м.Чернівці
02 лютого 2026 року Справа № 926/4312/25
Суддя Господарського суду Чернівецької області Світлана Гушилик, за участю помічника судді Петровської В.С., яка за дорученням судді виконує повноваження секретаря судового засідання, розглянувши справу №926/4312/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шериф-Охорона Чернівці" (08340, Київська обл., с.Гнідин, вул.Мєшкова, 20)
До відповідача Фізичної особи-підприємця Порайко Ореста Андрійовича ( АДРЕСА_1 )
Про стягнення заборгованості в розмірі 10000,00 грн
За участі представників сторін:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Шериф-Охорона Чернівці" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця Порайко Ореста Андрійовича про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з охорони за допомогою технічних засобів в розмірі 10000,00 грн, з яких: 3500,00 грн основної заборгованості, 500 грн штрафних санкцій за п.5.1.2 договору та 6000,00 грн штрафних санкцій за п.5.1.4 договору.
В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що між ТОВ "Шериф - Охорона Чернівці" та ФОП Порайко Орестом Андрійовичем 01.05.2024 року укладено договір №11702835/ОК про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони, згідно якого позивач надав відповідачу послуги охорони шляхом спостереження за станом технічних засобів охоронної сигналізації, яка встановлена за адресою: Чернівецька обл., м.Чернівці, вул.Заньковецької Марії, б.27.
Однак, відповідач не сплачував вартість наданих послуг з травня 2024 року по листопад 2024 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 3500,00 грн. У зв'язку із невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач нарахував штрафні санкції згідно п.5.1.2 договору в сумі 500,00 грн та згідно п.5.1.4 договору в сумі 6000,00 грн, яку просить стягнути в судовому порядку.
В своїй позовній заяві позивач також просить розглядати справу за відсутності його представника.
17.12.2025 року відділом документального та інформаційного забезпечення суду зареєстровано матеріали позовної заяви за вх.№4312, позовну заяву передано судді Гушилик С.
Ухвалою суду від 18.12.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 12.01.2026 року.
Ухвалою суду від 12.01.2026 року відкладено судове засідання на 02.02.2026 року.
В судове засідання 02.02.2026 року відповідач явку свого уповноваженого представника у судове засідання повторно не забезпечив, причину неявки суд не повідомив.
Суд зазначає про належне ним виконання обов'язку щодо повідомлення усіх учасників справи про час, дату та місце розгляду справи, зокрема відповідача повідомлено, шляхом надіслання ухвал суду на його юридичну адресу, яка підтверджується витягом з ЄДР: 58004,м.Чернівці, пров.4-й Рогізнянський, 6, яка отримана останнім, що підтверджується трекінгом "Укрпошта" та рекомендованим повідомленням про вручення.
Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.
Окрім того, у зв'язку з нез'явленням представника відповідача до суду, відповідача було повідомлено також через офіційний сайт Господарського суду Чернівецької області.
Частинами 2, 3 ст.120 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п.4 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за місцезнаходженням.
За загальними вимогами п.91 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді смс-повідомлення за номером мобільного телефону, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а у разі відсутності номера мобільного телефону - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланку повідомлення встановленого зразка.
Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставці до дому (п.92 правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об'єкті поштового зв'язку не передбачено (п.102 правил).
У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. За письмовою заявою відправника/адресата строк зберігання поштових відправлень, внутрішніх поштових переказів може бути продовжений за додаткову плату до двох місяців з дня надходження до об'єкта поштового зв'язку місця призначення. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" або "Адміністративна послуга" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 99-3, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення (п.116 правил).
Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою "Судова повістка", які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення закінчення встановленого строку зберігання, суперечить вимогам правил, та фактично відповідає причині повернення у зв'язку з відсутністю адресата.
Аналізуючи зазначені вище положення правил надання послуг поштового зв'язку, слід дійти висновку, що повернення судових рішень із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.
Сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на подання зокрема відзиву на позов, оскільки зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Суд зазначає і аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), а також Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №913/879/17, від 21.05.2020 року у справі№10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі №24/260-23/52-б та від 18.03.2021 року у справі №911/3142/19, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
В той же час, відповідач не був позбавлений можливості скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень" та ознайомитися з ухвалами Господарського суду Чернівецької області та визначеними у них датами та часом розгляду даної справи та забезпечити представництво його інтересів в судових засіданнях.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1, п.1 ч.3 ст.202 ГПК України).
Відповідно до ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Розгляд, що гарантується ст.6 Конвенції, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Beles and others v. the Czech Republic (Белеш та інші проти Чеської Республіки), § 49).
Судом враховується, що за приписами ст.129 Конституції України, ст.2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").
Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов'язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").
У свою чергу суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (ст.202 ГПК України).
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постанові Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №922/1200/18 та від 04.06.2020 року у справі №914/6968/16.
З наведеного суд констатує про повідомлення відповідача належним чином про час, дату та місце розгляду справи, однак, своїми процесуальними правами останній не скористався.
