26.01.2026 м. Дніпро Справа № 904/2808/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,
при секретарі судового засідання: Кишкань М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Мартинюк С.В.) від 11.06.2025р. у справі № 904/2808/25
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Барельєф-Дніпро" , м. Самар
до боржника Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", м. Дніпро
про визнання банкрутом, -
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025р. у справі № 904/2808/25:
- відкрито провадження у справі № 904/2808/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Барельєф-Дніпро" (51200, Дніпропетровська обл., м. Самар, вул. Гетьманська, буд. 29, кімн. 218, ідентифікаційний код юридичної особи 44806980) про визнання банкрутом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49100, м. Дніпро, узвіз Кодацький, буд. 2; ідентифікаційний номер юридичної особи 33248430);
- визнано грошові вимоги ТОВ "Барельєф-Дніпро" до боржника ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" у розмірі 102 280,00 грн. витрат на сплату судового збору та авансування винагороди арбітражному керуючому - 1 черга, 90 000 000,00 грн. основної заборгованості - 4 черга;
- введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію) згідно ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства.
- введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 28.11.2025р.;
- призначено розпорядником майна боржника - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (49100, м. Дніпро, узвіз Кодацький, буд. 2; ідентифікаційний номер юридичної особи 33248430) арбітражного керуючого Савченка Вячеслава Анатолійовича (адреса: 53201, м. Нікополь, пр-т. Трубників 56/436-1, приміщення ПП "Басва", офіс 71; який діє на підставі свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1862 від 05.02.2018).
Не погодившись з вказаною ухвалою господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025р. у справі № 904/2808/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Барельєф-Дніпро" про визнання банкрутом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах".
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах", оскільки не надав належної оцінки доказам, поданим в обгрунтування заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, які на думку апелянта свідчать про існування неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмету) зобов'язання, підстави виникнення зобов'язання, суми зобов'язання та структури заборгованості, тобто існування спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.
Так, кредиторські вимоги ініціюючого кредитора ТОВ "Барельєф-Дніпро" в розмірі 90 000 000 грн. виникли на підставі Договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого 20.05.2025 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вербою В.М., зареєстрованого за р/н 365, який на думку апелянта був укладений від імені боржника без необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки рішення про його укладення, виходячи з ціни договору, мало прийматися виключно загальними зборами акціонерів ПрАТ СК "Інгосстрах", якого акціонери не приймали, що є підставою його недійсності згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України.
Також, Договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 20.05.2025 року між ініціюючим кредитором та боржником, є нікчемним в силу ст. 228 ЦК України, оскільки в порушення вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини», ТОВ "Барельєф-Дніпро" не повідомило Міністерство культури та стратегічних комунікацій України (яке є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини) про продаж пам'ятки архітектури національного значення, якою є предмет купівлі-продажу за Договором - будівля військового містечка № НОМЕР_1 , розташована за адресою АДРЕСА_1 , та не було отримано його згоду на такий продаж, чим позбавило його встановленого законом права привілеєвої купівлі пам'ятки національного значення.
Крім цього, апелянт зазначає, що станом на дату нотаріального посвідчення Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.05.2025 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань були наявні відомості про те, що кінцевим бенефіціарним власником ПРАТ СК "Інгосстрах" є ОСОБА_2 , до якого рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 12.02.2025, введеного в дію Указом Президента України від 12.02.2025 № 81/2025, застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), зокрема, у вигляді блокування активів, зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань.
На переконання апелянта в укладенні Договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.05.2025 року взагалі не вбачається економічна доцільність для ПРАТ СК "Інгосстрах", з огляду на його умови, що свідчить виключно про те, що такий договір був укладений з єдиною метою - банкрутства ПРАТ СК "Інгосстрах" всупереч правам і інтересам його акціонерів задля, в тому числі, недопущення акціонерів до фактичного управління господарською діяльністю боржника.
Апелянт також вказує, що він має право на оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 06.09.2023р. у справі № 908/2632/23, адже є акціонером Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах": має у власності 6 912 599 акцій, що складає 7,8552% статутного капіталу, а річні загальні збори акціонерів ПРАТ СК "Інгосстрах", організаційно-технічне забезпечення яких відноситься до компетенції Правління Товариства, а прийняття рішення про скликання яких - до компетенції Наглядової ради Товариства, вже третій рік поспіль не скликаються.
Безпідставне відкриття провадження у справі про банкрутство ПРАТ СК "Інгосстрах" стосується його корпоративних прав, які підлягають захисту шляхом апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025р. у справі № 904/2808/25, що підтверджується судовою практикою, зокрема постановами Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 09.07.2024 року у справі № 918/1116/23 та від 12.03.2024 року у справі № 903/354/21.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.09.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025р. у справі № 904/2808/25, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 02.12.2025р.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2025р. клопотання представника ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 26.01.2026р.
Представник апелянта у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав у повному обсягу та просив її задовольнити.
Керуючий санацією боржника у відзиві на апеляційну скаргу та представники боржника в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечують, вважають оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою, прийняту з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу, поданою особою, яка не має права її оскаржувати, що є підставою для закриття апеляційного провадження або відмови у задоволенні апеляційної скарги.
