ЦК України та зазначає що справа становить значний суспільний інтерес та має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
25. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що заборона передачі в суборенду земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом імперативно визначена в статті 51 ВК України та статті 8 Закону України «Про оренду землі». Порушення орендарем вищевказаних імперативних вимог закону свідчить про істотність порушення, що в свою чергу є достатньою підставою для розірвання договорів оренди в судовому порядку.
26. Прокурор акцентує увагу на тому, що спірна земельна ділянка відноситься до земель водного фонду, є комунальною власністю Городоцької ОТГ Городоцького району Львівської області, а відтак лише Городоцька міська рада, як представник територіальної громади, вправі розпоряджатись вказаною земельною ділянкою в комплексі з водним об'єктом, що розташований на ній. Однак Городоцька міська рада Львівської області, як власник водного об'єкту та земельної ділянки, не надавала згоди на передачу в суборенду частини земельної ділянки та водного об'єкту, що розташований на ній.
27. Укладення ОСОБА_1 договору суборенди частини водного об'єкта загальнодержавного значення, на думку прокурора, свідчить про небажання самостійно використовувати орендовану земельну ділянку для цілей, визначених в договорі оренди землі.
28. Вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно не урахував, що саме з вини ОСОБА_1 спірна земельна ділянка, поза волею власника, використовувалася ОСОБА_2 упродовж 9 місяців
29. Крім того, факт відсутності у ОСОБА_1 дозвільних документів свідчить про відсутність наміру використовувати надані в оренду земельну ділянку та водний об'єкт за цільовим призначенням - для товарного рибного господарства, що також є підставою для розірвання договору.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
30. Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 441/3106/24, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
31. 17 грудня 2025 року матеріали цивільної справи № 441/3106/24 надійшли до Верховного Суду.
32. Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2026 року справу призначено до судового розгляду колегією з п'яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов
Фактичні обставини справи, встановлені судами
33. Рішенням Угрівської сільської ради Городоцького району Львівської області № 638 від 23 грудня 2008 року затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 6,645 га в оренду громадянину
ОСОБА_1 для здійснення товарного рибного господарства у с. Угри. Передано громадянину ОСОБА_1 у довгострокову оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 6,645 га в с. Угри для здійснення товарного рибного господарства. Встановлено розмір орендної плати в розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі терміном на 2 роки, після спливу вказаного терміну розмір орендної плати підлягає перегляду на сесії сільської ради.
34. 12 лютого 2009 року між Угрівською сільською радою Городоцького району Львівської області та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого в строкове платне користування передається земельна ділянка на підставі рішення XX-ї сесії V-го скликання Угрівської сільської ради від 23 грудня 2008 року № 638, яка знаходиться на території Угрівської сільської ради Городоцького району Львівської області.
35. Пунктом 2.1. договору оренди земельної ділянки від 12 лютого 2009 року передбачено, що в оренду передається земельна ділянка площею 5,4450 га.
36. Відповідно до пункту 3.1. договору оренди земельної ділянки від 12 лютого 2009 року договір укладено на 49 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі він повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
37. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 479,26 грн за перші два роки оренди з наступним переглядом (пункт 4.1 договору оренди земельної ділянки від 12 лютого 2009 року).
38. В пункті 5.1. договору оренди земельної ділянки від 12 лютого 2009 року передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного рибного господарства.
39. Цільове призначення земель - землі водного фонду (пункт 5.2. договору оренди земельної ділянки від 12 лютого 2009 року).
40. Умови збереження стану об'єкта оренди - використовувати землі з дотриманням вимог чинного земельного законодавства (пункт 5.3 договору оренди земельної ділянки від 12 лютого 2009 року).
41. У пункті 9.1 договору оренди земельної ділянки від 12 лютого 2009 року передбачені права та обов'язки орендодавця, зокрема, орендодавець має право: вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з цим договором; дотримання екологічної безпеки землекористування та родючості ґрунтів, своєчасного внесення орендної плати вільного доступу до переданої в оренду земельної ділянки для здійснення контролю за дотриманням орендарем умов договору.
42. Орендодавець зобов'язаний: передати у користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору; забезпечувати відповідно до закону права третіх осіб; не чинити дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою, не втручатися в господарську діяльність орендаря; відшкодувати орендареві капітальні витрати, пов'язані з поліпшенням стану об'єкта; попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки.