З врахуванням наведеного, а також вжиття судом всіх передбачених чинним законодавством заходів повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду спору по суті, суд приходить висновків про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними у справі документами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд -
01.05.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шериф - Охорона Чернівці" (далі - виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Порайко Орестом Андрійовичем (далі - замовник) укладено договір №11702835/ОК про надання послуг за допомогою технічних засобів охорони (далі - договір), згідно якого виконавець надає послуги замовнику в обсягах та кількості, які ним обрані, в порядку та на умовах, визначених цим договором. Обумовлений сторонами обсяг послуг та їх вартість вказується в додатку 1 до даного договору, що являється його невід'ємною частиною (п.1.1 договору).
Послуги за цим договором надаються за адресою (адресами), яка (i) вказана (i) в додатку 1 (далі - об'єкт) (п.1.2. договору).
Охорона об'єкта здійснюється виконавцем шляхом спостереження за станом технічних засобів охоронної сигналізації (далі - ОС), яка встановлена на об'єкті замовника та автоматично сповіщає про проникнення в приміщення чи порушення архітектурно-будівельних конструкцій, а також забезпечення негайного виїзду Групи Швидкого Реагування (далі - ГШР) з метою вжиття заходів, спрямованих на встановлення причин спрацювання ОС та при необхідності - затримання осіб, які проникли на об'єкт (п.п.1.3.1 п.1.3 договору).
Реагування на сигнал "тривога" - здійснюється виконавцем шляхом забезпечення негайного виїзду ГШР на спрацювання технічних засобів тривожної сигналізації (далі - ТС) при виклику замовником або його уповноваженою особою, з метою вжиття заходів, спрямованих на встановлення причин спрацювання ТС та при необхідності - забезпечення підтримання порядку на об'єкті (п.п.1.3.2. п.1.3. договору).
У відповідності до п.п.1.3.3 п.1.3 договору, спостереження здійснюється виконавцем шляхом спостереження за станом технічних засобів ОС, яка встановлена на об'єкті замовника, та забезпечення сповіщення (інформування) замовника або його уповноважену особу про можливе проникнення в приміщення чи порушення архітектурно-будівельних конструкцій. Сповіщення (інформування) замовника здійснюється виконавцем шляхом повідомлення по телефону або смс-повідомленням на вказаний номер телефону замовника або його уповноваженої особи.
Обслуговування і ремонт - здійснення виконавцем комплексу заходів для забезпечення функціонування технічних засобів ОС та ТС згідно з експлуатаційними вимогами, а у разі виявлення пошкоджень - ліквідувати такі несправності шляхом виконання необхідного ремонту (п.п.1.3.4 п.1.3 договору).
Підпунктами 1.4.1, 1.4.2 та 1.4.3 п.1.4 договору унормовано, що періодом охорони, згідно п.1.3.1 даного договору, вважається час з моменту взяття об'єкта під охорону до його зняття з охорони замовником або уповноваженою особою. Цей час фіксується автоматично Пунктом Централізованого Спостереження (ПЦС) виконавця. Періодом надання послуг, згідно п.1.3.2 даного договору є цілодобове спостереження виконавцем та нешайне реагування при спрацюванні технічних засобів ТС. Періодом надання послуг, згідно п.1.3.3 договору, є цілодобове спостереження виконавцем за роботою технічних засобів ОС та відповідне сповіщення про її роботу замовнику або його уповноваженій особі.
Вартість обраних замовником послуг, згідно переліку викладеному в п.1.3 визначається сторонами у додатку 1 до договору (п.2.1 договору).
Відповідно до п.2.3. договору, оплата за цим договором здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, що зазначений в розділі 10 даного договору або на наданий останнім, на підставі цього договору, у відповідності до чинного законодавства України, у строки: згідно п.2.1. договору - на умовах передоплати i проводиться замовником щомісячно, протягом перших п'яти календарних днів місяця в якому надаються послуги.
Згідно п.3.2.15 договору, замовник своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату послуг, що надаються виконавцем згідно умов договору.
Пунктом 5.1.1 договору визначено, що за несвоєчасну оплату виконавцем послуг, замовник зобов'язується сплатити неустойки.
Так, п.5.1.2 договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату наданих виконавцем послуг протягом календарного місяця замовник зобов'язується оплатити штрафні санкції у розмірі 100% загальної вартості послуг виконавця, зазначених в п.2 додатку №1 до договору за кожен факт прострочення.
Відповідно до п.п.5.1.4 договору, за прострочення оплати наданих виконавцем послуг понад 60 календарних днів, замовник зобов'язаний додатково сплатити на користь виконавця неустойку у вигляді штрафної санкції у розмірі 100% від суми річної оплати замовника, що розраховується в порядку передбаченому п.2.3.1 даного договору
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє протягом календарного року, але у будь-якому випадку до моменту повного виконання обома сторонами прийнятих на себе зобов'язань. Якщо за 15 днів до закінчення дії договору жодна зі сторін не вимагатиме його припинення, договір вважається продовжений на той же термін, без обмежень кількості разів продовження дії договору (п.п.8.1.- 8.2. договору).
