Категорія №2.11.3
Іменем України
26 жовтня 2010 року Справа № 2а-4953/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Пляшкової К.О.,
при секретарі: Любімовій Г.Ю.,
за участю представників
позивача: Холода С.М. (довіреність № 16/07 від 15.07.2010),
відповідача: Боровської С.М. (довіреність № 17288/10-028 від 27.09.2010),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «ТНіК» до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.11.2006 № 0006032301/0, -
22 червня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду з Вищого адміністративного суду України надійшла адміністративна справа за позовом приватного підприємства «ТНіК» до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.11.2006 № 0006032301/0.
В обґрунтування позову зазначено таке.
Працівниками державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку проведена виїзна планова перевірка ПП «ТНіК», про що був складений акт перевірки 1591/23-31023138 від 20.10.2006. Перевіркою встановлено порушення п.п.5.2.1. п.5.2., п.п.5.3.2., п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що спричинили, на думку відповідача, недоплату податку на прибуток на суму 178613,38 грн.
На підставі вищезазначеного акту перевірки складено та надіслано на адресу приватного підприємства «ТНіК» податкове повідомлення-рішення від 01.11.2006 № 0006032301/0, згідно якого сума податкового зобов'язання приватного підприємства «ТНіК» з податку на прибуток складає 239701,59 грн., з яких 178613,38 грн. сума основного платежу, 61088,21 грн. сума штрафних (фінансових) санкцій.
Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 01.11.2006 № 0006032301/0 є незаконним та підлягає скасуванню з таких підстав.
В акті перевірки 1591/23-31023138 від 20.10.2006 на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення вказується про те, що підприємством незаконно віднесені до валових витрат суми оплат юридичних послуг за договором № 01/01-0 від 01.04.2005 з ТОВ «Расінг». Суми оплати інформаційних послуг за договором № 01/04/05 від 01.04.2005 з ТОВ «Расінг». Суми оплат рекламних послуги за договором № 001/45-р від 01.04.2005 з товариства з обмеженою відповідальністю «Расінг».
З такими висновками відповідача позивач не згоден, оскільки послуга не має свого матеріального вираження (у відмінності від робіт) і тому вказати, як зазначено в акті перевірки, «зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції» не можливо.
Юридичні послуги надавалися ПП «ТНіК» постійно протягом дії договору, і щомісяця складалися акти прийому-передачі таких послуг.
Сторони оформили акт прийому-передачі наданих послуг, і в такий спосіб сторони підтвердили факт надання юридичних послуг нашому підприємству, оплати здійснювалася шляхом перерахування грошових коштів та шляхом поставки ТОВ «Расінг» продукції. Тому посилання податкової інспекції на п.5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у частині віднесення на валові витрати юридичних послуг, що нібито не підтверджені документально, - є неспроможними.
Що стосується пояснень гр. ОСОБА_3, що нібито будучи директором ТОВ «Расінг» він не підписував ніяких документів із ПП «ТНіК» також не має ніякої юридичної сили, оскільки договір щодо надання юридичних послуг ТОВ «Расінг» укладений, має юридичну чинність, і господарські операції, зроблені в рамках його виконання правомірно були відображені в податковому обліку.
Крім того, відповідно до наказу ДПА України № 327 від 10.08.2005 «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових і позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» не допускається відображувати в акті перевірки необґрунтовані дані а також суб'єктивні припущення, що не мають підтвердження доказами (п.2.3.4.) Крім того, у додатках до акту повинні бути прикладені матеріали перевірок щодо правових відносин суб'єкта господарювання з іншими суб'єктами господарської діяльності (акти, довідки, пояснювальні записки, розрахунки й інші документи), реєстри, у яких приводиться інформація про проведені перевірки, запити на проведення перевірки до інших органів державної податкової служби й отримані відповіді п.3.1.).
Не провівши зустрічні перевірки з контрагентами, фактично в актах вказуються висновки, засновані на припущеннях.
Відповідно до акту перевірки № 359/23/31023138 від 16.12.2005, взаємовідносини ПП «ТНіК» з ТОВ «Расінг» вже були предметом вивчення додатковою інспекцією. Так, за період з 1.01.2005 по 1.10.2005 були проведені зустрічні перевірки, і будь-яких порушень податкового законодавства з боку обох контрагентів не було виявлено.
З питань правомірності віднесення до валових витрат рекламних послуг на суму 29833,33 грн. та інформаційних послуг до державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку із запереченнями до акту перевірки були додатково направлені документи, що підтверджують факт надання таких послуг. На момент перевірки вони не були надані, однак, такі послуги були надані, про що свідчать надані державною податковою інспекцією документи, а відповідно і правомірно були віднесені до валових витрат.
