Справа № 521/521/26
Номер провадження № 2-з/521/32/26
про скасування заходів забезпечення позову у зв'язку із не поданням позовної заяви
03 лютого 2026 року м. Одеса
Суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Ганошенко С.А., розглянувши матеріали заяви представника заявника ОСОБА_1 . - адвоката Кобильника Д.О. про забезпечення позову, яка подана до подання позовної заяви у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеськоїобласті Бондарева Романа Володимировича, Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», ОСОБА_2 про визнання недійсними електронних торгів щодо реалізації її житла - трикімнатної квартири загальною площею 56,1 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Заявник 16.01.2026 року звернулася до Хаджибейського районного суду м. Одеси через свого представника з заявою про забезпечення позову, яка подана до подання позовної заяви у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеськоїобласті Бондарева Романа Володимировича, Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» , ОСОБА_2 про визнання недійсними електронних торгів щодо реалізації її житла - трикімнатної квартири загальною площею 56,1 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .
Заява передана на розгляд головуючому судді 19.01.2026 року.
Заявниця просить суд забезпечити позов шляхом заборони будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Заява мотивована тим, що на момент подання позову до суду існує імовірність, що на час розгляду справи відповідачі можуть вчинити дії, які ускладнюють або роблять неможливим реалізацію її права на оскарження результатів електронних торгів.
Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 20.01.2026 року заява задоволена частково, вжито заходів забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в іншій частині відмовлено, роз'яснено зміст ч. 4 ст. 152 ЦПК України, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів.
Вказану ухвалу представник заявника - адвокат Кобильник Д.О. отримав через підсистему «Електронний суд» 21.01.2026 року о 4:54:34 в свій електронний кабінет, про що направлено підтвердження 21.01.2026 року о 05:48:42. Вказана обставина підтверджується довідкою про доставку електронного документу у матеріалах справи.
Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 272 ЦПК України).
Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина перша статті 58 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно з статтею 14 ЦПК України в судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
Адвокат як представник бере участь у судовому процесі від імені особи (сторони чи третьої особи), інтереси якої він представляє, відповідно наділений правами та обов'язками останньої (за умови, що в ордері немає застережень про обмеження повноважень адвоката). Участь адвоката як представника у судовому процесі головним чином полягає в реалізації процесуальних прав та обов'язків особи, яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також, що процесуальні дії / рішення / позиція представника в судовому процесі створюють юридичні наслідки [саме] для особи, від імені якої він діє, і остання має теж це розуміти.
Участь сторони в судовому процесі через свого представника (адвоката), що є правом сторони, дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію із цим представником, а отже застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні підстави.
Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі № 9901/236/21 (провадження N 11-102заі24).
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 272 ЦПК України).
Отже, що учасник справи, який бере в ній участь через представника, а саме адвоката, вважається таким, що отримав копію судового рішення за результатами розгляду справи в суді першої інстанції, якщо представнику доставлено такий процесуальний документ до електронного кабінету (див. постанову Верховного Суду від 05 червня 2025 № 719/523/24 (провадження N 61-3088св25)).
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
За змістом частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії", заява N 11681/85, пункт 35, від 16 лютого 2017 року у справі "Каракуця проти України", заява N 18986/06).
Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі N 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі N 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі N 209/3085/20).
Відповідно до ч. 4 ст. 152 ЦПК України, що у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів.
Згідно із ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
У відповідності до п. 1 ч. 13 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом також у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини третьої статті 152 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи заявника ОСОБА_1 представляє адвокат Кобильник Д. О. на підставі ордеру від 11.01.2026 року про надання правничої допомоги за договором № 03-07/25 від 09.07.2025 року.
В матеріалах справи міститься власноручно написана 21.01.2026 року адвокатом Кобильником Д.О. заява про отримання двох примірників ухвали Хаджибейського районного суду м. Одеси від 20.01.2026 року.
Термін подання позовної заяви за вказаних обставин сплив 02.02.2026 року, позовна заява не подана, суд не повідомлений про направлення такої заяви.
З урахуванням викладеного, дослідивши матеріали справи, зміст викладених обставин, суд дійшов висновку про необхідність скасування заходів забезпечення позову, ухвалених до подання позовної заяви у зв'язку із неподанням позовної заяви.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 150-158 ЦПК України,
Скасувати заходи забезпечення позову за заявою представника заявника ОСОБА_1 . - адвоката Кобильника Д.О. про забезпечення позову, яка подана до подання позовної заяви у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Одеськоїобласті Бондарева Романа Володимировича, Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», ОСОБА_2 про визнання недійсними електронних торгів щодо реалізації її житла - трикімнатної квартири загальною площею 56,1 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку із неподанням позовної заяви.
Скасувати заборону державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлений 03.02.2026 року.
Суддя Сергій ГАНОШЕНКО