вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" січня 2026 р. Справа№ 910/6623/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Гаврилюка О.М.
Суліма В.В.
за участю секретаря судового засідання Мовчан А.Б.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 15.01.2026:
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2025
по справі №910/6623/24 (суддя - Ягічева Н.І.)
за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ОСНОВА-С"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-УКРІНВЕСТ"
про стягнення 20 816 821,83 грн.,
Короткий зміст ухвали першої інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2025 по справі № 910/6623/24 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-УКРІНВЕСТ" про призначення судової будівельно-технічної експертизи задоволено. Призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському відділенню Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України (вул. Костанайська, буд. 6, м. Київ, 03118).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з ухвалою, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 23.10.2025 у справі № 910/6623/24. Прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити провадження у справі. Ухвалити рішення, яким скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва 23.10.2025 у справі № 910/6623/24 та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва. Судові витрати покласти на відповідачів, стягнувши їх на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сумі 2 422,4 грн за наступними реквізитами: отримувач: Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), код ЄДРПОУ: 04633423, банк Держказначейська служба України, м. Київ, UA188201720344240001000029201.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що призначення судової експертизи за необґрунтованим клопотанням відповідача (якй не надав доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову Департаменту та не обґрунтував неможливість самостійного подання висновку експерта) порушує принцип рівності сторін, оскільки суд допомагає відповідачу в зібранні доказів, які той не подав до суду.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів: Гаврилюка О.М., Суліма В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського від 13.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2025 по справі №910/6623/24. Розгляд апеляційної скарги Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2025 по справі №910/6623/24 призначено на 15.01.2026.
28.11.2025 на адресу Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-УКРІНВЕСТ" надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-УКРІНВЕСТ" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - задоволено.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
У свою чергу, заперечуючи проти апеляційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю "МБС-УКРІНВЕСТ" у своєму відзиві, наданому до суду 21.11.2025, зазначає, що ухвалу суду постановлено при повному з'ясуванні обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, без їх порушення, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає і ухвалу слід залишити без змін.
Узагальнені доводи відзиву зводяться до того, що оскільки в цій справі висновок експерта є одним із засобів доказування, який має суттєве значення для вирішення спору та дозволить дотриматись повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, а оскаржувана ухвала про призначення експертизи прийнята законно та обгрунтовано,
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання та розгляд клопотань
У судове засідання 15.01.2026 з'явилися представники позивача та відповідача-2, які надали свої пояснення по суті апеляційної скарги.
Представник відповідача-1 у судове засідання 15.01.2026 не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належних чином.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "ОСНОВА-С", Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС-УКРІНВЕСТ" про солідарне стягнення 21 151 695,29 грн пайового внеску.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачами обов'язку зі сплати пайового внеску.
Рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Турчин С.О.) від 26.09.2024 у справі № 910/6623/24 позовні вимоги задоволено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2024 у справі № 910/6623/24 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.08.2025, рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2025 у справі № 910/6623/24 скасовано, справу № 910/6623/24 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
У підсистемі «Електронний суд» 18.09.2025 позивачем сформовано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість у розмірі 13 563 213,78 грн. та повернути з Державного бюджету судовий збір у розмірі 87 043,29 грн.
В підсистемі «Електронний суд» 22.09.2025 відповідачем 2 сформовано відзив на позовну заяву та клопотання про призначення експертизи. 26.09.2025 останнім сформовано додаткові пояснення у справі.
В підсистемі «Електронний суд» 17.10.2025 позивачем сформовано відповідь на відзив, заперечення проти клопотання про призначення експертизи.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вказав, що питання, які мають суттєве значення для вирішення спору, потребують спеціальних знань та з метою з'ясування всіх обставин, що складають предмет доказування у справі, об'єктивного та правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Частиною 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Пунктами 1, 2, 4, 5 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.
Колегія суддів зазначає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Як вбачається з матеріалів справи, що позивачем та відповідачами за основу для обрахунку визначаються різні площі в збудованому об'єкті, що значно впливає на розмір пайового внеску.
У наданих контрозрахунках відповідачі при обчисленні враховують виключно загальну площу квартир в збудованому будинку. Такий підхід обумовлюється методологією обрахунку собівартості 1 кв.м. збудованих квартир.
Накази Міністерства розвитку громад та територій України та Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України про визначення опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України посилаються на Порядок визначення та застосування показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджений Наказом Держбуду України 27.09.2005 №174.
У пункті 1 Порядку, затвердженим Наказом Держбуду України 27.09.2025 №с 174, наведено визначення: безпосередні витрати з будівництва витрати, пов'язані з проектуванням та затвердженням проекту будівництва житлового будинка, організацією процесу будівництва, виконанням загальнобудівельних робіт улаштуванням внутрішньобудинкових інженерних систем, монтежам придбанням інженерного обладнання, електромеханічного та іншого устаткуівання, благоустроєм та спорудженням внутрішньомайданчикових інженерних мереж, уключаючи адмінінстративні витрати та прибуток підрядних організацій, що компенсуються замовником, податки, збори та інші обов'язкові платежі, встановлені законодавством.
