29 січня 2026 року
м. Київ
cправа № 912/2397/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
ТОВ "Круп'яний тік": арбітражний керуючий Різник О.Ю.;
Арбітражного керуючого Кучугурного О.М.: Бершадський С.М.;
АТ "Державний експортно-імпортний банк України": Гижко О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2025 (колегія суддів у складі: Парусніков Ю.Б. - головуючий, Верхогляд Т.А., Іванов О.Г.)
у справі № 912/2397/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Круп'яний тік"
про банкрутство,
Хід розгляду справи та стислий зміст клопотання
1. Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 14.10.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Круп'яний тік" (далі - Боржник), введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кучугурного Олександра Михайловича.
2. 28.03.2025 розпорядник майна Боржника подав до господарського суду протокол зборів кредиторів Боржника від 27.03.2025, протокол комітету кредиторів Боржника від 27.03.2025 та клопотання про визнання Боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури від 27.03.2025.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
3. Загальна сума грошових вимог кредиторів до Боржника, включених до реєстру вимог кредиторів станом на 11.04.2025, складає 111132029,50 грн, з яких 40966186,91 грн забезпечених заставою. Документальні докази погашення зазначеної кредиторської заборгованості відсутні.
4. Згідно з матеріалами справи та поданим звітом (інформацією) розпорядника майна Боржника з метою захисту майна боржника, аналізу його матеріального і фінансового становища розпорядником майна надіслано запити контролюючим / реєструючим органам. На вказані запити надійшли такі відповіді:
- лист Державного підприємства "Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин" №1981/8-11 від 07.11.2024, за змістом якого Боржника не зареєстровано в реєстрі тварин як власника (утримувача) тварин;
- лист Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, Управління забезпечення реалізації повноважень у Кіровоградській області №18/2-06-3352 від 07.11.2024, згідно з яким відомості про нерухоме майно, яке перебуває на балансі Боржника, від суб'єктів управління до Фонду з метою внесення до реєстру не надавалось;
- лист Держпродспоживслужби №29-15/23985 від 19.11.2024, у якому повідомлено, що у власності Боржника перебувала така техніка: трактор колісний, марка Т-150К, номерний знак НОМЕР_1 , рік випуску 1989, дата реєстрації 09.09.2014, дата зняття з реєстрації 27.07.2015; трактор колісний, марка МТЗ-80Л, номерний знак НОМЕР_2 , рік випуску 1990, дата реєстрації 09.09.2014, дата зняття з реєстрації 27.07.2015;
- листи Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №Ц/1/34006-24 від 08.11.2024, Південного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ПД/1/9377-24 від 04.11.2024, Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ЗХ/1/17425-24 від 11.11.2024, Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ПС/1/19905-24 від 11.11.2024, Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №СХ/2/12674-24 від 12.11.2024, згідно з якими за Боржником не обліковуються великотоннажні, технологічні транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожні мережі загального користування, об'єкти нафтогазового комплексу за зазначеними у запиті критеріями для пошуку не обліковуються;
- лист Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №17206/271-27 від 28.10.2024, відповідно до якого виконавчі документи, за якими стягувачем / боржником є Боржник, на виконанні у відділі не перебувають та не перебували;
- лист Фортечного відділу державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №94534/30.19-29 від 29.10.2024, яким повідомлено про виконавчі провадження, відкриті стосовно Боржника;
- лист Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №34/01/19602 від 04.11.2024 про те, що Боржник станом на 01.11.2024 ліцензії на професійну діяльність на фондовому ринку в комісії не отримував, станом на 28.10.2024 в Державному реєстрі випусків цінних паперів немає інформації щодо реєстрації випусків цінних паперів Боржника;
- лист Державної інспекції архітектури та містобудування України №5877/03/18-24 від 12.11.2024, яким надано інформацію про зареєстровані: декларацію про початок виконання будівельних робіт від 11.08.2015 за реєстраційним номером КД 082152230764; декларацію про початок виконання будівельних робіт від 05.01.2015 за реєстраційним номером КД 083150050126; декларацію про готовність об'єкта до експлуатації від 05.01.2015 за реєстраційним номером КД 143150420225;