43. Пунктом 9.2. договору оренди земельної ділянки від 12 лютого 2009 року передбачені права та обов'язки орендаря, а саме, орендар має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов цього договору; за письмовою згодою орендодавця зводити у встановленому законом порядку побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; одержувати продукцію і доходи; передавати орендовану земельну ділянку в суборенду.
44. Орендар зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом; дотримуватися режиму природоохоронного використання земель.
45. 08 лютого 2013 року між Городоцькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено договір оренди водного об'єкта загальнодержавного значення № 3, за умовами якого в строкове платне користування передано водний об'єкт площею водного дзеркала 2,2983 га з метою риборозведення, розташований на земельній ділянці площею 5,4450 га на території Угрівської сільської ради Городоцького району Львівської області.
46. Пунктом 4.1. договору оренди водного об'єкта загальнодержавного значення № 3 від 08 лютого 2013 року передбачено, що цей договір укладено на 30 років.
47. Згідно з пунктом 5.1. орендар зобов'язується сплачувати орендну плату у грошовій формі. Розмір річної орендної плати складає 360,52 грн, що становить трикратний розмір земельного податку на землі водного фонду.
48. Відповідно до пункту 7.2 договору оренди водного об'єкта загальнодержавного значення № 3 від 08 лютого 2013 року орендодавець має право вимагати від орендаря використання водного об'єкта відповідно до мети оренди, забезпечення екологічної та санітарно-епідемічної безпеки користування шляхом дотримання вимог природоохоронного та санітарного законодавства України, державних стандартів, норм і правил щодо використання водних об'єктів, правил безпечного відпочинку на водних об'єктах, своєчасного внесення орендної плати.
49. У розділі 8 договору оренди водного об'єкта загальнодержавного значення № 3 від 08 лютого 2013 року передбачені обов'язки орендаря, а саме: приступити до використання водного об'єкту після підписання договору оренди та погодження його в установленому порядку; використовувати орендований водний об'єкт відповідно до його призначення та умовами цього договору, не передавати орендований водний об'єкт в суборенду; своєчасно вносити орендну плату підтримувати необхідний рівень у водному об'єкті на відмітці нормального підпертого рівня протягом всього періоду року, утримувати гідротехнічні споруди у належному стані; при користуванні водним об'єктом дотримуватись вимог природоохоронного та санітарного законодавства, Водного кодексу України, Земельного кодексу України, державних стандартів, норм і правил щодо користування водним об'єктом.
50. Відповідно до пункту 10.2 договору оренди водного об'єкта загальнодержавного значення № 3 від 08 лютого 2013 року підставами для розірвання договору є: а) взаємна згода сторін; б) закінчення терміну, на який його було укладено договір; в) розірвання договору за рішенням суду у зв'язку з невиконанням сторонами їх обов'язків; г) порушення однією із сторін умов договору оренди; д) нецільового використання водного об'єкта; е) створення у результаті діяльності орендаря загрози навколишньому природному середовищу; є) пошкодження гідротехнічних та інших споруд, що розташовані на водному об'єкті; ж) договір оренди припиняється також у випадках передбачених законом.
51. На підставі договору суборенди частини водного об'єкта загальнодержавного значення, укладеного 27 квітня 2024 року між орендарем ОСОБА_1 та суборендарем ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тимофеєвим О. В., зареєстрованого в реєстрі за № 415, 1/2 частина земельної ділянки загальною площею 5,4450 га (землі водного фонду, враховуючи прибережну смугу і під гідротехнічними спорудами) кадастровий № 4620988000:22:00:0004, цільове призначення земельної ділянки 10.07 для рибогосподарських потреб, яка розташована за адресою: Львівська область, Львівський район, село Угри, в тому числі площа водного дзеркала 2,2983 га при нормальному підпірному рівні, передана в суборенду.
52. Згідно з листом ГУ ДПС у Львівській області № 13206/5/13-01-24-14
від 21 листопада 2024 року ОСОБА_1 як платникові орендної плати за землю на підставі договору оренди земельної ділянки від 12 лютого 2009 року щорічно проводиться нарахування сум орендної плати за землю, заборгованість по орендній платі станом на 21 листопада 2024 року відсутня. Податок з орендної плати з фізичної особи ОСОБА_2 по земельній ділянці площею 5,4449 га, кадастровий № 4620988000:22:000:0004, яка розташована біля села Угри Городоцької ОТГ, де знаходиться водний об'єкт, не нараховувався та сплата по цій земельній ділянці не проводилась.