Показник опосередкованої вартості спорудження житла - вартість будівництва в розрахунку на один квадратний метр загальної площі квартир будинку, визначений на підставі вартості будівництва об'єкта-представника.
В пункті 2.1. зазначено, що Показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України щоквартально розраховуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування та архітектури (далі - уповноважений орган) у першому місяці кварталу, виходячи зі структури безпосередніх витрат з будівництва об'єкта-представника, скоригованої відповідно до змін рівня цін на трудові та матеріально-технічні ресурси.
Надаючи тлумачення та трактовку вищевказаним нормам щодо обчислення опосередкованої вартості спорудження житла, слідує, що вартість 1 кв.м. квартири включає в собі вже всі витрати по спорудженню всього будинку, в таку вартість включені і місця загального користування, і технічні приміщення, і допоміжні приміщення. Оскільки першочергово вартість 1 кв.м використовується для визначення собівартості будівництва з метою подальшого продажу саме квартир та інших комерційних (офісних) приміщень; місця загального користування, технічні та допоміжні приміщення не підлягають продажу і їх вартість ніяким чином окремо не визначається.
Жодним нормативним документом не визначено вартість спорудження 1 кв.м. площі місць загального користування.
Для постановлення чіткого, зрозумілого та обґрунтованого судового рішення всі обчислення мають грунтуватись на науковій та професійній базі, зробленими спеціалістами в будівельній сфері.
Матеріали даної справи, потребують спеціальних знань для їх з'ясування, в матеріалах справи відсутнє чітке розмежування приміщень об'єкту будівництва, яке б давало змогу встановити, які саме приміщення, яка їх площа, мають братись до уваги при обчисленні розміру пайової участі у розвитку міста, з'ясовування питання наявності в об'єкті будівництва нежитлових приміщень (офісів), які мали б обраховуватись за іншою формулою обчисленні розміру пайової участі у розвитку міста, відсутнє чітке визначення в законах, які приміщення та площі об'єктів будівництва відносяться до певних категорій, і чи підлягають вони врахуванню при обчисленні розміру пайової участі у розвитку міста.
При вирішенні питання щодо призначення експертизи у цій справі судом враховано, що змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Водночас, виходячи з принципу диспозитивності господарського судочинства, господарський суд наділений виключною компетенцією щодо оцінки доказів при розгляді справи по суті, як суд першої інстанції. Така оцінка повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин. У випадку якщо суд приходить до висновку, що для надання оцінки певним обставинам справи необхідні спеціальні знання експерта, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед ним ряд питань.
Експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України", заява № 61679/00 від 01.06.2006).
У постанові Верховного Суду від 12.08.2025 у справі № 910/6623/24, якою цю господарську справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, судом зазначено, зокрема: «Посилаючись на правове обґрунтування наявності підстав для солідарного стягнення з відповідачів коштів пайової участі та беручи до уваги розрахунок позивача як обґрунтований, суди попередніх інстанцій в повному обсязі не перевірили його відповідність приписам п. 2 р. II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону N 132-IX, не надали такому розрахунку належної оцінки з урахуванням всіх наявних у справі доказів, не врахували контрозрахунку відповідача-2, наведеного у відзиві на позовну заяву, в якому останній заперечував підставність нарахування таких коштів … .
При новому розгляді справи необхідно врахувати викладене вище, для правильного вирішення спору більш ретельно на підставі наявних у матеріалах справи документів повно та всебічно дослідити дійсні обставини справи, надати належну оцінку зібраним у справі доказам, їх належності та допустимості, доводам та запереченнямь сторін, здійснити перевірку розрахунку позивача… .»
З урахуванням викладеного, відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів також звертає увагу, що призначення експертизи по цій справі вказує стала судова практика, що складається в аналогічних справах (щодо стягнення з забудовників розміру пайової участі в розвитку інфраструктури міста), зокрема:
- по справі №910/6946/24 призначено експертизу ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024;
- по справі № 910/8280/24 ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 про призначення експертизи залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025;
- по справі №910/16147/24 ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 про призначення експертизи залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.03.2025;
- по справі № 910/6226/23 Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.02.2025 про призначення експертизи залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025;
- по справі № 910/11040/24 ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.03.2025 про призначення експертизи залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2025;
- по справі №910/11281/24 призначено експертизу ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2025;
- по справі №910/11070/24 призначено експертизу ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.06.2025;
- по справі №922/1981/25 ухвалу Господарського суду Харківської області від 18.08.2025 про призначення експертизи залишено в силі Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.10.2025.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Будівельно-технічна експертиза - це процес дослідження об'єктів, явищ і процесів на основі спеціальних знань у галузі будівництва з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Предметом будівельно-технічної експертизи є коло питань у галузі будівництва, в тому числі ціноутворення у будівництві, вирішення яких належить до компетенції експертів будівельно-технічної експертизи.