Відповідно до акту перевірки №359/23/31023138 від 16.12.2005, по взаємовідносинам ПП «ТНіК» з ТОВ «Расінг» та ТОВ «Нордойлмаркет» проведені зустрічні перевірки, і будь-яких порушень податкового законодавства ні в діях ПП «ТНіК», ні в діях обох контрагентів не виявлено.
Позивач вважає, що донарахування податку на прибуток у сумі 178613,38 грн. та штрафних (фінансових санкцій) у сумі 61088,21 грн. є незаконним. Просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в своїх запереченнях послався на таке.
Згідно п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, в тому числі: зміст і обсяг господарської операції, одиниці виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, які дають можливість ідентифікувати особу, яка приймала участь у господарській операції.
В порушення п.п.5.2.1. п.5.2., п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 № 283/97-ВР підприємство безпідставно віднесло до складу валових витрат 682677,70 грн. - юридичні послуги, отримані від TOB «Расінг», акти виконаних робіт по яким підписані не посадовою особою та в яких відсутня інформація про зміст та обсяги господарської операції : в тому числі 4 квартал 2005 року - 280225,20 грн. (акт виконаних робіт від 07.10.2005 - 31933,33 грн., акт виконаних робіт від 14.10.2005 - 31933,33 грн., акт виконаних робіт від 21.10.2005 -31933,33 грн., акт виконаних робіт від 31.10.2005 - 31925,19 грн., акт виконаних робіт від 11.11.2005 - 34166,67 грн., акт виконаних робіт від 21.11.2005 - 34166,67 грн., акт виконаних робіт від 30.11.2005 -34166,67 грн., акт виконаних робіт від 16.12.2005 -16666,67 грн., акт виконаних робіт від 23.12.2005 -16666,67 грн., акт виконаних робіт від 30.12.2005 -16666,67 грн.), 1 квартал 2006 року - 402452,5 грн. (акт виконаних робіт від 06.01.2006 - 25000,0 грн., акт виконаних робіт від 13.01.2006 - 25000,0 грн., акт виконаних робіт від 20.01.2006 - 25000,0 грн., акт виконаних робіт від 31.01.2006 - 25000,0 грн., акт виконаних робіт від 07.02.2006 - 32083,33 грн., акт виконаних робіт від 14.02.2006 - 32083,33 грн., акт виконаних робіт від 21.02.2006 - 32083,33 грн., акт виконаних робіт від 28.02.2006 - 32230,83 грн., акт виконаних робіт від 06.03.2006 - 40833,33 грн., акт виконаних робіт від 14.03.2006 - 41666,67 грн., акт виконаних робіт від 22.03.2006 - 42500,0грн., акт виконаних робіт від 31.03.2006 - 48971,67 грн.).
Згідно п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 цього Закону до складу валових витрат відносяться суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
В актах виконаних робіт відсутня інформація про зміст наданих юридичних послуг, яка б свідчила про зв'язок виконаних робіт з фінансово господарською діяльністю підприємства.
Згідно п.п.5.3.9 ст.5 цього Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. В актах виконаних робіт відсутні розрахунки обсягів виконаних робіт.
В порушення п.п.5.2.1. п.5.2., п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємство безпідставно віднесло до складу валових витрат витрати по організації рекламних робіт в сумі 29833,33 грн. (в 4 кварталі 2005 року акт виконаних робіт від 30.11.2005 - 18000,0 грн., 1 квартал 2006 року акт виконаних робіт від 31.03.2006 - 11833,33 грн.), які не підтверджені відповідними документами, що свідчать про зв'язок даних робіт з фінансово-господарською діяльністю підприємства.
В порушення п.п.5.3.2. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємство в 4 кварталі 2005 року безпідставно віднесло до складу валових витрат вартість нематеріальних активів (програмного забезпечення) в сумі 1942,5 грн., які підлягають амортизації (вид. накладна 01348 від 12.10.2005р. - 787,5 грн., платіжне доручення № 196978 від 28.12.2005 -1155,0 грн.).
Згідно п.п.5.3.2 .п.5.3. ст.5 цього Закону не відноситься до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
Відповідно до Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України у справах про оскарження рішень суб'єктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України від 04.12.1990 № 509 «Про державну податкову службу України» (із змінами та доповненнями) визначено, що контроль за справлянням податків покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до п.1 ст.11 вищезазначеного Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Статтею 11-1 цього Закону визначено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.
У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що приватне підприємство «ТНіК» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності 06.09.2000 виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради та перебуває на податковому обліку у ДПІ м. Сєвєродонецька з 12.09.2000. Підприємство є платником податку на прибуток.
Податковими ревізорами-інспекторами ДПІ у м. Сєвєродонецьку на підставі направлення від 11.09.2006 № 800, від 26.09.2006 № 837, від 09.10.2006 № 854 на підставі п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання проведено планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання приватним підприємством «ТНіК» вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.10.2005 по 30.06.2006 відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено акт від 20.10.2006 № 1591/23-31023138 про результати виїзної планової перевірки ПП «ТНіК» (а.с.8-23 том 1).
