Категорія №6.13
Іменем України
16 грудня 2010 року Справа № 2а-6506/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Борзаниці С.В.,
при секретарі: Жиленку Д.В.
за участю:
від представника позивача - Дюмін І.О.
від представника відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Вергелівська» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -
Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, після уточнення якого просило стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Вергелівська» заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 15025,15 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що особі Відокремлений підрозділ «Шахта «Вергелівська» Державного підприємства «Луганськвугілля» зареєстрований платником збору страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відокремлений підрозділ «Шахта «Вергелівська» Державного підприємства «Луганськвугілля» станом на 17.08.2010 має заборгованість до ПФУ по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій за списком № 2 у розмірі 15025,15 грн.
Відповідно до п. 12.8 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженого постановою Правління ПФУ від 19.12.2009 року № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1) спірні питання, що виникли між страхувальниками та органами ПФУ такі як стягнення несплачених або несвоєчасно сплачених сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, вирішуються в судовому порядку.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що Відокремлений підрозділ «Шахта «Вергелівська» Державного підприємства «Луганськвугілля» зареєстрований платником збору страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
В судовому засіданні встановлено, що Відокремлений підрозділ «Шахта «Вергелівська» Державного підприємства «Луганськвугілля» має правовий статус суб'єкта без права юридичної особи.
Відповідно до ст.96 Цивільного Кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
Отже, юридична особа (головне підприємство) є відповідачем в суді і за свої відокремлені підрозділи, самостійно приймає рішення про виконання зобов'язань як на Головному підприємстві, так і на своїх відокремлених підрозділах.
Таким чином, відповідальність по зобов'язанням ВП «Шахта «Вергелівська» повинно нести Державне підприємство «Луганськвугілля» як юридична особа.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058 від 9 липня 2003 року підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Пунктом 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за ставкою 100 % оподаткування.
Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1(зареєстроване в Мін'юсті 16 січня 2004 року за № 64/8663) плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форми власності та господарювання.
Зазначене свідчить, про обов'язок відповідача відшкодовувати позивачу витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за рахунок установи.
Згідно п. 6.5. Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" №21-1 від 19.12.2003 р. розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Відповідно до п 6.4. та 6.8 Інструкції №21-1 від 19.12.2003 р. розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Судом встановлено, що позивач сплачував та доставляв пенсіонерам відповідача пільгові пенсії.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачу направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Прикінцевих положень ЗУ №1058 в частині пенсій призначених відповідно до п. «б»-«з» ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та такі розрахунки отримані уповноваженою особою відповідача (а.с.6-9).
Таким чином, отримавши розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-1 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», не надавши на нього до управління Пенсійного фонду заперечень та не оскарживши розрахунок в суді, відповідач фактично узгодив такий розрахунок.
Відповідач за період з 01.04.2010 по 01.05.2010 має заборгованість до ПФУ по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій за списком № 2 у розмірі 15025,15 грн., що підтверджується відповідними повідомленнями про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №2 на загальну суму 15025,15 грн. на час розгляду справи не сплачена.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 15, 17, 20 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року, ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Вергелівська» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Вергелівська» ( 91022, м. Луганськ, вул.. Лермонтова,1-в) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 15025,15 грн. (п'ятнадцять тисяч двадцять п'ять копійок).
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
СуддяС.В. Борзаниця