Об'єктом будівельно-технічної експертизи в цілому є ті джерела відомостей про встановлювані факти, ті носії інформації, що піддаються дослідженню і за допомогою яких експерт пізнає обставини, що входять у предмет експертизи.
Пунктом 5.1 розділу ІІ Інструкції передбачено, що основними завданнями будівельно-технічної експертизи є: визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об'єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення групи капітальності, категорії складності, ступеня вогнестійкості будівель і споруд та ступеня будівельної готовності незавершених будівництвом об'єктів; визначення технічного стану будівель, споруд та інженерних мереж, причин пошкоджень та руйнувань об'єктів та їх елементів; визначення вартості будівельних робіт, пов'язаних з переобладнанням, усуненням наслідків залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу тощо; визначення можливості та розробка варіантів розподілу (виділення частки; порядку користування) об'єктів нерухомого майна.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.
Крім того, відповідач-2 вказує, що в поданому позивачем до суду розрахунку обсягу пайової участі (внеску) у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва при зменшенні позовних вимог не враховано наявність інших приміщень в будинку, які впливають на зменшення розміру пайового внеску, а саме: в указаному об'єкті (будинку) наявні сходові клітини, ліфтові, коридори загального користування, підвали.
Окрім того позивачем в поданому розрахунку не враховано, що в будинку є як житлові приміщення, так і нежитлові приміщення, що передбачає різний підхід для обрахунку розміру пайового внеску.
Між Сторонами справи існує значний спір та розбіжність щодо площі, на яку має нараховуватись пайова участь у розвитку інфраструктури міста.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.08.2025 у справі № 910/6623/24 надані вказівки при повторному розгляді справи врахувати контрозрахунки відповідачів.
Відповідно до листа за вих.№24452/28/10-25 від 24.09.2025 Міністерства розвитку громад та територій України, показниками опосередкованої вартості спорудження житла враховуються безпосередні витрати з будівництва, а саме витрати, пов'язані з проектуванням та проведенням експертизи проекту будівництва житлового будинку, організацією процесу будівництва, виконанням загальнобудівельних робіт, улаштуванням внутрішньобудинкових інженерних систем, монтажем та придбанням інженерного, електромеханічного та іншого устаткування, благоустроєм та спорудженням внутрішньомайданчикових інженерних мереж, включаючи адміністративні витрати та прибуток підрядних організацій, що компенсуються замовником, податки, збори та інші обов'язкові платежі, встановлені законодавством.
Саме Міністерство розвитку громад та територій України є відповідальним уповноваженим органом, який щоквартально визначає та затверджує опосередковану вартість спорудження житла за регіонами України.
У даному випадку, фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи та встановлення фактів, що входять до предмета доказування, у тому числі обсяг та вартість здійснених позивачем робіт, підлягають обов'язковому встановленню в ході судового розгляду спору за допомогою спеціальних знань, якими суд не володіє.
Таким чином, оскільки питання, які мають суттєве значення для вирішення спору, потребують спеціальних знань та з метою з'ясування всіх обставин, що складають предмет доказування у справі, об'єктивного та правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
На переконання колегії суддів, питання запропоновані відповідачем-2 спрямовані на встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування у даному господарському спорі та на виконання вказівок викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.08.2025.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до частин 1 та 2 статті 102 Господарського процесуального кодексу України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що сторони на вимогу експерта мають подати всі документи та докази, необхідні для проведення експертизи.
Положеннями частини 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Враховуючи обставини справи, суд дійшов вірного висновку про доручення проведення призначеної у даній справі експертизи Київському відділенню Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.
У той же час, суд звертає увагу, зокрема, судового експерта, який буде проводити судову експертизу в справі № 910/6623/24 про погодження проведення експертизи у строк понад 90 календарних днів. Крім того, суд зазначає про необхідність виставлення експертною установою відповідного рахунку стороні, на яку суд покладає витрати по проведенню експертизи.
Пунктом 2 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про факти, що входять до предмета доказування та можуть бути встановлені лише судовим експертом, який володіє спеціальними знаннями для надання висновку з досліджуваних питань.
Враховуючи те, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про необхідність призначення у даній справі судової експертизи.
Всі інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваної судового рішення в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, оскаржувану ухвалу прийнятог з повним дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 23.10.2025 по справі №910/6623/24, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.
Розподіл судових витрат
Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2025 по справі №910/6623/24 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2025 по справі №910/6623/24 - залишити без змін.
3. Судовий збір за подання апеляційної скарги залишити за Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
4. Матеріали справи №910/6623/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 287 та 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено та підписано 03.02.2026.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді О.М. Гаврилюк
В.В. Сулім