29 січня 2026 року
м. Київ
cправа № 911/755/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
ОСОБА_1 : ОСОБА_4,
ОСОБА_2: ОСОБА_5,
ОСОБА_3: ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 (колегія суддів у складі: головуючий -Доманська М.Л., Станік С.Р., Козир Т.П.)
у справі №911/755/25
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність,
Стислий зміст заяви та хід розгляду справи
1. ОСОБА_1 (далі - Боржник) подала до господарського суду заяву про власну неплатоспроможність у зв'язку з відсутністю фінансової можливості погасити заборгованість на загальну суму 773832,72 грн перед такими кредиторами:
- ОСОБА_2 - заборгованість у сумі 194368,93 грн, що включає 133574,09 грн (рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.03.2017 у справі №2-1492/12) та 60794,84 грн (рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16.11.2020 та постанова апеляційного суду від 19.11.2021 у справі №369/1396/20);
- ОСОБА_3 - заборгованість у сумі 523125,68 грн, що включає 329784,68 грн (рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.10.2014 по справі №369/4516/14-ц); у сумі 21911,54 грн (рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.06.2020 по справі №369/2155/20) та 171429,46 грн (рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30.09.2024 по справі № 369/7400/24);
- Вишневий ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) - суми виконавчих зборів за виконавчими провадженнями на загальну суму 56338,12 грн.
2. Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.04.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність Боржника, введено процедуру реструктуризації боргів Боржника.
3. 02.04.2025 у встановленому законодавством порядку оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржника.
4. 09.05.2025 керуючий реструктуризацією боргів Боржника подав звіт щодо розгляду вимог кредиторів, згідно з яким заяв кредиторів про грошові вимоги до Боржника не надходило.
5. У судовому засіданні 13.05.2025 Господарський суд Київської області постановив протокольну ухвалу про завершення попереднього засідання та призначення на 03.06.2025 засідання щодо розгляду погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів, або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника чи про закриття провадження у справі; зобов'язав керуючого реструктуризацією боргів Боржника письмово (листом з описом вкладення) повідомити кредиторів (зазначених у заяві про відкриття провадження у справі та заборгованість перед якими стала підставою для відкриття судом провадження у справі) щодо правових наслідків неподання ними у порушення вимог частини 1 статті 45 КУзПБ заяв з грошовими вимогами до Боржника та надати суду докази такого повідомлення.
6. 20.05.2025 керуючий реструктуризацією боргів Боржника подав заяву про залучення до справи доказів повідомлення кредиторів (зазначених у заяві про відкриття провадження у справі та заборгованість перед якими стала підставою для відкриття судом провадження у справі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Вишневого ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ)) щодо правових наслідків неподання ними у порушення вимог частини 1 статті 45 КУзПБ заяв з грошовими вимогами до Боржника.
7. 02.06.2025 керуючий реструктуризацією боргів Боржника подав звіт про результати перевірки декларацій про майновий стан Боржника з доданими доказами на підтвердження вжитих заходів щодо встановлення майнового стану Боржника, згідно з яким обставин недобросовісності Боржника не встановлено; а також клопотання про залучення до справи матеріалів інвентаризації майна Боржника.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
8. Господарський суд апеляційної інстанції встановив, що докази надсилання господарським судом першої інстанції ухвали від 01.04.2025 про відкриття провадження у справі №911/755/25 кредиторам, заборгованість перед якими була зазначена Боржником як підстава звернення до суду ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ), у матеріалах справи відсутні; зазначені кредитори проживають за межами території України; повідомлення керуючого реструктуризацією щодо правових наслідків неподання заяв з грошовими вимогами було направлено кредиторам 20.05.2025, а отримано ними 27.05.2025.
Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
9. Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.06.2025 закрито провадження у справі про неплатоспроможність Боржника; звільнено Боржника від боргів, крім вимог зазначених у частині 2 статті 134 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ); визнано погашеними грошові вимоги кредиторів та / або їх правонаступників, які виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржника, але не були заявлені кредиторами протягом провадження у справі про неплатоспроможність Боржника; виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню.
10. Ухвалу мотивовано посиланням на положення пункту 6 частини 1, частини 4 статті 90 КУзПБ та неподання у встановлений статтею 45 КУзПБ строк заяв про грошові вимоги до Боржника кредиторами, заборгованість перед якими стала підставою для звернення Боржника до суду із заявою про неплатоспроможність. При цьому місцевий господарський суд виходив із встановлення обставин, які свідчать про добросовісну поведінку Боржника, зокрема, повідомлення Боржником про причини та обставини, які стали підставою для звернення до суду із заявою про неплатоспроможність, а також врахував пасивну поведінку кредиторів щодо участі в цій справі.
11. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 зазначену ухвалу скасовано, матеріали справи направлено до господарського суду першої інстанції для продовження розгляду.
12. Постанову мотивовано передчасністю висновку місцевого господарського суду про пасивну поведінку кредиторів щодо участі в цій справі через неврахування того, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 проживають за межами території України, та ненадання оцінки розумності строку, який залишився в них з моменту отримання повідомлень керуючого реструктуризацією боргів Боржника до дати судового засідання на підготовку до участі в справі та подання відповідних заяв - 4 робочі дні.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
13. Боржник подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду апеляційної інстанції та закрити провадження у справі.
14. Касаційну скаргу подано з підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 4 частини 2 статті 287, пунктом 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
15. Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний господарський суд не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 09.11.2021 у справі №911/3459/20, від 05.10.2022 у справі №921/39/21, від 01.11.2022 у справі №904/6042/20, від 11.07.2023 у справі №910/8965/22, щодо застосування частини 1 статті 45, пункту 2 частини 4 статті 122, частини 11 статті 126, пункту 8 частини 1 статті 90 КУзПБ.
16. Боржник наголошує, що місцевий господарський суд констатував його добросовісність, і це не спростовано під час апеляційного розгляду справи.
17. Також Боржник зауважує, що керуючий реструктуризацією направив повідомлення про існування справи про неплатоспроможність Боржника його кредиторам, які отримали такі повідомлення 27.05.2025, однак до судового засідання 03.06.2025 не подали (зокрема через своїх представників на території України) заяв із грошовими вимогами до Боржника та / або клопотань про відкладення розгляду справи, проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв'язку тощо.
18. На думку Боржника, господарський суд першої інстанції обґрунтовано постановив ухвалу про закриття провадження у справі про його неплатоспроможність, зважаючи на пасивну поведінку кредиторів, попри наявність у них представника, уповноваженого надавати правничу допомогу на території України.
19. Крім того, Боржник посилається на неналежне дослідження господарським судом апеляційної інстанції зібраних у справі доказів, ненадання ґрунтованої правової оцінки його доводам, зокрема, щодо неможливості затвердження плану реструктуризації за відсутності заявлених вимог кредиторів, можливості часткового задоволення вимог кредиторів за рахунок рухомого майна.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
20. Керуючий реструктуризацією боргів Боржника подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу задовольнити.
21. Відзив мотивовано тим, що КУзПБ не передбачає обов'язку господарського суду першої інстанції направляти ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи усім кредиторам, зазначеним Боржником у заяві про відкриття провадження у справі, а також не містить додаткових вимог щодо повідомлення кредиторів, які проживають за межами України.
22. Керуючий реструктуризацією боргів Боржника наголошує, що на момент постановлення ухвали місцевого господарського суду всі кредитори Боржника отримали повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Боржника та наслідки їх бездіяльності, та заперечує проти висновку апеляційного господарського суду щодо оцінки розумності строку, що залишався у кредиторів до дати судового засідання з часу отримання зазначених повідомлень.
23. ОСОБА_2 і ОСОБА_3 подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просять скаргу відхилити, а оскаржувану постанову залишити без змін.
24. Кредитори вважають постанову апеляційного господарського суду обґрунтованою та такою, що ухвалена з урахуванням постанови Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №921/39/21, тоді як посилання на інші постанови є нерелевантними.
25. Зокрема, кредитори зауважують, що запропонованим Боржником проєктом плану реструктуризації боргів передбачено погашення його заборгованості шляхом часткового зарахування зустрічних вимог Боржника і ОСОБА_3 в сумі 426700,00 грн, за рахунок коштів, отриманих від реалізації належного Боржнику транспортного засобу та списання частини заборгованості. Водночас внаслідок закриття господарським судом першої інстанції провадження у цій справі кредиторів позбавлено їх законних вимог до Боржника з одночасним залишенням у Боржника дебіторської заборгованості в сумі 426700,00 грн - права вимоги до ОСОБА_3 , що не відповідає загальновизнаним принципам справедливості та добросовісності.