53. З листа Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) № 1-3-16/777-24 від 22 листопада 2024 року вбачається, що Управлінням не видавався спеціальний дозвіл, не укладались договори на право спеціального використання водних біоресурсів на водному об'єкті біля села Угри Городоцької ОТГ ні з ОСОБА_1 , ні з ОСОБА_2 , науково-біологічне обґрунтування щодо ведення рибогосподарської діяльності на цьому водному об'єкті не розроблялось, управління не погоджувало режиму рибогосподарської діяльності на вказаному водному об'єкті. Звіти про видобування, вселення водних біоресурсів чи провадження іншої господарської діяльності за 2020-2024 роки цими орендарями не подавалися, заходи контролю на вказаній водоймі не проводились у зв'язку з мораторієм на проведення перевірок суб'єктів господарювання на час дії правового режиму воєнного стану.
54. Згідно з листом Басейнового управління водних ресурсів річок Західного Бугу та Сяну Державного агентства водних ресурсів України № 18/1598
від 21 листопада 2024 року, паспорт водного об'єкта, що знаходиться на земельній ділянці кадастровий № 4620988000:22:000:0004, не розроблявся. Договір оренди земельної ділянки в управлінні відсутній. Управління не погоджувало договору оренди вище зазначеного водного об'єкту.
55. 29 січня 2025 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір про розірвання договору суборенди 1/2 частини водного об'єкта загальнодержавного значення кадастровий № 4620988000:22:000:004, площею 5,4445 га, укладеного 27 квітня 2024 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Тимофеєвим О. В. за реєстровим
№ 34.
56. Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав № 410272506 право суборенди земельної ділянки кадастровий № 4620988000:22:000:0004, площею 5,4450 га, припинено 29 січня 2025 року.
57. Актом прийому-передачі, підписаним сторонами договору 30 січня
2025 року, підтверджується повернення орендарю 1/2 частини водного об'єкта загальнодержавного значення кадастровий № 4620988000:22:000:004, площею 5,4445 га, цільове призначення земельної ділянки 10.07 для рибогосподарських потреб, яка розташована за адресою: Львівська область, Львівський район, село Угри, в тому числі площа водного дзеркала 2,2983 га при нормальному підпірному рівні.
58. Протоколом повного хімічного аналізу ставової води в с Угри Львівської області, складеним Львівською дослідною станцією Інституту рибного господарства НААН, підтверджується, що хімічний стан води у пробі, взятій
25 березня 2025 року, відповідає нормативним значенням.
Позиція Верховного Суду
59. Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
60. Згідно з пунктами 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку: якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
61. Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
62. Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
63. За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
64. Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.
65. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року в справі № 925/642/19 зазначено, що порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
66. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
67. Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
68. Земля є унікальним обмеженим природним ресурсом. Земля є базисним ресурсом, на якому будується добробут суспільства.
69. Отже, розподіл землі є особливо чутливим до принципів справедливості, розумності і добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).
70. Верховний Суд зазначає, що на будь-якому етапі надання земельної ділянки у власність чи користування сторони повинні діяти правомірно, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватися від недобросовісних дій чи бездіяльності.
71. Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю (частина перша статті 152 ЗК України).
72. Частинами другою, третьою статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
73. Звертаючись до суду з позовом у справі, що переглядається в касаційному порядку, прокурор, який діяв в інтересах держави в особі Городоцької міської ради Львівської області, посилався на порушення ОСОБА_1 умов укладених з ним договорів оренди земельної ділянки та оренди водного об'єкта загальнодержавного значення, зокрема щодо цільового використання земельної ділянки водного фонду, а також передання спірної земельної ділянки водного фонду у суборенду.
74. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
75. Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
76. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
77. Відповідно до частини першої-третьої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
78. У постанові від 05 лютого 2025 року у справі № 925/457/23 Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору. У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору». Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.
79. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2021 року у справі № 910/2861/18 та від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17, у яких зазначено, що для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише факт порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно істотною є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати.
