Категорія №6.6.4
Іменем України
25 листопада 2010 року Справа № 2а-8039/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чиркіна С.М.
при секретарі: Лисенко Є.М.
за участю:
прокурора - заявника: Сайтарли І.М. (посвідчення від 15.04.2010 № 972).
представника позивача: Чуркіна Д.С.(довіреність від 26.02.2010 № 1413/100)
відповідач: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора м. Ровеньки Луганської області в інтересах Держави в особі Державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу в розмірі 4765,65 грн.,-
25 жовтня 2010 року прокурор м. Ровеньки Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкової заборгованості зі сплати за землю у сумі 4676,35 грн. та штрафної ( фінансової) санкції у сумі 340,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.03.2000 між Михайлівською селищною радою в особі головного спеціаліста по земельним питанням Друпової С.М. та приватним підприємцем ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, загальною площею 450 м.кв.
Звертає увагу, що згідно довідки ДПІ у м.Ровеньки №5139/171 від 06.08.10 станом на 01.08.10 СПД ОСОБА_3 має заборгованість по платі за земельну ділянку у сумі 4336,35 грн. Крім того згідно розрахунку штрафних ( фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства згідно акту перевірки № 457/1741/2270524089 від 17.06.2010 сума штрафної санкції, яка застосовується складає 340,00 грн.
В судовому засіданні прокурором надана уточнена позовна заява від 25.11.2010 № 5678 вих-10, відповідно до якої прокурор просить стягнути 4765,65 грн.
В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначено, що податковий борг відповідача станом на 24.11.2010 складає 4765,65 грн., який виник в результаті несплати поточних податкових зобов'язань по податку на землю та нарахованих штрафних санкцій за несвоєчасне подання податкових розрахунків по податку за землю.
Враховуючи, що самостійно податковий борг по платі за землю у сумі 4765,65 грн., в тому числі - 4254,54 грн. - основний платіж, 510,00 грн. - штрафна санкція, 01,11 - пеня ОСОБА_3 не сплатила, прокурор просить стягнути його в судовому порядку, відповідно до Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Представник позивача підтримав заявлені прокурором позовні вимоги, просив стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 4765,65 грн.
Відповідач у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.
Відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення прокурора-заявника та представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. З КАС України).
Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. З КАС України справа адміністративної юрисдикції - публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є , орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
З урахуванням викладеного, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями).
Відповідач - фізична особа ОСОБА_3, і.к. НОМЕР_1, зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності з 20.04.1999 виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради, про що видане свідоцтво ( а.с.22,49).
Перебуває на обліку як платник податків з 07.06.1999 у ДПІ в м.Ровеньки ( а.с.23).
17.03.2000 між Михайлівською селищною радою в особі головного спеціаліста по земельним питанням Друпової С.М. та приватним підприємцем ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, яка знаходиться за адресою : АДРЕСА_1, загальною площею 450 м.кв. Згідно п.п. 1.2. п.1 Договору земельна ділянка продається для здійснення підприємницької діяльності( а.с.25, 44-46).
17.01.2001 відповідачу видано державний акт на право власності на землю на підставі рішення сьомої сесії двадцять третього скликання Михайловської селищної ради від 24.12.99 №42, цільове призначення земельної ділянки -роздрібна торгівля та комерційні послуги (а.с.55)
Згідно преамбули ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181 (далі - ЗУ №2181) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Відповідно до п.1.12 ст.1 ЗУ №2181 контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу. Вичерпний перелік контролюючих органів визначається статтею 2 цього Закону
Підпункт 2.1.4 пункту 2.1. ст.2 ЗУ № 2181 визначає, що податкові органи є контролюючим органом стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 2 Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ „Про плату за землю ” передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. Справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.
Статтею 5 Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ „Про плату за землю ” визначено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.
Відповідно до ст. 14 вищезазначеного Закону України платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
У відповідності зі ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181- III (зі змінами та доповненнями) передбачено: п.1.3 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно п.5.1 ст. 5 Закону №2181, податкове зобов'язання (зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки визначені цим Законом або іншими законами України), самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
В судовому засіданні встановлено, що станом на 24.11.2010 відповідач має податковий борг зі сплати податку за землю у розмірі 4765,65 грн., а саме основний платіж -4254,54 грн.(податковий розрахунок земельного податку від 14.09.2009 № 14100 (а.с.51), від 15.06.2010 № 7785 ( а.с.52), від 15.06.2010 № 26806 ( а.с.50), сума штрафу нарахована платником самостійно відповідно до абз «б» п. 17.2 ст.17 ЗУ №2181 - разом 4404,54 грн., з цієї суми платником податку сплачено самостійно - 150,00 грн.)