Позиція Верховного Суду
26. Керуючись вимогами статей 14, 300 ГПК України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
27. Предметом касаційного перегляду є постанова господарського суду апеляційної інстанції, ухвалена за наслідками перегляду ухвали місцевого господарського суду про закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи на підставі пункту 8 частини 1 статті 90 КУзПБ (у чинній редакції) у зв'язку з незаявленням кредиторами грошових вимог.
28. Згідно зі статтею 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, КУзПБ, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
29. Частиною 1 статті 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
30. Із введенням в дію КУзПБ запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб.
31. Неплатоспроможність - це неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом (стаття 1 КУзПБ).
32. З пояснювальної записки до проєкту КУзПБ вбачається, що метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.
33. Тому призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.
34. Також у преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
35. За таким підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої КУзПБ - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
36. Отже, застосовуючи ці норми, необхідно враховувати, що, на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.
37. З огляду на виключне право лише боржника - фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (стаття 116 КУзПБ) Верховний Суд зауважує, що цим Кодексом запроваджено "добровільне банкрутство" боржника - фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність.
38. Подібний за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20.
39. Тобто процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності.
40. Особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи передбачено Книгою четвертою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ.
41. Відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
42. Частиною 2 статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
43. Про введення процедури реструктуризації боргів боржника господарський суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника (частина 5 статті 119 КУзПБ).
44. Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
45. Ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
46. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 зауважив, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
47. З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред'явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом (пункт 1 частини 1 статті 120 КУзПБ).
48. Подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (частина 1 статті 122 КУзПБ).
49. Порядок набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство юридичних осіб визначено в статті 45 КУзПБ, згідно з частиною першою якої конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
50. Зазначеними нормами КУзПБ встановлено саме обов'язок конкурсних кредиторів подати до господарського суду відповідні письмові заяви з вимогами до боржника у визначений законом строк. Разом з тим, хоч аналіз положень частини 4 статті 45 КУзПБ свідчить про право кредитора заявити відповідні вимоги і після закінчення строку, встановленого для їх подання (що не впливатиме на характер та черговість таких вимог та матиме значення лише щодо права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів), однак таке право не може звільнити кредитора від правових наслідків недотримання ним вказаного обов'язку щодо подання письмової заяви з вимогами до боржника у відповідний строк.
51. Такими правовими наслідками є закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі пункту 8 частини 1 статті 90 КУзПБ (у разі, якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за його заявою не висунуто вимог) та визначена частиною 4 цієї статті можливість визнання погашеними вимог конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, а виконавчих документів за відповідними вимогами такими, що не підлягають виконанню.
52. Протилежний підхід, а саме неподання конкурсними кредиторами відповідних заяв з грошовими вимогами до боржника у визначений законом строк нівелює зобов'язальний характер порядку виявлення кредиторів та унеможливлює здійснення подальшої процедури неплатоспроможності фізичної особи, оскільки одним із наслідків відсутності кредиторів боржника є неможливість організації і проведення зборів кредиторів, до основних завдань яких у процедурі реструктуризації боргів боржника віднесено розгляд проєкту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про його схвалення.
53. Поряд з цим, порядок проведення попереднього засідання суду у справі про неплатоспроможність фізичної особи визначений статтею 122 КУзПБ, згідно з частинами 2, 3 якої попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання суду зобов'язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника.
54. Відповідно до частини 4 вказаної статті КУзПБ в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються:
1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали;
2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
55. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 05.10.2022 у справі №921/39/21 зокрема зазначив, що аналіз положень статей 45, 90, 120, 122 КУзПБ дає підстави для висновку про відсутність підстав у господарського суду для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи у попередньому засіданні, попри неподання конкурсними кредиторами заяв з грошовими вимогами до боржника станом на дату проведення такого засідання, у тому числі й у межах визначеного частиною 1 статті 45 цього Кодексу строку. Натомість у випадку, якщо після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність конкурсні кредитори не подали до попереднього засідання заяв з грошовими вимогами до боржника, господарський суд за результатами такого засідання повинен постановити ухвалу, якою:
1) керуючись принципом судового контролю у справах про банкрутство та з урахуванням ролі арбітражного керуючого у цій категорії справ (наділеного нормами КУзПБ відповідними повноваженнями щодо взаємодії з кредиторами боржника), зобов'язати керуючого реструктуризацією боргів боржника письмово повідомити кредиторів (зазначених боржником у заяві про відкриття провадження у справі та заборгованість перед якими стала підставою для відкриття судом такого провадження) щодо правових наслідків неподання ними у порушення вимог частини першої статті 45 КУзПБ заяв з грошовими вимогами до боржника;
2) призначити відповідно до пункту 2 частини 4 статті 122 КУзПБ судове засідання для вирішення питання про перехід до наступної судової процедури (процедури погашення боргів) чи про закриття провадження у справі.