80. Одним з факторів, що може братися до уваги під час оцінки істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання, є те, наскільки зобов'язана сторона, яка порушила договір, реально заінтересована у збереженні договору, а також те, чи не спричинить розірвання договору для неї значної шкоди.
81. Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанова Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 199/3846/19).
82. Враховуючи, що договір є регулятором відносин з використання земельної ділянки, на ці відносини поширюються правила статті 3 ЦК України, яка визначає, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Тож і приписи чинного законодавства, і умови договору потрібно застосовувати крізь призму загальних засад статті 3 ЦК України. Відповідно істотність за абзацом другим частини другої статті 651 ЦК України має оцінюватися так само з точки зору справедливості, добросовісності та розумності, які сукупно утворюють цільний засадничий принцип регулювання приватноправових відносин.
83. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (частина третя статті 31 Закону України «Про оренду землі», у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
84. У частині першій статті 32 Закону України «Про оренду землі» визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
85. Статтею 24 Закону України «Про оренду землі», зокрема, установлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.
86. За приписами статті 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки зобов'язаний виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.
87. Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку.
88. Згідно з частинами першою, другою статті 51 ВК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, користування на умовах оренди водні об'єкти (їх частини) місцевого значення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоровчих цілях.
89. Передача орендарем права на оренду водного об'єкта (чи його частини) іншим суб'єктам господарювання забороняється.
90. Подібні положення щодо заборони передачі в суборенду земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом закріплені у частині сьомій статті 8 Закону України «Про оренду землі», у редакції, яка була чинною на час укладення договору суборенди.
91. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 44 ВК України водокористувачі зобов'язані, зокрема, використовувати воду (водні об'єкти) відповідно до цілей та умов їх надання.
92. Заборона загального водокористування водними об'єктами, наданими в користування на умовах оренди, та їх нецільове використання є підставою для розірвання договору оренди.
93. Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
94. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
95. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
96. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
97. Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.
98. Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірна земельні ділянка з розміщеним на ній водним об'єктом була надана ОСОБА_1 на підставі договору оренди земельної ділянки від 12 лютого 2009 року, а також договору оренди водного об'єкта загальнодержавного значення від 08 лютого 2013 року.
99. Умовами зазначених договорів передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за: рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та порушення однією із сторін умов договору оренди, нецільового використання водного об'єкта, а також з інших підстав, визначених законом (пункт 12.3 договору оренди земельної ділянки, підпункти в, г пункту 10.2 договору оренди водного об'єкта загальнодержавного значення).
100. Встановивши, що умовами пункту 8.2 договору оренди водного об'єкта загальнодержавного значення було передбачено обов'язок орендаря не передавати орендований водний об'єкт в суборенду, а умовами пункту 9.2 договору оренди земельної ділянки - виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом, однак ОСОБА_5 27 квітня 2024 року, у порушення зазначених умов договорів, а також приписів частини першої статті 51 ВК України, статтей 8, 25 Закону України «Про оренду землі», передав 1/2 частини земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом в суборенду ОСОБА_2 для рибогосподарських потреб, суд першої інстанції дійшов мотивованого висновку про наявність правових підстав для розірвання зазначених договорів оренди, а також повернення такої земельної ділянки її власнику.
101. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду в цій частині, не звернув належної уваги на зазначені вище положення договорів оренди та встановлені судом першої інстанції обставини щодо порушення ОСОБА_1 передбаченої законом заборони на передачу об'єкту оренди у суборенду.
102. Водночас, колегія суддів зауважує, що розірвання договору суборенди 1/2 частини водного об'єкта загальнодержавного значення, укладеного 27 квітня 2024 року, після подання позову у справі, що переглядається в касаційному порядку, не спростовує зазначених вище висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для розірвання договорів оренди у зв'язку з невиконанням орендарем обов'язків, передбачених договором, та порушення.
103. У цьому аспекті колегія суддів звертає увагу на доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо неістотності такого порушення умов договору (тимчасової передачі частини земельної ділянки із розташованим на ній водним об'єктом у суборенду) та його бажання зберегти орендні правовідносини, однак вважає їх необґрунтованими.
104. Згідно з преамбулою ВК України, усі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням Українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об'єктами.