Проведеною перевіркою встановлено порушення п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.2 п.5.3, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на 178613,38 грн., у тому числі за 4 квартал 2005 року - 75041,92 грн., у 1 півріччі 2006 року - 103571,46 грн.
Так, як зазначено в акті перевірки (а.с.15-16 том 1), згідно договору на надання юридичних послуг № 01/01-0 від 01.04.2005 ПП «ТНіК» у перевіряємому періоді отримало від ТОВ «Расінг» послуги на загальну суму 819213,23 грн. юридичні послуги оформлені актами виконаних робіт. В актах виконаних робіт відсутня інформація про зміст наданих юридичних послуг, обсяг господарської операції.
В порушення п.п.5.2.1. п.5.2., п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 № 283/97-ВР підприємство безпідставно віднесло до складу валових витрат 682677,70 грн. - юридичні послуги, отримані від TOB «Расінг», акти виконаних робіт по яким підписані не посадовою особою та в яких відсутня інформація про зміст та обсяги господарської операції : в тому числі 4 квартал 2005 року - 280225,20 грн. (акт виконаних робіт від 07.10.2005 - 31933,33 грн., акт виконаних робіт від 14.10.2005 - 31933,33 грн., акт виконаних робіт від 21.10.2005 -31933,33 грн., акт виконаних робіт від 31.10.2005 - 31925,19 грн., акт виконаних робіт від 11.11.2005 - 34166,67 грн., акт виконаних робіт від 21.11.2005 - 34166,67 грн., акт виконаних робіт від 30.11.2005 -34166,67 грн., акт виконаних робіт від 16.12.2005 -16666,67 грн., акт виконаних робіт від 23.12.2005 -16666,67 грн., акт виконаних робіт від 30.12.2005 -16666,67 грн.), 1 квартал 2006 року - 402452,5 грн. (акт виконаних робіт від 06.01.2006 - 25000,0 грн., акт виконаних робіт від 13.01.2006 - 25000,0 грн., акт виконаних робіт від 20.01.2006 - 25000,0 грн., акт виконаних робіт від 31.01.2006 - 25000,0 грн., акт виконаних робіт від 07.02.2006 - 32083,33 грн., акт виконаних робіт від 14.02.2006 - 32083,33 грн., акт виконаних робіт від 21.02.2006 - 32083,33 грн., акт виконаних робіт від 28.02.2006 - 32230,83 грн., акт виконаних робіт від 06.03.2006 - 40833,33 грн., акт виконаних робіт від 14.03.2006 - 41666,67 грн., акт виконаних робіт від 22.03.2006 - 42500,0грн., акт виконаних робіт від 31.03.2006 - 48971,67 грн.).
В актах виконаних робіт відсутня інформація про зміст наданих юридичних послуг, яка б свідчила про зв'язок виконаних робіт з фінансово-господарською діяльністю підприємства. В актах виконаних робіт відсутні розрахунки обсягів виконаних робіт.
В порушення п.п.5.3.2. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємство в 4 кварталі 2005 року безпідставно віднесло до складу валових витрат вартість нематеріальних активів (програмного забезпечення) в сумі 1942,5 грн., які підлягають амортизації (вид. накладна 01348 від 12.10.2005р. - 787,5 грн., платіжне доручення № 196978 від 28.12.2005 -1155,0 грн.).
В порушення п.п.5.2.1. п.5.2., п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємство безпідставно віднесло до складу валових витрат витрати по організації рекламних робіт в сумі 29833,33 грн. (в 4 кварталі 2005 року акт виконаних робіт від 30.11.2005 - 18000,0 грн., 1 квартал 2006 року акт виконаних робіт від 31.03.2006 - 11833,33 грн.), які не підтверджені відповідними документами, що свідчать про зв'язок даних робіт з фінансово-господарською діяльністю підприємства.
На підставі акта перевірки від 20.10.2006 № 1591/23-31023138 прийнято спірне податкове повідомлення-рішення 01.11.2006 № 0006032301/0, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 239701,59 грн., у тому числі 178613,38 грн. - за основним платежем, 61088,21 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.30).
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд зазначає таке.
Відносини, які склалися між позивачем та відповідачем врегульовано Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до п.2.1 ст.2 Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями, платниками податку, зокрема, є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.
Частиною 3 цього Закону встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з п.4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених ст.5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами (п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) такими платниками податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п.5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею (п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону (п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).
Також, відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, засновуються на даних бухгалтерського обліку.
Частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
У судовому засіданні встановлено, що позивачем до складу валових витрат були включені витрати за договорами: про надання юридичних послуг № 01/01-0 від 01.04.2005, укладеного між ПП «ТНіК» та ТОВ «Расінг»; про надання рекламних послуг № 001/45-р від 01.04.2005, укладеного між ПП «ТНіК» та ТОВ «Расінг», та договір № 001/46-р від 01.04.2005, укладеного між ПП «ТНіК» та ТОВ «Крафтенергія».
Вказані витрати підтверджено такими документами: акт виконаних робіт від 07.10.2005 - 31933,33 грн., акт виконаних робіт від 14.10.2005 - 31933,33 грн., акт виконаних робіт від 21.10.2005 -31933,33 грн., акт виконаних робіт від 31.10.2005 - 31925,19 грн., акт виконаних робіт від 11.11.2005 - 34166,67 грн., акт виконаних робіт від 21.11.2005 - 34166,67 грн., акт виконаних робіт від 30.11.2005 -34166,67 грн., акт виконаних робіт від 16.12.2005 -16666,67 грн., акт виконаних робіт від 23.12.2005 -16666,67 грн., акт виконаних робіт від 30.12.2005 -16666,67 грн., акт виконаних робіт від 06.01.2006 - 25000,0 грн., акт виконаних робіт від 13.01.2006 - 25000,0 грн., акт виконаних робіт від 20.01.2006 - 25000,0 грн., акт виконаних робіт від 31.01.2006 - 25000,0 грн., акт виконаних робіт від 07.02.2006 - 32083,33 грн., акт виконаних робіт від 14.02.2006 - 32083,33 грн., акт виконаних робіт від 21.02.2006 - 32083,33 грн., акт виконаних робіт від 28.02.2006 - 32230,83 грн., акт виконаних робіт від 06.03.2006 - 40833,33 грн., акт виконаних робіт від 14.03.2006 - 41666,67 грн., акт виконаних робіт від 22.03.2006 - 42500,0грн., акт виконаних робіт від 31.03.2006 - 48971,67 грн.
Оглядом вищевказаних актів виконаних робіт (а.с.98-135 том 1) встановлено, що зазначені акти не містять такого обов'язкового реквізити, як «зміст та обсяг господарської операції».
Оскільки акти виконаних робіт не містять обов'язкового реквізиту, суд погоджується з доводами відповідача, що позивач неправомірно відніс такі витрати до валових витрат, оскільки із вказаних документів не вбачається використання ним послуг у господарській діяльності.
Окрім актів виконаних робіт, витрати підтверджено податковими накладними та рахунками-фактурами (а.с.35-97).
Оглядом актів виконаних робіт, податкових накладних та рахунків-фактур встановлено, що від імені ТОВ «Расінг» зазначені документи підписував ОСОБА_3.
Разом з тим, відповідачем до матеріалів справи долучені копії висновків експерта, складені за результатами проведення почеркознавчих досліджень № 791 від 11.12.2006, № 794 від 11.12.2006, № 793 від 11.12.2006, № 792 від 11.12.2006, № 790 від 11.12.2006 (а.с.11-20 том 3), з яких вбачається, що підписи в договорі про надання юридичних послуг від 01.04.2005 № 01/01-0 від 01.04.2005, актах виконаних робіт, податкових накладних виконані не директором ТОВ «Расінг» ОСОБА_3, а іншою особою.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що вищезазначені документи від імені ТОВ «Расінг» виписані та підписані особою, яку неможливо ідентифікувати, що, у свою чергу, не дає можливості встановити факт наявності у цієї особи відповідних повноважень щодо підпису документів від імені ТОВ «Расінг».
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач не мав включати до складу валових витрат витрати у 4 кварталі 2005 року - 280225,20 грн. та у 1 квартал 2006 року - 402452,5 грн. на підставі вищезазначених документів, оскільки такі документи складено з порушенням ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», що, у свою чергу, є порушенням п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
За таких обстави, судом встановлено, що відповідачем - ДПІ у м. Сєвєродонецьку в акті перевірки від 20.10.2006 № 1591/23-31023138 зроблено обґрунтовані висновки, щодо наявності порушень п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.2 п.5.3, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств» з боку ПП «ТНіК».
Крім того, суд зазначає, що відповідно до підпункту «б» підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Згідно з п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Врахувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що представником відповідача у судовому засіданні, відповідно до вимог ч.2 ст.71 КАС України, доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого рішення.
За таких обставин позовні вимоги приватного підприємства «ТНіК» до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.11.2006 № 0006032301/0 не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а тому визнаються судом необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Згідно ст.94. Кодексу адміністративного судочинства України у випадку відмови у задоволенні позову особі, яка не є суб'єктом владних повноважень, сплачені нею судові витрати не повертаються.
На підставі ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 26 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено на 01 листопада 2010 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "ТНіК" до державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку про визнання про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.11.2006 № 0006032301/0 відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 01 листопада 2010 року.
Суддя К.О. Пляшкова