"03" лютого 2026 р. Справа153/1991/25
Провадження2-а/153/57/25-а
Ямпільський районний суд Вінницької області, який діє як адміністративний суд
у складі головуючого судді Гаврилюк Т.В.
за участю секретаря судового засідання Шарко Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області цивільну справу №153/1991/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до суду з вище вказаним позовом, який мотивований тим, що 02.12.2025 до нього на мобільний телефон зателефонували з Ямпільського відділу ДВС у Могилів-Подільському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та вказали про необхідність з'явитись до ДВС для вручення постанови про відкриття провадження. 02.12.2025 в другій половині дня, позивач прибув до ВДВС, де йому була вручена постанова про відкриття виконавчого провадження №79051882 від 09.09.2025. Ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження, позивач дізнався, що постановою №1832 від 20.06.2025, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 17000 грн. Саме 02.12.2025 позивач дізнався про наявність оскаржуваної постанови. В описовій частині постанови зазначено, що «11.06.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув військовозобов'язаний ОСОБА_1 , який перебував в розшуку з підстав не вчасного уточнення своїх даних. Цього ж дня, перевіркою військово-облікових даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів А1ТС «Оберіг» (далі ЄДРПВР) встановлено, що ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_2 , у визначений законом період, а саме з 18.05.2024 по 16.07.2024 не уточний свої дані (адреси проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інших персональних даних, що підтверджується витягом звірки даних з ЄДРПВР, чим порушив п.п.1 п.2 р.ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-ІХ від 11.04.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі Закон №3633-ІХ). Згідно п.п.1 п.2 р.ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-ІХ, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані. Згідно ч.2 ст.26 Закону №3543-ХІІ, громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом. ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується його особистим підписом в протоколі про адміністративне правопорушення №344 від 11.06.2025, що відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративних справ, за що встановлена адміністративна відповідальність по ч.3 ст.210-1 КУпАП.» Вважає, що постанова №1832 від 20.06.2025 винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 є незаконною, передчасною та такою, яка прийнята з порушенням вимог чинного законодавства України, є протиправною, а тому підлягає скасуванню. Позивач вказав, що 21.04.2021 він був призваний на військову строкову службу і направлений до військової частини. 24.05.2024 по закінченню проходження військової строкової служби був звільнений з лав ЗСУ. З 14.08.2025 по даний час проходить військову службу за контрактом в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Так, дійсно 11.06.2024 за викликом він прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Перебуваючи в приміщенні РТЦК він уточнив свої дані і будь-яких претензій йому не пред'являлося, оскільки йому на той час було 23 роки і він не був особою, яка підлягає мобілізації. Крім того, працівникам РТЦК він пояснив, що має бажання продовжити військову службу за контрактом в ІНФОРМАЦІЯ_3 , що і в подальшому ним було зроблено. Будь-яких протоколів про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно нього не складалось і він їх відповідно не підписував. Враховуючи вказані вище обставини, позивач просить суд скасувати постанову №1832 від 20.06.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення його - ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 грн.
Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 12.12.2025 поновлено строк звернення до суду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.31).
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши матеріали справи, суд, прийшов до такого висновку:
Із копії паспорта громадянина України виданого 18.05.2023 судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , народився в селі Русава Ямпільського району Вінницької області (а.с.12).
Із копії витягу з реєстру територіальної громади від 05.12.2025 судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 19.03.2018 зареєстрований по АДРЕСА_1 (а.с.13).
Із копії військового квитка серії НОМЕР_1 виданого 20.04.2021 судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу, 29.05.2024 взято на військовий облік (а.с.14-15).
Із копії витягу з наказу №6-19-ОС від 14.08.2025 судом встановлено, що ОСОБА_1 з 14.08.2025 зарахований на військову службу до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.16).
Із копії довідки, виданої в/ч НОМЕР_2 ДПС України від 14.08.2025 судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно проходить військову службу за контрактом в ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_2 АДРЕСА_1 ) із 14.08.2025 по теперішній час (а.с.17).
Із копії заяви про примусове виконання постанови від 20.08.2025 №23/3 судом встановлено, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_2 звернувся до начальника Ямпільського ВДВС у Могилів-Подільському районі Вінницької області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про примусове виконання постанови №1832 від 20.06.2025 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34000 грн. (а.с.18).
Із копії супровідного листа вих.№15304/19.15-32 від 09.09.2025 судом встановлено, що 09.09.2025 на адресу ОСОБА_1 направлено копію постанови про відкриття виконавчого провадження (а.с.19).
Із копії постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП №79051882 від 09.09.2025 судом встановлено, що 09.09.2025 відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у сумі 34000 грн. (а.с.20).
