Категорія №2.11.15
Іменем України
09 грудня 2010 року Справа № 2а-7698/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Чиркіна С.М.
при секретарі судового засідання Лисенко Є.М.
за участю
представника позивача Федорова С.В. (дов. № 39 від 22.01.2010),
представників 1-го відповідача Боровської С.М. (дов. № 17288/10-028 від 27.09.2010)
Габсалямової Т.В.( дов. від 03.11.2010)
представник 2 -го відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС УКРАЇНА" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання дій протиправними та стягнення з державного бюджету надлишкове сплаченого податку на додану вартість, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС УКРАЇНА" (далі - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку (далі 1-го відповідача), Головного управління Державного казначейства України в Луганській області (далі 2-го відповідача) про визнання дій протиправними та стягнення з державного бюджету надлишкове сплаченого податку на додану вартість.
В обґрунтування позову зазначив, що у порядку п. 7.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168), Наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 подав 1-му відповідачу 20.05.2010 податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року із розрахунком та заявою бюджетного відшкодування в сумі 685286,00 грн. (шістсот вісімдесят п'ять тисяч двісті вісімдесят шість гривень 00 коп.), також зазначену декларацію у визначений законом строк було надано відділу Державного казначейства у м. Сєвєродонецьку.
Проведеною 1-м відповідачем перевіркою частково підтверджено бюджетне відшкодування ПДВ за квітень 2010 року в сумі 388960,11 грн., залишок заявленого бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2010 року в сумі 296325,89 грн., за думкою працівників ДПА, можливо підтвердити лише після отримання інформації по ланцюгу постачання, тобто після отримання результатів зустрічних перевірок наших контрагентів.
Із зазначеними висновками акту перевірки позивач не погоджується, оскільки порядок розрахунку бюджетного відшкодування визначений п.п. 7.7.1.-7.7.3 п. 7.7. ст. 7 ЗУ № 168 не ставить в залежність розмір бюджетного відшкодування від отримання інформації за ланцюгом поставки товарів від контрагентів.
Наполягав на підтвердженні сум податку на додану вартість, включених у податковий кредит в перевірених періодах, належним чином оформленими податковими накладними та відповідності оформлення податкового кредиту вимогам п. 7.4. ст. 7 Закону № 168.
З посиланням на п.п 7.7.5. ст. 7 Закону № 168, зазначив, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзду перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який є підставою для перерахування органом державного казначейства суми бюджетного відшкодування, шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку.
В порядку встановленому підпунктом 7.7.7. п. 7.7 ст. 7 Закону № 168, 1-й відповідач не направляв позивачу податкове повідомлення за наслідками перевірки.
Зазначив, що ні у встановлений граничний термін 25.07.2010 , ні на час розгляду справи, 1-й відповідач не надав 2-му відповідачу висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету та не відмовив у наданні висновку.
Просив визнати дії суб'єкта владних повноважень, а саме Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку протиправними, стягнути з бюджету надлишково сплаченого податку на додану вартість на користь позивача за квітень 2010 року у розмірі 685286,00 грн.
1-й відповідач позов не визнав, надав заперечення, в якому зазначив, що заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування по податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року в розмірі 685286,00 грн. не підтверджена, у зв'язку з відсутністю підтвердження податкового кредиту по ланцюгу постачання по суб'єктам господарської діяльності, по яких сформовано податковий кредит за лютий, березень 2010 року зазначеним в акті перевірки .
2-й відповідач позов не визнав, надав заперечення, в якому зазначив, що на виконання вимог «Порядку відшкодування податку на додану вартість» відшкодування відбувається за висновком податкових органів. У зв'язку з відсутністю висновку податкового органу відсутні підстави для відшкодування податку. Просив розглянути справу за його відсутності.
З урахуванням думки учасників, вимог ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності 2-го відповідача, на підставі наявних доказів, які містять достатньо даних про права та обов'язки сторін.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд розглянути справу на підставі наданих доказів. Наполягав, що достатніми доказами обґрунтованості позовних вимог є надані до позовної заяви засновницькі документи, податкова декларація з додатками за квітень 2010 року та акт перевірки.
Представники 1-го відповідача позов не визнали, надали пояснення тотожні даним, викладеним в заперечені проти позову.
Заслухавши пояснення представника позивача та представників 1-го відповідача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Сторонам роз'яснені вимоги статей 69-72 КАС України та наслідки їх невиконання.
Позивач зареєстрований в якості юридичної особи суб'єкта господарської діяльності у виконавчому комітеті Сєвєродонецької міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 10.12.2008 та зареєстрований в якості платника податку на додану вартість (а.с. 5-7).
Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України "Про податок на додану вартість".
До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні").