56. Згідно з пунктами 2, 4, 6, 7 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
57. Частиною 1 статті 43 ГПК України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
58. З огляду на викладене Верховний Суд у вказаній постанові у справі №921/39/21 дійшов висновку, що у випадку наявності у боржника заборгованості (підтвердженої відповідними доказами та яка була підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи) перед конкурсним кредитором, яким в порушення вимог частини 1 статті 45 КУзПБ не подано заяву з грошовими вимогами до боржника, та подальшого ігнорування таким кредитором свого обов'язку щодо подання заяви з грошовими вимогами до боржника після отримання ним від керуючого реструктуризацією письмового повідомлення щодо правових наслідків невиконання цього обов'язку, господарський суд має право прийняти рішення про визнання фізичної особи - боржника банкрутом за відсутності рішення зборів кредиторів, однак з урахуванням та оцінкою стану неплатоспроможності боржника на підставі отриманого звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації боржника.
59. Водночас Верховний Суд у вказаній постанові наголосив, що в такому випадку, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів фізичної особи - боржника, господарський суд зобов'язаний перевірити наявність визначених частиною 7 статті 123 КУзПБ підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи з власної ініціативи суду, надати таким обставинам належну юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні. Врахувавши обставини, що свідчать про добросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи, господарський суд вирішує питання щодо подальшого руху справи, зокрема, закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі пункту 8 частини 1 статті 90 КУзПБ та застосування наслідків, встановлених частиною четвертою цієї статті.
60. У справі, що розглядається, Боржник скористався своїм правом на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи задля отримання можливості бути звільненим від боргів за результатами відповідних реабілітаційних судових процедур. При цьому Боржник послався на неможливість виконання ним грошових зобов'язань перед такими кредиторами: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Вишневий ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ).
61. Після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника зазначені кредитори у передбаченому статтею 45 КУзПБ порядку не подали заяви про грошові вимоги до Боржника.
62. З огляду на таке господарський суд першої інстанції в судовому засіданні 13.05.2025 протокольною ухвалою зобов'язав керуючого реструктуризацією боргів Боржника письмово (листом з описом вкладення) повідомити кредиторів, зазначених Боржником у заяві про відкриття провадження у справі, про правові наслідки неподання ними заяв з грошовими вимогами до Боржника та надати суду докази такого повідомлення.
63. Місцевий господарський суд закрив провадження у справі про неплатоспроможність Боржника виходячи з того, керуючий реструктуризацією боргів Боржника подав відповідні докази 22.05.2025, а згідно з інформацію з сервісу АТ "Укрпошта" (трекінг поштових відправлень) кредитори одержали відповідні повідомлення, але станом на 03.06.2025 не подали заяв з грошовими вимогами до Боржника.
64. При цьому господарський суд першої інстанції помилково послався на пункт 6 частини 1 статті 90 КУзПБ, залишивши поза увагою, що згідно з чинною редакцією КУзПБ зазначеним пунктом передбачено закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі затвердження звіту керуючого санацією в порядку, передбаченому цим Кодексом. Водночас закриття провадження у разі, якщо до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за його заявою не висунуто вимог, передбачено пунктом 8 частини 1 статті 90 КУзПБ.
65. Закриваючи провадження у цій справі з наведеної підстави, господарський суд першої інстанції виходив з висновку про добросовісну поведінку Боржника та пасивну поведінку кредиторів щодо участі у справі.
66. Однак апеляційний господарський суд встановив, що керуючий реструктуризацією боргів Боржника надіслав кредиторам засобами поштового зв'язку повідомлення щодо правових наслідків неподання ними заяв з грошовими вимогами до Боржника лише 20.05.2025 (а не безпосередньо після зобов'язання його господарським судом вчинити такі дії), у зв'язку з чим кредитори, які проживають за межами України, отримали такі повідомлення лише 27.05.2025. Як наслідок, з моменту отримання зазначених повідомлень до дати судового засідання 03.06.2025 кредитори мали для підготовки до участі у справі та подання відповідних заяв 4 робочих (6 календарних) дні.
67. Верховний Суд погоджується з висновком господарського суду апеляційної інстанції про те, що за встановлених обставин строк від 27.05.2025 до 03.06.2025 не забезпечував кредиторам реальної можливості належним чином скористатися процесуальним механізмом подання заяв з грошовими вимогами, з урахуванням наслідків, які настали б у разі закриття провадження за пунктом 8 частини першої статті 90 КУзПБ (визнання вимог погашеними та виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню). Тому висновок місцевого господарського суду про пасивну поведінку кредиторів та закриття провадження з наведених мотивів обґрунтовано визнано передчасним у оскаржуваній постанові.
68. Протилежний висновок означав би надміру формальний підхід до оцінки можливості забезпечення кредиторам доступу до правосуддя як елементу верховенства права, що випливає, зокрема, з положень статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, адже подання заяви з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство (неплатоспроможність) є процесуальним способом захисту порушеного права.
69. Верховний Суд відхиляє аргументи Боржника про ухвалення оскаржуваної постанови всупереч висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 09.11.2021 у справі №911/3459/20, від 05.10.2022 у справі №921/39/21, від 01.11.2022 у справі №904/6042/20, від 11.07.2023 у справі №910/8965/22 з огляду на таке.
70. За змістом оскаржуваної постанови, при її ухваленні апеляційний господарський суд послався на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №921/39/21, та по суті врахував їх.
71. Висновки, викладені в інших постановах, на які посилається Боржник, є нерелевантними до правовідносин у цій справі. Так, у постанові від 09.11.2021 у справі №911/3459/20 Верховний Суд погодився з висновком попередніх інстанцій про наявність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність, передбаченої пунктом 9 частини 1 статті 90 КУзПБ у відповідній редакції (в інших випадках, передбачених законом), та відмовою в закритті провадження на підставі пункту 6 частини 1 зазначеної статті, яке у відповідній редакції було можливе лише після визнання боржника банкрутом. У постанові від 01.11.2022 у справі №904/6042/20 Верховний Суд залишив без змін постанову господарського суду першої інстанції про визнання боржника - фізичної особи банкрутом та введення щодо неї процедури погашення боргів та ухвалену за наслідками її перегляду постанову апеляційного господарського суду. В постанові від 11.07.2023 у справі №910/8965/22 Верховний Суд вирішив питання щодо наявності / відсутності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 261 ГПК України. Тобто висновки Верховного Суду в перелічених постановах стосуються правовідносин, які не є подібними до цієї справи.
72. Верховний Суд враховує, що касаційну скаргу Боржника подано також із посиланням на пункт 4 частини 2 статті 287, пункт 1 частини 3 статті 310 ГПК України.
73. Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.
74. За змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у вигляді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
75. Така правова позиція є послідовною та сталою і викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах від 12.10.2021 у справі №905/1750/19, 20.05.2021 у справі №905/1751/19, від 02.12.2021 у справі №922/3363/20, від 16.12.2021 у справі №910/18264/20 та від 13.01.2022 у справі №922/2447/21 тощо.
76. Однак у цій справі підстава, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, на яку послався Боржник у касаційній скарзі, не підтвердилась, оскільки скаржник не навів підстав для висновку про неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції, зокрема, норм КУзПБ внаслідок неврахування висновків щодо їх застосування в подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.
77. Водночас Верховний Суд приймає до уваги, що посилання Боржника в касаційній скарзі на факт неподання кредиторами заяв / клопотань до 03.06.2025 та наявність у них представників на території України, а також на обставини добросовісності Боржника, можливості часткового задоволення вимог кредиторів за рахунок рухомого майна (в разі їх наявності) не спростовують саме того висновку, яким обґрунтовано оскаржувану постанову, щодо ненадання місцевим господарським судом правової оцінки розумності строку для подання кредиторами заяв з грошовими вимогами.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
78. Звертаючись з касаційною скаргою, Боржник не довів неправильного застосування господарськими судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права до встановлених під час розгляду справи обставин як необхідної передумови для скасування оскаржуваної постанови.
79. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги, а також залишення без змін постанови господарського суду апеляційної інстанцій.
Розподіл судових витрат
80. Понесені скаржником у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2025 у справі №911/755/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Картере
Судді С. Жуков
В. Пєсков