- лист Головного сервісного центру МВС №31/34132-31925-2024 від 30.10.2024 про те, що станом на 30.10.2024 транспортні засоби за Боржником не зареєстровано;
- лист Головного управління ДПС у Кіровоградській області №11255/6/11-28-12-01-06 від 05.11.2024, яким надано відомості щодо стану розрахунків Боржника з бюджетом, податкову звітність Боржника, перелік рахунків, які обліковуються за Боржником та іншу запитувану інформацію, а також повідомлено, що станом на 25.10.2024 надміру сплачені кошти до бюджету та залишки бюджетного відшкодування грошовими коштами на рахунок платника у банку відсутні; Боржник за три роки, які передували порушенню провадження у справі про його банкрутство, не декларував бюджетного відшкодування ПДВ, відповідно, суми ПДВ не відшкодовувались;
- лист Головного управління статистики у Кіровоградській області №03.1-23/1505-24 від 28.10.2024, згідно з яким філій, відокремлених підрозділів, для яких Боржник є головним, в ЄДРПОУ не знайдено;
- лист Кропивницької митниці №7.22-1/27/8.19/3852 від 25.10.2024 про те, що в зоні діяльності Кропивницької митниці за період з 01.07.2021 по 24.10.2024 не встановлено фактів здійснення зовнішньоекономічної діяльності Боржником;
- лист Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" №80/09.4.2/11596/24 від 30.10.2024 про те, що Боржнику дозволи на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв не видавались, присвоєння радіочастот не здійснювалися;
- лист Державного підприємства "Держреєстри України" №1214 від 31.10.2024 щодо відомостей основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, згідно з якими станом на 31.10.2024 Боржник зберігає зерно на зернових складах, підключених до основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання;
- лист Філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" АТ "Укрзалізниця" №ГІОЦ-50/1778 від 01.11.2024 про відсутність інформації щодо реєстрації вагонів, власником яких є Боржник, а також про зареєстровані за ним локомотиви;
- лист Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України №893/02-1-1/15-25 від 20.01.2025 про відсутність відомостей щодо зареєстрованих суден, власником або судновласником яких є Боржник;
5. Згідно з інформаційною довідкою №399975926 від 18.10.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в розділі "Актуальна інформація про державну реєстрацію іпотеки" міститься запис про іпотеку №35125026 від 21.01.2020, в розділі "Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень" містяться два записи про обтяження: №51109152 від 25.07.2023, вид обтяження - податкова застава; №351248887 від 21.01.2020, вид обтяження - заборона на нерухоме майно.
6. Згідно з інформаційною довідкою №399978060 від 18.10.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в розділі "Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень" містяться два записи про обтяження: №50875951 (спеціальний розділ) від 05.07.2023, вид обтяження - арешт нерухомого майна; №56478098 (спеціальний розділ) від 30.08.2024, вид обтяження - арешт нерухомого майна.
7. На замовлення розпорядника майна Боржника незалежний спеціаліст ФОП Гавриш Г.О. провів аналіз фінансово-господарської діяльності Боржника за період з 30.06.2021 по 30.09.2024 на підставі відомостей фінансової та статистичної звітності, а також регістрів аналітичного і синтетичного бухгалтерського обліку за 2018-2024 роки.
8. За результатами зазначеного аналізу на дату його проведення, зважаючи на розраховані за відповідний період показники поточної та критичної неплатоспроможності, коефіцієнти Бівера, автономії ліквідності, лівериджу, оборотності запасів та інші показники Боржника (з урахуванням обмеження наданої інформації), зроблено висновки про: наявність ознак поточної неплатоспроможності; наявність ознак критичної неплатоспроможності; відсутність ознак фіктивного банкрутства; наявність ознак дій по доведенню до банкрутства; відсутність ознак дій з приховування банкрутства. Тенденція щодо динаміки основних показників ефективності діяльності Підприємства є негативною. Отже, без додаткових інвестицій фінансовий стан Боржника погіршуватиметься, що призведе до росту поточної заборгованості.
9. За результатами проведення інвентаризації виявлено дебіторську заборгованість у сумі 11092199,60 грн. Встановлено, що всі основні засоби Боржника перебувають в заставі. У Боржника недостатньо оборотних активів для покриття поточних зобов'язань. Залишок у касі підприємства становить 63,90 грн, які є в наявності, залишок на банківських рахунках у АТ "Укрексімбанк" - 37876,72 грн, та у АТ КБ "Приватбанк" - 645,24 грн.
