Справа № 947/4346/26
Провадження № 1-кс/947/1646/26
03.02.2026 року місто Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42023160000000336від 27.10.2023 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Київ, громадянка України, не працююча, маюча середню освіту, розлученої, без дітей, не маюча на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190 КК України,
І. Суть клопотання
02 лютого 2026 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
З клопотання вбачається, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023160000000336від 27.10.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3,4 ст. 358, ч. 5 ст. 190 КК України
На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується наступним;
- вчинити інше кримінальне правопорушення;
На думку слідчого застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання та послався на визнання підозрюваною вини, міцні соціальні зв'язки, добровільне з'явлення в судове засідання.
2.3. Підозрювана ОСОБА_4 підтримала позицію свого захисника, просила застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
30.01.2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, за ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190 КК України.
Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, за адресою: АДРЕСА_2 розташована земельна ділянка площею 0,15 га (кадастровий номер 5123755800:01:003:0955), ринковою вартістю 9 623 990, 41 грн (дев'ять мільйонів шістсот двадцять три тисячі дев'ятсот дев'яносто гривень 41 копійка), власником якої згідно державного акту на право власності від 19.04.2007 серії ЯЕ № 109931 є ОСОБА_7 , яка 01.01.2022 виїхала за межі України для тимчасового проживання.
У зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено воєнний стан строком на 30 діб, який у подальшому було неодноразово продовжено відповідними Указами Президента України та законами України та який діє по теперішній час.
Ураховуючи відсутність на території України ОСОБА_7 у невстановлених досудовим розслідуванням осіб виник умисел на незаконне заволодіння належною їй вищевказаною земельною ділянкою шляхом обману з використанням підроблених офіційних документів.
Так, для реалізації злочинного наміру невстановлені досудовим розслідуванням особи підшукали ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та інших осіб, які діючи умисно з корисливих мотивів, за грошову винагороду, надали свою згоду на участь у шахрайському заволодінні вказаної земельної ділянки.
На виконання досягнутої домовленості ОСОБА_4 передала невстановленим досудовим розслідуванням особам необхідні для підробки офіційних документів дані, а саме фотокартку розміром 3х4 см зі своїм зображенням, з метою підробки паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У подальшому невстановлені досудовим розслідуванням особи, з корисливих мотивів, у невстановлений час та місці, але не пізніше 13.10.2023, підробили паспорт громадянина України, а саме: ID картку № НОМЕР_1 видану 23.07.2019, орган видачі 2610 на ім'я ОСОБА_7 з фотокарткою ОСОБА_4 , а також держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 946724, відповідно до якого земельна ділянка з кадастровим номером 5123755800:01:003:0955 належить ОСОБА_7 , які надали ОСОБА_4 .
У цей же день, 13.10.2023, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння вказаною земельною ділянкою, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , звернулась до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , якому представилась як ОСОБА_7 та надала підроблений документ - ID картку № НОМЕР_1 видану 23.07.2019, орган видачі 2610 на ім'я ОСОБА_7 з фотокарткою ОСОБА_4 , а також підроблений держаний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 946724, з метою оформлення довіреності на імя ОСОБА_10 на представництво її інтересів з питань продажу земельної ділянки кадастровий номер: 5123755800:01:003:0955.
У свою чергу, 13.10.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , на підставі наданих ОСОБА_4 підроблених документів - ID картки № 004078599 виданої 23.07.2019, орган видачі 2610 на ім'я ОСОБА_7 з фотокарткою ОСОБА_4 , а також державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 946724, посвідчено та зареєстровано в реєстрі за № 1008, довіреність на представництво ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 інтересів ОСОБА_7 з питань продажу земельної ділянки: кадастровий номер: 5123755800:01:003:0955, яку ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленими особами, підписала від імені ОСОБА_7 та власноруч вчинено рукописний запис ОСОБА_7 .
У подальшому, 20.10.2023 ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, умисно, з корисливих мотивів, з метою заволодіння вказаною земельною ділянкою, перебуваючи в офісі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_4 , уклав з ОСОБА_10 , який діяв нібито від імені ОСОБА_7 на підставі довіреності посвідченої 13.10.2023 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_9 , зареєстрованої в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 1008, договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 5123755800:01:003:0955, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 та зареєстровано в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 172.