Додатком №1 "Перелік обумовлених послуг" до договору визначено адресу об'єкта, а саме: м.Чернівці, вул.Заньковецької, б.27, та дату початку реагування з 01.05.2024 року. Відповідачем обрано послуги та їх вартість: 1. Охорона об'єкта (п.1.3.1 договору) - 400 грн; 2. Реагування на сигнал "тривога" (п.1.3.2 договору) - 100 грн; 2.Спостереження за об'єктом (п.1.3.3 договору) - 0,00 грн. Додатковими послугами є: реагування на сигнал "тривога" - 250,00 грн за виїзд; виїзд інженера для проведення робіт - 350,00 грн; СМС-інформування - 100,00 грн; запасний канал зв'язку - 50,00 грн; послуга "залишаюсь вдома" - 50,00 грн, підвищена матеріальна відповідальність - 0,00 грн.
Також, додатками до договору є: №2 - "Інструкція з користування системою технічних засобів охоронної сигналізації", №3 - "Прейскурант цін на надання платних послуг виконавецем, що надаються замовникам з технічного обслуговування та ремонту систем, №4 - "Вимоги до технічної укріпленості об'єкта щодо унеможливлення вчинення "ривкових крадіжок".
Договір та додатки до нього підписані уповноваженими представниками сторін.
Матеріали справи не міться доказів розірвання договору чи визнання його недійсним.
18.02.2025 року позивачем направлено на юридичну адресу відповідача повідомлення - вимогу №18-02-2 про неналежне виконання зобов'язань за договором та сплату грошових коштів, яка прийнята останнім 07.03.2025 року, що підтверджується трекінгом АТ "Укрпошта", однак залишена ним без відповіді.
Позивач зазначає, що протягом періоду з травня по листопад 2024 року надав відповідачу послуги на суму 3500,00 грн, однак відповідач свої зобов'язання з оплати наданих послуг не здійснював, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 3500,00 грн, а також обов'язок сплатити на користь позивача штраф відповідно до п.п.5.1.2. п.5.1. договору в сумі 500,00 грн та п.п.5.1.4 п.5.1 договору в сумі 6000,00 грн.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання в силу вимог ст.ст.525, 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ст.626 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення глави 63 ЦК України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (ч.2 ст.901 ЦК України).
За умовами договору виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. В свою чергу, замовник, якщо договором передбачено надання послуг за плату, зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.ст.902, 903 ЦК України).
Відповідно до пункту 2.1 договору вартість обраних замовником послуг, згідно переліку, викладеному в пункті 1.3, визначається сторонами у додатку 1 до даного договору.
Пунктом 2.3 договору оплата за цим договором здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, що зазначений в Розділі 10 даного договору або на наданий останнім, на підставі цього договору, у відповідності до чинного законодавства України, у строки: згідно п.2.1 договору - на умовах передоплати i проводиться замовником щомісячно, протягом перших п'яти календарних днів місяця в якому надаються послуги.
Тоді як, ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст.614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч.2 ст.614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов договору взагалі не сплачував платежі, що призвело до виникнення заборгованості за період з травня по листопад 2024 року в сумі 3500,00 грн, що підтверджується розрахунком (500,00 грн (згідно додатку №1 до договору) * 12 місяців).
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт надання позивачем визначених умовами договору послуг та факт порушення відповідачем своїх зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 3500,00 грн.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності, зокрема, сплати пені, штрафу.
При цьому, у відповідності до положень ст.ст.6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Так, згідно п.п.5.1.2 договору, за несвоєчасну оплату наданих виконавцем послуг протягом календарного місяця, зобов'язується оплатити штрафні санкції у розмірі 100% вартості послуг виконавця.
Відповідно до п.п.5.1.4 договору, за прострочення оплати наданих виконавцем послуг понад 60 календарних днів, замовник зобов'язаний додатково сплатити на користь виконавця неустойку у вигляді штрафної санкції у розмірі 100% від суми річної оплати замовника, що розраховується в порядку передбаченому п.2.3.1 даного договору
Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення строків внесення плати за договором, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та умов договору позивачем нараховано штраф на загальну суму 6500,00 грн, з яких: 500,00 грн згідно п.5.1.2 договору та 6000,00 грн згідно п.5.1.4 договору (з розрахунку 500,00 грн місячна плата * 12 місяців).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в заявленому позивачем розмірі, оскільки він відповідає вимогам чинного законодавства та не суперечить умовам укладеного договору.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст.ст.76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, які відповідач не спростував, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак є такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 ГПК України та Закону України "Про судовий збір", витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 42, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шериф-Охорона Чернівці" (08340, Київська обл., с.Гнідин, вул.Мєшкова, 20) до Фізичної особи-підприємця Порайко Ореста Андрійовича ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості в розмірі 10000,00 грн - задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Порайко Ореста Андрійовича ( АДРЕСА_1 , ідент.код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шериф-Охорона Чернівці" (08340, Київська обл., с.Гнідин, вул.Мєшкова, 20, код 43601569) основну заборгованість в розмірі 3500,00 грн, штраф в розмірі 6500 грн та 2422,40 грн судового збору.
Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.257 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.
Повне рішення складено та підписано 03.02.2026 року.
Суддя Світлана ГУШИЛИК