Категорія №6.6.4
Іменем України
14 грудня 2010 року Справа № 2а-9349/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Ірметової О.В.
при секретарі: Вівдюк М.М.
за участю:
представники позивача: Волкова Т.С., Овчаренко Я.В.
представник відповідача: Гераськыну О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Лутугинська» про стягнення податкового боргу, -
02 грудня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Лутугинська» про стягнення податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 3698585 грн., звернувши стягнення на його активи.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач ДП «Луганськвугілля» зареєстроване управлінням державної реєстрації та міського реєстру м. Луганська та має в своєму складі має Відокремлений підрозділ «Шахта «Лутугинська», який перебуває на податковому обліку у ДПІ в Лутугинському районі Луганської області.
Згідно з п.3 ч.1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
ВП «Шахта «Лутугинська» ДП «Луганськвугілля» згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консалтингового податку на прибуток підприємства від 01.12.10 №14746, має узгоджене податкове зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 3698585 грн., який за закінченням граничного терміну сплати не був перерахований до державного бюджету.
У судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги, дав пояснення щодо суті позовних вимог.
Відповідач у судовому засіданні визнав адміністративний позов у повному обсязі та просив з урахуванням фінансового стану підприємства встановити порядок виконання рішення суду шляхом погашення боргу щомісячною платою рівними частинами протягом 10 років.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, заяву уповноваженої особи представника відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач - Державне підприємство «Луганськвугілля» зареєстроване управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 09 квітня 2003 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.5).
Згідно Положення Відособлений підрозділ «Шахта «Лутугинська» є структурним підрозділом ДП «Луганськвугілля» та не є юридичною особою.
ВП «Шахта «Лутугинська» ДП «Луганськвугілля» взято на облік платником податків в ДПІ в Лутугинському районі Луганської області 03.08.2004 (а.с.12).
01.12.2010 ВП «Шахта «Лутугинська» ДП «Луганськвугілля» подало до ДПІ у Лутугинському районі Луганської області уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства у розмірі 3698585 грн.
Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, органи державної податкової служби виконують функцію щодо подання до судів позови про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до ст.9 Закону України „Про систему оподаткування” платників податків і зборів зобов'язані сплачувати відповідну суму податків та зборів у встановленому законом строки.
Згідно з п.5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон 2181), податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно з п.п.5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Оскільки, відповідачем було подано до податкового органу уточнюючий розрахунок податку на прибуток підприємства та у встановлений законодавством строк не сплатило, визначена в уточнюючому розрахунку за 3 квартал 2010 року податкове зобов'язання є сумою податкового боргу, яка підлягає стягненню.
Крім того, представник відповідача надав заяву про визнання адміністративного позову у повному обсязі.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 136 КАС України відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч.3, 4 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
З урахуванням того, що у судовому засіданні було встановлено наявність податкового боргу та відповідач визнав адміністративний позов у повному обсязі та судом прийнята заява про визнання адміністративного позову, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу підлягають зодоволенню.
Представником відповідача також було надано заяву про встановлення порядку виконання судового рішення, в обґрунтування якої відповідач зазначив, що затримка із сплати податкового боргу мала місце із причини складного фінансового стану, у якому опинилося підприємство та надав графік розстрочення виконання рішення суду.
Представники позивача не заперечували проти розстрочення виконання рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст.263 КАС України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду, що видав виконавчий лист, із поданням, а сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною 1 ст. 257 КАС встановлено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.
Аналізуючи вищенаведені норми закону та надані відповідачем документи, на підтвердження обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, суд дійшов до висновку про встановлення порядку виконання рішення суду шляхом розстрочення виконання рішення суду.
Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158-163, 167, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Лутугинському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Лутугинська» про стягнення податкового боргу про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Лутугинська» (код ЄДРПОУ 32473323) на користь Державного бюджету (р/р 31112002700170, код платежу 23487074, одержувач УДК у Лутугинському районі, банк ГУ ДКУ в Луганській області м. Луганськ, МФО 804013) суму податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 3698585 грн. (три мільйони шістсот дев'яносто вісім тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять грн. 00 коп.).
Встановити порядок виконання рішення суду шляхом сплати податкового боргу рівними частками, починаючи з січня 2011 року по грудень 2020 року, з корегуванням на останній місяць сплати платежу до Державного бюджету (р/р 31112002700170, код платежу 23487074, одержувач УДК у Лутугинському районі, банк ГУ ДКУ в Луганській області м. Луганськ, МФО 804013) щомісячно по 30821,00 грн., а у грудні 2020 року - 30886,00 грн.
Зобов'язати позивача, Державну податкову інспекцію в Лутугинському районі Луганської області внести відповідні зміни щодо розстрочення, у картках особових рахунків Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Відокремленого підрозділу «Шахта «Лутугинська» з податкової заборгованості у сумі 3698585 грн. (три мільйони шістсот дев'яносто вісім тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять грн. 00 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано 14 грудня 2010 року.
СуддяО.В. Ірметова