Межі повноважень органів казначейства встановлено Постановою КМУ №1232 від 21.12.05 р. «Положення про Державне казначейство», а в частині відшкодування податку на додану вартість «Порядком відшкодування податку на додану вартість» затвердженим спільним Наказом Державної податкової адміністрації України та Державним казначейством України №200/86 від 21.05.2001 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.01 р. № 489/5680
Відповідно до п.9 ч.1 ст. З КАС України, відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. З КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. З КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
Справи про відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, територіальний орган державного казначейства), наділений публічно-владними повноваженнями. Згідно з підпунктами 7.7.5, 7.7.6 пункту 7 статті 7 Закону № 168 зазначені органи відповідно визначають суми, що підлягають відшкодуванню з бюджету та здійснюють їх перерахування.
Вирішуючи дану справу суд виходить з того, що Закон України «Про податок на додану вартість» №168 визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
20.05.2010 позивач подав 1-му відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2010 року з розрахунками бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування, які зареєстровані у 1-го відповідача (т.1 а.с.8-13).
В рядку 25 податкової декларації від 20.05.2010 та розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток № 3 до декларації) Позивачем була заявлена сума податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника податку у розмірі - 685286,00 грн.
Відповідно до п.7.7.5 Закону № 168, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Згідно з пунктом 7.7.6 Закону № 168, на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування, шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства визначений та затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 25.08.2005 року (далі - Порядок 327).
Порядком № 327 передбачено проведення планових, позапланових, виїзних та невиїзних документальних перевірок для яких передбачені окремі вимоги.
Згідно з пунктом 1.3 Порядку № 327 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка
На підставі п. 4.13 ст.11-1 ЗУ "Про державну податкову службу в Україні" у період з 07.06.2010 по 18.06.2010 уповноваженими особами 1-го відповідача була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень - квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення податку на додану вартість, що декларувалось у період з 01.01.2010 по 31.03.2010.
Правомірність проведення перевірки позивачем не оспорювалась.
За результатами перевірки 1-м відповідачем складений акт № 1389/23-31337612 від 21.06.2010 ( а.с. 14-30, далі акт № 1389).
У висновках акту № 1389 зазначені порушення позивачем п.6.2 Закону України № 168 в частині неправомірно застосування нульової ставки за квітень 2010 року в сумі 9541,00 грн., що не вплинуло на розрахунки з бюджетом за квітень 2010 року. Висновок щодо правомірності заявленого бюджетного відшкодування за квітень 2010 року в сумі 296325,89грн. буде зроблено після отримання інформації по взаєминах з контрагентами-постачальниками: ВАТ «Кримський содовий завод», ТОВ «Промислова-фінасова група «Нафтахім», ТОВ «Науково-технічний центр «Алвіго», ПП «Завод металевої тари «Авакс», ЗАТ «Макрохім» АТЗЧ «СРЧ-Україна», ЗАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (а.с.30).
Пунктом 4.1. статті 4 Закону України № 168 встановлено, що база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Вказане кореспондується з нормою пункту 7.1. статті 7 вказаного Закону.
Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статі 7 Закону України „Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку
Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до п. 1.8.Закону № 168 бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
За п.п 7.7.1 п. 7.1 ст.7 Закону № 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
З систематичного аналізу зазначених нормативних актів убачається, що декларація з податку на додану вартість не є беззаперечним доказом позовних вимог щодо протиправності дій 1-го відповідача та необхідності стягнення з Державного бюджету України на користь позивача бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2010 року в сумі 685286,00 грн.
З урахуванням предмету спору, дослідженню підлягають реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, реальність усіх даних, наведених у податковій декларації, що надають право на бюджетне відшкодування.
На виконання вимог ст. 71 КАС України позивачем не надано жодного належного доказу реальності господарських операцій та наявності бухгалтерських документів, які-б підтверджували право позивача на бюджетне відшкодування.
Суд критично оцінює посилання представника позивача на дослідження бухгалтерських документів уповноваженими особами 1-го відповідача під час проведення перевірки, оскільки за правовою природою дослідження документів під час перевірки та розгляду адміністративної справи не є тотожними.
Відповідно до ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Позивачем в якості способу захисту порушених прав було обрано: «визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку».
Дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання 1-м відповідачем зобов'язання у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, тобто не вчинення певних дій.
Під бездіяльністю суб'єкта владних повноважень визнається пасивна поведінка, яка може мати вплив на реалізацію прав свобод та інтересів…
За обраним позивачем способом захисту у суду відсутні підстави визнати протиправними дії 1-го відповідача з не направлення висновку до 2-го відповідача.
Судом приймались передбачені законом заходи з роз'яснення сторонам прав та обов'язків.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про недоведеність позивачем правомірності позовних вимог до 1-го відповідача, відповідно відсутні правові підстави для стягнення на користь позивача бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, до яких відноситься відповідач, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зв'язку з відмовою в задоволені позову відсутні підстави для стягнення на користь позивача судових витрат.
Згідно із ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 09 грудня 2010 року проголошено вступну і резолютивну частини постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЮД-КЕМІ АЛВІГО КЕТЕЛІСТС УКРАЇНА" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області, про визнання дій протиправними та стягнення з державного бюджету надлишкове сплаченого податку на додану вартість за квітень 2010 року в розмірі 685286грн. відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено 14 грудня 2010 року.
Суддя С.М. Чиркін