Відповідно до п. п 5.4.1 .п. 5.4 ст.5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Підпунктом 16.1.1. пункту 16.1 ст.16 вищезазначеного Закону України передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Підпунктами 16.4.1 та 16.4.2 підпункту 16.4 вищезазначеної статті Закону передбачено, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством.
Згідно наданого позивачем розрахунку розмір пені становить 1,11 грн.( а.с.69-71).
Відповідно до абз. а) п.п. 4.2.2. п.4.2 ст.4 ЗУ №2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію.
Підпунктом 17.1.1. пункту 17.1 ст.17 Закону №2181 передбачено, що платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
14 квітня 2010 року Державною податковою інспекцією в м. Ровеньки Луганської області проведена документальна невиїзна перевірка з питань своєчасності надання податкового розрахунку земельного податку на 2009 року, за результатами якої складений акт від 14.04.2010 № 295/1741/2270524089 (арк. справи 57-58). Висновком перевірки встановлено порушення ОСОБА_3 граничного терміну надання податкового розрахунку земельного податку на 2009 рік, чим порушено вимоги статі 14 Закону України «Про плату за землю».
17 червня 2010 року Державною податковою інспекцією в м. Ровеньки Луганської області проведена документальна невиїзна перевірка з питань своєчасності надання податкового розрахунку земельного податку на 2010 року, за результатами якої складений акт від 17.06.2010 № 457/1741/2270524089 (арк. справи 7). Висновком перевірки також встановлено порушення відповідачем граничного терміну надання податкового розрахунку земельного податку на 2009 рік, чим порушено вимоги статі 14 Закону України «Про плату за землю».
На підставі акта перевірки від 14.04.010 № 295/1741/2270524089 Державною податковою інспекцією в м. Ровеньки Луганської області винесено податкове повідомлення-рішення від 20 квітня 2010 року № 0001181741/0, в якому визначено податкове зобов'язання у вигляді земельного податку з фізичних осіб в розмірі 170,00 грн. (арк. справ 60).
На підставі акта перевірки від 17.06.010 № 457/1741/2270524089 Державною податковою інспекцією в м. Ровеньки Луганської області винесено податкове повідомлення-рішення від 24 червня 2010 року № 0001551741/0, в якому визначено податкове зобов'язання у вигляді земельного податку з фізичних осіб в розмірі 340,00 грн. (арк. справ 10).
Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Відповідач податкові повідомлення Державної податкової інспекції в м. Ровеньки Луганської області від 24 червня 2010 року № 0001551741/0, яке отримано ним 24.06.2010 та від 20 квітня 2010 року № 0001181741/0, яке отримано 21.04.2010 ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржував, тому визначене ним податкове зобов'язання згідно із підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.
Наявність податкової заборгованості відповідача зі сплати податку за землю у розмірі 47 65,65 підтверджується також зворотним боком облікової картки платника ( а.с.66-68).
ёВраховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг за плату за землю у сумі 4765,65 грн., в тому числі - 4254,54 грн. - основний платіж, 510,00 грн. - штрафна санкція, 01,11 - пеня грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.
Під час розгляду справ представником позивача заявлено клопотання про поновлення строку для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
На момент виникнення спірних правовідносин діяла ст. 99 КАС України, в редакції до набрання законної сили Закону України від 07.07.2010 № 2453, норма якої передбачала, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, що не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач не міг передбачити зміну законодавства в липні 2010 року. Діюча норма ст. 99 КАС України на даний час передбачає шестимісячний термін звернення до суду. Позивач, готуючись до захисту порушених прав, не міг бути усвідомленим про внесення змін до законодавства, які б обмежували термін звернення до суду.
З урахуванням дії Закону в часі, а також клопотання представника позивача, суд вважає поважною причину пропуску строку на звернення до суду, тому вказаний строк підлягає поновленню.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України, а також те, що прокурор та позивач відповідно до п. 15 ч. 1 та п. 30 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 9, 10, 11, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Поновити позивачу строк звернення до суду.
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1,і.н. НОМЕР_1) в сумі 4765,65 грн.( чотири тисячі сімсот шістдесят п'ять гривень шістдесят п'ять копійок) в.т.ч. ( 4 254,54 - основний платіж, 510,00 - штрафна санкція, 1, 11 -пеня), в доход бюджету Михайлівської селищної ради, м.Ровеньки Луганської області ( р/р 33211813700064, код платежу 13050305, одержувач УДК у Луганській області, код одержувача 24046930, МФО 804013).
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
СуддяС.М. Чиркін