10. У зв'язку з наявними ознаками доведення Боржника до банкрутства, розпорядник майна Боржника подав відповідну заяву до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про вчинення кримінального правопорушення. Вказані відомості про вчинення кримінального правопорушення 25.02.2025 внесено до ЄРДР за №12025121010000491.
11. Заяв від осіб, які б виявили бажання взяти участь у санації Боржника, не надходило.
12. Відповідно до протоколів зборів кредиторів Боржника від 27.03.2025 та комітету кредиторів Боржника від 27.03.2025 прийнято рішення, зокрема, про: звернення до Господарського суду Кіровоградської області з клопотанням про визнання Боржника банкрутом та відкриття щодо нього ліквідаційної процедури; звернення до Господарського суду Кіровоградської області з клопотанням про визначення арбітражного керуючого для виконання повноважень ліквідатора Боржника за допомогою Автоматизованої системи визначення арбітражних керуючих.
13. Для виконання повноважень у справі про банкрутство Боржника автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, визначено таку кандидатуру - Колеснікова Анатолія Геннадійовича (свідоцтво від 14.01.2022 №2051). У матеріалах справи міститься заява Колеснікова Анатолія Геннадійовича на участь у справі №912/2397/24 про банкрутство Боржника.
14. Однак комітет кредиторів Боржника 11.04.2025 прийняв рішення про звернення до Господарського суду Кіровоградської області з клопотанням про призначення ліквідатором у справі №912/2397/24 про банкрутство Боржника арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича (свідоцтво від 08.01.2020 №1939). У матеріалах справи міститься заява Різника Олександра Юрійовича на участь у справі №912/2397/24 про банкрутство Боржника.
Стислий зміст постанов судів першої та апеляційної інстанцій
15. Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 16.04.2025 припинено процедуру розпорядження майном Боржника, визнано Боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича тощо.
16. Постанову мотивовано тим, що виконано всі необхідні умови процедури розпорядження майном, збори кредиторів / комітет кредиторів прийняли рішення про перехід до процедури ліквідації Боржника та призначення ліквідатором Боржника арбітражного керуючого Різника О.Ю., а також встановленням обставин щодо неспроможності Боржника самостійно відновити свою платоспроможність та задовольнити вимоги кредиторів не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.
17. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2025 скасовано постанову місцевого господарського суду, справу направлено до господарського суду першої інстанції для розгляду на стадію розпорядження майном.
18. Постанову мотивовано тим, що розпорядник майна Боржника в порушення вимог пункту 3 частини 2 статті 12, частини 3 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) не провів аналіз фінансово-господарського стану Боржника. Водночас наявний у справі аналіз фінансово-господарської діяльності Боржника, здійснений ФОП Гавриш Г.О., не містить інформації про будь-які господарські операції Боржника за три роки, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
19. Арбітражний керуючий Різник О.Ю., призначений ліквідатором Боржника відповідною постановою місцевого господарського суду, та кредитор Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - Банк) подали касаційні скарги, в яких просять скасувати постанову апеляційного господарського суду та залишити в силі постанову господарського суду першої інстанції.
20. Касаційну скаргу арбітражного керуючого Різника О.Ю. подано з підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
21. Арбітражний керуючий вважає, що апеляційний господарський суд під час розгляду справи не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19.03.2025 у справі №922/1948/14, від 26.03.2025 у справі №911/3095/23, від 05.02.2025 у справі №914/1196/20, щодо застосування приписів частини 2 статті 12, частини 3 статті 44, частин 2, 3 статті 49, частини 1 статті 58 КУзПБ.
22. Арбітражний керуючий заперечує проти висновку господарського суду апеляційної інстанції про те, що відсутність особистого фінансового аналізу розпорядника майна Боржника автоматично унеможливлює перехід до ліквідаційної процедури, яка згідно з нормами КУзПБ і висновками Верховного Суду може бути введена, якщо сукупність доказів свідчить про неможливість відновлення платоспроможності боржника, тоді як фінансовий аналіз не є єдиною підставою для переходу до ліквідаційної процедури.
23. Арбітражний керуючий наголошує, що під час апеляційного розгляду справи не спростовано аргументи розпорядника майна Боржника та висновки місцевого господарського суду про обставини критичної неплатоспроможності Боржника та неможливість ведення ним господарської діяльності, доведені доказами, відмінними від звіту про фінансово-майновий стан Боржника.
