майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
02 лютого 2026 р. м. Житомир Справа № 906/130/26
Господарський суд Житомирської області у складі судді Сікорської Н.А.,
розглядаючи справу
за позовом: Керівника Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної (військової) адміністрації
до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельної ділянкою лісогосподарського призначення,
Керівник Звягельської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної (військової) адміністрації до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з наступними вимогами:
1. Усунути перешкоди власнику - Житомирській обласній державній (військовій) адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення з кадастровим номером 1821780300:11:000:0022 площею 11,8667 га шляхом визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 11.06.2020 №6-6188/14-20-СГ «Про надання у власність».
2. Усунути перешкоди власнику - Житомирській обласній державній (військовій) адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення з кадастровим номером 1821780300:11:000:0022 площею 11,8667 га шляхом скасування в Державному земельному кадастрі державно реєстрації земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1821780300:11:000:0029 площею 2 га.
Водночас, прокурором подано заяву про забезпечення позову, у якій прокурор просить:
- до набрання рішенням законної сили у справі заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 1821780300:11:000:0029 до набуття законної сили рішенням Господарського суду Житомирської області.
Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Положеннями ст. 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до п.п. 4, 10 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ГПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення.
Слід зазначити, що у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (така правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018р. у справі №910/1040/18).
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову з заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.08.2020р. у справі №904/2357/20).
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор вказав, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1821780300:11:000:0029 в межах площі 2 га сформована за рахунок земельної ділянки для ведення лісового господарства з кадастровим номером 1821780300:11:000:0022, яка перебуває у власності Житомирської обласної державної (військової) адміністрації та постійному користуванні ДСГП "Ліси України", що унеможливлює її існування з цільовим призначенням, визначеним оспорюваним наказом, у встановлених межах та конфігурації.
В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову від 29.01.2026р. прокурор зазначив, що оскаржуваним наказом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 11.06.2020р. №6-6188/14-20-СГ гр. ОСОБА_1 затверджено землевпорядну документацію та вирішено передати у власність земельну ділянку з кадастровим номером 1821780300:11:000:0029 площею 2 га для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності.
На даний час право приватної власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку не зареєстровано, однак існує реальна загроза його оформлення та подальшого відчуження землі (продажу, передачі третім особам), що істотно ускладнить або унеможливить виконання майбутнього рішення суду та ефективний захист інтересів держави.
Прокурор вважає, що в разі невжиття заходів забезпечення позову, гр. ОСОБА_1 матиме можливість безперешкодно оформити право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1821780300:11:000:0029 та в подальшому відчужити її або передати у користування іншій особі, у зв'язку з чим необхідно буде вживати додаткових заходів до усунення порушення прав власності Житомирської обласної державної (військової) адміністрації.
Зважаючи на викладені обставини, предмет позову та специфіку правовідносин, що виникли між сторонами, надаючи оцінку запропонованому прокурором заходу забезпечення позову на предмет його доцільності, адекватності та співмірності, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони здійснювати реєстраційні дії щодо відчуження об'єкта нерухомого майна, а саме спірної земельної ділянки, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких прокурор звернувся до суду, у разі задоволення позову у даній справі.
Суд також приймає до уваги, що, відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна.
Суд зауважує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.07.2019р. у справі №914/120/19).
Таким чином, оцінивши доводи прокурора щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, ймовірність істотного ускладнення або неможливості ефективного захисту порушених прав, за захистом яких прокурор звернувся до суду, у разі невжиття такого заходу забезпечення, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви Керівника Звягельської окружної прокуратури від 29.01.2026р. про забезпечення позову у визначений ним спосіб.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 136-140, 234-235 ГПК України, господарський суд
1. Заяву Керівника Звягельської окружної прокуратури про забезпечення позову задовольнити.
2. До набрання законної сили рішенням Господарського суду Житомирської області у справі №906/130/26 вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 1821780300:11:000:0029.
3. Стягувачем за даною ухвалою є Звягельська окружна прокуратура (11701, м. Звягель,. вул. Косачів, 6-а, код ЄДРПОУ Житомирської обласної прокуратури 02909950).
Боржником за даною ухвалою є: державні реєстратори прав на нерухоме майно та органи державної реєстрації прав (у т.ч. нотаріуси, інші особи та органи, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
4. Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" для виконання судових рішень.
5. Строк пред'явлення ухвали до виконання протягом трьох місяців.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.256, 257 ГПК України.
Суддя Сікорська Н.А.
1 - в справу
2 - Звягельській окружній прокуратурі - оригінал;
сторонам та Житомирській області прокуратурі - через електронні кабінети.