Справа № 521/20336/17
Номер провадження:1-кп/521/79/26
17 січня 2026 року Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017161470002629 від 17.11.2017 року, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миколаївка-Новоросійська, Саратського району, Одеської області громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 152 КК України,
клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
До суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 152 КК України.
У судові засідання обвинувачений ОСОБА_3 не з'являвся, в зв'язку з чим його було оголошено у розшук.
15.01.2026 року ОСОБА_3 було затримано та його доставлено до суду.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , яке мотивував тим, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 152 КК України, а також наявність ризиків, передбачених п.1, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Також, прокурор вказує, що застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно обвинуваченого, передбачених ст. 176 КПК України, не забезпечить дієвості цього кримінального провадження та буде недостатнім для запобігання ризикам наведених в клопотанні, що будуть перешкоджати вирішенню таких завдань кримінального провадження як забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, з тим щоб обвинувачений, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого та просив його задовольнити в повному обсязі.
Обвинувачений та його захисник, заперечували проти клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, клопотання прокурора та долучені документи, суд приходить до наступного висновку.
При вирішенні питання щодо доцільності застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приймає до уваги те що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15 ч.1 ст. 152 КК України, яке є нетяжким злочином.
Також суд вважає доведеними в ході розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховування обвинуваченого, так як ОСОБА_3 будучи освідомленим про передбачене кримінальне покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 152 КК України, у виді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років, з метою уникнення та ухилення від кримінальної відповідальності та покарання за кримінальне правопорушення, у скоєнні якого останній обвинувачується, суд приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, що дає підстави вважати, що знаходячись на свободі ОСОБА_3 може переховуватись від суду.
Крім того, у справі не допитані потерпіла та свідки, тому суд приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, що дає підстави вважати що не виключена можливість впливу обвинуваченого на цих осіб з метою надання бажаних показів.
Крім того встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості потерпілої із застосуванням фізичного насильства, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, що дає підстави вважати що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 будучи обізнаним про розгляд кримінального провадження відносно нього учисленні судові засідання не з'являвся, про причини своєї неявки суд не повідомляв, у зв'язку чим був оголошений в розшук, що також дає підстави вважати, що знаходячись на свободі ОСОБА_3 може продовжити переховуватись від суду з метою уникнення покарання.
Стороною захисту не доведено, що встановлені судом ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на цей час припинили існування або зменшились.
Даних про такий стан здоров'я особи, що б унеможливлювало застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суду не надано.
Також судом взяті до уваги відомості про вік і сімейний стан обвинуваченого, які не перешкоджають перебуванню в слідчому ізоляторі, відсутність членів сім'ї чи утриманців, які потребують догляду за ними виключно обвинуваченим.
Зазначені в ухвалі обставини свідчать про недостатність будь-яких інших запобіжних засобів для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виправдовують продовження дії застосованого запобіжного заходу щодо нього.
Крім того, ризики, які дають підстави вважати, що обвинувачений може не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки, є реальними, вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, запобігання спробам переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, не встановлено.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне розмір застави не назначати, в зв'язку з тим що в даному випадку ОСОБА_3 , обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням фізичного насильства.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 199, 331, 371, 372, 376, 392 КПК України, суд, -
Відновити судове провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 .
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Розмір застави не визначати.
Строк дії ухвали становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з моменту затримання, тобто з 20 год. 30 хв. 15.01.2026 р. Ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію о 20 год. 30 хв. 15.03.2026 р.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1