Таким чином, ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, шляхом обману, підроблення та використання завідомо підроблених офіційних документів, незаконно заволоділа об'єктом нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_4 , спричинивши останній матеріальну шкоду у сумі 9 623 990, 41 грн (дев'ять мільйонів шістсот двадцять три тисячі дев'ятсот дев'яносто гривень 41 коп).
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами зокрема:
-рапорт старшого оперуповноваженого відділу УКР ГУНП в Одеській області ОСОБА_12 , в ході якого вбачається коло осіб, які причетні до вчинення кримінального правопорушення;
-протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого, ОСОБА_4 , добровільно видала фотокартку 3х4 з її зображенням, яку остання надала невстановленій особі з метою підробки паспорту громадянина України на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-допитом свідка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого остання зазначила, що невстановлена особа запропонували їй за грошову винагороду надати свою фотокартку 3х4 з її зображенням, з метою підробки довіреності з подальшим переоформленням земельної ділянки.
-Висновком експерта від 24.10.2024 № СЕ-19/116-24/16672-ПЧ за результатами судової почеркознавчої експертизи, в якому зазначено, що рукописні записи « ОСОБА_7 » в графі «Підпис» у наступних документах: довіреність від 13.10.2023, зареєстрована в реєстрі за № 1008, серія бланку НСР 038124 на 1 арк., другий примірник довіреності від 13.10.2023, зареєстрована в реєстрі за № 1008 на 1 арк., виконані ОСОБА_4 ;\
-Висновком експерта від 20.10.2025 № 3093-34-25 оціночно-земельної експертизи, в якій зазначено, що ринкова вартість земельної ділянки кадастровий номер 5123755800:01:003:0955, площею 0,1500 га, за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 19.10.2023 р., становила 9 623 990,41 грн (Дев?ять мільйонів шістсот двадцять три тисячі дев?ятсот дев?яносто гривень 41 копійка), у розрахунку на 1 кв.м. земельної ділянки 6415,99 грн/кв.м. (Шість тисяч чотириста п'ятнадцять гривень (99 копійок).
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 190 КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується наступним;
- вчинити інше кримінальне правопорушення;
3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні ряду тяжких та особливо тяжких злочинів, покарання за які передбачено у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя враховує, що підозрювана не обмежена у перетині кордону під час воєнного стану, розлучена, не має утриманців, офіційно не працевлаштована.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ОСОБА_4 усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, не маючи стримуючих факторів у вигляді міцних соціальних зв'язків та маючи значні матеріальні ресурси для тривалого перебування за кордоном, чому буде надано оцінку далі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
3.7. Щодо інших ризиків
На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення не доведена наявність інших зазначених у клопотанні ризиків.
3.8. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваній іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
3.9. Щодо визначення розміру застави
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Водночас, ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання обвинуваченому розміру застави, який перевищував його наявні активи та поточні доходи, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Враховуючи наведені відомості про майновий стан підозрюваної, розмір предмету кримінального правопорушення, ступінь встановлених ризиків, на переконання слідчого судді, застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде достатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а ризик її втрати буде фактором, який стримуватиме підозрювану від реалізації наявних ризиків.
3.12. Щодо покладення на підозрюваного обов'язків
У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися цілодобово з місця проживання без дозволу прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- заборонити спілкуватися з свідками кримінального провадження;
- носити електронний браслет.
Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.
Строк дії обов'язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.
За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з врахуванням розміру застави підлягає частковому задоволенню.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , що погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42023160000000336від 27.10.2023 року відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 28 березня 2026 року включно.
Визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язків, передбачених КПК України в сумі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення застави підозрюваного звільнити з-під варти негайно та покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , обов'язки строком до 28 березня 2026 року включно, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися цілодобово з місця проживання без дозволу прокурора, суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- заборонити спілкуватися з свідками кримінального провадження;
- носити електронний браслет.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_4 що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1