24. Також арбітражний керуючий стверджує, що відповідний аналіз фінансово-господарського стану Боржника підготовлено розпорядником майна у співпраці з незалежним спеціалістом ФОП Гавриш Г.О., посилаючись на зміст укладеного між ними договору №11/11 від 11.11.2024 та наказ №2 від 09.12.2024, додані до відзиву на апеляційну скаргу.
25. Касаційну скаргу Банку подано з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, та з тих мотивів, що апеляційний господарський суд під час розгляду справи не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах: від 24.11.2021 у справі №924/232/18, від 05.08.2021 у справі №903/972/20, від 19.03.2025 у справі №922/1948/14, від 26.03.2025 у справі № 911/3095/23, щодо застосування статей 7, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України; від 26.04.2023 у справі №924/1277/20, від 14.07.2022 у справі №925/409/20 щодо застосування статей 44, 48, 49 КУзПБ; від 05.02.2025 у справі №914/1196/20, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17, від 12.11.2020 у справі №916/1105/16, від 22.04.2021 у справі №915/1624/16 щодо застосування статті 12 КУзПБ.
26. Банк вважає, що висновки апеляційного господарського суду суперечать положенням пункту 4 частини 1 статті 12 КУзПБ, згідно з яким розпорядник майна Боржника залучив для проведення аналізу фінансово-господарської діяльності Боржника незалежного спеціаліста ФОП Гавриш Г.О. та, відповідно, зазначений аналіз здійснено на замовлення розпорядника майна на договірних умовах.
27. При цьому Банк стверджує, що рішення господарського суду апеляційної інстанції порушує його права як кредитора у справі про банкрутство та суперечить завданню господарського судочинства.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
28. Уповноважена особа засновників (учасників) Боржника Тюпа Віктор Іванович подав відзив на касаційну скаргу арбітражного керуючого Різника О.Ю., в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
29. Відзив мотивовано тим, що наказ №2 від 09.12.2024 про затвердження розпорядником майна Боржника аналізу фінансово-господарського стану Боржника не підлягає оцінці суду касаційної інстанції відповідно до меж, встановлених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, а також не підтверджує проведення відповідного аналізу особисто розпорядником майна Боржника.
30. Тюпа В.І. вважає нерелевантними посилання арбітражного керуючого на постанови Верховного Суду від 19.03.2025 у справі №922/1948/14, від 26.03.2025 у справі №911/3095/23, від 05.02.2025 у справі №914/1196/20, адже вони не стосуються питання особистого проведення розпорядником майна аналізу фінансового стану боржника та повноти інформації, яка повинна бути зазначена в такому аналізі.
31. Водночас Тюпа В.І. стверджує, що висновки апеляційного господарського суду в цій справі відповідають правовим висновкам, викладеним у постановах від 12.06.2025 у справі №904/1926/23, від 30.11.2023 у справі №907/935/21, від 08.12.2022 у справі №904/4387/19, від 23.03.2023 у справі №911/1609/21, від 08.12.2022 у справі №908/2415/21, від 01.12.2021 у справі №908/2755/19, від 23.12.2021 у справі №924/1155/18, від 25.05.2023 у справі №902/207/22.
Позиція Верховного Суду
32. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
33. Предметом касаційного перегляду в цій справі є постанова господарського суду апеляційної інстанції, ухвалена за наслідками апеляційного перегляду постанови місцевого господарського суду про визнання Боржника банкрутом і відкриття щодо нього ліквідаційної процедури.
34. Відповідно до статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
35. Загальні передумови для визнання боржника банкрутом визначені у частині 4 статті 205 Господарського кодексу України (чинного на момент ухвалення оскаржуваної постанови місцевого господарського суду в цій справі), згідно з якою в разі неспроможності суб'єкта господарювання через недостатність його майна задовольнити вимоги кредиторів він може бути оголошений за рішенням суду банкрутом. Умови, порядок та наслідки оголошення суб'єктів господарювання банкрутами встановлюються цим Кодексом та іншими законами. Наведені передумови конкретизовані в КУзПБ, який визначає порядок та процедуру визнання банкрутом юридичної особи за загальною процедурою банкрутства.
36. Згідно з визначеннями, наведеними у статті 1 КУзПБ, неплатоспроможність - це неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".