Кредитори боржника - ТОВ "Барельєф-Дніпро" та ТОВ «Ріал-Стейт» подали відзиви на апеляційну скаргу де також заперечують проти її задоволення, просять закрити апеляційне провадження чи відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Інші учасники справи не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку представників, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені апеляційним судом, що підтверджується відповідними матеріалами справи.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що апеляційним судом не визнавалася явка представників учасників справі в судове засідання обов'язковою, а неявка інших учасників справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників інших учасників справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників апелянта та боржника, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження у справі, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025р.: відкрито провадження у справі № 904/2808/25 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Барельєф-Дніпро" про визнання банкрутом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах"; визнані грошові вимоги ТОВ "Барельєф-Дніпро" до боржника ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" у розмірі 102 280, 00 грн. витрат на сплату судового збору та авансування винагороди арбітражному керуючому - 1 черга, 90 000 000, 00 грн. основної заборгованості - 4 черга; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 28.11.2025; призначено розпорядником майна боржника - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" арбітражного керуючого Савченка Вячеслава Анатолійовича.
З апеляційною скаргою на вказану ухвалу звернувся ОСОБА_1 , який не є учасником провадження у справі, втім обгрунтовує звернення з апеляційною скаргою вирішенням оскаржуваною ухвалою його прав та інтересів.
Отже, виходячи з вищенаведених обставин, в-першу чергу, дослідженню підлягає питання щодо статусу заявника апеляційної скарги та, відповідно, наявності у нього права на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025р. у справі № 904/2808/25.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.
При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), § 59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), § 28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], § 229).
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).
Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм Господарсько процесуального кодексу України (ГПК України) та Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ).
Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.
Частина перша статті 254 ГПК України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов'язків.
У розумінні наведених норм процесуального права судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та (або) обов'язків цієї особи. Таким судовим рішенням безпосередньо зачіпаються права, інтереси та (або) обов'язки такої особи, в тому числі створюються перешкоди для реалізації її суб'єктивного права чи законного інтересу або реального виконання обов'язку стосовно однієї із сторін спору.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов'язок; такий правовий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Варто враховувати, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/18705/17, від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17, від 03.06.2019 у справі № 910/6767/17, від 25.10.2019 у справі № 910/16430/14 та від 05.05.2020 у справі № 910/9254/18.
У разі встановлення господарським судом відповідних обставин суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (частина 2 статті 50 ГПК України), та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права у будь-якому випадку є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, які не були залучені до участі у справі.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку немає правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, а отже немає і суб'єкта апеляційного оскарження (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 11.07.2019 у справі № 911/2635/17).
Частиною п'ятою статті 41 ГПК України передбачено, що у справах про банкрутство (неплатоспроможність) склад учасників справи визначається Кодексом України з процедур банкрутства.
У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Відповідна правова позиція не має законодавчого відтворення ані в ГПК України, ані в Законі про банкрутство або КУзПБ, однак є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі №911/5186/14.
Так, за статтею 1 КУзПБ учасники у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, Фонд державного майна України, Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника.
Сторони у справі про банкрутство (неплатоспроможність) - конкурсні кредитори (голова комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).
Уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника - особа, уповноважена вищим органом управління боржника представляти інтереси засновників під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу або у процедурі превентивної реструктуризації.
ОСОБА_1 є акцонером Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", має у власності 6 912 599 акцій, що складає 7,8552% статутного капіталу, втім не уповноважувався вищим органом управління боржника представляти інтереси акціонерів під час провадження у даній справі про банкрутство.
Отже, з матеріалів справи вбачається та не оспорюється апелянтом, що він не є учасником справи про банкрутство № 904/2808/25, відтак в силу вищенаведеного, позбавлений права на оскарження судових рішень у цій справі в статусі його учасника.
Також не вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали і безпосереднього вирішення судом прав, інтересів та обов'язків ОСОБА_1 .
Так, як вже вище зазначалось, за приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав по права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Між тим, будь-яких висновків щодо безпосереднього вирішення прав, інтересів та обов'язків ОСОБА_1 ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025р. у справі № 904/2808/25 не містить, як не містить і будь-яких встановлених судом фактів щодо корпоративних відносин акціонерів Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", які б мали правові наслідки для цих акціонерів, в т.ч. ОСОБА_1 .
При цьому, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 09.07.2024 року у справі № 918/1116/23 та від 12.03.2024 року у справі № 903/354/21, оскільки вони не є релевантними до даної справи.
Так, у справі № 903/354/21 предметом касаційного оскарження була ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження, а у справі № 918/1116/23 Верховний Суд дійшов до висновку про вирішення оскаржуваним судовим рішенням корпоративних прав апелянта шляхом зміни розміру його частки у статутному капіталі товариства, чого не мало місця при постановленні судом оскаржуваної ухвали, якою лише було відкрито провадження у справі про банкрутство ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах".
Апеляційний суд наголошує, що само по собі відкриття за заявою кредитора провадження у справі про банкрутство боржника не свідчить про вирішення таким судовим рішенням корпоративних прав, інтересів та (або) обов'язків акціонера (учасника) боржника та відповідно не наділяє того права на його апеляційне оскарження, адже правовий статус акціонера, у такому випадку, не змінюється.
Не впливає на право апеляційного оскарження і існування корпоративного спору між акціонерами боржника, зокрема обставини проведення/не проведення загальних зборів акціонерів боржника.
Відтак, в силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 254 ГПК України, в ОСОБА_1 відсутнє право апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025р. у справі № 904/2808/25.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Виходячи з усього вищевикладеного, апеляційний суд вважає за необхідне закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025р. у справі № 904/2808/25.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 234, 235, 254, 264, 270, 271, 281, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2025р. у справі № 904/2808/25 - закрити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Повна ухвала складена та підписана 02.02.2026 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов