28 січня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/7879/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
представників учасників справи:
Комунального некомерційного підприємства "Жовтоводська міська лікарня" Жовтоводської міської ради - не з'явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" - не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс"
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 (суддя Ярмак О.М.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 (колегія суддів: Тищенко О.В., Гончаров С.А., Яценко О.В.)
у справі за позовом Комунального некомерційного підприємства "Жовтоводська міська лікарня" Жовтоводської міської ради (далі - КНП "Жовтоводська міська лікарня", КНП "ЖМЛ")
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" (далі - ТОВ "Укр Газ Ресурс")
про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 350 624,43 грн.
Суть спору
1. У 2021 році КНП "Жовтоводська міська лікарня" уклало з переможцем відкритих торгів ТОВ "Укр Газ Ресурс" договір про постачання електричної енергії. Протягом 2021 року сторони уклали 5 додаткових угод, якими зменшували обсяг закупівлі, проте збільшували ціну за одиницю товару.
2. Після проведення перевірки закупівлі Східним офісом Державної аудиторської служби та отримання висновків про те, що укладення додаткових угод призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів КНП "Жовтоводська міська лікарня" звернулося до суду з позовом до ТОВ "Укр Газ Ресурс" з вимогами про визнання недійсними додаткових угод до договору про публічні закупівлі та стягнення коштів.
3. Суд першої інстанції позов задовольнив. Суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін.
4. ТОВ "Укр Газ Ресурс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
5. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:
- чи є суперечливою поведінка замовника закупівлі, який після виконання договору з урахуванням укладених додаткових угод до нього, звернувся до суду з позовом про визнання недійсними таких додаткових угод;
- чи дотримались сторони договору встановлених у п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" обмежень при укладенні додаткових угод та чи могли вони одночасно збільшити ціну за одиницю товару при цьому зменшивши обсяги закупівлі.
6. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
7. КНП "Жовтоводська міська лікарня" провело відкриті торги щодо закупівлі електричної енергії.
8. Оголошення №UA-2021-02-02-018342-а про проведення відкритих торгів було опубліковано на офіційному веб-порталі "Prozorro".
9. За результатами проведених відкритих торгів переможцем процедури закупівлі визначено учасника ТОВ "Укр Газ Ресурс".
10. 11.03.2021 КНП "Жовтоводська міська лікарня" (споживач) та ТОВ "Укр Газ Ресурс" (постачальник) уклали договір про постачання електричної енергії споживачу №2273-102/21 (далі - договір), відповідно до п.2.1 якого постачальник продає електричну енергію згідно ДК 021:2015: 09310000-5 Електрична енергія споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
11. Згідно з п.5.1 договору ціна договору складає 2 514 480,00 грн в т.ч. ПДВ 419 080,00 грн. Загальний фонд 1 925 420,09 грн в т.ч. ПДВ 320 903,35 грн. За рахунок власних коштів підприємства 589 059,91 грн в т.ч. ПДВ 98 176,65 грн.
12. Додатком 1 до договору визначено, що кількість товару складає 1 140 000 кВт/год, а вартість за одиницю товару (кВт/год) складає 1,83807017543 грн без ПДВ та 2,20568421052 грн з ПДВ.
13. В подальшому сторони уклали 6 додаткових угод до договору, зокрема, додаткові угоди №2 від 10.09.2021, №3 від 14.09.2021, №4 від 06.10.2021, №5 від 28.02.2021, №6 від 08.11.2021.
14. Додатковою угодою №2 від 10.09.2021 сторони домовилися про збільшення вартості за одиницю товару до 1,99232 грн без ПДВ та 2,390784 з ПДВ з 15.08.2021. При цьому загальна сума договору не змінилась, а саме 2 514 480,00 грн з ПДВ. Підстава для збільшення ціни - лист відповідача від 16.08.2021 вих. №1001/Ю2 з додаванням цінової довідки Харківської торгово-промислової палати (далі - ТПП) від 13.08.2021 №1876/21.
15. Додатковою угодою №3 від 14.09.2021 сторони домовилися про збільшення вартості за одиницю товару до 2,16198 грн без ПДВ та 2,594376 з ПДВ з 01.09.2021. При цьому загальна сума договору не змінилась, а саме 2 514 480,00 грн з ПДВ. Підстава для збільшення ціни - лист відповідача від 17.08.2021 вих. №1007/Ю2 з додаванням цінової довідки Харківської ТПП від 17.08.2021 №1914-1/21.
16. Додатковою угодою №4 від 06.10.2021 сторони домовилися про збільшення вартості за одиницю товару до 2,32991 гри без ПДВ та 2,795892 з ПДВ з 20.09.2021. При цьому загальна сума договору не змінилась, а саме 2 514 480,00 грн з ПДВ. Підстава для збільшення ціни - лист відповідача від 15.09.2021 вих. №1068/Ю2 з додаванням цінової довідки Харківської ТПП від 15.09.2021 №2198-2/21.
17. Додатковою угодою №5 від 28.10.2021 сторони домовилися про збільшення вартості за одиницю товару до 2,53331 грн без ПДВ та 3,039972 з ПДВ з 10.10.2021. При цьому загальна сума договору не змінилась, а саме 2 514 480,00 грн з ПДВ. Підстава для збільшення ціни - лист відповідача від 08.10.2021 вих. №1165/Ю2 з додаванням цінової довідки Харківської ТПП від 08.10.2021 №2511/21.
18. Додатковою угодою №6 від 08.11.2021 сторони домовилися про збільшення вартості за одиницю товару до 2,75702 грн без ПДВ та 3,308424 з ПДВ з 01.11.2021. При цьому загальна сума договору не змінилась, а саме 2 514 480,00 грн з ПДВ. Підстава для збільшення ціни - лист відповідача від 22.10.2021 вих. №1206/Ю2 з додаванням цінової довідки Харківської ТПП від 22.10.2021 №2644-2/21.
19. Передавання товару здійснювалося за актами приймання-передачі електричної енергії, а саме:
- акт приймання-передачі електричної енергії від 09.04.2021 №УГР00000833 на загальну суму 99 174,17 грн з ПДВ; згідно акта КНП "ЖМЛ" на підставі приладів обліку спожило за березень 2021 року 44,963 МВт/год (44963 кВт/год), за ціною за 1 МВт/год - 1 838,07 грн без ПДВ (1 кВт/год - 1,83807 грн без ПДВ);
- акт приймання-передачі електричної енергії від 17.05.2021 №УГР00001448 на загальну суму 221 543,32 грн з ПДВ; згідно акта КНП "ЖМЛ" на підставі приладів обліку спожило за квітень 2021 року 100,442 МВт/год (100 422 кВт/год), за ціною за 1 МВт/год - 1 838,07 грн без ПДВ (1 кВт/год - 1,83807 грн без ПДВ);
- акт приймання-передачі електричної енергії від 11.06.2021 №УГР00001673 на загальну суму 146 966,93 грн з ПДВ; згідно акта КНП "ЖМЛ" на підставі приладів обліку спожило за травень 2021 року 66,631 МВт/год (66 631 кВт/год), за ціною за 1 МВт/год - 1 838,07 грн без ПДВ ( 1 кВт/год - 1,83807 грн без ПДВ);
- акт приймання-передачі електричної енергії від 14.07.2021 №УГР00002073 на загальну суму 117 240,92 грн з ПДВ; згідно акта КНП "ЖМЛ" на підставі приладів обліку спожило за червень 2021 року 53,154 МВт/год (53 154 кВт/год), за ціною за 1 МВт/год - 1 838,07 грн без ПДВ (1 кВт/год - 1,83807 грн без ПДВ);
- акт приймання -передачі електричної енергії від 10.08.2021 №УГР00002342 на загальну суму 115 529,32 грн з ПДВ; згідно акта КНП "ЖМЛ" на підставі приладів обліку спожило за липень 2021 року 52,378 МВт/год (52 378 кВт/год), за ціною за 1 МВт/год - 1 838,07 грн без ПДВ ( 1 кВт/год - 1,83807 грн без ПДВ);
- акт приймання-передачі електричної енергії від 13.09.2021 №УГР00002612 на загальну суму 114 734,27 грн з ПДВ; згідно акта КНП "ЖМЛ" на підставі приладів обліку спожило за серпень 2021 року 49,729 МВт/год (49 729 кВт/год), в тому числі за такими цінами: за період з 01.08.2021 до 14.08.2021 спожитий обсяг електричної енергії становить 22,458 МВт/год (22 456,258 кВт/год) за ціною за 1 МВт/год - 1 838,07 грн без ПДВ ( 1 кВт/год - 1,83807 грн без ПДВ); за період з 15.08.2021 до 31.08.2021 спожитий обсяг електричної енергії становить 27,271 МВт/год (27 270,742 кВт/год) за ціною за 1 МВт/год - 1 992,32 грн без ПДВ ( 1 кВт/год - 1,99232 грн без ПДВ);
- акт приймання-передачі електричної енергії від 18.10.2021 №УГР00003137 на загальну суму 160 296,02 грн з ПДВ; згідно акта КНП "ЖМЛ" на підставі приладів обліку спожило за вересень 2021 року 60,075 МВт/год (60 075 кВт/год), в тому числі за такими цінами: за період з 01.09.2021 до 19.09.2021 спожитий обсяг електричної енергії становить 38,048 МВт/год (38 047,500 кВт/год) за ціною за 1 МВт/год - 2 161,98 грн без ПДВ ( 1 кВт/год - 2,16196 грн без ПДВ); за період з 20.09.2021 до 30.09.2021 спожитий обсяг електричної енергії становить 22,028 МВт/год (22 027,500 кВт/год) за ціною за 1 МВт/год - 2 329,91 грн без ПДВ ( 1 кВт/год - 2,32991 грн без ПДВ);
- акт приймання-передачі електричної енергії від 08.11.2021 №УГР 00003303 на загальну суму 323 826,00 грн з ПДВ; згідно акта КНП "ЖМЛ" на підставі приладів обліку спожило за жовтень 2021 року 109,065 МВт/год (109 065 кВт/год), в тому числі за такими цінами: за період з 01.10.2021 до 09.10,2021 спожитий обсяг електричної енергії становить 31,664 МВт/год (31 664,000 кВт/год) за ціною за 1 МВт/год - 2 329,91 грн без ПДВ ( 1 кВт/год - 2,32991 грн без ПДВ); за період з 10.10.2021 до 31.10.2021 спожитий обсяг електричної енергії становить 77,401 МВт/год (77 401,000 кВт/год) за ціною за 1 МВт/год - 2 533,31 грн без ПДВ ( 1 кВт/год - 2,53331 грн без ПДВ);
- акт приймання-передачі електричної енергії від 16.12.2021 №УГР00003837 на загальну суму 351 741,72 грн з ПДВ; згідно акта КНП "ЖМЛ" на підставі приладів обліку спожило за листопад 2021 року 106,317 МВт/год (106317,000 кВт/год), за ціною за 1 МВт/год - 2 757,02 грн без ПДВ (1 кВт/год - 2,75702 грн без ПДВ);
- акт приймання-передачі електричної енергії від 23.12.2021 №УГР00004168 на загальну суму 351 741,72 грн з ПДВ; згідно акта КНП "ЖМЛ" на підставі приладів обліку спожило за грудень 2021 року 106,317 МВт/год (106 317,000 кВт/год), за ціною за 1 МВт/год -2 757,02 грн без ПДВ (1 кВт/год - 2,75702 грн без ПДВ).
20. Згідно наявних у матеріалах справи платіжних доручень від 12.04,2021 №181 на суму 99 174,17 грн, від 29.06.2021 №515 на суму 221 543,32 грн, від 19.07.2021 №561 на суму 146 966,93 грн, від 04.08.2021 №708 на суму 117 240,92 грн, від 19.08.2021 №852 на суму 115 529,32 грн, від 22.09.2021 №997 на суму 114 734,27 грн, від 20.10.2021 №1181 на суму 160 296,02 грн, від 17.11.2021 №1332 на суму 323 826,00 грн, від 24.12.2021 №1517 на суму 351 741,72 грн, від 28.01.2022 №41 на суму 351 741,72 грн КНП "Жовтоводська міська лікарня" оплатило одержану електричну енергію у повному обсязі на загальну суму 2 002 794,39 грн.
21. 05.07.2023 на підставі наказу про призначення перевірки закупівлі від 13.06.2023 №143 та направлення від 13.06.2023 №390, виданого начальником Східного офісу Держаудитслужби Довгим В.В., провідний державний аудитор відділу контролю у галузі промисловості, інфраструктури та ЖКГ Східного офісу Держаудитслужби Огіренко А.Д. провів перевірку закупівель КНП "Жовтоводська міська лікарня", інформація про які оприлюднена в електронній системі закупівель, в тому числі, за номером: UA-2021-02-02-018342-а. Перевірку проведено у період з 15.06.2023 по 28.06.2023.
22. За наслідками перевірки 05.07.2023 складено акт №040406-25/03 перевірки закупівель КНП "Жовтоводська міська лікарня", які оприлюднені в електронній системі закупівель за номерами UA-2021-02-02-018342-а та UA-2022-02-09-017302-b.
23. Відповідно до висновків, зазначених у вказаному акті перевірки, "укладання додаткових угод №2-6 до Договору від 11.03.2021 №2273-102/21 призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів (безпідставної зміни істотних умов договору: зростання ціни товару), чим порушено п.2 ч.5 ст.41 та ст.5 Закону №922-VIII, та призвело до збитків бюджету міста на загальну суму 350 624,43 грн, як безпідставно отриманих грошових коштів постачальником".
24. Обґрунтовуючи зазначену суму аудитор виходив з такого розрахунку: 2 002 794,39 - (2,20568421052 х 749 051) = 350 624,43 грн, де 2 002 794,39 грн - загальна сума до платіжних доручень та банківських виписок КНП "ЖМЛ", що сплачено ТОВ "Укр Газ Ресурс" за поставлену за договором електроенергію; 749 051 кВт/год - кількість електричної енергії, яку спожило КНП "Жовтоводська міська лікарня"; 2,20568421052 грн вартість електричної енергії за одиницю з ПДВ згідно додатку №1 "Договірна ціна" до договору.
25. Також у висновку зазначено, що проаналізувавши цінові довідки Харківської ТПП, встановлено, що цими документами не підтверджується наявність факту коливання ціни на електричну період між 11.03.2021, 10.09.2021, 14.09.2021, 06.10.2021, 28.10.2021, 08.11.2021, оскільки вони не містять відомостей щодо динаміки ціни на електричну енергію. У цих документах відсутній аналіз вартості цін на дату укладення договору та оспорюваних додаткових угод та будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни електричної енергії на ринку.
26. Перевіркою встановлено, що цінові довідки Харківської ТПП та роздруківки з сайту ДП Оператор ринку за своїм змістом є лише документами довідково-інформаційного характеру і фактично дублюють дані із сайту ДП Оператор ринку та не містять точної інформації про коливання цін на електричну енергію як станом на момент звернення постачальника з пропозиціями про внесення змін до договору, так і на момент підписання додаткових угод. Крім того, жоден з наведених документів не містить будь-якої інформації саме про факт коливання цін на електричну енергію у порівняні з датою укладення договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару.
27. Крім того, перевіркою встановлено, що при укладанні додаткових угод №2-6 не додержані вимоги про збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10%. Зокрема лікарня мала беззаперечне право на отримання електричної енергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами договорі, однак, підписала додаткові угоди, внаслідок чого ціна електричної енергії збільшилася на 50% (з 2,20568421052 грн за 1 кВт /за год до 3,308424 грн за 1 кВт/год).
28. При укладанні додаткової угоди від 14.09.2021 №3 ціна збільшена на 17,62%, при укладенні додаткової угоди від 06.10.2021 №4 ціна збільшена на 26,76%, при укладенні додаткової угоди від 28.10.2021 №5 ціна збільшена на 37,82%, при укладенні додаткової угоди від 08.11.2021 №6 ціна збільшена на 50%.
Короткий зміст позовних вимог
29. КНП "Жовтоводська міська лікарня" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Укр Газ Ресурс" з вимогами про визнання недійсними додаткових угод №2 від 10.09.2021, №3 від 14.09.2021, №4 від 06.10.2021, №5 від 28.10.2021, №6 від 08.11.2021 до договору №2273-102/21 від 11.03.2021 про постачання електричної енергії споживачу, укладеного між сторонами, та стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 350 624,43 грн.
30. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вищевказані додаткові угоди укладено з порушенням вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", що є підставою для визнання їх недійсними на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК). Крім того, з відповідача підлягають стягненню 350 624,43 грн на підставі ст.1212 ЦК, що становить різницю між сумою, що фактично перераховано відповідачу та сумою, що підлягала сплаті за електроенергію за ціною договору.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
31. Господарський суд міста Києва рішенням від 15.10.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025, позов задовольнив.
32. Суд першої інстанції виходив з того, що збільшення ціни електричної енергії у додаткових угодах №2-6 відносно до погодженої у договорі ціни здійснено з порушенням ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", зокрема п.2 ч.5 ст.41 цього Закону, яким встановлена не лише вимога пропорційного збільшення ціни за одиницю товару відносно до збільшення ціни товару на ринку, а й 10-відсоткове обмеження такого збільшення.
33. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:
- передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим; для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, Закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%; у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору (постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №927/1058/21);
- у додаткових угодах відсутнє належне обґрунтування правомірності зміни ціни як істотної умови договору відповідно до п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" та додатку №1 до договору; відповідач не надав належних доказів, які б були достатньою підставою для зміни істотної умови за договором про постачання електричної енергії в частині підвищення ціни за одиницю товару;
- листи Мінекономіки не є нормою права і не мають юридичного значення, вони є узагальненими відповідями рекомендаційного характеру, про що вказано і в самих листах Мінекономіки; аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 09.06.2022 в справі №927/636/21;
- позивач обрав належний та ефективний спосіб захисту, оскільки з посиланням на норми статей 203, 215 ЦК заявлено вимогу про визнання недійсними додаткових угод, оскільки останні укладені з порушенням вимог ст.41 Закону "Про публічні закупівлі";
- внаслідок неправомірного збільшення ціни на електричну енергію шляхом укладання оспорюваних додаткових угод з порушенням законодавства, доведеною у цій справі наявна переплата коштів; аудитор допустив помилку в арифметичному розрахунку, однак здійснивши свій розрахунок, колегія суддів дійшла висновку, що з відповідача підлягають стягненню кошти в сумі 350 580,38 грн (2 002 794,39 грн - 1 652 214,01 грн); арифметична помилка була допущена аудитором в кількості спожитих кВт, а саме, ним зазначено в акті, що позивачем спожито 749 051 кВт; з урахуванням того, що внаслідок виконання позивачем своїх зобов'язань фінансового характеру за оспорюваними додатковими угодами, відповідачем безпідставно одержані грошові кошти на загальну суму 350 580,38 грн (підстава їх набуття відпала), то відповідач зобов'язаний повернути їх позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
34. 15.04.2025 ТОВ "Укр Газ Ресурс" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
35. Скаржник в касаційній скарзі посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 ч.2 ст.287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), та, зокрема, зазначає:
1) щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК:
- суди попередніх інстанцій не врахували правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 29.11.2023 у справі №513/879/19, щодо принципу "заборони суперечливої поведінки", на яку посилався представник відповідача в суді першої і апеляційної інстанцій;
- саме позивач в особі начальника Наталії Візер як уповноваженої особи (посадової особи) замовника (споживача) допустив порушення принципу добросовісності, оскільки саме начальник КНП Наталія Візер підписала додаткові угоди до договору, проте в подальшому, після того, як були виконані умови договору про постачання електричної енергії споживачу, з урахуванням додаткових угод до нього, КНП "Жовтоводська міська лікарня" в особі начальника лише 18.06.2024 звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом у цій справі, діючи всупереч своїй попередній поведінці;
2) щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої п.3 ч.2 ст.287 ГПК: наразі відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо питання застосування ст.44 Закону "Про публічні закупівлі" у подібних правовідносинах (в контексті покладення відповідальності за порушення вимог, установлених Законом "Про публічні закупівлі" та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону), у тому числі, п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі").
36. Крім того, ТОВ "Укр Газ Ресурс" просить передати справу №910/7879/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду для формування правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми ст.44 Закону "Про публічні закупівлі" у подібних правовідносинах (в контексті суб'єктів, на яких покладається відповідальність за порушення вимог, установлених Законом "Про публічні закупівлі" та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, у тому числі, за порушення п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі"), у зв'язку із тим, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
37. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
38. 25.01.2026 ТОВ "Укр Газ Ресурс" через систему Електронний суд подало клопотання про передачу справи №910/7879/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду щодо питання застосування ст.44 Закону "Про публічні закупівлі" для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, задля непорушення п.22 ч.1 ст.92 Конституції України, а також враховуючи принцип правової визначеності та передбачуваності; вважає, що належним і пропорційним способом реагування на порушення п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі" є застосування механізмів публічно-правової відповідальності, передбачених ст.44 Закону, а не автоматичне визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів за правилами безпідставного збагачення.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
39. Верховний Суд ухвалою від 06.05.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Укр Газ Ресурс", а також зупинив касаційне провадження до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
40. Верховний Суд ухвалою від 18.12.2025 поновив касаційне провадження у справі, її розгляд призначив у відкритому судовому засіданні на 28.01.2026.
Щодо поведінки позивача
41. ТОВ "Укр Газ Ресурс" у касаційній скарзі вказує, що суди попередніх інстанцій не врахували правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 29.11.2023 у справі №513/879/19, щодо принципу "заборони суперечливої поведінки".
42. Верховний Суд щодо цих доводів зазначає таке.
43. У цій справі з позовом звернулося безпосередньо КНП "Жовтоводська міська лікарня" як сторона (замовник) за договором про публічну та додатковими угодами до нього.
44. Предметом розгляду у цій справі №910/7879/24 є вимоги про визнання недійсними додаткових угод до договору про публічну закупівлю електричної енергії та стягнення грошових коштів, які обґрунтовані тим, що внаслідок укладення додаткових угод до договору реальна вартість 1 кВт/год електричної енергії зросла понад 10%, а обсяг поставки зменшився. Це призвело до повного нівелювання результатів тендерної закупівлі.
45. ТОВ "Укр Газ Ресурс" вважає, що позивач як замовник допустив порушення принципу добросовісності, оскільки спочатку уклав договір про постачання електричної енергії та додаткові угоди до нього, а після виконання умов договору звернувся до суду з позовом у цій справі, діючи всупереч своїй попередній поведінці.
46. Так, перевіркою Східного офісу Держаудитслужби встановлено, що укладання додаткових угод №2-6 до договору від 11.03.2021 №2273-102/21 призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, чим порушено п.2 ч.5 ст.41 та ст.5 Закону "Про публічні закупівлі", тобто фактично встановлено неправомірну поведінку обох сторін договору.
47. КНП "Жовтоводська міська лікарня" відреагувало на висновки, зроблені Східним офісом Держаудитслужби, та звернулося до суду з позовом у цій справі.
48. Саме по собі звернення КНП "Жовтоводська міська лікарня" до суду з позовом у цій справі свідчить про активну поведінку підприємства, спрямовану на усунення виявлених порушень Закону "Про публічні закупівлі", а не на зловживання своїми правами чи його недобросовісну поведінку як замовника закупівлі.
49. До того ж, Верховний Суд неодноразово розглядав подібні справи, в яких після проведення відповідної перевірки Держаудитслужби з позовом про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів до суду зверталася безпосередньо сторона відповідного договору про публічні закупівлі (а не прокурор) (зокрема, постанови від 05.09.2023 у справі №926/3244/22, від 21.01.2025 у справі №916/730/24, від 13.01.2026 у справі №910/9215/24).
50. Верховний Суд зауважує, що дізнавшись про ці висновки Держаудитслужби та порушення Закону "Про публічні закупівлі" внаслідок укладення додаткових угод, ТОВ "Укр Газ Ресурс" не було позбавлене можливості самостійно ініціювати розірвання додаткових угод у позасудовому чи судовому порядку, повернути кошти або визнати позов, водночас товариство у судах усіх інстанцій займає позицію, що додаткові угоди не суперечать Закону "Про публічні закупівлі" та саме товариство було ініціатором звернення із касаційною скаргою.
51. Головне завдання застосування принципу добросовісності полягає у тому, щоби перешкодити стороні отримати переваги та вигоду внаслідок своєї непослідовної поведінки на шкоду іншій стороні, яка добросовісно поклалася на певну юридичну ситуацію, створену першою стороною або обома. Інакше кажучи, принцип добросовісності проявляється у тому, що жодна особа не може отримувати переваги від своєї незаконної або недобросовісної поведінки. Поведінка є недобросовісною, якщо одна сторона договору прийняла виконання від іншої сторони, а після цього стверджує про недійсність договору або його неукладеність. Якщо поведінка однієї сторони давала іншій підстави вважати, що договір є дійсним (сторони протягом тривалого часу належно його виконували), то наступні вимоги про його недійсність або неукладеність є зловживанням правом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №513/879/19, на яку посилається скаржник).
52. Доводи скаржника про суперечливу поведінку позивача обґрунтовані підставою касаційного оскарження, передбаченою п.1 ч.2 ст.287 ГПК (неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд не врахував висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду).
53. Подібність правовідносин як обов'язкової умови для виникнення підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених, зокрема, п.1 ч.2 ст.287 ГПК, визначається за відповідними критеріями.
54. Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин потрібно оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності варто насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів (пункти 25, 26, 31 постанови від 12.10.2021 у справі №233/2021/19).
55. Предметом розгляду у справі №513/879/19 було зобов'язання відповідача не чинити перешкоди позивачу у користуванні земельною ділянкою. Позовні вимоги обґрунтував тим, що позивачем і відповідачем було укладено договір оренди землі. Втім, відповідач почав чинити перешкоди позивачу у користуванні орендованою земельною ділянкою, самовільно її зорав, з ділянки була вивезена солома, яка є власністю позивача.
56. Верховний Суд враховує, що на відміну від справи №513/879/19, ця справа №910/7879/24 стосується наявності підстав для визнання недійсними додаткових угод до договору про публічну закупівлю, і у цій справі №910/7879/24 КНП "Жовтоводська міська лікарня" звернулося до суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод до договору про публічну закупівлю електричної енергії та стягнення грошових коштів після проведення Східним офісом Держаудитслужби перевірки закупівлі, в якій зафіксовано порушення Закону "Про публічні закупівлі".
57. Отже, враховуючи предмет спору, його підстави, правове регулювання, а також іншу, ніж у цій справі фактично-доказову базу та інші обставини, встановлені судами попередніх інстанцій, правовідносин у справах №513/879/19 та цій справі №910/7879/24 не є подібними, враховуючи змістовний критерій.
58. Крім того, суд касаційної інстанції враховує, що на розгляді Верховного Суду перебувала справа №910/9215/24 за позовом Відділу освіти, молоді та спорту Хорольської міської ради до ТОВ "Укр Газ Ресурс" про визнання недійсними додаткових угод до договору про публічні закупівлі та стягнення грошових коштів.
59. Як і у цій справі №910/7879/24, у справі №910/9215/24 ТОВ "Укр Газ Ресурс" посилалося на неврахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 29.11.2023 у справі №513/879/19, та вважало, шо поведінка позивача, який звернувся з позовом про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів вже після виконання договору про публічні закупівлі, є суперечливою.
60. Верховний Суд у п.8.15 постанови від 13.01.2026 у справі №910/9215/24, ухваленій у подібних правовідносинах, вважав, що правовідносини, що виникли у справі №513/879/19 (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023), за змістовним критерієм є не подібними до правовідносин у справі про визнання недійсними додаткових угод до договору про публічні закупівлі та стягнення грошових коштів.
61. Отже, постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №513/879/19 ухвалена у правовідносинах, які не є подібними до правовідносин у цій справі.
Щодо відповідальності замовника закупівлі
62. ТОВ "Укр Газ Ресурс" у касаційній скарзі вказує, що відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо питання застосування п.2 ч.5 ст.41 та ст.44 Закону "Про публічні закупівлі" у подібних правовідносинах в контексті покладення на замовника закупівлі відповідальності за порушення вимог, установлених Законом "Про публічні закупівлі" та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону.
63. Скаржник вказує, що в судах загальної юрисдикції наразі перебуває велика кількість справ за адміністративними матеріалами, які надходять від органу моніторингу публічних закупівель - Держаудитслужби про притягнення замовників закупівлі до адміністративної відповідальності за порушення ними п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі".
64. Суд апеляційної інстанції відхилив доводи відповідача, що покладення відповідальності на постачальника за порушення вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", вказавши, що у цьому випадку не йдеться про відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративні правопорушення, а застосування адміністративної відповідальності за порушення вимог, установлених Законом, яка застосовується до чітко визначених Законом суб'єктів, не виключає можливість звернення до суду з позовом про визнання таких додаткових угод недійсними.
65. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника стосовно покладення відповідальності на замовника закупівлі з огляду на таке.
66. Касаційне провадженням у цій справі було зупинено до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24.
67. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (ч.4 ст.300 ГПК).
68. Так, у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила, зокрема, таке:
"Щодо можливості зміни умов договору про закупівлю шляхом збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10% у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії, в т.ч. з урахуванням унесених Законом №1530-ІХ змін до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII
114. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначено Законом №922-VIII (тут і надалі - у редакції, чинній станом на час укладення договору про закупівлю та оспорюваних додаткових угод до нього).
115. Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону №922-VIII відносини, пов'язані зі сферою публічних закупівель, регулюються виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.
116. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 цього Закону договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
117. Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього урегульовані статтею 41 Закону №922-VIII, частиною першою якої визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
118. Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
119. Згідно із частиною першою статті 652 ЦК України разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
120. Частиною четвертою статті 41 Закону №922-VIII визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
121. За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю, однією з яких є ціна товару, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі (частина п'ята статті 41 Закону №922-VIII). Однак зазначена норма передбачає випадки, коли допустима зміна істотних умов договору про закупівлю.
122. У спірних правовідносинах договір про закупівлю та оспорювані додаткові угоди до нього були укладені у період дії положень норм частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII у двох редакціях: 1) Закону №114-ІХ (договір про закупівлю та додаткова угода до нього №2) та 2) Закону №1530-ІХ (додаткові угоди до договору №5 - 10).
123. Тож під час оцінки цих правовідносин слід застосовувати законодавство, чинне на момент їх виникнення.
Щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII (у редакції Закону №114-ІХ)
124. Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII (у редакції Закону №114-ІХ, чинній на момент укладення договору про закупівлю та оспорюваної додаткової угоди до нього №2) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії
125. 24 січня 2024 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі №922/2321/22, в якій вирішувалось питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII (у редакції Закону №114-ІХ) збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.
126. У пунктах 88-90 наведеної постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
127. Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у разі зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
128. У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
129. Такий правовий висновок неодноразово також був викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі №922/433/22, від 01 жовтня 2024 року у справі №918/779/23, від 06 лютого 2025 року у справі №910/5182/24, від 18 лютого 2025 року у справі №925/889/23 тощо, де інтерпретовано та застосовано положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII як імперативну норму, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.
130. Отже, згідно з положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII (у редакції Закону №114-ІХ) зміна ціни в договорі закупівлі допускається за таких умов:
-збільшення ціни за одиницю товару до 10 %;
-збільшення ціни має бути пропорційне збільшенню ціни цього товару на ринку в разі коливання його ціни на ринку;
-така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
-така зміна може відбуватися не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю;
-обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
131. До того ж застосована законодавцем при формулюванні цієї норми конструкція "не частіше ніж один раз на 90 днів" фактично надає можливість вносити зміни до ціни товару неодноразово, але лише в межах дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 %.
Щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII (у редакції Закону №1530-ІХ)
132. Законом №1530-ІХ внесено зміни до Закону №922-VIII (у редакції Закону №114-ІХ) та викладено пункт 2 частини п'ятої статті 41 цього Закону в такій редакції: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії".
133. Внесеними Законом №1530-IX змінами у першому реченні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII слова "підписання договору про закупівлю" замінені словами "підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару", а друге речення після слів "дизельного пального" доповнено словом "природного". Ці зміни полягали, зокрема, у корегуванні обмеження щодо мінімального 90-денного строку змін до ціни за одиницю товару після підписання договору про закупівлю. Водночас порогове значення у 10 % залишилося незмінним і застосовується й надалі.
134. Так, на відміну від норм пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIIIу редакції Закону №114-ІХ, який урегульовував можливість збільшення ціни за одиницю товару не частіше ніж один раз на 90 днів лише з моменту підписання договору про закупівлю, положеннями цього пункту в редакції Закону №1530-IX визначено, що строк зміни умов договору може відраховуватись як з моменту підписання договору, так і з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Тобто редакцією цієї норми законодавець передбачив лише можливість внесення зміни до ціни договору неодноразово: вперше - один раз у перші 90 днів з дня підписання договору; другий і подальші рази - один раз на 90 днів, які починаються з моменту останньої зміни ціни.
135. Додатково на підтвердження зазначеного свідчить зміст пояснювальної записки до проєкту Закону №1530-IX (див. https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/634356), згідно з якою метою його прийняття було завершити реформу органу оскарження у сфері публічних закупівель, що відповідно дозволяє стверджувати, що подібні зміни вочевидь не були спрямовані на те, щоб дозволити учасникам публічних закупівель (виконавцям) після підписання договору збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.
136. Іншими словами, зміни та доповнення до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII, внесені Законом №1530-IX, стосуються лише встановлення альтернативного варіанта визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару - 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
137. Проте пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII як у редакції, викладеній Законом №114-ІХ, так і в редакції, викладеній Законом №1530-ХІ, однаково передбачено, що такі обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
138. Водночас положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIIIу редакції Закону №1530-ХІ не містять змін щодо максимально можливого збільшення розміру ціни за одиницю товару, погодженої сторонами договору закупівлі, визначеної попередньою редакцією цієї норми на рівні не більше 10 %. У будь-якому випадку загальний розмір збільшення ціни не може перевищувати 10 % ціни, встановленої в договорі закупівлі.
139. Філологічне тлумачення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII свідчить, що зміна істотних умов договору про закупівлю після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі допускається лише у випадках, прямо передбачених цією нормою. Одним із цих випадків є збільшення ціни товару, але за умови, що таке збільшення не може перевищувати нормативно визначеного відсоткового значення суми, встановленої в договорі про закупівлю, яке у пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII унормовано на рівні не більше 10 %.
140. До того ж визначене законодавцем відсоткове значення обмеження суми є граничним (пороговим) і відповідний ліміт зміни ціни слід враховувати при кожному внесенні змін до договору про закупівлю, а не застосовувати щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Іншими словами, це означає, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору (у разі коливання ціни товару на ринку) не може перевищувати нормативно закріпленого 10 % значення для зміни ціни, визначеної в договорі про закупівлю.
Щодо мети Закону №922-VIII та прецедентної практики Суду Європейського Союзу
141. Велика Палата Верховного Суду враховує, що відповідно до преамбули Закону №922-VIII метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
142. Така мета розкрита у статті 5 Закону №922-VIII, в якій, зокрема, закріплений перелік принципів здійснення публічних закупівель, до яких віднесені: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об'єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
143. Окрім того, відповідно до преамбули Закону №922-VIII цей Закон також має на меті адаптувати законодавство України acquis Європейського Союзу на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію).
144. Згідно з пояснювальною запискою до проєкту Закону №922-VIII зазначений проєкт Закону розроблено на виконання розділу "Прикінцеві положення" Закону України "Про здійснення державних закупівель", Програми діяльності Кабінету Міністрів України, Коаліційної угоди та Указу Президента України "Про Стратегію сталого розвитку "Україна - 2020" щодо впровадження електронних закупівель, а також статті 153 глави 8 "Державні закупівлі" розділу IV Угоди про асоціацію у частині імплементації Директив 2014/24/ЄС і 2014/25/ЄС. Метою проєкту Закону є, зокрема, підвищення рівня конкуренції у сфері державних закупівель та зниження рівня корупції шляхом запровадження системи електронних закупівель та електронної системи оскарження; здійснення процедур закупівлі, обмін інформацією, документами та подання роз'яснень в електронній системі закупівель; виконання Угоди про асоціацію щодо імплементації Директив 2014/24/ЄС і 2014/25/ЄС шляхом запровадження нових підходів щодо здійснення закупівель у частині оптимізації процедур закупівель та можливості створення ЦЗО(див.https://w2.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=57268&pf35401=367184).