37. Водночас банкрутство - це визнана господарським судом нездатність боржника, крім страховика або кредитної спілки, відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, а також віднесення страховика або кредитної спілки відповідно до рішення Національного банку України до категорії неплатоспроможних відповідно до Закону України "Про страхування" або Закону України "Про кредитні спілки".
38. Ліквідація банкрута є однією із судових процедур, які застосовуються щодо боржника - юридичної особи (стаття 6 КУзПБ). За своєю суттю ліквідація є припиненням існування суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного банкрутом. Порядок проведення цієї процедури врегульований у розділі IV КУзПБ.
39. Перехід до зазначеної процедури, за наявності ознак банкрутства, відбувається у підсумковому засіданні суду в процедурі розпорядження майном боржника шляхом ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури (частини 1, 3, 4 статті 49 КУзПБ).
40. Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі.
41. Ухваленню вказаної постанови передує судова процедура розпорядження майном боржника, порядок проведення якої врегульований у розділі IІ КУзПБ.
42. Під розпорядженням майном згідно з частиною 1 статті 44 КУзПБ розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).
43. Задля досягнення наведеної мети розпорядник майна зобов'язаний, зокрема: проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі; не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість (частина 3 статті 44 КУзПБ).
44. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (частина 2 статті 49 КУзПБ).
45. Верховний Суд, зокрема, у постанові від 26.03.2025 у справі №911/3095/23, від 14.07.2022 у справі №925/409/20 (на які послались скаржники у касаційних скаргах) зауважив, що тлумачення статей 48, 49, 58 КУзПБ свідчить, що саме господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника, визначеної положеннями статті 6 КУзПБ, із застосуванням судового розсуду, незалежно від наявності рішення зборів кредиторів про перехід до наступної судової процедури і звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, яке не є саме по собі безумовною підставою для введення господарським судом ліквідаційної процедури боржника. Адже частиною 4 статті 49 КУзПБ надано суду право, навіть за відсутності відповідного рішення зборів кредиторів боржника, але за наявності обставин (після закінчення термінів визначених КУзПБ щодо тривалості процедури розпорядження майном, за наявності ознак банкрутства та за відсутності пропозицій щодо санації боржника), прийняти постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за власною ініціативою.
46. Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами, передбаченими КУзПБ, Господарського процесуального кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), такий, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
47. Завдання підсумкового засідання суду на стадії розпорядження майном полягає у з'ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі, виходячи, зокрема, з клопотання комітету кредиторів. Проте остаточна оцінка зазначених обставин надається господарським судом, який здійснює провадження у справі про банкрутство, виходячи з того, чи є можливим відновлення платоспроможності боржника без введення його ліквідаційної процедури, чи не приймалось рішення про введення ліквідаційної процедури комітетом кредиторів на шкоду більшості кредиторів - членів комітету кредиторів та чи є реальна можливість відновити платоспроможність боржника через застосування до нього процедури санації за наявності інвестора, чи наявні ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності тощо.
48. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 26.04.2023 у справі №924/1277/20 (на яку посилається Банк у касаційній скарзі) наголосив, що, вирішуючи у підсумковому засіданні питання ухвалення одного із судових рішень, передбачених частиною 3 статті 49 КУзПБ, зокрема ухвали про закриття провадження у справі, посилаючись на пріоритетність відновлення платоспроможності боржника над його ліквідацією, судам доцільно дослідити як об'єктивну, так і суб'єктивну складові діяльності боржника.
49. Об'єктивна складова діяльності боржника полягає в аналізі наявних у боржника активів, економічної доцільності та ефективності їх використання у розрізі можливості погашення наявного боргу перед конкурсними кредиторами.
50. Суб'єктивна складова діяльності боржника зводиться до аналізу поведінки боржника, яка повинна бути максимально відкритою відносно конкурсних кредиторів і спрямована на пошук реальних шляхів погашення боргу перед ним до моменту введення ліквідаційної процедури.
51. Дійсний фінансово-господарський стан боржника у справі про банкрутство повинен встановлюватися господарським судом на підставі комплексного дослідження всіх наявних у справі доказів, зокрема й аналізу фінансового стану боржника, подання якого до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, є обов'язком розпорядника майна боржника, визначеним пунктом 5 частини 3 статті 44 КУзПБ, що дозволить суду встановити наявність чи відсутність підстав для висновку про платоспроможність боржника.