Із копії постанови №1832 від 20.06.2025 судом встановлено, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковник ОСОБА_3 виніс вказану постанову згідно якої: «11.06.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 прибув військовозобов'язаний ОСОБА_1 , який перебував в розшуку з підстав не вчасного уточнення своїх даних. Цього ж дня, перевіркою військово-облікових даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів А1ТС «Оберіг» (далі ЄДРПВР) встановлено, що ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних в ІНФОРМАЦІЯ_2 , у визначений законом період, а саме з 18.05.2024 по 16.07.2024 не уточний свої дані (адреси проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інших персональних даних, що підтверджується витягом звірки даних з ЄДРПВР, чим порушив п.п.1 п.2 р.ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-ІХ від 11.04.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (далі Закон №3633-ІХ). Згідно п.п.1 п.2 р.ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №3633-ІХ, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані. Згідно ч.2 ст.26 Закону №3543-ХІІ, громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом. ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується його особистим підписом в протоколі про адміністративне правопорушення №344 від 11.06.2025» (а.с.29).
Дослідивши усі докази по справі і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку:
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з ст.1 Закону України "Про оборону України" особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України №303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію» оголошено про проведення часткової мобілізації, а отже, з цього періоду в Україні діє особливий період.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ в Україні введено воєнний стан. З цієї дати діє воєнний стан, а тому порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є підставою для притягнення до відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ч.2 ст.235 КУпАП).
Відповідно до абзаців 4, 5 пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону від 11.04.2024 №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби мобілізації та військового обліку» встановлено, що під час дії Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року №65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року №2105-IX: громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Частиною третьою статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з об'єктивних причин не зміг бути присутнім під час розгляду відносно нього справи про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, оскільки був призваний на військову службу до військової частини, в зв'язку з чим був позбавлений можливості подавати клопотання, надавати докази, залучити свідків, тощо.
Відповідно до Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 06.08.2024 №532,уповноважені представники ТЦК та СП під час перевірки військово-облікових документів, фіксування порушень, мають застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції автоматичної фото- та відеофіксації. Під час здійснення фото- та відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки уповноваженими представниками військово-облікових документів портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях або іншим способом, який забезпечує відеозйомку.
Так, відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути мотивованим.
В оскаржуваній постанові №1832 від 20.06.2025 відсутні посилання на фото- та відеофіксацію вчинення порушення ОСОБА_1 .
Відповідач не надав до матеріалів справи жодних доказів щодо не оновлення позивачем своїх військово-облікових даних, а самі дії відповідача свідчать про безпідставне та протиправне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності без об'єктивного встановлення всіх обставин справи.
Згідно ч.3 ст.210 КУпАП передбачена відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Відповідно до примітки ст.210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Таким чином, законодавець чітко визначив умову, за якої положення ст.ст.210, 210-1 КУпАП не застосовуються за наявності можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами даних, держателями (розпорядниками) яких є державні органи.
Відповідно до ст.ст.1, 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України. Держателем Реєстру є Міністерство оборони України.
Відповідно до п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони. Діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки координується та спрямовується Міноборони.
Таким чином, працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 мали можливість отримати з системи Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональні дані військовозобов'язаного ОСОБА_1 .
Проте, доказів отримання такої інформації відповідачем не надано.
Матеріали справи не містять доказів вчинення позивачем правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Проте, відповідач, отримавши ухвалу про відкриття провадження, копію позовної заяви із додатками, не подав суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Не виконав обов'язок доказування правомірності оскаржуваного рішення.
Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.
У справі Надточій проти України (скарга №7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (пункт 21 рішення).
Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (пункт 4.1)
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а зазначено, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Суд звертає увагу на те, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Аналогічна позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №338/1/17 (№К/9901/15804/18).
Згідно із п.3 ч.1 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги встановлені обставини, а також те, що правомірність прийнятого рішення відповідачем не доведено, суд доходить висновку про задоволення позову шляхом скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Враховуючи той факт, що судове рішення ухвалене на користь позивача та дотримуючись вимог ст.139 КАС України, суд вирішив стягнути на користь позивача витрати на сплату судового збору у сумі 605,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Підсумовуючи вищевказане, суд враховує, що спірна постанова прийнята з численними порушеннями процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
При цьому суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
На підставі викладеного, керуючись ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст.9, 210-1, 247, 251, 280 КУпАП, ст.2, 72-79, 139, 241-246, 250, 255, 263, 286, 295, 297 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову №1832 від 20.06.2025 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_4 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий Т. В. Гаврилюк