145. Відповідно до статті 148 глави 8 "Державні закупівлі" розділу IV Угоди про асоціацію сторони визнають внесок прозорого, недискримінаційного, конкурентного і відкритого тендерного процесу у сталий економічний розвиток і встановлюють у якості своєї мети ефективне, взаємне і поступове відкриття відповідних ринків закупівель. Це передбачає послідовне наближення законодавства України у сфері державних закупівель до acquis ЄС у сфері державних закупівель, що супроводжуватиметься інституційною реформою та створенням ефективної системи державних закупівель на основі принципів, якими регулюються державні закупівлі Сторони ЄС.
146. Частинами першою, другою статті 153 глави 8 "Державні закупівлі" розділу IV Угоди про асоціацію визначено, що Україна забезпечує поступове приведення існуючого та майбутнього законодавства у сфері державних закупівель у відповідність до acquis ЄС у сфері державних закупівель. Адаптація законодавства здійснюється поетапно згідно з періодами, визначеними у Додатку ХХІ-А та в Додатках ХХІ-В-ХХІ-Е, ХХІ-G, ХХІ-H та ХХІ-J до цієї Угоди. Додатки ХХІ-F та ХХІ-І до цієї Угоди визначають необов'язкові елементи, які не потребують впровадження в законодавство України, тоді як Додатки ХХІ-K-ХХІ-N до цієї Угоди містять елементи acquis ЄС, які залишаться поза сферою законодавчої адаптації. У цьому процесі належна увага повинна приділятися відповідному прецендентному праву Європейського Суду та імплементаційним заходам Європейської Комісії, а також, якщо в цьому виникне необхідність, будь-яким змінам в acquis ЄС, що відбуватимуться в той самий час.
147. Для прикладу Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на практику Суду Європейського Союзу (далі - Суд ЄС), який, з-поміж іншого, зазначає, що основною метою правил Співтовариства у сфері державних закупівель є забезпечення вільного руху послуг та відкриття ринку для неспотвореної конкуренції у всіх державах-членах (див. справу 26/03 Stadt Halle та RPL Lochau [2005] ECR I-1, пункт 44). Задля досягнення цієї подвійної мети право Співтовариства застосовує, серед іншого, принцип недискримінації за ознакою громадянства, принцип рівного ставлення до учасників тендеру та випливаюче з цього зобов'язання щодо прозорості (див. справу C-275/98 Unitron Scandinavia та 3-S [1999] ECR I-8291, пункт 31; справу C-324/98 Telaustria та Telefonadress [2000] ECR I-10745, пункти 60 та 61 та справу C-496/99 P Commission проти CAS Succhi di Frutta [2004] ECR I-3801, пункти 108 та 109).
148. Суд ЄС зауважує, що з метою забезпечення прозорості процедур та рівного ставлення до учасників тендеру, зміни до положень державного контракту під час його дії становлять нове укладення контракту в розумінні Директиви 92/50, якщо вони істотно відрізняються за характером від початкового контракту і, отже, свідчать про намір сторін переглянути основні умови цього контракту. Зміна державного контракту під час його дії може вважатися істотною, якщо вона вводить умови, які, якби вони були частиною початкової процедури укладення контракту, дозволили б допуск інших учасників тендеру, крім тих, які були допущені спочатку, або дозволили б прийняття іншої пропозиції, крім тієї, яка була прийнята спочатку. Зміна також може вважатися істотною, якщо вона змінює економічний баланс договору на користь підрядника в спосіб, який не був передбачений умовами початкового договору (див. справу C-454/06 pressetext Nachrichtenagentur GmbH v Republik Osterreich (Bund), APA-OTS Originaltext - Service GmbH, APA Austria Presse Agentur registrierte Genossenschaft mit beschrankter Haftung).
149. У пункті 61 рішення від 07 грудня 2023 року у справах C-441/22 та C-443/22, EU:C:2023:970 Obshtina Razgrad Суд ЄС звернув увагу, що пункт 72 директиви 2014/24ЄС по суті має на меті забезпечити дотримання принципів прозорості процедур та рівного ставлення до учасників тендеру. Ці принципи виключають, після укладення державного договору, внесення замовником та переможцем тендеру змін до положень цього договору таким чином, щоб ці положення суттєво відрізнялися за своїм характером від положень початкового договору. Дотримання цих принципів, у свою чергу, є частиною більш загальної мети правил ЄС у сфері державних закупівель, яка полягає у забезпеченні вільного руху послуг та відкриття для неспотвореної конкуренції в усіх державах-членах (див. mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2024 року у справі № 910/13988/20, в якій було здійснено посилання на рішення Суду ЄС для ілюстрації підходу застосування схожих положень (принципів) у практиці ЄС).
Висновки щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII
150. Отже, норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону №922-VIII.
151. Інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII, який передбачає щоразу з кожним внесення змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.
152. Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону №922-VIII.
153. Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.
154. До того ж застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.
155. Велика Палата Верховного Суду з урахуванням наведеного вище аналізу нормативного припису пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII, беручи до уваги усталену та послідовну судову практику, вважає, що зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10 % при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності.
156. Варто наголосити на тому, що, з'ясовуючи законодавчу еволюцію пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на нормативне закріплення подібної можливості у постанові КМУ №1178, у підпункті 2 пункту 19 (в редакції постанови КМУ №1067) якої, з-поміж іншого, визначено, що обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін), а змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати 50 % ціни за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю.
157. Тобто положеннями постанови КМУ №1178 (в редакції постанови КМУ від 01 вересня 2025 року №1067), на відміну від норм пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII, чітко визначені як можливість застосування 10-відсоткового обмеження щодо збільшення ціни щодо кожного окремого випадку збільшення (без обмеження кількості змін), а не в цілому до усіх внесених змін, так і граничне значення на рівні 50 %, на яке може бути змінена передбачена в початковому договорі про закупівлю ціна за одиницю товару, що вкотре додатково підтверджує, що приписи частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII не передбачають можливість збільшення ціни за одиницю товару на 10 % під час кожного внесення змін до договору про закупівлю.
158. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду висновує, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом №1530-ІХ до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VII не стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
159. Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону №922-VIII, повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару".
69. Отже, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 надала висновки щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі".
70. Також, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що не вбачає підстав для відступу від висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 (пункти 190-198 постанови від 21.11.2025 у справі №920/19/24).
71. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції, на виконання приписів ч.4 ст.236 ГПК, ухвалюючи рішення та постанову, врахували висновки щодо застосування норми права (п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі"), викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, та від яких Велика Палата Верховного Суду не відступила під час касаційного розгляду справи №920/19/24.
72. Отже, позиція судів, викладена в оскаржуваних рішеннях, повністю відповідає актуальній судовій практиці та висновкам Великої Палати Верховного Суду.
73. Крім того, Верховний Суд враховує, що аналогічним доводам скаржника щодо застосування ст.44 Закону "Про публічні закупівлі" надав відповіді Верховний Суд у постанові від 13.01.2026 у справі №910/9215/24, зазначивши таке:
"8.32.1. Статтею 44 Закону "Відповідальність за порушення вимог цього Закону» передбачено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України.
За придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
8.32.2. Зі змісту предмету та підстав позову, характеру спірних правовідносин у цій справі ані суд першої інстанції, ані суд апеляційної інстанції не застосовували означену норму права під час вирішення цієї справи.
8.32.3. Предметом дослідження у цій справі, з огляду на предмет і підстави позову (дивись пункти 8.11-8.11.1 цієї постанови) не було питання відповідальності за порушення вимог Закону в силу приписів статті 44 Закону.
8.33. Отже, покликання скаржника про те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права не знайшли свого підтвердження.
8.34. Суд акцентує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
8.35. Верховний Суд в силу імперативних положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.
8.36. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що у справі, яка розглядається, судами першої та апеляційної інстанцій надано оцінку поданим сторонами доказам, якими вони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, до переоцінки яких в силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції вдаватись не може, оскільки встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80, 86, 300 ГПК України.
8.37. Отже, підстави касаційного оскарження передбачені пунктами 1 і 3 частини другої статті 287 ГПК України не знайшли свого підтвердження".
74. Таким чином, доводи скаржника про необхідність покладення відповідальності на замовника закупівлі не знайшли свого підтвердження.
75. Враховуючи це, а також висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі №920/19/24, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
Щодо клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
76. ТОВ "Укр Газ Ресурс" у касаційній скарзі просить передати справу №910/7879/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду для формування правового висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми ст.44 Закону "Про публічні закупівлі" у подібних правовідносинах (в контексті суб'єктів, на яких покладається відповідальність за порушення вимог, установлених Законом "Про публічні закупівлі" та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, у тому числі, за порушення п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі"), у зв'язку із тим, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
77. Крім того, 25.01.2026 ТОВ "Укр Газ Ресурс" через систему Електронний суд подало клопотання про передачу справи №910/7879/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в якому вказує, що наявна виключна правова проблема щодо відповідальності за порушення п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі"; вважає, що належним способом реагування є застосування механізмів публічно-правової відповідальності, передбачених ст.44 Закону, а не автоматичне визнання додаткових угод недійсними та стягнення коштів за правилами безпідставного збагачення.
78. Верховний Суд щодо цих доводів відповідача зазначає таке.
79. Пунктом 1 ч.2 ст.45 Закону "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.
80. Частиною 5 ст.302 ГПК встановлено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
81. Лише за наявності умов, визначених наведеним положенням, справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2023 у справі №909/1191/21).
82. Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 29.03.2023 у справі №910/17401/21 вказала критерії, які має застосовувати суд під час вирішення питання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
83. Велика Палата Верховного Суду у своїх судових рішеннях неодноразово вказувала, що зміст виключної правової проблеми полягає в тому, що у справі, переданій на розгляд Великої Палати, вбачається різне застосування норм матеріального права, відсутні норми, які регулюють спірні відносини, або є прогалини в застосуванні спірних відносин. Крім того, згідно з практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного критеріїв.
84. Кількісний показник означає, що така проблема наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.
85. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми можуть свідчити такі обставини: з касаційної скарги вбачається, що судами були допущені істотні порушення норм процесуального права, які унеможливили розгляд справи з дотриманням вимог справедливого судового розгляду; судами була допущена явна й груба помилка в застосуванні норм процесуального права, у тому числі свавільне розпорядження повноваженнями, і перегляд справи Великою Палатою Верховного Суду унеможливить її повторення в подальшій судовій діяльності; норми матеріального чи процесуального права були застосовані судами першої чи апеляційної інстанції таким чином, що постає питання стосовно дотримання принципу пропорційності, тобто забезпечення належного балансу між приватними та публічними інтересами; наявні колізії в нормах матеріального права, що викликає необхідність у застосуванні аналогії закону чи права, або постає питання щодо дотримання принципу верховенства права.
86. При цьому справа буде мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і трапляється в невизначеній (значній) кількості справ, у разі якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або якщо існують різні позиції і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією, а також необхідне тлумачення щодо застосування нових законів.
87. Водночас заявник не обґрунтував належним чином кількісні та якісні показники, які б свідчили про те, що ця справа містить виключну правову проблему і передача цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
88. Крім того, Верховний Суд враховує, що у провадженні Верховного Суду перебувала інша справа №920/19/24 (про визнання недійсним додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів).
89. За наслідками розгляду справи №920/19/24 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 погодилася із висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", та не вбачала наявності підстав для відступу від нього, що, зокрема, свідчить про єдиний та сталий підхід Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права під час вирішення подібних спірних правовідносин.
90. Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. the United Kingdom, заява №27238/95, п.70) наголосив, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.
91. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах послідовно керується підходом, за яким для відступу від висловлених раніше правових позицій вона повинна мати ґрунтовні підстави: її попередні рішення мають бути помилковими, неефективними, необґрунтованими, неузгодженими, чи застосований у цих рішеннях підхід повинен бути очевидно застарілим унаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.
92. Згідно з ч.1 ст.303 ГПК питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
93. З огляду на викладене, оскільки на сьогоднішній день існує висновок щодо застосування п.2 ч.5 ст.41 Закону "Про публічні закупівлі", то відсутні для передання справи на розгляд Великої палати Верховного Суду на підставі ч.5 ст.302 ГПК.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
94. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
95. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
96. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів попередніх інстанцій - без змін.
Судові витрати
97. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" про передачу справи №910/7879/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" залишити без задоволення.
3. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2025 у справі №910/7879/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
(з окремою думкою)
І. Кондратова