105. Відповідно до статті 6 ВК України води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.
106. Український народ здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.
107. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.
108. Порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством (частина перша статті 85 ВК України).
109. Положеннями статті 110 ВК України передбачено дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність за порушення водного законодавства, зокрема при самовільному захопленні водних об'єктів та використанні земель водного фонду не за призначенням.
110. На землі водного фонду України розповсюджується особливий порядок їх використання та надання їх у користування. Такі землі можуть змінювати володільця лише у випадках, прямо передбачених у ЗК України та ВК України (пункт 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, провадження № 14-473 цс 18).
111. Заборона передачі орендованого водного об'єкту в суборенду була чітко передбачена умовами договору про оренду водного об'єкта загальнодержавного значення від 08 лютого 2013 року, а також чинними, як на час укладення спірних договорів оренди, так і на час розгляду справи судом імперативними нормами.
112. Всупереч імперативній забороні та необхдіності забезпечення цільового використання земельної ділянки саме орендарем, ОСОБА_1 передав частину земельної ділянки для рибогосподарських потреб (у тому числі ставок площею 2,2983 га) в суборенду іншій особі.
113. Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що порушення орендарем вказаної імперативної заборони, яка встановлена з метою запобігання екологічним ризикам, встановлення контролю за використанням водних ресурсів, є істотним порушенням.
114. Також суд першої інстанції встановив, що Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) у листі № 1-3-16/777-24 від 22 листопада 2024 року повідомило, що управлінням не видавався спеціальний дозвіл, не укладались договори на право спеціального використання водних біоресурсів на водному об'єкті біля села Угри Городоцької ОТГ ні з ОСОБА_1 , ні з ОСОБА_2 , науково-біологічне обґрунтування щодо ведення рибогосподарської діяльності на цьому водному об'єкті не розроблялось, управління не погоджувало режиму рибогосподарської діяльності на вказаному водному об'єкті. Звіти про видобування, вселення водних біоресурсів чи провадження іншої господарської діяльності за 2020-2024 роки цими орендарями не подавалися
115. Розірвання договорів, як наслідок протиправної поведінки орендаря, ураховуючи вимоги абзацу другого статті 1 Першого протоколу до Конвенції, є не лише передбаченим законом і таким, що переслідує легітимну мету контролю за користуванням цінним майном відповідно до загальних інтересів, але й пропорційним цій меті, оскільки в такий спосіб орендодавець забезпечує відповідний контроль, а орендар, укладаючи договір оренди землі, погодився з відповідними умовами й обмеженнями та має їх дотримуватися (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 918/119/21).
116. Розірвання договорів та повернення у власність територіальної громади земельних ділянок у випадку встановлення протиправної поведінки самого орендаря не порушуватиме принцип пропорційності втручання у право на мирне володіння майном, оскільки таке втручання є прогнозованим наслідком недобросовісних дій самого орендаря, який свідомо допустив неналежне виконання договірних зобов'язань та/або порушив імперативну заборону щодо порядку користування земельною ділянкою.
117. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23.
118. Враховуючи наведене, суд першої інстанції загалом правильно визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, надавши обґрунтовану правову оцінку визначеним позивачем правовим підставам для розірвання договорів оренди та повернення земельної ділянки, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
119. Разом з тим, рішення суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі ні в апеляційному, ні в касаційному порядку не оскаржувалося.
120. Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
121. З огляду на те, що законне та обґрунтоване судове рішення суду першої інстанції було помилково скасоване судом апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги Львівської обласної прокуратури, скасування постанови Львівського апеляційного суду від 23 жовтня 2025 року та залишення в силі рішення Городоцького районного суду Львівської області від 04 червня 2025 року.
122. У зв'язку із задоволенням касаційної скарги та залишенням в силі рішення суду першої інстанції, з ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати Львівської обласної прокуратури зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись статтями 141, 402, 409, 413, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу Львівської обласної прокуратури задовольнити.
2. Постанову Львівського апеляційного суду від 23 жовтня 2025 рокускасувати,а рішення Городоцького районного суду Львівської області
від 04 червня 2025 року залишити в силі.
3. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Львівської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910031) судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, у розмірі 24 424 (двадцять чотири тисячі чотириста двадцять чотири) грн.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
О. В. Ступак
В. В. Шипович