52. Верховний Суд неодноразово зазначав, що, визнаючи боржника банкрутом, суд має встановити його неплатоспроможність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом здійснення аналізу повноти проведених розпорядником майна заходів, які передбачені в процедурі розпорядження майном, та дослідити надані розпорядником майна належні та допустимі докази на підтвердження повноти проведення процедури розпорядження майном, зокрема, передбаченої у частині 3 статті 44 КУзПБ.
53. При цьому суд має з'ясувати актив і пасив боржника та співставити відомості щодо обох величин. Розмір пасиву боржника підлягає визначенню відповідно до затвердженого судом у порядку статті 47 КУзПБ реєстру вимог кредиторів. Відомості про актив боржника має містити звіт розпорядника майна про фінансово-майновий стан боржника. Зазначений звіт має бути предметом розгляду зборів кредиторів (комітету кредиторів), які на його підставі приймають рішення клопотати про перехід до наступної судової процедури.
54. Відсутність аналізу та дослідження дійсного фінансово-господарського стану боржника на момент вирішення питання про запровадження у справі про банкрутство судової процедури ліквідації суперечить нормам КУзПБ.
55. Обов'язок арбітражного керуючого проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію, передбачений також пунктом 3 частини 2 статті 12 КУзПБ.
56. Відповідно до пункту 1 Порядку проведення аналізу фінансово-господарського стану суб'єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 10.09.2020 №3105/5 (далі - Порядок), аналіз фінансово-господарського стану суб'єктів господарювання щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства (далі - Аналіз) проводиться згідно з Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 №14 (у редакції наказу Міністерства економіки України від 26.10.2010 №1361) (далі - Методичні рекомендації). Арбітражний керуючий, призначений судом розпорядником майна, проводить Аналіз до проведення перших зборів кредиторів та подає результати Аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.
57. Пунктом 4 частини 1 статті 12 КУзПБ також передбачено право арбітражного керуючого залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Кодексом чи угодою з кредиторами.
58. Водночас частина 2 статті 12 і частина 3 статті 44 КУзПБ покладають обов'язок здійснити аналіз фінансово-господарського стану боржника саме на розпорядника майна.
59. Подібні за змістом висновки викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 26.03.2025 у справі №911/3095/23 (на яку послались скаржники у касаційній скарзі), від 30.11.2023 у справі № 907/935/21 (на яку послались апеляційний господарський суд у оскаржуваній постанові та уповноважена особа засновників (учасників) Боржника Тюпа В.І. у відзиві на касаційну скаргу).
60. Приймаючи до уваги наведені правові висновки, зокрема, викладені в зазначених постановах, на які посилаються скаржники, Верховний Суд не вбачає підстав для висновку про їх неврахування апеляційним господарським судом під час розгляду цієї справи.
61. Так, господарський суд апеляційної інстанції встановив, що наявний у справі аналіз фінансово-господарського стану Боржника, проведений на підставі договору №11/11 від 11.11.2024 ФОП Гавриш Галиною Олександрівною, яка не є учасником цієї справи про банкрутство Боржника. Водночас розпорядник майна Боржника не проводив аналіз фінансово-господарського стану Боржника в порушення положень пункту 3 частини 2 статті 12, частини 3 статті 44 КУзПБ та Порядку.
62. Також апеляційний господарський суд з'ясував, що зазначений аналіз фінансово-господарського стану Боржника не містить дослідження правочинів, вчинених Боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, на предмет їх впливу на фінансовий стан Боржника, доцільності та реальності таких правочинів, вчинення їх на шкоду кредиторам з метою уникнення відповідальності за зобов'язаннями Боржника.
63. З огляду на викладене господарський суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про передчасне визнання місцевим господарським судом Боржника банкрутом та перехід до ліквідаційної процедури.
64. Наведені в касаційних скаргах посилання на постанови Верховного Суду не спростовують такий висновок, адже в постановах від 26.04.2023 у справі №924/1277/20 і від 14.07.2022 у справі №925/409/20 немає висновку про відсутність необхідності проведення розпорядником майна боржника аналізу фінансово-господарського стану Боржника відповідно до вимог КУзПБ задля встановлення сукупності обставин, необхідних для визначення наступної судової процедури. Водночас у постанові від 26.03.2025 у справі №911/3095/23 Верховний Суд наголосив на обов'язку саме розпорядника майна здійснити аналіз фінансово-господарського стану боржника.
65. Подібного за змістом висновку про передчасність висновків господарського суду про введення процедури ліквідації боржника за відсутності належно проведеного розпорядником майна аналізу фінансово-господарського стану боржника також дійшов Верховний Суд у постанові від 30.11.2023 у справі № 907/935/21 (на яку послався апеляційний господарський суд у оскаржуваній постанові в цій справі).
66. Водночас не підлягають прийняттю до уваги як нерелевантні посилання скаржників у касаційних скаргах на постанови Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №924/232/18, від 05.08.2021 у справі №903/972/20 (за позовами про стягнення заборгованості) та від 19.03.2025 у справі №922/1948/14, від 05.02.2025 у справі №914/1196/20, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17, від 12.11.2020 у справі №916/1105/16, від 22.04.2021 у справі №915/1624/16 (про притягнення відповідних осіб до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника), адже викладені в них висновки стосуються інших правовідносин, ніж у цій справі.
67. Верховний Суд враховує, що касаційну скаргу арбітражного керуючого Різника О.Ю. подано також із посиланням на пункт 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, яким передбачено оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.
68. Зокрема, згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
69. За змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
70. Така правова позиція є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах від 12.10.2021 у справі №905/1750/19, 20.05.2021 у справі №905/1751/19, від 02.12.2021 у справі №922/3363/20, від 16.12.2021 у справі №910/18264/20 та від 13.01.2022 у справі №922/2447/21 тощо.
71. Однак у цій справі підстава, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, на яку посилалися скаржники у касаційних скаргах, не підтвердилась, оскільки скаржники не навели підстав для висновку про неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції, зокрема, норм КУзПБ внаслідок неврахування висновків щодо їх застосування в подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду. За таких обставин відсутні й передумови для застосування положень пункту 1 частини 3 статті 310 цього Кодексу (у зв'язку з пунктом 4 частини 2 статті 287), оскільки скаржники не довели обґрунтованості заявлених підстав касаційного оскарження, з якими закон пов'язує можливість скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.
72. Водночас Верховний Суд приймає до уваги, що арбітражний керуючий Різник О.Ю. в касаційній скарзі посилається на пункт 1.1. договору №11/11 від 11.11.2024, укладеного між ним і ФОП Гавриш Г.О., та наказ розпорядника майна Боржника №2 від 09.12.2024 про затвердження аналізу фінансово-господарського стану Боржника. На думку скаржника, наведені докази підтверджують, що вказаний аналіз підготовлений розпорядником майна Боржника у співпраці з незалежним спеціалістом Гавриш Г.О., але не були враховані апеляційним господарським судом.
73. Не вдаючись до оцінки наведених доказів з огляду на встановлені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, Верховний Суд зауважує, що арбітражний керуючий Різник О.Ю. у своїй касаційній скарзі не наводить підстав для висновку про наявність у матеріалах справи на момент ухвалення постанови про оголошення Боржника банкрутом відповідних документів, які б підтверджували здійснення аналізу фінансово-господарського стану Боржника саме розпорядником майна відповідно до вимог пункту 3 частини 2 статті 12, частини 3 статті 44 КУзПБ.
74. Також арбітражний керуючий Різник О.Ю. в касаційній скарзі не зазначає про виклад ним при поданні відповідних доказів господарському суду апеляційної інстанції обставин, передбачених частиною 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, що надавало б підстави для висновку про необґрунтоване неприйняття апеляційним господарським судом поданих йому доказів, які не були подані до суду першої інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
75. Звертаючись з касаційними скаргами, скаржники не довели неправильного застосування господарськими судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права до встановлених під час розгляду справи обставин як необхідної передумови для скасування оскаржуваної постанови.
76. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційних скарг, а також залишення без змін постанови господарського суду апеляційної інстанцій.
Розподіл судових витрат
77. Понесені скаржниками у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржників, оскільки касаційні скарги залишаються без задоволення.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційні скарги арбітражного керуючого Різника Олександра Юрійовича та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.10.2025 у справі №912/2397/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді С. Жуков
В. Пєсков